Інтенсивна технологія вирощування картоплі

Картоплю недарма величають в Україні “другим хлібом”. Це один із найпоширеніших на сьогодні продуктів харчування. За останні 10–12 років ця культура майже повністю перемістилась на присадибні ділянки, городи, індивідуальні особисті господарства. Вважають, що для вирощування на великих площах це дуже високовитратна і трудомістка культура. Проте досвід вирощування картоплі за інтенсивною технологією свідчить, що за досягнення програмованої врожайності — це одна з найприбутковіших культур.

Єдине застереження: перш ніж розширювати площі картоплі, слід мати варіант збуту.

У фермерському господарстві “Клен” Жовківського району Львівської області картоплю третій рік поспіль вирощують на площі 100 га, що становить 10% у структурі посівних площ. За допомогою науковців Львівського державного аграрного університету і компанії “Райз” було розроблено інтенсивну технологію вирощування картоплі з урахуванням грунтово-кліматичних умов господарства. Ставилося завдання одержувати щороку урожай бульб в межах 300–400 ц/га. Технологія постійно вдосконалюється, вносяться щорічні корективи, які враховують метеорологічні умови року, тип грунту, фітосанітарний стан, особливості сорту тощо.

Попередником є озимі зернові культури, в основному пшениця. Солому подрібнюють комбайном під час збирання врожаю зерна і придисковують важкими дисковими боронами БДТ-7.

Оранку проводять наприкінці вересня — на початку жовтня на глибину 27–28 см. Під оранку вносять фосфорні та калійні мінеральні добрива, азотні — навесні під культивацію.

Слід зазначити, що до 2000 року поля в господарстві не оброблялися по 4–5 років, були дуже забур’янені і тому необхідно було 1–2 роки витратити на їх окультурення. З 2002 року опановується науково обгрунтоване чергування культур у сівозміні, що дасть змогу підвищити врожайність, покращити фітосанітарний стан.

Система удобрення. Урожаєм 200 ц/га бульб виноситься N100Р40К120Mg25, тому потрібно вносити більше калію, засвоєння якого картоплею порівняно вище. Найкраще співвідношення азоту, фосфору, калію і магнію — N : Р : К : Mg = 1,1 : 1,0 : 1,3 : 0,5. У системі удобрення картоплі передбачається сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. Рекомендовані норми мінеральних добрив на родючих (чорноземах) грунтах — N70–90Р60–90К80–120Mg30–45. На бідніших грунтах норму добрив збільшують до N90–120Р90–120К120–150Mg45–60. Фосфорні і калійні добрива вносять восени під оранку, азотні — під весняну культивацію. Надмірні норми азоту можуть спричинити нагромадження нітратів у бульбах. Щоб цього не допустити, краще з азотних добрив використовувати сечовину (карбамід —СО(NН2)2). СО використовується в процесі фотосинтезу, а NН2 не дає нітратів. Нітрати нагромаджуються з NО3, що є в аміачній селітрі. Рекомендується вносити під картоплю сульфат амонію, який знижує ураження паршею. Внесення 1 ц аміачної селітри подовжує період вегетації на 3–4 дні, кожні 10 т гною — на 1 день. Це треба враховувати, особливо вирощуючи ранньостиглі сорти. З калійних добрив краще вносити калімагнезію. Крім калію (28%), у ній є 8% магнію, необхідного для формування високого врожаю бульб. Хлорвмісні добрива (калійна сіль, каїніт та ін.) знижують вміст крохмалю і смакові якості, затримують фотосинтез, підвищують вміст нітратів, тому використовувати їх під картоплю не бажано. Якщо з осені мінеральні добрива не вносилися, навесні застосовують складні добрива — нітроамофоску (N17P17K17) та ін. У 2001 і 2002 роках у ФГ “Клен” система удобрення базувалася переважно на внесенні мінеральних добрив, згідно з вимогами, викладеними вище. З калійних добрив використовували калімагнезію, переваги, якої порівняно з іншими калійними добривами, полягають у незначному вмісті хлору і наявності магнію. Вносили 5 ц/га калімагнезії (К28Mg8), що становить 140 кг/га діючої речовини калію і 40 кг/га діючої речовини магнію. Із фосфорних добрив вносили амофос (N12P52) — 2 ц/га, що становило 104 кг/га д.р. фосфору і 24 кг/га д.р. азоту. Навесні застосовували аміачну селітру (N34) — 3 ц/га або 102 кг/га д.р. азоту. Таким чином, загальна норма мінеральних добрив становила N126Р104К140Mg40.

Під урожай 2003 року на частині площ (40 га) внесено органічні добрива, а у 2004-му на всій площі під картоплю після придисковування соломи висіватимуть гірчицю на зелене добриво. На всій площі вноситимуть гній, оскільки в господарстві збільшується поголів’я великої рогатої худоби м’ясного напряму. Це дасть змогу біологізувати систему удобрення. У господарстві вирощують переважно сорти, придатні для виробництва чіпсів: Дзвін, Сатурна, Романо. Підготовка насіннєвого матеріалу полягає у перебиранні, сортуванні, прогріванні на сонці.

У 2000 році (першому році вирощування картоплі у ФГ “Клен”) основною проблемою було забур’янення полів у другій половині вегетації. Уже наступного, 2001-го, року поля були чисті від бур’янів внаслідок застосування гербіцидів, про що йдеться далі. Проте у 2001 році несподівано великою проблемою стало пошкодження бульб картоплі личинкою травневого хруща. Майже 70% бульб було більшою чи меншою мірою пошкоджено, вони втратили товарний вигляд.

Щоб запобігти цьому, у 2002 році бульби протруювали препаратом Престиж з нормою 1 л у 10 л води на 1 т бульб. Результат дії протруйника перевершив усі наші сподівання. Жодної бульби не було пошкоджено грунтовими шкідниками. Більш того, на посівах упродовж всієї вегетації не з’явилися колорадські жуки і не було потреби обприскувати картоплю інсектицидами. Діючою речовиною протруйника Престиж є імідаклоприд (140 г/л), що належить до класу хлоронікотинілів, які мають відмінну системну і контактну дію. Старий колорадський жук, що зимує в грунті, гине під дією Престижу, отже відсутня яйцекладка, на посівах немає личинок жука. На основі цієї ж діючої речовини виготовляється інсектицид Конфідор, який вважається новим стандартом у захисті рослин. Конфідор розроблено згідно з підвищеними вимогами до екологічної та санітарної безпеки засобів хімічного захисту, а ефективність і тривалість дії конфідору зробили його відкриттям сезону 2002 року в боротьбі з колорадським жуком. Причому рекомендується застосовувати його якраз в період масового відкладання яєць старими жуками, не очікуючи появи личинок першого покоління. Але саме в цей час захисну дію проявляє Престиж. Протруйник Престиж містить у своєму складі також фунгіцид (діюча речовина пенцикурон, 150 г/л), який захищає рослини від хвороб, що передаються з грунту (наприклад, ризоктонія). Садіння, догляд. Навесні проводили культивацію за допомогою КПС-4 у два сліди, першу — під час фізичної стиглості грунту, другу — перед садінням картоплі. Картоплю садовили з 15 по 25 квітня з шириною міжрядь 70 см. За допомогою двох-трьох міжрядних розпушувань знищували бур’яни. Сходи картоплі присипали грунтом шаром 2–4 см, що давало змогу знищити сходи бур’янів і сприяло кращому розвиткові кореневої системи в рослин картоплі.

Після останнього розпушування міжрядь і появи сходів бур’янів їх знищували за допомогою гербіцидів: Тітус (40 г/га) + Зенкор (200 г/га) + Тренд (200 мл/га). Така обробка захищала поле від бур’янів до збирання картоплі.

Найважливіша проблема в картоплярстві — захистити посіви від ураження хворобами, особливо фітофторою. Без обробки фунгіцидами практично неможливо виростити високий урожай бульб. Для захисту від хвороб картоплю обприскували п’ять разів. Для першої обробки використовували фунгіцид Татту (3 л/га) за перших ознак захворювання рослин або перед змиканням рослин у рядках. Крім захисту від хвороб, Татту має стимулюючу дію на ріст рослин картоплі. Через 8–12 днів після першого обприскування посіви обробляли вдруге препаратом Танос (0,6 кг/га).

Втретє картоплю обробляли фунгіцидом Ридоміл Голд (2,5 кг/га) через 8–10 днів після другої обробки. Для четвертого обприскування використали знову Танос (0,6 кг/га), який вносили через 12–14 днів після третьої обробки. Через 8–10 днів посіви обробляли вп’яте фунгіцидом Курзат (2,5 кг/га). Така система захисту дала змогу впродовж вегетації мати достатню вегетативну масу і листкову поверхню, що забезпечувала достатню інтенсивність фотосинтезу для формування високого врожаю бульб.

За тиждень до збирання скошували бадилля. Бульби збирали картоплекомбайнами. Картопля є доволі трудомісткою і високозатратною культурою. За умови купівлі посадкового матеріалу (1 кг бульб за 1 грн) сума витрат на 1 га становить 6262 грн. За врожайності 300 ц/га (вихід товарних бульб — 240 ц/га) навіть за ціни 30 коп. за 1 кг бульб, можна з 1 га одержати 938 грн прибутку. За ціни 50 коп/кг прибуток зростає до 5738 грн з 1 га, а за ціни 70 коп. — до 10358 грн. Підвищення врожайності до 400 ц/га (вихід товарних бульб 320 ц/га), що цілком реально за інтенсивної технології вирощування і витрат 6000 грн/га, дає змогу за ціни 70 коп. за 1 кг бульб одержати з 1 га 16138 грн прибутку. Особливо вигідним є вихід на ринок з насіннєвим садильним матеріалом. В. Лихочвор, канд. с.-г. наук, доцент кафедри
рослинництва і луківництва,

Р. Проць, канд. с.-г. наук, менеджер компанії “Райз”,І. Білан, фермер,Р. Зінько, магістр з агрономії,агроном, ФГ “Клен”