Спецможливості
Технології

Хвороби та шкідники суниці

10.05.2021
2906
Хвороби та шкідники суниці фото, ілюстрація

Значної шкоди суничним насадженням завдають шкідливі комахи й кліщі, нематоди, грибні, вірусні та мікоплазмові інфекції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні хвороби

Небезпечними кореневими хворобами суниці є фітофтороз і вертицильоз. Небезпечні плямистості листя, сіра гниль і борошниста роса, які в епі­фітотійні роки можуть на 70% і більше знизити врожайність насаджень.

Вертицильоз

Збудник хвороби – гриб Verticillium albo-ratrum Reinke et Berth. Хвороба уражує суницю, малину, деякі кісточкові, смородину, яблуню, хміль, помідори, картоплю, огірки та інші види с.-г. рослин. На суниці активно проявляється наприкінці червня: спочатку уражує кореневу систему рослини, кущ осідає, листки радіально лягають на ґрунт, центральні листки дрібні, не розвиваються, червоніють, далі спостерігається відмирання сердечка. У поперечному розрізі стебла видно побуріння тканин ксилеми, у розрізі коренів — у вигляді кільця спостерігають побуріння судинної системи. В ґрунті паразит може зберігатися до 15 років, тому так важливо добирати в сівозміну культури, які не уражуються вертицильозом.

Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Фітофтороз, або почервоніння осьового циліндра

Фітофторозна гнильЗбудник — гриб Phytophthora fragariae Hickman. У закордонній літературі захворювання відоме під назвою «червона стела» — почервоніння осьового циліндра. Хвороба уражує кореневу систему та надземну частину рослини. Симптоми ураження фітофторозом починають проявлятися під час активного росту рослини, тобто у фазі бутонізації, або пізніше, під час цвітіння та плодоношення. За сильного розвитку хвороби уражується кореневище, яке набуває червоно-цеглястого забарвлення, відбувається некроз підземного стебла, спостерігається некроз точки росту. Основні корені буріють, стоншуються, уражуються придаткові корені, буріють і загнивають починаючи з кінчиків. Червоніють і відмирають тканини підземного стебла. У такому разі рослини різко в’януть і засихають. На викопаних із ґрунту рослинах видно стоншену, побурілу кореневу систему, яка після висихання кришиться.

Зберігається гриб у ґрунті, не втрачаючи життєздатності, понад вісім років. Поширюється хвороба через заражену розсаду, під час поливу, робочими органами ґрунтообробних машин, сапами та ін. За високих температур, понад 30°С, патоген гине.

Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Фітофторозна шкіркова гниль

Збудник захворювання — Phytophthora cactorum (Lebet. et Cohn.). Гриб уражує яблуню, грушу, кісточкові, малину, смородину та інші плодові. Суниця до цієї інфекції особливо чутлива. Симптоми ураження проявляються в травні. Особливо активно розвивається хвороба за дощової погоди. Спочатку припиняється процес зростання рослини. На листі утворюються розпливчасті темно-коричневі маслянисті плями, з часом стар­ші листки буріють і засихають. Молоде листя різко дрібніє, черешки укорочені, листкові пластинки отримують синьо- зелене забарвлення. У суху погоду уражене листя висихає й кришиться. На суцвіттях ознаки ураження проявляються у вигляді плям неправильної форми. Особливої шкоди хвороба завдає плодам. На зелених плодах плями жовто- коричневі, тверді, з темним центром. На зрілих плодах утворюються коричневі тверді шкірясті плями, вражена тканина не відділяється від здорової, консистенція м’якуша гумоподібна, плід має гіркий смак, що є діагностичною ознакою фітофторозної шкірястої гнилі. Далі плоди стають твердими і муміфікуються. Зимує гриб у ґрунті, в рослинних рештках, а також на рослинах.

Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Борошниста роса

Борошниста росаЗбудник гриб Sphaerotheca macularis Magn. f. Fragariae Saez. Гриб уражує надземну систему рослини. Листя інфікується з обох боків, основна маса інфекції зосереджена з нижнього боку у вигляді білого павутинного нальоту. Листки припиняють ріст, скручуються у вигляді човника та засихають. Скручування листків відбувається внаслідок життєдіяльності гриба, клітини листка зневоднюються, рослини ослаблюються і їхня продуктивність значно зменшується. Хвороба поширена скрізь, розвивається щороку, в роки спалахів знищує до 50% урожаю. Ознаки хвороби проявляються в першій половині травня на листках. Пізніше хвороба проявляється на квітконосах, квітах, плодах, столонах. Улітку борошниста роса поширюється в результаті повторних заражень літніми конідіями. Поширенню гриба сприяє тепла погода й висока вологість повітря.

Заходи боротьби: Після збору врожаю — скошування, видалення і спалювання листя, застосування фунгі­цидів.

 

Біла плямистість 

Збудник — гриб Ramularia Tulasnei Saes. Хвороба уражує листя, вуса, квітконоси. Ознаки ураження проявляються у вигляді кутастих або майже округлих червоно-бурих плям, які з часом стають білими з темно-червоною облямівкою. Характерною ознакою хвороби є випадання білої середини плями. На квітконосах, вусах утворюються бурі плями овальної форми, часто заглиблені у тканину. За сильного ураження такі плями утворюють перетяжки й надлами. Влітку поширення хвороби відбувається шляхом літнього спороношення. Інтенсивний розвиток білої плямистості відбувається навесні й наприкінці літа. Поширенню хвороби сприяє тепла волога погода.

Заходи боротьби: Після збирання врожаю — скошування, видалення й спалювання листя, застосування фунгіцидів.

 

Бура плямистість

Бура плямистістьЗбудник захворювання — гриб Marsonia potentilla P. Magn. f. fragaria Man. Симптоми ураження проявляються вже під час цвітіння. На листках з’являються кутасті пурпурово-коричневі плями, які за епіфітотійного розвитку хвороби можуть охоплювати всю листкову пластинку, а також черешки та квітконоси, на яких ураження проявляється у вигляді втиснутих невеликих бурих плям. Хвороба розвивається інтенсивно та за сприятливих умов може захопити все листя, половина з якого відмирає і засихає. Внаслідок такого сильного розвитку урожайність наступного року різко знижується.

Заходи боротьби: Після збору врожаю — скошування, видалення й спалювання листя, застосування фунгі­цидів.

 

Сіра гниль

Збудник — гриб Botrytis cinerea Pers. Хвороба уражує всі надземні органи рослини: плоди, плодоніжки, квіти, бутони, листки. Особливо яскраво симптоми ураження проявляються на плодах. Міцелій гриба швидко поширюється тканинами плоду, спричиняючи їхнє розкладання. На поверхні плоду утворюється сірий павутинний наліт — спори гриба. У сприятливі для розвитку хвороби роки від сірої гнилі може загинути 30–70% урожаю. Зазвичай, збудник сірої гнилі уражує ослаблені рослини. Поширенню гриба сприяє підвищена вологість та низька або помірна температура пові­тря, загущеність насаджень.

Заходи боротьби: Не загущувати насадження! Скошування листя після збору врожаю, застосування фунгіцидів.

 

Ураження шкідниками 

Малиново-суничний довгоносик-квіткоїдЗагалом суницям завдають шкоди понад 50 видів шкідників. Дуже небезпечні хрущі, капустянки, кліщі, слимаки, а особливо нематоди.

Малиново-суничний довгоносик-квіткоїд (Anthonomus rubi Hbst.). Пошкоджує суницю й малину. Жук чорного кольору, вкритий дрібними сірими щетинками, завдовжки 2–3 мм, голова витягнута в хоботок, на надкрилах малопомітні борозенки. Навесні, наприкінці квітня — на початку травня, виходить із місць зимівлі й живиться молодими листочками, бутонами, черешками листків. На початку цвітіння суниці та малини самки відкладають у бутони по одному яйцю, прогризаючи збоку кожного бутона заглибину. Після цього самка підгризає квітконіжку, яка надламується і в’яне. Через деякий час бутон опадає на землю разом із личинкою. Одна самка відкладає до 100 дріб­них яєць. Личинки вилуплюються із яєць через шість-сім днів, живуть у бутонах до 26 днів і за цей час виїдають весь їхній вміст. У бутонах личинка заляльковується, а через 7–11 днів перетворюються на жука. Молоді жуки з’являються всередині липня, а наприкінці липня — на початку серпня ховаються на зимівлю. Жуки пошкоджують спочатку ранні сорти суниці, потім перелітають на пізніші, а згодом на малину.

Заходи боротьби: Збирання та спалювання рослинних решток, між­рядні обробітки й розпушування. Скошування листя після збирання врожаю. У разі значного заселення (три-чотири жуки на рослину) — обприскування інсектицидами.

 

Сірий, або землистий, кореневий довгоносик (Sciaphilus asperatus Hbst). Жук чорного кольору завдовжки 6 мм, укритий золотисто-сірими лусочками. Трапляються лише самки, які розмножуються партеногенетично. Навесні, за температури понад 12°С, жуки виходять із місць зимівлі та живляться листками, обгризаючи їх із країв. Особливо активні у вечірні години, а вдень ховаються біля основи рослини на ґрунті. Яйця відкладають групами (по два-три) за прилистки та заливають їх виділеннями. Плодючість — 400–500 яєць. Личинки, які з’являються через 10–12 діб, проникають у ґрунт і живляться молодими корінцями малини й суниці. Наприкінці червня заляльковуються. Жуки виходять на поверхню в липні. У вересні ховаються на зимівлю.

Заходи боротьби: Дотримання сівозміни. За кількості два-три жуки на десять рослин — обприскування інсектицидами до цвітіння рослин.

 

Західний травневий хрущЗахідний травневий хрущ (Melolontha melolonta L.) Чорний жук із коричневими надкрилами, вусиками та ногами, на черевці з білими плямами з кожного боку членика. Жук має чотирирічний цикл розвитку.

Жуки шкодять у травні, об’їдаючи листя, личинки — протягом вегетаційного періоду. У перший рік личинки харчуються органічними рештками, а в наступні — коренями різних рослин. Найшкідливіші личинки третього року життя. Вони обгризають дрібні корінці, а на підземному стеблі — кору, вгризаються в стебло, виїдаючи його. У результаті кущі суниці гинуть.

Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, фумігація ґрунту.

 

Суничний кліщ (Tarsonemus pallidus Banks). Пошкоджує суниці. Дуже дрібний, непомітний блідо-жовтий кліщ. Довжина самки — 0,2–0,25 мм, самці ще менші. Личинки білі, зморшкуваті, шестиногі. Зимують запліднені самки біля основи листкових черешків. Навесні відкладають яйця на молоді листочки. Одна самка відкладає до 15 яєць. Через 10–16 днів з них виходять личинки, які виростають упродовж семи-десяти днів і впадають у стан спокою на три-чотири дні, після чого перетворюються на дорослу ста­дію. За літо суничний кліщ дає чотири- п’ять поколінь. Шкодить у північних районах із достатньою кількістю опадів і на поливних плантаціях. Сухого пові­тря не витримує й гине. Личинки та дорослі кліщі живуть на молодих листках суниці й висмоктують із них сік, спричиняючи деформацію. З появою вусів і розвитком перших листочків живляться ними. Поширюється кліщ зі садивним матеріалом. Пошкоджені рослини слабо розвиваються, листя спотворюється, виростає дрібним, неправильної форми, з жовтими маслянистими плямами. Плоди стають дрібнішими, в них утворюється менше цукру, ніж у здорових рослин. Урожай суниці різко знижується.

Заходи боротьби: Закладання насаджень здоровим садивним матеріалом, скошування листя, застосування акарицидів.

 

Слимаки

Тварини, які належать до родини молюсків. Їхнє тіло не розділене на сегменти, вкрите м’якою завжди слизистою шкірою, яка не має кутикули, зате багата залозами, що виділяють слиз. Живляться листям, плодами, коренями та ін. Збираються у вологих місцях. Шкодять уночі, а вдень ховаються в затінку, під листям. Суниці шкодять такі види слимаків: польовий (Agriolimax agrestis L.), сітчастий (Agriolimax reticulates Mull) та червоний (Arion rufus L.). У дощові роки слимаки швидко розмножуються та завдають значної шкоди. Харчуються зеленими та зрілими плодами, вигризаючи в них глибокі виїмки.

Заходи боротьби: Насадження суниці не слід розміщувати поряд із заболоченими ділянками, в сирих видолинках. Потрібно знищувати бур’яни та рештки широколистих рослин. Розпушувати ґрунт, глибоко перекопувати міжряддя. Виловлювати слимаків. Для цього розкладають у міжряддях шматки руберойду, дошки, куски шиферу чи кору дерев. Слимаки заповзають під ці укриття на день, звід­ки їх забирають та знищують. Рекомендують місця масового розмноження слимаків опудрювати вапном-пушонкою (200–300 кг/га), суперфосфатом меленим (300–400 кг/га) або сульфатом амонію (200 кг/га).

 

Найчастіше в суничних агроценозах трапляється сунична нематода. Це круглі черви завдовжки від 0,5 до 0,8 мм, стрункі, дуже рухливі самці й самки. Паразитують на понад 260 видах рослин. Особливо шкодять суниці, декоративним видам папороті, філодендронам, примулам, кактусам та іншим декоративним рослинам. Фітогельмінти мають розвинений стилет (спис), за допомогою якого проколюють клітини рослин, уводять туди ферменти, що перетравлюють сік, який вони потім споживають. Ферменти токсичні й спричинюють порушення функціонування ушкоджених органів рослини. Через ушкоджені тканини проникають патогенні гриби, бактерії й віруси, що ще більше ускладнює стан рослини. Переносяться із садивним матеріалом, поливними водами, можуть переселятися з бур’янів у вологий період із краплинками води, сільськогосподарським інвентарем та ін. У разі пошкодження спостерігаються характерні ознаки: затримання росту рослин, деформація та пожовтіння надземних органів.

Зауважимо, що нематоди завжди є в агроценозах. Якщо не дотримуватися сівозміни й закладати насадження несертифікованим садивним матеріалом, вони обов’язково проявляться тією чи іншою мірою, особливо на старих насадженнях.

Заходи боротьби: Знищення бур’янів, закладання насаджень здоровим садивним матеріалом.

Позитивний вплив на стан і продуктивність насаджень суниці ананасових сортів має застосовування мікробіологічних препаратів. Найефективніше застосування Біокомплексу®-БТУ універсального та Фітоциду®-р для овочів і фруктів, що забезпечує комплексний захист рослин суниці від сірої гнилі (без ефекту звикання); збалансоване живлення рослин макро- та мікроелементами, фітогормонами, вітамінами та, як результат, підвищує врожайність — середньому на 37–45% (Біокомплекс®-БТУ універсальний) та на 20–35% (Фітоцид®-р для овочів і фруктів). Для досягнення бажаного ефекту від застосування мікробіоло­гічних препаратів на насадженнях суниці ананасових сортів для отримання екологічного вітамінного продукту слід чітко дотримуватися запропонованих науково обґрунтованих і практично апробованих правил застосування препарату.

 

І. Гель, І. Рожко, кандидати с.-г. наук, доценти,

Львівський національний аграрний університет

Журнал «Пропозиція», №9, 2019 р.

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0