Спецможливості
Технології

Хвороби пшениці озимої у весняний період

11.02.2021
3875
Хвороби пшениці озимої у весняний період фото, ілюстрація

В Україні щорічний недобір урожаю пшениці озимої через негативну дію збудників хвороб і шкідників становить 12–14%, що прирівнюється до вартості зерна пшениці з площі в 1 млн га. Хвороби уражують пшеницю протягом усього періоду вегетації. У весняний період хлібні злаки уражуються великою кількістю захворювань, серед яких найчисленніші грибні. До них, зокрема, належать: снігова пліснява, кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа, септоріоз, піренофороз та інші.

 

 

СНІГОВА ПЛІСНЯВА

Снігова плісняваЗбудниками хвороби є недосконалі гриби з роду Fusarium Link., факультативні паразити некротрофного типу живлення. Найчастіше це F. nivale (Fr.) Ges., а також F. culmorum Sacc., F. avenaceum Sacc., F. graminearum Schwabe.

В Україні хвороба найпоширеніша на Поліссі та в західній частині Лісостепу, але за сприятливих погодних умов перезимівлі (виснаження, вимерзання, випрівання рослин) може уражувати озимі колосові культури і в інших регіонах.

Снігова пліснява розвивається переважно на ослаблених рослинах, у роки, коли сніг випадає на непромерзлий ґрунт, за високої його вологості й порівняно низької температури навесні та частих відлигах взимку. Сприяють розвиткові хвороби також внесення високих доз азотних добрив, ранні та загущені посіви, важкі й пересолені ґрунти, розташування посівів озимих культур у занижених місцях. Основним джерелом інфекції є уражені рештки рослин і насіння, на яких збудники зберігаються грибницею, конідіями та перитеціями.

Початок розвитку грибниці снігової плісняви на озимих посівах, що спостерігається ще з осені, посилюється за ранньої весни, після танення снігу. Спочатку на листках, піхвах, вузлах кущіння озимих з’являються водянисті плями, а потім на них утворюється ніжний біло-рожевий павутинчастий наліт, який за сильного розвитку призводить до побуріння, відмирання та «склеювання» листя, внаслідок чого воно відмирає. В разі сильного ураження спостерігається відмирання вузла кущіння, листкових піхов, коренів, що призводить до загибелі всієї рослини. Залежно від виду збудника гриба, на уражених рослинах у вологу погоду проявляється біло-рожевий або червонувато-бурий наліт, який являє собою грибницю та конідіальне спороношення. На відмерлому ураженому листі збудник формує сумчасте спороношення — плодові тіла, перитеції, в яких утворюються сумкоспори. Поширюються збудники хвороби конідіями та сумкоспорами.

Шкодочинність снігової плісняви проявляється у зрідженості сходів починаючи з осені та інтенсивно продовжується навесні. За сильного ураження сходи гинуть. Недобір урожаю, залежно від розвитку хвороби, може сягати від 15 до 50% і більше. Сильне ураження посівів озимих культур інколи призводить до відмирання великої кількості рослин і зрідженості посівів, що потребує підсіву або пересіву ярими культурами. За незначного ураження молоді рослини відростають, але слабо кущаться, протягом вегетації відстають у рості та розвитку, зрештою в колосі формують плюскле зерно з низькими показниками зернової та насіннєвої якості.

 

КОРЕНЕВІ ГНИЛІ

Офіобольозна гнильНа пшениці озимій розрізняють декілька видів кореневих гнилей: гельмінтоспоріозну (збудник Helminthosporium sativum Pamel., King Bakkel), фузаріозну (збудники Fusarium culmorum Sacc., Fusarium avenaceum Sacc., Fusarium oxysporium Schlecht, Fusarium sporotrichiella Bilai, Fusarium graminearum Shwabe), офіобольозну (збудник Ophiobolus graminis Sacc.), ризоктоніозну (Rhizoctoniacerealis Vander Hoeven) та церкоспорельозну прикореневу гниль (збудник Рseudocercosporella herpotrichoides Fron) та ін. Деякі з них можуть знищувати третину, половину й навіть більшу частину врожаю пшениці озимої. Вони є одними з найпоширеніших і найшкодочинніших хвороб хлібних злаків. Ареал їхнього поширення практично збігається з ареалом вирощування колосових культур. Кореневі гнилі належать до еколого-паразитних захворювань. Їхніми збудниками є факультативні патогени, які уражують рослини, ослаблені внаслідок несприятливих умов вирощування.

Гельмінтоспоріозна коренева гниль має значне поширення, особливо на посівах пшениці ярої та ячменю в степовій і лісостеповій зонах. Найінтенсивніше розвивається за температури понад 15°С на ослаблених повітряною та ґрунтовою посухою рослинах. Розвитку хвороби сприяють м’які зими, спочатку суха, а потім надмірно волога погода, пошкодження посівів низькими температурами. Симптоми прояву хвороби — побуріння та деформація проростків, імовірна загибель їх ще до виходу на поверхню ґрунту; недорозвиненість первинних корінців, бурі штрихи, смуги та плями на піхвах нижнього листя та на основі стебла. На уражених посівах з’являються осередки низькорослих темнозабарвлених рослин, на яких за умов високої вологості спостерігається темний оксамитовий наліт спороношення, що призводить до загнивання основи стебла та вилягання рослин.

Фузаріозна коренева гниль поширена повсюдно, де вирощують озиму та яру пшеницю, а більшість її збудників протягом вегетації рослин спричинює фузаріоз колоса. На сходах хвороба проявляється у вигляді побуріння первинних і вторинних корінців, підземного міжвузля, на яких проявляються бурі або коричневі смужки, які пізніше збільшуються і частково зливаються. У пізніші фази розвитку рослин хвороба проявляється в нижній частині стебла у вигляді побуріння тканини, на якому у вологу погоду утворюється рожевий наліт. У хворих рослин стебла стають білими, часто з рожевим розмитим малюнком на нижньому листі та міжвузлях.

Фузаріозна гнильОфіобольозна коренева гниль. Проявляється у фазі сходи — кущіння у вигляді потемніння кореневої системи. В пізніші фази розвитку рослин хворобою уражуються додаткові корінці та основа стебла, що призводить до почорніння кореневої шийки. Стебла й корені спочатку буріють, потім чорні­ють і зрештою загнивають. Урожай з уражених збудником стебел у 2,5 рази менший, аніж у здорових.

Церкоспорельозна коренева гниль проявляється у вигляді плямистості на колеоптилі та основі стебла. Уражена тканина руйнується, стебла викривлюються, надломлюються, вилягають. На повздовжньому розрізі стебла всередині соломини утворюється сірий пушок. Недобір урожаю, залежно від інтенсивності розвитку хвороби та фази, в якій відбулося зараження рослин, може сягати 30% і біль­ше. Розвитку хвороби сприяє холодна волога осінь, м’яка зима з відлигами та дощова прохолодна весна.

Перші ознаки хвороби можна визначити за еліпсоподібними світлими плямами з коричневою облямівкою на прикореневій частині рослини. За інтенсивного розвитку цієї хвороби на пшениці плями перетворюються на кільце, яке оперізує стебло рослини. Тканини культури в ураженому місці швидко заповнюються грибницею. У період наливу зерна рослини пшениці під вагою налитого колоса починають ламатися, і посіви вилягають. Унаслідок ураження фузаріозною кореневою гниллю пшениці збільшується кількість неповноцінних, плюсклих зернівок, що складають третину врожаю.

Шкодочинність усіх типів гнилей проявляється також у погіршенні посів­них якостей насіння пшениці, що в результаті призводить до втрати врожаю.

 

БОРОШНИСТА РОСА

Церкоспорельозна гнильПоширена в зонах вирощування зернових колосових культур. Облігатний, вузькоспеціалізований паразит уражує листя, листкові піхви, стебла, а в роки сильного розвитку хвороби — колоскові луски та остюки. Проявляється хвороба восени на молодих, активно вегетуючих рослинах.

Навесні, з відновленням вегетації культури, продовжується інтенсивність прояву хвороби. На піхвах листків спочатку з’являються матові плями, а згодом білий павутинчастий наліт, що поширюється на листя і вкриває його, в основному зверху, опуклими подушечками різного розміру, які згодом зливаються й темніють. Поступово наліт поширюється на верхні яруси листя рослин і навіть на колос. Потім наліт ущільнюється, набуває сіро-жовтого кольору й на ньому формуються клейстотеції у вигляді чорних цяток.

Оптимальними умовами зараження, розвитку та наростання шкодочинності борошнистої роси на рослинах є температура повітря 17–20°С і відносна вологість 80% і вище. Конідії можуть проростати вже за температури 1°С. Інкубаційний період захворювання триває 3–11 діб залежно від температури повітря. Обмежує розвиток борошнистої роси спекотна суха погода з температурним режимом понад 28–30°С.

Шкодочинність хвороби полягає в зменшенні асиміляційної поверхні листя, що уповільнює розвиток рослин. Хвороба призводить до зменшення кількості й маси зерен і неповного наливу зерна. За сильного розвитку хвороби зменшується кущистість рослин, передчасно засихають листя і підгони, затримується колосіння, виникає пустоколосість і плюсклість зерна. В зерні зменшується вміст сирої клейковини, білка й крохмалю. Недобір урожаю унаслідок ураження борошнистою росою становить 10–15%, а в роки епіфітотій сягає 30%.

 

ІРЖАСТІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Жовта іржаПредстав­лені бурою, стебловою та жовтою іржою. Найпоширеніша — бура іржа (Puccinia recondita Rob. et Desm f. sp. tritici Eriks.), яка уражує переважно листя й листкові піхви. На них утворюються дрібні округлі оранжеві уредопустули, хаотично роз­міщені на листковій поверхні. Уредоспори можуть переноситись вітром на значні відстані і є істотним джерелом інфек­ції. Зараження пшениці відбувається лише за наявності краплинної вологи й температури 20–25°С. Шкодочинність її полягає в зменшенні асиміляційної поверхні й умісту хлорофілу, посиленні транспірації та дихання рослин, що призводить до порушення водного балансу й передчасного відмирання листя та плюсклості зерна. Сильне ураження спричинює передчасне відмирання листя. Ураження молодих рослин восени затримує утворення коренів і стебел, результатом чого є зниження зимостійкості рослин. У зв’язку зі зменшенням вмісту в зерні уражених хворобою рослин глютенінових компонентів із низькою молекулярною масою знижується якість борошна.

Шкодочинність бурої іржі залежить від тривалості та сили епіфітотії. Своєю чергою, тривалість та сила епіфітотії залежать від ступеня сприйнятливості сорту та погодних умов, які складаються в період розвитку хвороби. Втрати врожаю за ураження до 40% становлять 0,3–0,4 т/га, а понад 40% — перевищують 1 т/га, максимальні втрати врожаю — до 30%.

Стеблова (лінійна) іржа — її збудником на пшениці є гриб Рuccinia graminis Ptrs. f. sp. tritici Eriks.et Henn. Хвороба найпоширеніша й дуже шкідлива у західних областях України, там, де є достатнє зволоження. За сильного її розвитку недобір урожаю може становити 60–70%. Прояв хвороби можна спостерігати вже на сходах, але максимального розвитку вона набуває у фазі цвітіння — молочно-воскової стиглості зерна. Симптоми проявляються на стеблах, листі, піхвах, остюках та колоскових лусочках у вигляді іржасто-бурих порохнявих подушечок — уредопустул зі спорами збудника. Пустули, особливо на стеблах, розташовані лінійно й після проривання епідермісу зливаються у смужки.

Жовта іржа — її збудник — Puccinia striiformis Wesst уражує пшеницю, ячмінь і злакові трави. Хвороба може виникати повсюдно, особливо поширена останніми роками через зміни клімату. Оптимальною для збудника є прохолодна погода з високою вологістю. Спори проростають за 11–13°С та 100% вологості, а вже за температури 20°С і вище розвиток хвороби стримується. Поширенню збудника сприяють м’яка зима, вологі прохолодні весна та початок літа. Хвороба проявляється на листках, піхвах, інколи на поверхні зерна у вигляді дрібних порохнявих подушечок — пустул лимонно-жовтого кольору, які пунктирно-лінійно розташовуються на листі між жилками, утворюючи вузькі або широкі смужки. Жовта іржа спочатку проявляється на нижньому листі з наступним поширенням на верхні його яруси. За сильного ураження листя всихає, а посіви мають жовте забарвлення.

 

СЕПТОРІОЗ

В Україні, в основному, поширені два види септоріальних гри­бів. Це септоріоз листя — Septoria tritici Rob.et. Desm. та септоріоз колоса — Septoria nodorum Berk, які поширені в усіх зонах вирощування пшениці.

Особливо високої інтенсивності септоріоз набуває за умов тривалої вологої вітряної погоди та рясних опадів. Перші ознаки септоріозу за сприятливих погодних умов можна виявити восени під час сходів. Хвороба проявляється на листі у вигляді жовтих плям, які поступово буріють, а потім темніють. Пікніди найчастіше утворюються на нижньому ярусі листя пшениці, яке лежить на поверхні ґрунту. Збудники септоріозу уражують рослини у всі фази розвитку, але найбільшої шкоди завдають у пері­од трубкування — колосіння (S. tritici) або колосіння — цвітіння (S. nodorum) і проявляються у вигляді плямистостей.

Septoria tritici проявляється на стеблах, листках та їхніх піхвах у вигляді бурих чи світло-бурих плям, що, розростаючись, зливаються, внаслідок чого листки поступово втрачають зелений колір і засихають. На стеблах пікніди утворюються рідко. Septoria nodorum уражує стебла, листя та колоскові луски. З колоскових лусок хвороба поширюється на зерно, яке не має чітких симптомів ураження, але відрізняється від здорового меншою масою та плюсклістю зерна.

Оптимальна температура для розвитку хвороби — 14–25°С. Інтенсивному розвитку септоріозу сприяють часті дощі та відносна вологість повітря 80% і вище. Інкубаційний період розвитку становить 6–12 і більше діб залежно від погодних умов і стійкості сорту. Коли відносна вологість повітря нижча за 85%, утворення пікнід і споруляція гриба не відбувається.

Шкодочинність захворювання проявляється в тому, що уражені рослини відстають у рості, листя на них часто всихає, колосся недорозвинене, зерно плюскле, що призводить до зниження врожаю до 20% та погіршення посівних якостей насіння.

 

ПІРЕНОФОРОЗ, або жовта плямистість

ПіренофорозЇї збудником є сумчастий гриб Pyrenospaera tritici-repentis Drechsler (Drechslerа tritici-repentis Drechsler). Перші ознаки хвороби проявляються навесні на молодому листі рослин, яке розташоване близько до поверхні ґрунту, у вигляді світло-коричневих округлих плям з обох сторін листка. Далі, за наявності вторинної інфекції, на листі пшениці проявляються типові ознаки хвороби у вигляді темно-коричневих крапок, навколо яких утворюється хлоротична облямівка. Згодом ці крапки перетворюються на темні плями з нерівними краями і жовтуватою облямівкою з подальшим їхнім збільшенням і перетворенням на некротичні плями, які іноді займають половину площі листкової пластини. Уражене листя, починаючи від його верхівки, за сприятливих для розвитку інфекції умов швидко відмирає і засихає. Окрім пшениці, цей гриб уражує жито, ячмінь, тритикале та дикорослі злаки.

Інфекція зберігається на рослинних рештках більше ніж рік. Найбільша кількість сумкоспор поширюється в березні-квітні. Для цього достатньо невеликої кількості вологи або роси в нічний час. Шкодочинність хвороби проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин і маси 1000 зерен та ін.

Осіннє ураження сходів грибними хворобами, а потім весняне їхнє поширення — це запас інфекції збудників хвороб, який слід вчасно зупинити. Оскільки за сприятливих для збудника погодних умов (тепло й волога) відбудеться посилення інтенсивності розвитку хвороб, що призведе до зниження якіс­них і кількісних урожайних показників.

Захисні заходи в осінньо-весняний період:

лущіння стерні після збирання врожаю з наступною зяблевою оранкою дуже ефективні для знищення збудників хвороб, які перебувають на рослинних рештках;

дотримання сівозмін і недопущення в агровиробництві монокультури;

дотримання оптимальних строків сівби (за ранніх її строків спостерігається максимальний розвиток хвороб і накопичення інфекції);

обов’язкове протруювання насіння перед сівбою (бажано інсектофунгіцидом);

своєчасне внесення фунгіцидів для знищення запасу інфекції збудників хвороб (восени якомога пізніше та навесні — якомога раніше);

весняне боронування посівів (закриття вологи та знищення запасу інфекції після зими на відмерлих рештках).

 

О. Демидов, д-р с.-г. наук, член-кореспондент НААН, Т. Муха, в.о. зав. відділом захисту рослин, Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН

Журнал «Пропозиція», №1, 2020 р.

Додаток

Фунгіциди для захисту пшениці озимої, дозволені до використання в Україні  

Азоксістробін

Амістар Екстра 280 SC, Рейкон, КС (азоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л)

Септоріоз, борошниста роса, бура листкова іржа, фузаріоз та септоріоз колоса, альтернаріоз

0,5–0,75

 

Амістар Тріо 255 ЕС, КЕ (азоксістробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л)

Борошниста роса, іржі, септоріоз листя і колоса, фузаріоз колоса, кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз

1,0–1,2

 

Грінфорт АС, КС (азоксістробін, 200 г/л + флутріафол, 120 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа стеблова бура, фузаріоз

1,0

 

Таффін 320, КС (азоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 120 г/л)

Борошниста роса, сітчаста, темно-бура, смугаста, облямівкова плямистості, септоріоз, карликова іржа, фузаріозна плямистість листків, фузаріоз колосу

0,4–0,7

 

Спіріт, КС (азоксістробін, 240 г/л + епоксиконазол, 160 г/л)

Бура і стеблова іржа, борошниста роса, септоріоз листя та колосу, фузаріоз колосу, піренофороз, темно-бура плямистість, оливкова пліснява

0,5–0,7

 

Старк, Тейзер, КС (азоксистробін, 250 г/л),

Септоріоз, іржа, борошниста роса, фузаріоз, альтернаріоз

0,5–1,0

 

Кларк, ВГ (азоксистробін, 500 г/кг)

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, альтернаріоз

0,25–0,4

 

Алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л

 

Фитал, РК

Кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, фузаріоз колоса, плямистості, іржі

1,5

 

Беноміл, 500 г/кг

 

Беназол, ЗП, Бенорад, ЗП, Ламетил WP, ЗП, Фундазол, ЗП

Снігова пліснява, церкоспорельоз, кореневі гнилі, борошниста роса

0,3–0,6

 

Біксафен

 

Авіатор Xpro 225 ЕС, КЕ (біксафен, 75 г/л + протіоконазол, 150 г/л)

Плямистості листя, септоріоз, борошниста роса, іржа, гнилі

0,6–0,8

 

Аскра Xpro 260 EC, КЕ (біксафен, 65 г/л + флуопірам, 65 г/л + протіоконазол, 130 г/л)

Септоріоз, піренофороз, борошниста роса, іржа (пшениця)

Темно-бура плямистість, сітчаста плямистість, смугаста плямистість, облямівкова плямистість, раму­ляріоз, борошниста роса, фузаріоз листя, іржа (ячмінь)

1,0–1,25

 

Дифеноконазол

 

Штефкор,КС, Спліт, КЕ (250 г/л)

Септоріоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз, плямистості та іржі

0,2–0,5

 

Церкоштеф, к. с. (дифеноконазол, 250 г/л + карбендазим, 250 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, гельмінтоспоріоз

0,5

 

Магнелло 350 ЕС, КЕ (дифеноконазол, 100 г/л + тебуконазол, 250 г/л)

Фузаріоз колосу, септоріоз, альтернаріоз колосу, піренофороз, види іржі

1,0

 

Епоксиконазол

 

Осіріс Стар, КЕ (епоксиконазол, 56,25 г/л + метконазол, 41,25 г/л)

Борошниста роса, іржа, піренофороз, фузаріоз, плямистості, ринхоспоріоз, септоріоз

0,75–1,5

 

Рекс Дуо, Фабус 497, КС (епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат- метил, 310 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя та інші плямистості, іржа, фузаріоз, церкоспорельоз, септоріоз колосу, гельмінтоспоріоз

0,4–0,6

 

Рекс Плюс, СЕ (епоксиконазол, 84 г/л + фенпропіморф, 250 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, піренофороз, гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз

0,8–1,2

 

Ракурс, КС (епоксиконазол, 240 г/л + ципроконазол, 160 г/л)

Борошниста роса, бура, стеблова і жовта іржа, септоріоз листя та колоса, фузаріоз колоса, піренофороз, темно-бура плямистість, оливкова пліснява

0,3–0,4

 

Ізопіразам

 

Бонтіма 250 ЕС, КЕ (ізопіразам, 62,5 г/л + ципродиніл, 187,5 г/л)

Борошниста роса, сітчаста, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз, іржа

1,5–2,0

 

Карбендазим

 

Колфуго Супер, в. с. (200 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз

1,5

 

Абсолют, Агрозим SC, Альфа-Стандарт, Вінчестер, Голдазім 500, Дезарал, Дерозал, Доктор Кроп, Карбен, Кевлар, Композит, Форсаж, Хілтон, Штефозал (КС, 500 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, іржа, ринхоспоріоз

0,5

 

Фулгор Голд 500, KC (карбендазим, 300 г/л + флутріафол, 200 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, фузаріоз, піренофороз, фузаріозна та церкоспорельозна кореневі гнилі

0,4–0,6

 

Манкоцеб, 800 г/кг

 

Дітан М-45, ЗП

Борошниста роса, септоріоз, бура іржа

2,0–3,0

 

Метрафенон, 300 г/л

 

Флексіті, к. с.

Борошниста роса

0,15–0,25

 

Капало, СЕ (метрафенон, 75 г/л + фенпропіморф, 200 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, церкоспорельоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз

1,0–1,5

 

Пентіопірад

 

Абруста, КС (пентіопірад, 150 г/л + ципроконазол, 60 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя, види іржі

0,7–1,3

 

Пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

 

Аканто плюс 28, КС

Борошниста роса, септоріоз, види іржі, піренофороз

0,5–0,75

 

Піраклостробін

 

Дженфілд БТ, КЕ (піраклостробін, 300 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа, септоріоз і фузаріоз колоса, гнилі

0,3–0,4

 

Абакус (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л), мк. е.

Борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа, септоріоз і фузаріоз колоса, гнилі

1,25–1,75

 

Адексар Плюс, КЕ /Адексар CЕ Плюс, КЕ (піраклостробін, 66,6 г/л + епоксиконазол, 41,6 г/л + флуксапіроксад, 41,6 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя, колосу, Іржа, піренофороз, гельмінтоспоріоз,ринхоспоріоз

0,5–1,5

 

Пріаксор, КЕ (піраклостробін 150 г/л + флуксапіроксад, 75 г/л)

Септоріоз листя і колосу, піренофороз, іржа, борошниста роса

0,3–0,5

 

Таліус 20, к. е. (200 г/л)

Борошниста роса

0,15–0,25

 

Пропіконазол

 

Балеро ЕС, Бампер, Вето 250, Грано БТ, Ескулап, Імпера, Каваді, Пропі 250, Саргон 250, Тілт 250 ЕС, Тіназол (КЕ, 250 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя та колосу, іржасті хвороби, плямистості

0,5

 

Бампер Супер 490, Імпера Голд 490 (КЕ, пропіконазол, 90 г/л + прохлораз, 400 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, церкоспорельоз, фузаріоз колоса, піренофороз, плямистості листя

0,8–1,2

 

Титул Дуо, ККР (пропіконазол, 200 г/л + тебуконазол, 200 г/л)

Борошниста роса, іржа, септоріоз, гельмінтоспоріозна плямистість листя, ринхоспоріоз, церкоспоре­льоз, гнилі, фузаріоз

0,25

 

Діфуре Про EC, КЕ (пропіконазол, 150 г/л + дифеноконазол, 150 г/л)

Борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа

0,4–0,5

 

Вартатм, КЕ (пропіконазол, 200 г/л + азоксистробін, 100 г/л)

Септоріоз, борошниста роса, бура листкова іржа, фузаріоз колоса, септоріоз колоса, альтернаріоз

0,5–1,0

 

Колосаль Про, МЕ , Стайер 500, КЕ (пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л)

Септоріоз, борошниста роса, іржа, церкоспорельоз, фузаріоз колоса, плямистості

0,3–0,4

 

Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ (пропіконазол, 125 г/л + фенпропідин, 450 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, піренофороз, іржі, фузаріоз, ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз, ризоктоні­оз

0,8–1,0

 

Аліот, КЕ, Альто Супер 330 ЕС, к. е. Віртуоз, КЕ, Грінфорт Супер, Заряд, КЕ (пропіконазол, 250 г/л + ципроконазол, 80 г/л)

Борошниста роса, іржа, септоріоз, церкоспорельоз, фузаріоз колоса, плямистості, піренофороз

0,4–0,5

 

Абакус Плюс, KE (пропіконазол, 125 г/л + флуксапіроксад, 30 г/л + піраклостробін, 200 г/л )

Борошниста роса, септоріоз листя і колосу, піренофороз, види іржі та плямистості листя

0,5–1,0

 

Протіоконазол

Солігор 425 ЕС, КЕ (протіоконазол, 53 г/л + тебуконазол, 148 г/л + спіроксамін, 224 г/л)

Борошниста роса, іржа, септоріоз листя та колоса, піренофороз, фузаріоз, альтернаріоз колоса

0,7–1,0

Тілмор 240 ЕC, КЕ (протіоконазол, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л)

Листкові плямистості, борошниста роса, іржі, піренофороз, септоріоз, фузаріоз, колоса

1,0–1,5

Медісон 263 SC, КС (протіоконазол, 175 г/л + трифлоксістробін, 88 г/л)

Борошниста роса, іржа, септоріоз листя, піренофороз, гнилі

0,7–0,9

Прохлораз

Міраж, Пегас, Фуджара 45 (прохлораз, 450 г/л), КЕ

Борошниста роса, септоріоз, іржа, церкоспорельоз, плямистість, ринхоспоріоз, фузаріози

0,9–1,0

Торрінто 500 КЕ (прохлораз 300 г/л + тебуконазол 200 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі, снігова пліснява, іржа (види), фузаріоз колоса, темно- бура плямистість, альтернаріоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз

0,75–1,5

Платон, КЕ (прохлораз, 300 г/л + тебуконазол, 140 г/л + ципро­коназол, 50 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі, снігова пліснява, іржа (види), фузаріоз колоса, темно- бура плямистість, альтернаріоз, піренофороз, гельмінтоспоріоз

0,8–1,0

Тебуконазол

Амулет, к. е., Беркут, КЕ, Дінасті 250, в. е., Ікарус 250, ВЕ, Колосаль, КЕ, Містік, к. е., Містік Супер, к. е., Орбіт, ЕВ, Оріус, ЕВ, Нодісер, ЕВ, Риф, КЕ, Родоліт Супер, ЕВ, Талент 250, Талер, Тебукур 250, ЕВ, Тебу Топ 250 КЕ, ВЕ, Тесон 250, ВЕ, Унікаль, КС, Фолікур 250 EW, ЕВ, Фортеця Тотал ЕС, КЕ, Штефікур, КС (250 г/л)

Іржа, борошниста роса, коренева гниль, септоріоз та інші плямистості, фузаріоз колоса, піренофороз

0,5–1,0

ЮНІ-ТЕБ 430, КС (тебуконазол, 430 г/л)

Іржа (види), борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз, фузаріоз та альтернаріоз

0,3–0,6

Букат 500, КС, Тезис, КС, Ретардин, Рятівник, Фарадей, Феномен (ВГ, 500 г/кг)

Борошниста роса, септоріоз, іржа бура, фузаріоз колоса

0,2–1,0

Замір 400, ВЕ, Супрім ЕВ, (тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, фузаріозно-гельмінтоспоріозна коренева гниль, фузаріоз колоса

0,75–1,5

Корвізар, КЕ (тебуконазол, 150 г/л + фенпропідин, 300 г/л + флутріафол, 100 г/л)

Альтернаріоз, піреноспороз, борошниста роса, септоріоз колосу, листя та інші плямистості; іржа (бура, стеблова та інші), церкоспорельоз

0,4–0,8

Болівар Форте, КС (тебуконазол, 240 г/л + крезоксим-метил, 125 г/л)

Септоріоз листя та колосу, іржа, альтернаріоз, піренофороз, фузаріоз

0,5–1,0

Тіофанат-метил

 

Топсін-М 500, Сальто, КС (тіофанат-метил, 500 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, бура іржа, фузаріозна і церкоспорельозна кореневі гнилі

1,2–1,4

 

Візерд, КС (тіофанат-метил, 310 г/л + епоксиконазол, 120 г/л + тебуконазол, 70 г/л)

Борошниста роса, іржа, плямистості, фузаріоз, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі

0,4–0,6

 

Ютака, СЕ (тіофанат-метил, 350 г/л + тебуконазол, 100 г/л + цифлуфенамід, 6,3 г/л),

Борошниста роса, бура листкова іржа, септоріоз листя, фузаріоз колосу, септоріоз колосу, кореневі гнилі

0,8–1,2

 

Флутріафол

 

Вал, Колосаль, Імпакт 25 SC, Корнет, Містік, Містік Супер, Натансо Протект, Ронін, Скальпель, Топ Ефект, Тріафер 250, Тріафол, Фенікс, Фитолекарь, Флуафол, Флутер, Флутривіт, Фолл, Фортуна, Фулгор 250, КС, КЕ, Юні-Флу 250 (флутріа­фол, 250 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, бура іржа, фузаріоз колоса, кореневі гнилі

0,5

 

Фенікс Дуо, КС (флутріафол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, інші плямистості, іржа, фузаріоз, церкоспорельоз, ринхоспоріоз

0,5–0,6

 

Тріафер Т 300, КС (флутріафол 75 г/л + тебуконазол 225 г/л)

Борошниста роса, септоріоз, іржа, фузаріоз колоса, піренофороз, альтернаріоз, фомоз, склеротиніоз, циліндроспороз

0,6–1,0

 

Хлороталоніл

 

Фезан Плюс, КС (хлороталоніл, 166 г/л + тебуконазол, 60 г/л)

Септоріоз листя, септоріоз колоса, фузаріоз колоса, борошниста роса

2,5–3,0

 

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0