Хольгер Вельк: «Робота в Україні — і серйозний виклик, і велика відповідальність»

Минулий рік у компанії CLAAS був багатим на події. Найбільша із них та, що сімейний концерн відсвяткував свій 100-річний ювілей. Не менш важливим було і створення в Україні нової структури підприємства — ТОВ «КЛААС Україна», яку очолив Хольгер Вельк. Інтерв’ю з ним представляємо нашим читачам.     

Інна Бірюкова
i.birykova@univest-media.com

«Нові проекти це — необмежені можливості»
Пане Хольгер, представництво CLAAS в Україні існує вже давно. Чому було прийнято рішення про створення нової компанії?
— В Україну компанія CLAAS прийшла ще у 1992 р. і весь цей час працювала через представництво і дочірнє підприємство «КЛААС Україна». Але за цей час відбулося чимало змін, ринок аграрних послуг стрімко пішов уперед, а разом із цим зросла потреба у розширенні послуг, які ми надаємо, у розвитку дилерської мережі, покращанні сервісу та всебічній підтримці наших клієнтів. Тому ми вирішили збільшити свою присутність в Україні.

Ви маєте великий досвід роботи на східному ринку. Напевно, тому саме Вам довірили очолити ново-
створену структуру в Україні?
— Я дуже люблю працювати над новими проектами, оскільки це унікальна можливість показати себе, розкрити свій творчий потенціал. Я був задіяний у різних цікавих проектах. Так, у Краснодарі брав участь у створенні заводу CLAAS в Росії. Згодом у Москві ми розвивали проект, подібний до нинішнього в Україні, але із формуванням нової дилерської мережі. У Росії мені пощастило працювати із сильною командою професіоналів, тому спогади від цієї роботи залишилися якнайкращі. А Україна — потужна аграрна держава, тому працювати тут — серйозний виклик і велика відповідальність.
Як давно Ви працюєте у CLAAS?
І чим займалися до приходу в компанію?
— Після закінчення факультету аграрної економіки університету Хоенхайм у Штуттґарті кілька років працював у сфері кредитування сільського господарства. Потім брав участь у створенні відділів кредитування в Росії та Казахстані за програмою Європейського банку реконструкції і розвитку. Після цього мене запросили на роботу у компанію CLAAS: спочатку працював у Німеччині, згодом — у Росії в проектах розвитку CLAAS у Східній Європі. Тож за плечима вже 13 років роботи у цій фірмі.
Ви гарно розмовляєте російською. Де її вивчали?
— Під час роботи в Росії я працював із перекладачкою і вона вчила мене мови. Також брав уроки у професійного педагога. Зараз маю достатній мовний рівень для спілкування. Та, якщо чесно, коли по телебаченню показують якийсь старий радянський фільм, мені треба дуже напружуватися, аби зрозуміти, про що йде мова.

«Не відчути бюрократію
просто неможливо»
В Україні Ви працюєте лише три місяці. Яке склалося перше враження?
— Тільки позитивне. Клієнти, з котрими вже спілкувався, технічно грамотні люди, професіонали своєї справи. Приємно мати справу і з нашими дилерами: вони не чекають на прихід нового менеджера із думкою «прийде і все змінить на краще», а навпаки, спілкуються зі мною мовою досвідчених знавців ринку, пропонуючи рішення і демонструючи своє власне бачення. Також мені подобається працювати із київською командою: відзначу, що тут підібрано штат висококваліфікованих фахівців, більшість з яких працюють у компанії понад 10, а то й 15 років. Загалом же українці відрізняються своєю простотою, відвертістю, і при цьому зовсім не «простаки», що мені дуже імпонує.

Багато іноземних компаній, що інвестують у розвиток бізнесу в Україні, скаржаться на бюрократію. Ви її вже відчули?
— На це запитання краще можуть відповісти працівники нашої бухгалтерії, адже обсяг звітності та документів, які приносять мені підписувати, дуже величезний. Не відчути бюрократію просто неможливо. Зокрема, це стосується податкового законодавства, валютного контролю. Прикро те, що долання бюрократичних перешкод забирає той дорогоцінний час, який ми могли б використати на обслуговування клієнтів. Однак із цим треба жити і працювати. Та все ж сподіваюся, що українська влада врешті-решт полегшить життя підприємців, і це стосується не лише іноземних компаній, а й вітчизняних представників бізнесу, адже їм доводиться так само несолодко.

Зараз Україна переживає політичну кризу. Як вважаєте, чи не вплине це на розвиток Вашого бізнесу?
— На жаль, нестабільна економічна ситуація в Україні була і раніше. Ми, можна сказати, вже звикли працювати у неідеальних умовах. Але незважаючи на кризу, поки що не помітили, щоб знизилася активність наших потенційних клієнтів. Проектів багато, і плани на придбання нової техніки у сільгоспвиробників досить активні.

«CLAAS — сімейне ідприємство і у цьому його перевага»
Торік компанія CLAAS відсвяткувала свій 100-річний ювілей. Як вдалося стільки часу бути в числі лідерів?
— Основний принцип діяльності концерну — постійне прагнення до інновацій, завжди бути першими у розвитку техніки та технологій. Дуже допомагає те, що CLAAS — сімейне підприємство, тому головну роль тут грають не «швидкі» економічні показники, а довготривалий розвиток. У акціонерних товариствах великий акцент робиться на щоквартальну звітність, яку треба показувати акціонерам. У нас цього немає, ми можемо приділити більше уваги іншим важливим питанням розвитку, і у цьому полягає найбільша перевага сімейних підприємств.

Минулого року компанія розпочала співпрацю із Херсонським машзаводом. Що передбачає цей проект?
— Минулого року стартував пілотний проект із спільного виробництва зерно-збиральних комбайнів. На «Херсонмаші» із комплектуючих CLAAS було зібрано 4 комбайни TUCANО. На цих комбайнах стоїть логотип CLAAS і це означає, що їх якість відповідає стандартам CLAAS. Мета цього співробітництва — дати поштовх розвитку вітчизняного машинобудування, оновити технічний парк українських аграріїв. Наразі ми продовжуємо вивчати можливості наших українських партнерів і ведемо подальші переговори щодо розвитку проекту.

Якою новою технікою незабаром порадуєте аграріїв?
— Наприкінці минулого року CLAAS запропонувала новий модельний ряд потужних тракторів AXION 900-ї серії, на ринок виходять високопродуктивні кормозбиральні комбайни JAGUAR 800-ї серії, модельний ряд причепів-підбирачів CARGOS та інша техніка. Більшість з цих машин були представлені в Україні на виставці «ІнтерАгро-2013». Вже зроблені замовлення на виробництво машин для українського ринку, тож аграрії України матимуть сучасні машини вже поточного сезону.

«Продавець має бути
і аграрієм, і психологом,
і бізнесменом одночасно»
Ваш головний принцип роботи з клієнтами. Якими якостями повинен володіти успішний продавець?
— Для продавця головну роль відіграє його професійність у сільськогосподарській сфері, розуміння технології в цілому та окремих технологічних процесів, і звичайно ж, знання техніки. Також він має бути гнучким і динамічним. Під час розмови з клієнтом важливо правильно відчути його потреби, аби запропонувати йому саме такі рішення, що задовольнять його як технологічно, так і за своїми умовами. Словом, продавець має бути і аграрієм, і психологом, і бізнесменом одночасно.
 
За якими критеріями підбирали співробітників в українську компанію і як складаються стосунки між «новоприбульцями» і «старожилами» у складі Вашої команди?
— Для нас важливо, щоб співробітник не лише знав свою справу і умів працювати в команді, але й міг самостійно вирішувати завдання. Неодмінною вимогою є і знання іноземної мови, оскільки нашим співробітникам часто доводиться спілкуватися з колегами із Німеччини, Франції та інших країн, де розміщене наше виробництво. Що ж стосується налагодження стосунків, то особисто я завжди намагаюся навчати тих, хто поруч, аби через певний період вони стали кращими від мене. Адже успіх залежать від команди, від тих людей, з котрими ми працюємо. Та і мені самому є чого навчитися у моїх колег. Але головну роль все ж відіграє характер людини. У будь-якому колективі завжди є люди з різними характерами, та коли усі працюють зі спільною метою, це навіть додає позитиву, адже кожен може застосувати свої найкращі якості, і тоді все вдається.

Особисто Ви маєте якісь шкідливі звички або негативні риси характеру? Що б хотіли змінити в собі?
— Тут слід, напевно, запитати в людей, що поряд. Але я вважаю, що зі мною можна знайти спільну мову і, сподіваюся, що занадто шкідливих звичок я не маю. Але так, напевно, кожен сказав би про себе…

«Головне — позитивно ставитися до життя»
Яку роль відіграє для Вас сім’я? Чи забрали вже своїх рідних в Україну?
— Звісно, я живу і працюю для сім’ї, і це приносить мені задоволення і надає сил. Ми були разом у Москві, але зараз моя донька після кількарічного навчання у Росії має готуватися до екзаменів і відвідувати школу у Німеччині. До того ж дружина (вона педагог за освітою) має хорошу роботу у Німеччині, тому сім’я зараз перебуває там. Але, на щастя, є достатньо можливостей спілкування через Інтернет, а також намагаюся два рази на місяць літати до Німеччини. А коли у дітей будуть канікули, вони приїдуть до Києва.

Ви — батько двох дітей. Які найголовніші риси намагаєтеся виховати у них?
— Моїй доньці 14 років, синові — 10. І найважливішими рисами для мене у будь-якій людині є повага до людей та скромність. Цьому і вчу своїх дітей. Ну й обов’язково — оптимізму, без нього сьогодні неможливо.

Ви є прикладом для своїх дітей, найбільш, певно, для сина. Чи є у Вас у житті приклад?
— Напевно, я не назвав би нікого особливого, з кого беру приклад усе життя. Із кожної зустрічі із новими людьми намагаюся взяти щось корисне, чогось навчитися і отримати новий життєвий досвід. Також важливу роль відіграли мої батьки, які вирізнялися винятково позитивним ставленням до життя і навчили цьому мене, така риса добре допомагає у різних життєвих ситуаціях.

Ви оселилися у центрі Києва, маєте чудовий вид на Софійський собор. Що найбільше подобається в українській столиці?
— Київ — чудове місто, але поки що у мене було обмаль часу, щоб з ним познайомитися. Хоча недавно був в оперному театрі, гуляв Андріївським узвозом. І звісно, мені дуже подобається українська кухня. Кажуть, вона ситна і доволі калорійна, але знаходжу для себе смачні і корисні страви, бо звик піклуватися про здоров’я, і мені небайдуже до того, що кладу на тарілку.

То в Україні Ви більше споживаєте українські страви, чи все ж надаєте перевагу німецьким?
— Щодо продуктів харчування та їжі, то тут мені всього вистачає, в Україні є все! Найбільше люблю вареники і солодощі.

Дбати про здоров’я лише шляхом правильного харчування замало. Як Вам вдається підтримувати свою фізичну форму?
 — Нічого особливого для цього не роблю, але обов’язково тричі на тиждень бігаю в парку, коли погана погода — ходжу до фітнес-зали. Винятком із цього правила не бувають ані відрядження, ані тривалий робочий день.

Скільки ж триває Ваш робочий день?
— Зазвичай розпочинається о 8-й, а працювати часто доводиться допізна. Це стосується не лише гендиректора, а й інших співробітників. Але, вважаю, що це — на початковому етапі. З часом ситуація із тривалістю робочого дня нормалізується. Адже професіоналізм полягає не у тому, аби засиджуватися допізна в офісі, а у тому, щоб швидко і якісно виконувати поставлені завдання.

Ви — ділова людина, яка знає справжню ціну грошей. На що їх витрачаєте? Де проводите свої відпустки?
— Найголовніша моя інвестиція — у навчання дітей. Хочу, щоб для них відкрилися найкращі перспективи у житті. Що ж до відпустки, то оскільки я весь рік перебуваю за кордоном, під час відпустки волію бути вдома — побути з дружиною і дітьми, відвідати маму, родичів.

У чому Ваше розуміння щастя? Чого сьогодні Вам не вистачає для повного щастя?
— Як, певно, для кожного із нас, щастя — це, коли у сім’ї все добре, коли діти ростуть здоровими і чудово розвиваються. Також у мене є робота, яка приносить задоволення. А більше нічого й не потрібно.