Спецможливості
Новини

“Гармонiя” по-українськи

05.06.2008
1340
“Гармонiя” по-українськи фото, ілюстрація
“Гармонiя” по-українськи

6 вересня цього року вiдбулося спiльне засiдання Української аграрної конфедерацiї та Всеукраїнського союзу сiльськогосподарських пiдприємств, у роботi якого взяли участь прем’єр-мiнiстр Анатолiй Кiнах, вiце-прем’єр-мiнiстр з питань АПК (вiн же президент Української лiги пiдприємцiв АПК) Леонiд Козаченко, голова Комiтету Верховної Ради України з аграрної полiтики та земельних ресурсiв Катерина Ващук, заступник голови Адмiнiстрацiї Президента України Павло Гайдуцький, мiнiстр аграрної полiтики Iван Кириленко — як то кажуть, увесь аграрний бомонд.
У нарадi також узяли участь представники громадських органiзацiй, керiвники приватних пiдприємств, народнi депутати. Не маючи можливостi наводити повнiстю всi виступи, викладемо думки учасникiв спiльної наради з основних проблем: фiнансування розвитку АПК з Державного бюджету, фiнансово-кредитна полiтика, стан машинно-тракторного парку, криза зернового ринку, втручання органiв державної влади в ринкове середовище. Аби не виникало непорозумiнь, думки ми подаємо в прямiй мовi.
Окрiм того, по ходу ми дозволимо собi робити окремi зауваження,
щоб не збити шанованого читача з пантелику некоректностями (скажемо так) у виступах високих посадових осiб.

Почнемо з бюджету. Анатолiй Кiнах: “У бюджетi фiнансування АПК у 2002 роцi порiвняно з поточним роком збiльшене на 20,4%”.
Леонiд Козаченко: “Уряд планує в наступному роцi частину бюджету спрямувати на компенсацiю страхових платежiв. Для компенсацiї страхових платежiв на 50% обов’язкового страхування зернових i цукрових бурякiв необхiдно 140 млн грн. Це дасть змогу застрахувати не менше 80% посiвiв”.
А ось Катерина Ващук не в захватi вiд прогнозу бюджетного фiнансування АПК: “Погано виконується цьогорiчний бюджет вiдносно фiнансування АПК — отримано тiльки 89% вiд запланованого. Кiлька мiсяцiв не надходять кошти на компенсацiю частини банкiвської ставки. Я вже не кажу про будiвництво на селi — вiд запланованого надiйшло лише кiлька вiдсоткiв. У той же час надходження до бюджету вiд АПК зросли порiвняно з минулим роком на 30% — 2,632 млрд грн.
Ми розглянули на Комiтетi тi цифри (бюджету) на 2002 рiк, якi поданi урядом на розгляд. Комiтет проти таких цифр, оскiльки порушено закон “Про основнi засади розвитку сiльського господарства на 2001—2004 роки”, в якому записано, що в АПК має бути 5% вiд витратної частини бюджету. Рiзниця становить майже 1 млрд грн.
Комiтет сформулював такi основнi напрями фiнансування АПК на наступний рiк. По-перше, це збiльшення обсягiв кредитування галузi. У цьому роцi кредитування АПК становило 25—30% вiд потреби, кредитнi ресурси для багатьох господарств не були доступними. Сьогоднi для повного забезпечення сiльського господарства всiм необхiдним, потрiбно близько 10 млрд грн, тодi як обсяг кредитiв склав близько 2 млрд грн. Кошти на вiдшкодування банкiвської ставки за наданi кредитнi ресурси з бюджету треба збiльшити мiнiмум утричi”.
Переходимо до фiнансово-кредитної полiтики. Людмила Супрун: “Компенсацiя банкiвської ставки не спрацювала так, як очiкувалося. Як тiльки банки отримали компенсацiю з бюджету, вони одночасно збiльшили ставки кредитування не тiльки сiльгоспвиробникiв, але й для всiх iнших. Планувалося, що сiльгоспвиробники отримають кредити зi ставкою 15—17%, а фактично банкiвська ставка для них виявилася на рiвнi 27—32% i бiльше.
У цьому роцi треба було використати iнший механiзм — заставну закупiвлю зерна, який забезпечив би можливiсть фiнансування придбання необхiдних ресурсiв”.
Анатолiй Кiнах: “Неприпустимо, щоб була така рiзниця мiж облiковою ставкою Нацбанку та ставками, за якими комерцiйнi банки видають кредити. Нам необхiдно далi поглиблювати цю роботу”.
Катерина Ващук: “Без довготермiнового кредитування ми не вирiшимо дуже багатьох проблем: технiчного переозброєння, розвитку сiльськогосподарського машинобудування. Бiльше 70% технiки на селi перебуває за межею зносу”.
Добре, а як уряд збирається вирiшувати проблему довготермiнового кредитування? А ось як. Леонiд Козаченко: “Сьогоднi дуже актуальними є проблеми вирiшення середньо- та довгострокового кредитування в АПК, завдяки якому можна забезпечити вiдновлення основних засобiв. За оцiнками фахiвцiв, потреба в коштах для повного вiдновлення основних засобiв — понад 100 млрд грн. Вiдповiдну полiтику буде започатковано вже наступного року. Для цього також будуть залученi бюджетнi кошти для зменшення банкiвських вiдсоткiв.
Вирiшити цю проблему можна тiльки пiсля прийняття Земельного кодексу Верховною Радою. Найбiльш лiквiдною заставою пiд цей вид кредитування є земля”.
Цю ж думку (про лiквiднiсть землi як застави i про необхiднiсть негайного прийняття Земельного кодексу) висловлювали також iншi учасники, в тому числi генеральний директор Української зернової асоцiацiї Володимир Клименко.
Проте тут є одне запитання: як можна використати землю як заставу, якщо сiльгоспвиробники землю орендують, а орендовану землю заставляти не можна? Можливо, вiдповiдь криється в такiй фразi Леонiда Козаченка: “Змiнивши свiй статус, керiвники сiльськогосподарських пiдприємств, якi вiдчули себе власниками землi...”. Тобто, хоча керiвники пiдприємств i орендують землю, проте саме вони є реальними власниками землi, а тому й будуть чужу землю закладати в банках, купувати-продавати тощо.
Перейдiмо до проблеми оновлення сiльськогосподарської технiки.
Анатолiй Кiнах: “Що стосується сiльськогосподарської технiки, то тiльки вiтчизняним виробництвом технiки проблему за цей рiк не вирiшити. Буде складний перехiдний перiод, у який нам доведеться використовувати можливостi нацiонального виробництва, у деяких випадках — чистий iмпорт, лiзинговi схеми. Уряд буде пролонговувати вiдповiдну постанову (№266) щодо iмпорту вживаної технiки”.
Людмила Супрун: “У бюджетному комiтетi ми будемо ставити питання про збiльшення коштiв для Лiзингового фонду, який за рахунок придбання технiки профiнансував би машинобудiвнi заводи та надав би технiку в розстрочку сiльгоспвиробникам пiд невеликi вiдсотки”.
Нарештi ознайомимося з думками учасникiв спiльного засiдання щодо найбiльш болючого питання — кризи на зерновому ринку.
Леонiд Козаченко: “Сьогоднi, коли ми маємо значне збiльшення виробництва зерна, ми вiдчули потребу в бiльш активному розвитку саме зернового ринку. Ми не маємо жодного критичного становища на цьому ринку — ми маємо закономiрнi процеси, якi абсолютно пiдконтрольнi уряду. Сьогоднi Мiнiстерство аграрної полiтики зробило бiльше за можливе, аби не було серйозних коливань цiн, щоб сiльськогосподарськi пiдприємства могли максимально вигiдно для себе реалiзувати зерно. Сьогоднi цiна на продовольчу пшеницю — приблизно 610 грн/т.
Велику увагу уряд придiляє змiцненню бiржового середовища. На жаль, в Українi iснує величезна кiлькiсть цих бiрж, але жодна з них не виконує основну їхню функцiю, а саме: торгiвлю ф’ючерсними контрактами, що не дає можливостi формувати цiну на майбутнiй перiод. Наприклад, у США закон про бiржi має 1281 сторiнку, у нас — 1,5 сторiнки. Ми повиннi вдосконалювати законодавство, посилювати вимоги до бiрж, мати хоча б одну бiржу, яка б торгувала ф’ючерсними контрактами хоча б через рiк. Це б дало можливiсть значно стабiлiзувати ринок зерна.
Сьогоднi ми повиннi думати про державну програму пiдтримки експорту”.
Тут дозвольте знову втрутитися вашому покірному слузi, оскiльки виникла необхiднiсть дещо уточнити. Зерновий ринок “застабiлiзували” завдяки грубому адмiнiстративному, абсолютно незаконному, втручанню органiв виконавчої влади в ринок зерна (в першу чергу, Мiнагрополiтики з його “рекомендованими” цiнами та пiдконтрольною Нацiональною асоцiацiєю бiрж України). Обсяги експорту зерна в липнi становили лише 45 тис. т, тодi як для експорту 6—7 млн т зерна щомiсяця необхiдно експортувати його щонайменше 500 тис. т.
По-друге, цiна на свiтовому ринку на продовольчу пшеницю зовсiм не 610 грн/т (115 дол./т). Iнформацiйне агентство “Рейтерс” наводить iнформацiю про те, що цiна на борошномельну пшеницю в румунському портi Констанца наприкiнцi серпня становила 95—100 дол./т (або 507—535 грн/т). Але ж мова йде про умови ФОБ, за якими продавець має транспортувати товар у порт i завантажити його на борт судна. Цiна зерна в полi буде менша на цiну транспортних витрат, витрат на перевалку зерна в порту та на завантаження на борт судна. Але про це далi — в промовi Володимира Клименка.
По-третє, органiзацiя бiржової торгiвлi ф’ючерсними контрактами вимагає залучення дуже великих коштiв. Якщо торгiвля ф’ючесними контрактами охоплюватиме хоча б 10 млн т зерна, потреба в коштах для пiдтримки такої торгiвлi має охоплювати десь 200 млн т зерна. За цiни на зерно в 100 дол./т в бiржову торгiвлю ф’ючерсними контрактами має бути залучений капiтал у 20 млрд дол. Крiм того, чи є в Українi пiдготовленi брокери, якi фахово розумiються на торгiвлi ф’ючерсними контрактами?
Нарештi, за правилами Всесвiтньої торговельної органiзацiї, урядова пiдтримка експорту не дозволяється.
Тi країни — члени ВТО, де iснує державна пiдтримка експорту, повиннi поступово цю практику лiквiдувати. Якщо Україна хоче вступити до ВТО, то годi й починати державну пiдтримку експорту.
Анатолiй Кiнах: “Ми розумiємо, наскiльки жорсткою є конкуренцiя на зерновому ринку. Нині уряд працює над формуванням цiльових державних методiв з ефективної експортної полiтики, в тому числi в АПК. Для того, щоб мати своє мiсце на зовнiшньому ринку, необхiдно створювати систему, яка б об’єднувала полiтичнi, дипломатичнi, економiчнi зусилля i давала можливiсть вiдстоювати нашi нацiональнi iнтереси на цьому ринку. Необхiдно мати таку систему економiчних, податкових, фiнансових стимуляторiв, щоб сiльськогосподарська продукцiя була конкурентоспроможною.
Що стосується такого напряму, як формування сучасного ринку зерна, то тут є над чим працювати. Але (як стратегiчна мета) уряд i надалi буде робити все, щоб знижувати рiвень адмiнiстративного втручання в ринок, у тому числi в планi цiнової полiтики. Необхiдно враховувати, що ринок — це дуже складна iнфраструктура. (Оце так прем’єр “загнув”. Якщо ринок — це iнфраструктура, то що тодi вiн має на увазi, говорячи про “iнфраструктуру ринку”? Iнфраструктуру iнфраструктури? — Ю.М.) I необхiдно забезпечувати регулювання не тiльки за рахунок ринкових методiв, але й вести постiйний монiторинг ситуацiї на зовнiшньому та внутрiшньому економiчному просторi i використовувати такi ефективнi механiзми, як заставнi цiни, iнтервенцiї, створюючи умови для того, щоб кiнцева цiна була результатом балансу попиту та пропозицiї, якi сформованi на прозорих ринкових умовах. I для цього також необхiдно мати вiдповiдну iнфраструктуру, починаючи з товарних бiрж, досконалої системи митних процедур.
Уряд робить усе для того, щоб залучити до цих питань необхiднi фiнансово-кредитнi ресурси. Вчора ми завершили розгляд питання за участю близько 30 найбiльших системних банкiв України i вiдпрацювали систему заходiв, щоб до кiнця вересня як мiнiмум ще 1 млрд грн кредитних коштiв було залучено в АПК, у тому числi для проведення комплексу осiннiх польових робiт, закупiвлi зерна для балансування попиту та пропозицiї”.
Замiсть коментаря до слiв прем’єра пропоную двi цитати. “Уряду України не вдалося досягти домовленостi з комерцiйними банками щодо видiлення приблизно 1 млрд грн кредитiв для закупiвлi зернових i фiнансування осiнньо-польових робiт”, — так прокоментував для агентства “Iнтерфакс-Україна” пiдсумки наради вiце-прем’єра з питань АПК Леонiда Козаченка з банкiрами один iз учасникiв наради, який побажав залишитися невiдомим. У даний час сума кредитiв, яку банки готовi видiлити на закупiвлю зерна та осiнньо-польовi роботи, становить приблизно 300 млн грн. На зустрiчi банкiри пiднiмали питання погашення урядом його заборгованостi з виплати компенсацiй вiдсоткiв за кредитами, вже виданими аграрiям” (газета “Зеркало недели”, №35, 2001).
“Оператор уряду з купiвлi зерна — державна компанiя “Хлiб України” — зможе придбати тiльки 650—750 тис. т зерна, або близько 50% вiд 1,5 млн т, доручених Кабмiном”. Про це повiдомив журналiстам голова компанiї Iван Ришняк. Вiн зазначив, що основна причина, яка стримує покупку зерна, — брак фiнансiв. Банки неохоче кредитують “Хлiб України”, оскiльки компанiя не може використовувати своє майно як заставу i дати гарантiю повернення позики.
За словами керiвника ДАК “Хлiб України”, у середу на нарадi в Нацiональному банку комерцiйнi банки запропонували декiлька схем, що дадуть змогу збiльшити обсяги видання позик i забезпечити закупiвлю зерна у великих кiлькостях. Зокрема, вiце-прем’єр АПК Леонiд Козаченко сказав “Українським Новинам”, що банки готовi кредитувати “Хлiб України”, якщо компанiя купуватиме зерно для мiжнародних трейдерiв, використовуючи як заставу акредитив мiжнародних торговцiв, вiдкритий в Українському банку.
Станом на 6 вересня компанiя “Хлiб України” купила 312 тис. т зерна, або 20,8% вiд запланованого” (“Українськi Новини”, 07.09.2001).
v v v
Думку фермерiв i керiвникiв сiльгосппiдприємств виклали президент Асоцiацiї фермерiв i землевласникiв України Iван Томич i голова Всеукраїнського союзу сiльськогосподарських пiдприємств Олександр Боровик.
Iван Томич: “Нам потрiбно об’єднатись i разом, спiльними зусиллями, зосередитися на тому, щоб Україна в наступнi роки виходила на 45—50 млн т зерна, а в найближчi 10—20 рокiв досягти 70—80 млн т.
38 млн т — це серйозне виробництво зерна. Шляхом заставних цiн, шляхом iнтервенцiй цiна зерна має бути застабiлiзована. Асоцiацiя фермерiв в ДАК “Хлiб України”, Мiнагрополiтики i Радi всеукраїнських сiльськогосподарських пiдприємств визначили на нарадi в Луцьку, що продовольче зерно має бути в межах 700 грн/т — це оптимальна цiна. Ми цю позицiю обстоюємо заради збереження зернового господарства.
Що стосується ДАК “Хлiб України”, то ми пiдтримуємо ту позицiю, що вона має бути потужним агентом, через який держава повинна використовувати свої iнтервенцiї у впровадженнi цiнової полiтики на зерно”.
Власне, в словах Iвана Томича все слушно, окрiм двох моментiв. По-перше, отримавши 35 млн т зерна, наша країна, м’яко кажучи, “сiла в калюжу”. Що ж буде, якщо в наступному роцi, не дай Боже, буде вирощено 50 млн т, не кажучи вже про мiфiчнi 70—80 млн т зерна? Куди це зерно подiти? Експортувати? Так iнфраструктура збуту дає змогу вивезти лише 7 млн т. Хiба що всьому населенню перейти на харчування по-iталiйськи: макарони, макарони i ще раз макарони.
По-друге, це змова керiвникiв сiльгосппiдприємств щодо встановлення цiни на зерно цьогорiчного врожаю. Слава Богу, що ця змова результатiв не дала — ринок виявився сильнiшим за бажання змовникiв.
Олександр Боровик: “Спiльно з Асоцiацiєю фермерiв, ДАК “Хлiб України”, окремими зерновими компанiями на початку жнив Всеукраїнський союз зробив спробу шляхом створення Координацiйної ради розпочати узгодженi дiї на ринку зерна. Ми вважали, що лише товаровиробник має право диктувати цiни на свою продукцiю (нiхто не має права диктувати цiни в умовах ринку: цiна — це узгодження попиту та пропозицiї на продукцiю. — Ю.М.). Проте спроба не вдалася.
Ми за збереження ДАК “Хлiб України” — в Українi повинна бути потужна державна структура, через яку уряд мiг би впливати на ринок зерна та на рiвень цiн”.
У такому ж дусi про державне регулювання ринку висловилася i Катерина Ващук: “Де в свiтi уряд не регулює зерновий ринок? У якiй країнi не декларуються обсяги зерна? От, наприклад, у Францiї, так там узагалi кроку ступити неможливо без участi держави. Так само в Америцi, Канадi i т.ін.”
Як заповiдав ватажок свiтового пролетарiату: вчитися, вчитися i ще раз учитися. А тому дозвольте коротенький урок.
Ринки у розвинених країнах справді регулюються жорстко. Але треба ж пам’ятати, якi при цьому кошти видiляють цi країни, наприклад, на субсидування виробництва зерна. Безумовно, держава має контролювати правильнiсть використання виданих нею грошей. Що ж стосується США, то там обсяги зерна на зберiганнi зобов’язанi декларувати тiльки тi виробники, якi беруть участь в урядових програмах пiдтримки доходiв фермерiв. Тi ж, хто в цих програмах участi не бере, нiчого, окрiм прибуткiв, декларувати не повиннi.
Так от, уже давно вiдомо, що державне регулювання — рiч дуже дорога. Якщо в країнi є кошти на державне регулювання (наприклад, на програми пiдтримки доходiв сiльгоспвиробникiв, утримання iнтервенцiйного фонду, субсидування експорту тощо), то — вперед: давайте грошi та регулюйте. Якщо ж у державнiй кишенi порожньо — геть з ринку! Як мовиться в одному картярському прислiв’ї, “немає грошей — не сiдай грати”.
Власне цю думку висловив Микола Лобода, президент ВАТ “Агрохiмцентр”: “Вирiшити проблеми зернового ринку можна тодi, коли держава знайде кошти для закупівлі 3—4 млн т зерна”.
Ось що вiдповiв на це Леонiд Козаченко: “Для iнтервенцiйного фонду, заставної закупiвлi зерна в бюджетi необхiдно передбачати значнi суми — не менше 3 млрд грн. Сьогоднi в бюджетi таких коштiв немає. Тому реалiзуються iншi заходи з метою недопущення зниження цiни нижче свiтової”.
Якi? А ось якi. Анатолiй Кiнах: “Уряд не буде стояти осторонь i зробить усе, щоб не допустити низьких результатiв вiд реалiзацiї зерна завдяки зниженим цiнам. Я ще раз пiдкреслюю, що тi, хто очiкують цього, дуже i дуже помиляються”.
Далi розмови про адмiнiстративне втручання стають непотрiбними — уряд втручався i буде втручатися, що б ви там не робили.
Загальний висновок: влада втручається в ринок зерна, уряд фантазує, сiльгоспвиробники стогнуть, трейдери вичiкують — гарний приклад цiлковитої “гармонiї”, до якої закликали учасники спiльної наради.
На цьому дозвольте закiнчити.

Юрiй Михайлов

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0