Спецможливості
Статті

Формування крони дерев череш­ні

10.04.2014
3036
Формування крони  дерев череш­ні  фото, ілюстрація

На відміну від вишні, черешня відзначається сильним ростом, слабким гілкуванням, виразною ярусністю розміщення скелетних гілок, домінуванням центрального провідника, формуванням плодових бруньок на букетних гілочках і на річних приростах біля їхньої основи.

На відміну від вишні, черешня відзначається сильним ростом, слабким гілкуванням, виразною ярусністю розміщення скелетних гілок, домінуванням центрального провідника, формуванням плодових бруньок на букетних гілочках і на річних приростах біля їхньої основи.

Л. Бон­да­ре­ва, канд. с.-г. на­ук, до­цент,
С. Гро­мо­вий, канд. с.-г. на­ук,
Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни

Ви­хо­дя­чи з біологічних особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри, для че­решні кра­щою фор­мою кро­ни є розрідже­но-ярус­на як най­до­с­тупніша для садівників. За та­кою си­с­те­мою фор­му­ван­ня кро­ни де­ре­ва ре­ко­мен­ду­ють ви­ро­щу­ва­ти із двох-трьох ярусів ске­лет­них гілок. У пер­шо­му ярусі за­кла­да­ють три-чо­ти­ри гілки, а в на­ступ­­­них — по дві-три. Відстань між яру­са­ми виз­на­ча­ють за си­лою гілку­ван­ня сор­ту (від 80 до 120 см), а між ске­лет­ни­ми гілка­ми в ярусі — 30–40 см. Напівске­летні гілки розміщу­ють по бо­ках ске­лет­них не ближ­че ніж за 40–50 см від ос­но­ви стов­бу­ра та 35–40 см од­на від од­ної. Фор­му­ва­ти кро­ну по­чи­на­ють відра­зу після ви­са­д­жу­ван­ня са­д­жанців у сад, за­сто­со­ву­ю­чи обрізу­ван­ня, пе­ре­важ­но вко­ро­чу­ван­ня.
   У не­ко­ро­но­ва­них са­д­жанців пер­шо­го ро­ку про­во­дять об­ме­жен­ня ви­со­ти штам­­ба до 60–70 см від місця при­вив­ки. Під час ве­ге­тації са­­джанців про­рослі брунь­ки в зоні штам­ба ви­да­ля­ють шля­хом об­шмор­гу­ван­ня їх ру­кою, за­ли­ша­ю­чи три-чо­ти­ри, з яких зго­дом про­ро­с­та­ють ске­летні гілки пер­шо­го яру­су.
   Про­тя­гом пер­шо­го ро­ку са­д­жанці че­решні слід до­б­ре до­гля­да­ти, щоб за­без­пе­чи­ти ріст па­гонів за­вдовжки не мен­ше 60–70 см. Для цьо­го потрібно про­во­ди­ти по­ли­ван­ня де­рев, зни­щу­ва­ти бур’яни, за­без­пе­чи­ти за­хист при­ростів від шкід­ників. Най­не­без­печніші в цей період по­пе­лиці. На де­ре­вах че­решні жи­вить­ся спеціалізо­ва­ний вид — виш­не­ва по­пе­ли­ця (Myzus cerasi F.), та­кож її мо­же за­се­ля­ти ве­ли­ка пер­си­ко­ва по­пе­ли­ця (Pterochloroides persicae Chol.). У ре­зуль­таті їхньо­го жив­лен­ня потерпа­ють мо­лоді ли­с­точ­ки і па­го­ни. При­зу­пи­няється ріст цен­т­раль­ної жил­ки, ли­ст­ки змор­щу­ють­ся, чорніють і за­си­ха­ють. Крім то­го, по­пе­лиці є пе­ре­нос­ни­ка­ми вірус­них за­хво­рю­вань рос­ли­ни. Для їхньо­го зни­щен­ня в про­мис­ло­вих на­са­­джен­нях за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди си­с­тем­ної дії (Зо­лон, 35% к. е., Ка­ра­те 050 ЕС, к. е., Конфідор Максі, 70% в. г., та ін.), а на при­са­диб­них ділян­ках мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти та­кож пре­па­ра­ти рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня (на­с­тій тю­тю­ну та ін.).
На­весні дру­го­го ро­ку в од­норічок для фор­му­ван­ня кро­ни виділяємо три-чо­ти­ри ске­летні гілки з ку­том відхо­­джен­ня їх від стов­бу­ра 45–50°. У разі ко­ли гілки про­рос­ли під гос­трим ку­том, їх доцільно на­гну­ти і підв’яза­ти до за­би­тих у зем­лю кілочків. Для поліпшен­ня рос­ту та гілку­ван­ня ске­летні гілки вко­ро­чу­ють: пер­шу ни­жню — до 50–60 см від стов­бу­ра, інші — на рівні ниж­ньої, а цен­т­раль­ний про­відник — ви­ще від нижніх на 15–20 см. У літній період інко­ли про­ро­с­та­ють на ске­лет­них гілках вер­ти­кальні па­го­ни, то­му їх ба­жа­но ви­ла­му­ва­ти, щоб не рос­ли все­ре­ди­ну кро­ни і не затіня­ли інші гілки.
   У на­ступні ро­ки за­кла­да­ють дру­гий і третій яру­си ске­лет­них гілок з ку­том відхо­д­жен­ня від стов­бу­ра 45–50°. На ске­лет­них гілках пер­шо­го яру­су розмі­щу­ють по бо­ках напівске­летні на віддалі 40–50 см од­на від од­ної. Інші гілки на­ги­на­ють або при­щеп­лю­ють їхні верхівки для пе­ре­ве­ден­ня в пло­дові гілоч­ки. Вко­ро­чу­ван­ня па­гонів у цей час об­ме­жуєть­ся. Ске­летні гілки ви­щих ярусів роз­мі­щу­ють у проміжках ниж­че­роз­та­шо­ва­них для по­кра­щан­ня радіаційно­го ре­жи­му кро­ни. У чо­ти­ри-ше­с­тирічних де­рев фо­р­­­­му­ван­ня кро­ни при­пи­ня­ють. У цей період рос­тові про­це­си вповільню­ють­ся і де­ре­ва всту­па­ють у пло­до­но­шен­ня, то­му обрізу­ван­ня, зо­к­ре­ма вко­ро­чу­ван­ня, зво­дить­ся до проріджу­ван­ня та ви­да­лен­ня по­шко­д­же­них гілок. Крім то­го, слід до­три­му­ва­ти підпо­ряд­ку­ван­ня гілок кро­ни: не до­пу­с­ка­ти доміну­ван­ня верх­ніх гілок над нижніми та про­ве­с­ти зни­жен­ня кро­ни до 3,5–4 м. Для цьо­го зрізу­ють цен­т­раль­ний провідник стов­бу­ра над верх­нь­ою бічною гілкою дво-трирічно­го віку, що рос­те під по­ло­гим ку­том.

Інтерв'ю
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее
За високої інтенсивності інвазій паразитарні захворювання можуть завдавати господарствам чималого виробничого клопоту та призводити до вагомих економічних збитків. Так, за даними фахівців, втрати молочної продуктивності можуть сягати 20-60... Подробнее

1
0