Спецможливості
Статті

Формування крони дерев череш­ні

10.04.2014
1087
Формування крони  дерев череш­ні  фото, ілюстрація

На відміну від вишні, черешня відзначається сильним ростом, слабким гілкуванням, виразною ярусністю розміщення скелетних гілок, домінуванням центрального провідника, формуванням плодових бруньок на букетних гілочках і на річних приростах біля їхньої основи.

На відміну від вишні, черешня відзначається сильним ростом, слабким гілкуванням, виразною ярусністю розміщення скелетних гілок, домінуванням центрального провідника, формуванням плодових бруньок на букетних гілочках і на річних приростах біля їхньої основи.

Л. Бон­да­ре­ва, канд. с.-г. на­ук, до­цент,
С. Гро­мо­вий, канд. с.-г. на­ук,
Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни

Ви­хо­дя­чи з біологічних особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри, для че­решні кра­щою фор­мою кро­ни є розрідже­но-ярус­на як най­до­с­тупніша для садівників. За та­кою си­с­те­мою фор­му­ван­ня кро­ни де­ре­ва ре­ко­мен­ду­ють ви­ро­щу­ва­ти із двох-трьох ярусів ске­лет­них гілок. У пер­шо­му ярусі за­кла­да­ють три-чо­ти­ри гілки, а в на­ступ­­­них — по дві-три. Відстань між яру­са­ми виз­на­ча­ють за си­лою гілку­ван­ня сор­ту (від 80 до 120 см), а між ске­лет­ни­ми гілка­ми в ярусі — 30–40 см. Напівске­летні гілки розміщу­ють по бо­ках ске­лет­них не ближ­че ніж за 40–50 см від ос­но­ви стов­бу­ра та 35–40 см од­на від од­ної. Фор­му­ва­ти кро­ну по­чи­на­ють відра­зу після ви­са­д­жу­ван­ня са­д­жанців у сад, за­сто­со­ву­ю­чи обрізу­ван­ня, пе­ре­важ­но вко­ро­чу­ван­ня.
   У не­ко­ро­но­ва­них са­д­жанців пер­шо­го ро­ку про­во­дять об­ме­жен­ня ви­со­ти штам­­ба до 60–70 см від місця при­вив­ки. Під час ве­ге­тації са­­джанців про­рослі брунь­ки в зоні штам­ба ви­да­ля­ють шля­хом об­шмор­гу­ван­ня їх ру­кою, за­ли­ша­ю­чи три-чо­ти­ри, з яких зго­дом про­ро­с­та­ють ске­летні гілки пер­шо­го яру­су.
   Про­тя­гом пер­шо­го ро­ку са­д­жанці че­решні слід до­б­ре до­гля­да­ти, щоб за­без­пе­чи­ти ріст па­гонів за­вдовжки не мен­ше 60–70 см. Для цьо­го потрібно про­во­ди­ти по­ли­ван­ня де­рев, зни­щу­ва­ти бур’яни, за­без­пе­чи­ти за­хист при­ростів від шкід­ників. Най­не­без­печніші в цей період по­пе­лиці. На де­ре­вах че­решні жи­вить­ся спеціалізо­ва­ний вид — виш­не­ва по­пе­ли­ця (Myzus cerasi F.), та­кож її мо­же за­се­ля­ти ве­ли­ка пер­си­ко­ва по­пе­ли­ця (Pterochloroides persicae Chol.). У ре­зуль­таті їхньо­го жив­лен­ня потерпа­ють мо­лоді ли­с­точ­ки і па­го­ни. При­зу­пи­няється ріст цен­т­раль­ної жил­ки, ли­ст­ки змор­щу­ють­ся, чорніють і за­си­ха­ють. Крім то­го, по­пе­лиці є пе­ре­нос­ни­ка­ми вірус­них за­хво­рю­вань рос­ли­ни. Для їхньо­го зни­щен­ня в про­мис­ло­вих на­са­­джен­нях за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди си­с­тем­ної дії (Зо­лон, 35% к. е., Ка­ра­те 050 ЕС, к. е., Конфідор Максі, 70% в. г., та ін.), а на при­са­диб­них ділян­ках мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти та­кож пре­па­ра­ти рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня (на­с­тій тю­тю­ну та ін.).
На­весні дру­го­го ро­ку в од­норічок для фор­му­ван­ня кро­ни виділяємо три-чо­ти­ри ске­летні гілки з ку­том відхо­­джен­ня їх від стов­бу­ра 45–50°. У разі ко­ли гілки про­рос­ли під гос­трим ку­том, їх доцільно на­гну­ти і підв’яза­ти до за­би­тих у зем­лю кілочків. Для поліпшен­ня рос­ту та гілку­ван­ня ске­летні гілки вко­ро­чу­ють: пер­шу ни­жню — до 50–60 см від стов­бу­ра, інші — на рівні ниж­ньої, а цен­т­раль­ний про­відник — ви­ще від нижніх на 15–20 см. У літній період інко­ли про­ро­с­та­ють на ске­лет­них гілках вер­ти­кальні па­го­ни, то­му їх ба­жа­но ви­ла­му­ва­ти, щоб не рос­ли все­ре­ди­ну кро­ни і не затіня­ли інші гілки.
   У на­ступні ро­ки за­кла­да­ють дру­гий і третій яру­си ске­лет­них гілок з ку­том відхо­д­жен­ня від стов­бу­ра 45–50°. На ске­лет­них гілках пер­шо­го яру­су розмі­щу­ють по бо­ках напівске­летні на віддалі 40–50 см од­на від од­ної. Інші гілки на­ги­на­ють або при­щеп­лю­ють їхні верхівки для пе­ре­ве­ден­ня в пло­дові гілоч­ки. Вко­ро­чу­ван­ня па­гонів у цей час об­ме­жуєть­ся. Ске­летні гілки ви­щих ярусів роз­мі­щу­ють у проміжках ниж­че­роз­та­шо­ва­них для по­кра­щан­ня радіаційно­го ре­жи­му кро­ни. У чо­ти­ри-ше­с­тирічних де­рев фо­р­­­­му­ван­ня кро­ни при­пи­ня­ють. У цей період рос­тові про­це­си вповільню­ють­ся і де­ре­ва всту­па­ють у пло­до­но­шен­ня, то­му обрізу­ван­ня, зо­к­ре­ма вко­ро­чу­ван­ня, зво­дить­ся до проріджу­ван­ня та ви­да­лен­ня по­шко­д­же­них гілок. Крім то­го, слід до­три­му­ва­ти підпо­ряд­ку­ван­ня гілок кро­ни: не до­пу­с­ка­ти доміну­ван­ня верх­ніх гілок над нижніми та про­ве­с­ти зни­жен­ня кро­ни до 3,5–4 м. Для цьо­го зрізу­ють цен­т­раль­ний провідник стов­бу­ра над верх­нь­ою бічною гілкою дво-трирічно­го віку, що рос­те під по­ло­гим ку­том.

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із

1
0