«Епіцентр Агро»: результати сезону і стратегія на майбутнє

Один з лідерів вітчизняного агробізнесу — компанія «Епіцентр Агро» — нарощує потужності зі зберігання зерна та будує плани щодо глибинної переробки рослинницької продукції.

Протягом нинішнього року земельний банк «Епіцентр Агро» ще збільшився — зі 120 до 160 тис. га. Це сталося завдяки придбанню корпоративних прав на аграрні активи на Хмельниччині агрохолдингу «Сварог Вест Груп».

Як зазначає власник компанії Олександр Герега, найближчим часом агрохолдинг поки що не бачить потреби у значному розширюванні там, де неможливо придбати землю.

Наразі «Епіцентр Агро» сформував уже чималий земельний банк для обробітку. Наприклад, лише на Хмельниччині компанія обробляє понад 85 тис. га, що становить 7,55% усієї ріллі області.

Погодні аномалії завадили рекордам

Цього року погодні умови для українських агровиробників були вкрай не сприятливі. Не оминули вони й «Епіцентр Агро» Станом на 1 квітня запаси продуктивної вологи в ґрунті складали лише 130-160 мм. Найбільше від нестачі вологи постраждали озимі культури. «Це негативно позначилося на показниках продуктивності полів. Ми не досягнули запланованих  показників. На площі в агрохолдингу більше 22 тис га зібрали зерна озимої пшениці з урожайністю 5,4 т/га. Дещо краща ситуація у Західному кластеру на Хмельниччині, де на площі  6,4 тис. га маємо майже 6 т/га пшениці», - розповідає заступник керівника «Епіцентр Агро», директор з виробництва холдингу Богдан Черемха.

Враховуючи, яким складним був цей рік для сільського господарства, врожай «Епіцентр Агро» зібрав непоганий. «На всій посівній площі, а це понад 46 тис га, маємо рівень урожайності соняшнику в середньому 3,2–3,3т/га. Вже повністю завершено збирання соняшнику класичних гібридів на площі 9613 га із середньою урожайністю 3,48 т/га, а також на завершенні збирання високоолеїнового соняшника, який займає 82% у загальних площах посівів соняшнику в агрохолдингу в цьому сезоні. Його врожайність складає 3,14-3,15 т/га на площі 37 тис га», - коментує Богдан Черемха.

В південно-східній частині Вінницької області з досить низьким рівнем забезпечення вологою протягом усього вегетаційного періоду, де також розташовані підприємства агрохолдингу середня  продуктивність соняшнику на площі понад 8,5 тис. га склала 2,75 т/га.

У жовтні «Епіцентр Агро» приступив до збору посівів зернової кукурудзи. За результатами моніторингу та попереднього аналізу, на площі понад 70,5 тис га в цілому по холдингу середня урожайність цієї культури становитиме на рівні 7-8 т/га.

В південно-східній частині Вінницької та Київській і Черкаській областях з низьким та критичним рівнем вологозабезпеченості ґрунту, планується отримати продуктивність качанистої на рівні 5-6,5 т/га.

«В трьох кластерах Хмельницькій області (Західний, Північний та Антоніни), агрономи агрохолдингу розраховують отримати врожайність кукурудзи в межах 9-10 т/га. Проте цей показник є меншим, ніж раніше, бо протягом останніх трьох останніх років кукурудза в заліку була 11 т/га», - додає Богдан  Черемха.

Агротехнологія потребує коригування

За словами заступник керівника «Епіцентр Агро», директора з виробництва холдингу, отримані результати, безумовно, дають підставу осмислити та переглянути підходити у гібридній політиці щодо цієї культури. «А саме – зміни підходів у підборі групи стиглості гібридів кукурудзи, їхньої реакції на зміну температурного та водного режимів, генетично закріпленої посухостійкості, а також системи живлення і обробітку ґрунту в залежності від мікрозонального розташування кластерів», - акцентує увагу Богдан Черемха.

В сезоні, що розпочався, «Епіцентр Агро» скорочує посіви озимини. Якщо минулого сезону було посіяно 22 тис. га озимої пшениці, в 2020/2021 маркетинговому році посівні площі під цією культурою, сівба якої зараз завершується, складатимуть  16 тис. га.

В  «Епіцентр Агро» коригують проведення агротехнологічних робіт із врахуванням погодно-кліматичного фактору. Одразу після збирання культури-попередника озимої пшениці була проведена якісна підготовка ґрунту. Наразі спеціалістами агрохолдингу розроблена модельна схема управління ценозом посівів озимої пшениці – у цій осінній посівний кампанії впроваджені її елементи в залежності від попередника, терміну посіву, сорту, реакції на кущення та природної родючості і агрофонів. На 90 % посівних площ культури озимої пшениці отримані дружні та рівномірні сходи.

Посівна площа ріпаку  становить 9,3 тис га.  Посівна кампанія озимого ріпаку під урожай 2021 року в агроходингу тривала з 27 липня по 18 серпня з впровадженням всіх необхідних агротехнологічних процедур. Зокрема, на добре розвинутих посівах проведено внесення ЗЗР, ретардантів, борвмісних інгредієнтів.

«Під час догляду за посівами ріпаку в агрохолдингу відпрацьовується пілотний проект диференційованого внесення ретардантів  в масиві одного поля в залежності від фази та стану розвитку, – поділився Богдан Черемха, заступник керівника департаменту з аграрних питань, директор з виробництва холдингу «Епіцентр Агро». – На площі 1,4 тис. га, де були отримані запізнілі сходи через недостатність вологи, для стимуляції активного росту рослин проводяться цілеспрямовані агротехнічні заходи: внесення композиції з амінокислот, мікроелементів, засобів захисту рослин. А також – додаткове підживлення водним розчином азотних та борвмісних добрив.

На сьогодні, після достатніх опадів, на підприємствах агрохолдинга проводиться активний осінній обробіток ґрунту, здійснюється локальне внесення комплексних мінеральних добрив та внесення безводного аміаку. Цим процесам передувала обов’язкове дослідження ґрунтів у власній агрохімічній лабораторії  – відбір ґрунтових зразків та визначення в них вмісту елементів живлення та родючості.

В «Епіцентр Агро» запроваджено виробничий проект з глибокого механічного розпушування – розущільнення ґрунтів на тих земельних ділянках, які знаходяться в обробітку агрохолдингу. І цьому передує робота з визначення показників щільності та залягання зони ущільнення  і паралельно створюється єдина база всього земельного банку холдингу за даними показниками.

Розвиток доробки та зберігання

Щоб мінімізувати вплив природно-кліматичних чинників на зібраний врожай, «Епіцентр Агро» розбудовує власні елеваторні потужності та розвиває насінництво.

Цієї осені, напередодні початку обмолоту кукурудзи, було запущено другу чергу потужного елеваторного комплексу в смт Закупне на Хмельниччині. Тепер це найбільший елеваторний комплекс в західних областях: одночасно на Закупнянському ХПП можна зберігати 305 тис. т зерна.

Проте, головне, на думку керівника служби зберігання зерна «Епіцентр Агро» Сергія Нижника, — не прийняти зерно, а якісно очистити його, доробити та висушити. Значні потужності зі зберігання в агрокомпанії, орієнтовані передусім на кукурудзу, вимагають відповідної продуктивності з сушіння. Особливо на Хмельниччині.

«Якщо на півдні Вінницької області кукурудза надходить з вологістю 14–15% і близько 10–20% її обсягів узагалі не потребують сушіння, то на Хмельниччині «царицю полів» привозять з вологістю щонайменше 20–22%, а зазвичай — 25–30%», — пояснює Сергій Нижник.

Завдяки наявності загалом чотирьох сушарок – на першій і щойно введеній другій черзі елеватора – потужністю 15 МВт кожна (або ж 2000 т кукурудзи на добу), Закупнянське ХПП здатне сушити одночасно 8000 т кукурудзи на добу.

Але, наприклад, соняшник потрібно сушити не весь. З цією культурою зазвичай виникає дещо інша проблема – смітна домішка, яка подекуди доходить до 6–8%. Тому без потужних аспіраційних систем тут не впоратися. На елеваторі в Закупному встановлено  сучасне очисне обладнання європейських компаній Marot і Bühler.

Сергій Нижник додає, що максимальні обсяги приймання соняшнику на елеваторі порівняно з минулим сезоном зросли з 1000 т до 3500 т на добу, завдяки злагодженій роботі усього цього комплексу, який здатний сьогодні приймати машини по 20 годин на добу. Якщо ж перерахувати на пшеницю, приймальні потужності елеватору становлять до 7000 т.

При розбудові елеваторного хабу в Закупному особливу увагу приділили накопичувальним місткостям і потужностям з відвантаження. На елеваторі побудовано 10 хоперів для вологого зерна місткістю по 1000 т кожен. Завдяки цьому елеватор зможе після настання дощової погоди ще 2 доби сушити зерно. А після збільшення відвантажувальних потужностей з Закупного можуть відправляти по 2 маршрути на добу –  це 108 залізничних вагонів.

А ще – побудований елеваторний хаб є мультикультурним, тобто може приймати зерно кількох культур і класів одночасно.

Власник «Епіцентр Агро» Олександр Герега наголошує, що елеватор у Закупному — лише один із пунктів у планах агроходингу з розширення власних потужностей з доробки та зберігання. «Минулого сезону ми запустили два нових, побудованих «з нуля» елеватори на Вінниччині – у Вапнярці та Вендичанах, завершили перші етапи реконструкції на Вінницькому та Закупнянському ХПП. В цьому році – вводимо додаткові виробничі черги на елеваторних комплексах на Вінниччині, Київщині та Хмельниччині. А ще через рік хочемо додати до існуючих 1,5 млн тонн близько 500-700 тис тонн зберігання», - зазначає Олександр Герега. Він анонсував будівництво елеваторів у смт. Антоніни і м. Полонне Хмельницької області та реконструкцію елеваторів на Вінниччині.

Перспективи переробки та насінництва

Також «Епіцентр Агро» вирішив розвивати власне насінництво. Зважаючи, що лише на насіння кукурудзи, соняшнику,  високих репродукцій нових сортів зернових культур компанія витрачає $16,2 млн. щорічно, дешевше буде вирощувати і доробляти насіннєвий матеріал самотужки.

Наступного року компанія планує розширювати площі під кукурудзою на зрошенні, які зараз становлять 600 га, щоб розташовувати там насінницькі посіви та згодом сіяти на своїх полях власноруч вирощений насіннєвий матеріал. Тут в нагоді стала лінія з очистки й калібрування кукурудзи виробництва Cimbria потужністю 10 т/год, яка  знаходиться в Закупному.

У складі виробничого підрозділу компанії  є сучасний завод з доробки та доведення до посівних якостей насіння зернових, зернобобових та кукурудзи - ТОВ «Лотівка еліт» -  з продуктивністю прийомки 30 т/год, калібрування з одночасним протравленням посівного матеріалу – 10 т/год і сучасна лінія фотосепарації – 1-2 т/год. «Доробка насіння на власному підприємстві дає змогу розміщувати в насінницьких сівозмінах сорти високих репродукцій, розмножувати, надавати послуги з дорощування і доведення посівних партій до стандартних і європейських вимог. Цьому передує велика науково-технологічна робота на дослідних полях та демонстраційних полігонах  площею більше  440 га», - зауважує Богдан Черемха.

Обмірковують в «Епіцентр Агро» і наступний рівень розвитку — глибоку переробку рослинницької продукції. Як пояснили топ-менеджери компанії, переробка кукурудзи — галузь складна з точки зору входу, а ринок досить насичений.

«Переробити — не проблема. Складність у іншому – зовнішні ринки не чекають нас з продукцією переробки. Інші країни звикли отримувати від українських агровиробників сировину. І саме це на сьогодні – найскладніший момент в реалізації нашого проекту.  Звичайно, нам дуже б хотілося побудувати власний переробний комплекс. Але, скажу відверто, сьогодні це дуже непроста справа. Тому ми прискіпливо шукаємо свою нішу», - наголосив Олександр Герега.

Допомогти у розвитку переробного напрямку може робота Міністерства закордонних справ. Також, на думку Олександра Гереги, потрібно відновити роботу Мінагрополітики, яке має лобіювати інтереси українських аграріїв за кордоном. Нормальним явищем має бути ситуація, коли підприємці разом з представниками вищезгаданих держструктур будуть проводити роботу з виведення сільгосппродукції поглибленої переробки на ринки розвинених країн. 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com