Спецможливості
Новини

Ефективне управління земельними ресурсами в Україні: вимога сьогодення

02.07.2012
934
Ефективне управління  земельними ресурсами  в Україні: вимога сьогодення фото, ілюстрація

Наскільки ефективно в Україні використовують земельні ресурси? Про це можна дізнатися, ознайомившись із результатами масштабного дослідження, яке нещодавно провели українські експерти та представники відповідних установ українського уряду. Координатором дослідження виступив Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «АгроІнвест», а здійснювалося воно за методикою «Модуль оцінки управління землями» (LGAF), розробленою Світовим банком. Аналогічні дослідження були проведені в багатьох країнах світу, що дало їм змогу значною мірою вдосконалити свої підходи до управління земельними ресурсами. Докладно про особливості «земельного» дослідження розповідає керівник Проекту «АгроІнвест» Деніел Темен.

Наскільки ефективно в Україні використовують земельні ресурси? Про це можна дізнатися, ознайомившись із результатами масштабного дослідження, яке нещодавно провели українські експерти та представники відповідних установ українського уряду. Координатором дослідження виступив Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «АгроІнвест», а здійснювалося воно за методикою «Модуль оцінки управління землями» (LGAF), розробленою Світовим банком. Аналогічні дослідження були проведені в багатьох країнах світу, що дало їм змогу значною мірою вдосконалити свої підходи до управління земельними ресурсами. Докладно про особливості «земельного» дослідження розповідає керівник Проекту «АгроІнвест» Деніел Темен.

М. Вернигора,
Національний прес-клуб
«Українська перспектива»   

Як було розроблено методологію LGAF і в чому полягає її особливість?
- LGAF - це методологія, розроблена Світовим банком у відповідь на потребу комплексного вирішення земельних питань. Вона враховує важливість належного управління земельними ресурсами для скорочення бідності і складний характер земельної реформи, яка потребує особливих підходів.
Таке дослідження дає змогу країнам домогтися низки важливих результатів. По-перше, сформувати власне бачення і визначити цілі в галузі управління земельними ресурсами. По-друге, оцінити поточну ситуацію в країні, її сильні та слабкі сторони. І, по-третє, розробити узгоджений план конкретних заходів для поліпшення системи управління земельними ресурсами та визначити засоби для моніторингу досягнутого прогресу.
Кому належала ідея проведення такого дослідження в Україні?
- Поштовхом стала успішна співпраця між урядом України та Світовим банком у реалізації Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».
Під час виконання цього Проекту партнери домовилися про доцільність проведення в Україні дослідження за методологією LGAF. Це відбулося восени 2011 р. Тоді ж було визначено основну мету майбутньої роботи. Вона полягає в необхідності проведення аналізу проблемних питань та виробленні підходів до вирішення ключових моментів здійснюваної земельної реформи. Особливої ваги дослідження набуло в контексті впровадження недавно ухвалених законів «Про державний земельний кадастр» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а також необхідності доопрацювання проекту закону «Про ринок земель».
Згодом зацікавлені сторони звернулися до USAID із проханням підтримати дослідження. Наш Проект виступив координатором організації його проведення, здійснення оцінки передбачених у ньому параметрів та підготовки висновків і основних рекомендацій.

Яких земель - сільськогосподарського призначення, державної чи комунальної власності - торкнулося дослідження?
- Методика LGAF грунтується на комплексному та цілісному підході до оцінки системи управління земельними ресурсами. Вона охоплює питання, пов'язані з правовою та інституційною базою, плануванням землекористування, оподаткуванням, управлінням земельними ресурсами державної і комунальної власності, доступом до інформації про земельні ресурси, вирішенням спорів та розв'язанням конфліктів, а також управлінням великими масивами землі. Всі ці складові аналізували як щодо земель сільськогосподарського призначення, так і щодо несільськогосподарських земель і земель лісового фонду.
Такий широкий підхід допомагає побачити загальну картину. Йдеться про розвиток законодавства і його реалізацію, практику, яку застосовують учасники земельних відносин: представники приватного сектору, державних органів, судів тощо. Крім того, цей підхід дасть змогу уряду України отримати цілісне уявлення про наявні проблеми, визначити пріоритети в реалізації підходів, які допоможуть усунути вузькі місця і поліпшити діяльність у сфері користування земельними ресурсами різних форм власності та категорій.

Хто під час проведення дослідження виступав у якості респондентів?
- Головним принципом LGAF є те, що це дослідження здійснюють виключно місцеві фахівці і його результати належать країні, де його проводять. З цієї причини в оцінюванні брали участь виключно українські фахівці. Роль міжнародних експертів полягала в допомозі реалізації методології та поширенні досвіду її впровадження.
Загалом до участі в дослідженні було залучено близько 40 провідних українських експертів, урядовців, юристів, представників неурядового сектору, які працюють у сфері управління земельними ресурсами.
Перший етап полягав у збиранні вихідної інформації за згаданими вище тематичними напрямами. Цю роботу виконали п'ять провідних українських експертів спільно з відповідними урядовими організаціями, які надали інформацію для аналізу.
Другий етап включав презентацію результатів попередніх досліджень. Обговорювали зроблені висновки та виробляли оцінки різних аспектів управління землею за 96 показниками, передбаченими методологією LGAF. Усього було проведено дев'ять тематичних панельних сесій, після чого всі залучені експерти зібралися разом, щоб спільно обговорити отримані результати та узгодити сформовані експертні висновки й рекомендації.
25 травня напрацьовані рекомендації були представлені українському урядові. Проведений захід одержав назву «Діалог з урядом України з питань земельної політики».
Під час третього етапу буде доопрацьовано фінальний звіт дослідження, а також проведено широке громадське обговорення. З цієї метою влітку відбудеться серія регіональних заходів, на яких будуть заслухані й обговорені думки місцевих фахівців і посадових осіб, а також представників громадського сектору.

Чому саме «АгроІнвесту» було доручено проведення дослідження?
- Протягом року Проект «АгроІнвест» у партнерстві з неурядовими організаціями та урядовими структурами брав активну участь у дослідженнях і обговоренні питань аграрної політики та політики в сфері управління земельними ресурсами. Всю цю масштабну роботу проводили в контексті здійснюваних в Україні аграрної та земельної реформ. Ми готові й надалі продовжувати таку роботу. Вона зорієнтована на максимальну прозорість, забезпечення доступу до інформації, надання юридичної підтримки сільським громадам до і після скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Саме тому Проект «АгроІнвест» був обраний як організація, яка зможе найкращим чином скоординувати проведення дослідження LGAF.

Яких результатів досягли дослідники?
- Експерти розробили цілу низку рекомендацій, зокрема:
   необхідність подальшого обговорення проекту закону «Про ринок земель» і тих його положень, які потенційно можуть призвести до викривлення ринку;
   необхідність поліпшення доступу громадськості до інформації про землю та врахування її думки щодо пропонованих змін;
   необхідність перегляду статей проекту закону «Про сільське господарство», які встановлюють надмірний і необгрунтований адміністративний контроль за посівами, їхніми розмірами, сівозмінами на землях, використовуваних сільськогосподарськими виробниками.
Втім, щодо останнього питання експерти дійшли згоди, що перевірки з метою забезпечення родючості грунтів і запобігання ерозії є необхідною частиною регулювання земельних відносин в Україні.

Яким чином результати дослідження вплинуть на земельні відносини та на подальший перебіг земельної реформи в Україні?
- За наявності консенсусу між експертними висновками LGAF і позицією уряду України будуть визначені рекомендації для реалізації в коротко- та середньостроковій перспективі. Їх підтримка державою може стати хорошим сигналом для міжнародного співтовариства та донорів. Це довів приклад Грузії, яка торік завершила початковий етап оцінки за методикою LGAF.

«Земельне» дослідження в Україні буде одноразовою акцією, чи вона повторюватиметься з певною періодичністю?
- Як я вже казав, оцінка системи управління земельними ресурсами за методологією LGAF вважається першим етапом сприяння реформі управління земельними ресурсами, яку здійснює український уряд. Йдеться про визначення пріоритетів та реалізацію рекомендацій. Надалі, на підставі зібраної інформації та проведеного аналізу, може бути розроблено план на один-три роки.
LGAF - це динамічний інструмент. Очікується, що він виявиться корисним для України, і такі дослідження проводитимуть тут періодично.

У яких країнах уже проводили подібні дослідження?
- Методологія LGAF була розроблена на основі пілотних оцінок, здійснених у Перу, Киргизстані, Танзанії, Ефіопії та Індонезії. Згодом була відібрана група країн першої хвилі для проведення досліджень. До їхнього числа увійшли Нігерія, Гана, Південна Африка та Грузія.
Підстави для вибору країн різнилися, але в усіх випадках до уваги брали зацікавленість урядів у впровадженні національних діалогів із питань управління земельними ресурсами. Часто враховували і такий чинник, як наявність донорської підтримки роботи у сфері земельної реформи, яка забезпечувала впровадження методології і координацію досліджень. Грузія, наприклад, останнім часом продемонструвала потужний прогрес у реформуванні своєї системи реєстрації землі. Вона прагне використовувати LGAF для оцінки прогресу і визначення подальших кроків із метою вдосконалення практики управління земельними ресурсами.
Друга хвиля здійснення досліджень включає 12 країн Європи, Близького Сходу, Африки та Південної Америки, зокрема: Україну, Молдову, Румунію.
У рамках щорічної конференції з питань землі і подолання бідності, що в квітні цього року проходила у Вашингтоні, Світовий банк організував зустріч представників цих країн. Українська делегація була представлена високопосадовцями Державного агентства земельних ресурсів та Державної реєстраційної служби. Тим самим Україна продемонструвала свій інтерес до тієї роботи, яка здійснюється в рамках дослідження LGAF, і до накопиченого світовим співтовариством досвіду ефективного управління земельними ресурсами.

Інтерв'ю
Президент УАВК Микола Пономаренко
На ринку картоплі зараз — ажіотаж, якого не траплялося майже 10 років. Споживачі занепокоєні неврожаєм і закуповуються картоплею на сезон — цілими мішками. Виробники (перш за все городники) нарікають на неврожай. Відтак Україна вперше за... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0