Дорадництву — зелену вулицю!

У процесі здійснення земельної реформи з’являється велика кількість нових господарств, що базуються у своїй основі на приватній власності на землю: сільськогосподарських кооперативів, товариств, селян-одноосібників тощо. Виникають також великі аграрні формування, створені на основі оренди земельних паїв з площами землекористування, що досягають десятків тисяч гектарів. Організацію сільськогосподарського виробництва в великих господарствах орендного типу тут часто здійснюють представники промислових підприємств, що є своєрідною формою інвестицій у сільське господарство. Так, відомі приклади утворення великих сільськогосподарських формувань, пов’язаних із шахтою ім. Засядька (Донецька обл.), фірмою “Артеміда” (Кіровоградська обл.), фірмою “Чумак”, що займається переробкою овочевої продукції (Херсонська область). На жаль, самі ж селяни не можуть вкладати кошти через економічну кризу та інфляцію, високі відсотки по банківських кредитах, низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, відсутність державних дотацій.
Усі ці нові господарства та сільськогосподарські формування часто утворені і управляються людьми, що не є фахівцями сільського господарства, які працювали раніше в інших галузях народного господарства. Так, значна частина селян, що стали на шлях фермерства, не має відповідної сільськогосподарської освіти. Навіть коли людина була раніше агрономом у колишньому колгоспі, а нині хоче стати фермером, то тепер не досить “старого” багажу знань, оскільки фермер займається не тільки рослинництвом, а й тваринництвом, має набути навичок експлуатації та ремонту сільськогосподарської техніки тощо. Ось чому виникає гостра потреба в підготовці та перепідготовці сільськогосподарських кадрів, наданні консультацій та порад сільськогосподарським товаровиробникам, фахівцям на переробних підприємствах.
Важливою проблемою для сільського господарства є також необхідність пошуку та залучення інвестицій, пошук інвесторів, у тому числі зарубіжних, для найбільш привабливих господарств чи переробних підприємств, куди було б найбільш доцільно і ефективно вкладати кошти. На цьому етапі виникає потреба в розробці відповідних бізнес-планів.

З метою вирішення піднятих тут проблем необхідне створення мережі сільськогосподарських дорадчих служб. Ця робота в Україні вже започаткована. Інформаційно-консультаційні центри вже створено у різних регіонах України (Одеса, Донецьк, Полтава, Суми, Львів, Вінниця), переважно завдяки технічній і фінансовій допомозі зарубіжних організацій. Центр сільськогосподарського дорадництва недавно створено також і при Національному аграрному університеті. До його складу входить інформатиційно-консультаційний та впроваджувальний відділ, а також відділ підтримки фермерського бізнесу. При університеті створено також навчально-науково-виробничі центри, що надають безпосередньо послуги господарствам агросервісного характеру (оранка, культивація, дискування, сівба культур, внесення засобів захисту рослин та добрив, збирання врожаю тощо). Ці підрозділи у своїй діяльності теж тісно співпрацюють із Центром дорадництва.
Підрозділи університету готові співпрацювати з господарствами різних форм організації праці і, завдяки спільній науково-виробничій діяльності, забезпечувати їх високоякісним насінням перспективних сортів культур, засобами захисту рослин, сучасними екологічно чистими добривами та технологіями. Такі ж послуги надаються і в галузі тваринництва, плодівництв, овочівництва, лісівництва.
У процесі реформування сільськогосподарської галузі гостро постала також проблема вивільнення значної частини колишніх працівників колгоспів і радгоспів. На жаль, реформування супроводжується зростанням безробіття на селі. У зв’язку з появою приватних землеволодінь, тепер дуже часто немає кому займатися сільськими клубами, магазинами, дитячими садками, газифікацією села, іншими побутовими, соціальними та екологічними проблемами у сільській місцевості. Раніше цю функцію більш-менш задовільно виконували колективні та державні господарства. У ринковому середовищі це є непосильним тягарем для невеликих господарств. Тому виникає гостра потреба для сільських громад у пошуку додаткових джерел доходу для сільських мешканців, вирішення проблеми безробіття, організації приватного бізнесу, розвитку соціальної інфраструктури, комплексного розвитку сільської місцевості. Цю роботу мають вирішити сільські ради. Значну допомогу їм можуть надавати дорадчі центри та їх представництва на місцях. Подібний досвід можна запозичити у наших сусідів: Польщі, Словаччині, Угорщині, західноєвропейських країнах та США.
Поради та консультації, а також практичну допомогу у розробці відповідних бізнес-планів, інвестиційних та технічних проектів можуть надавати фахівці Центру дорадництва при нашому університеті. Ця робота здійснюється на досить високому фаховому рівні, оскільки є можливість залучити до неї спеціалістів з різних галузей сільськогосподарського виробництва, економістів, соціологів, педагогів, фахівців з правових питань, кредитно-фінансової сфери тощо.
Центр дорадництва при НАУ ефективно взаємодіє з Асоціацією фермерів та землевласників України. Тут організатором є Центр підтримки фермерського бізнесу, що входить до складу Центру дорадництва. Основним завданням Центру підтримки фермерів є організація їх навчання та підвищення кваліфікації, інформаційно-консультаційне обслуговування, пошук інвесторів, допомога в організації обслуговуючих та агросервісних кооперативів, кредитних спілок, створенні груп товаровиробників певного виду продукції, оскільки фермерські господарства, як правило, невеликі і їм важко вирішити ці проблеми поодинці.
Досвід Польщі, наприклад, підказує, що дуже важливою функцією дорадчих осередків має бути саме допомога в організації товарних партій сільськогосподарської продукції, яка б відповідала певним стандартам якості. Дрібні фермери не здатні сформувати великі партії продукції — потрібні посередники для об’єднання зусиль дрібних фермерів.
Інформаційно-консультаційна діяльність потребує доступу співробітників до якнайширших джерел інформації. З цією метою в НАУ створено потужний інформаційний центр, що здатний забезпечувати споживачів-замовників широкою мережею інформаційних послуг.
Фахівцями НАУ створюється також потужна база даних ринкової інформації, інформації про бур’яни, шкідників та хвороби сільськогосподарських культур, засоби захисту. Найближчим часом буде створена база даних про грунти, добрива, хвороби тварин тощо. Уже нині є можливість використовувати також базу даних, розроблену в процесі виконання спільного проекту НАУ разом з Вінницьким державним аграрним університетом, Луїзіанським університетом (США) із створення Центру навчання та підтримки приватних сільськогосподарських товаровиробників у Вінниці. Цей проект, фінансований USAID, зарекомендував себе з найкращого боку і сприяє інформаційно-консультаційному обслуговуванню фермерів на сучасному фаховому рівні. Луїзіанський університет зацікавлений у здійсненні разом з НАУ та представництвом Всесвітньої лабораторії спільного проекту із організації підготовки консультантів для дорадчих служб України, у впровадженні системи дистанційної освіти, яка теж може бути використана для налагодження взаємозв’язків із сільськогосподарськими товаровиробниками та сільськими громадами. Зв’язок з регіонами і безпосередньо з господарствами та переробними підприємствами у нашому університеті здійснюється як безпосередньо, так і через регіональні заклади освіти: інститути, коледжі, технікуми, що знаходяться у Київській, Житомирській, Чернігівській та Тернопільській областях. До речі, там теж уже створено або створюються регіональні дорадчі центри. Так, наприклад, у Заліщанському сільськогосподарському технікумі діє Західно-Український консультаційний центр, очолюваний Йосипом Децовським. Цей осередок зарекомендував себе з найкращого боку серед фермерів, керівників та спеціалістів підприємств АПК.
Науково-консультаційна та впроваджувальна діяльність викладачів та науковців університету найперше реалізується у 5 дослідних господарствах університету та пілотних господарствах, розташованих у різних грунтово-кліматичних зонах України. Так, фахівці університету впроваджують сучасні технології, заклавши мережу польових та виробничих дослідів у таких флагманах аграрної галузі, як ЗАТ “Агросоюз” Синельниківського району Дніпропетровської області, ПП “Агроекологія” (колишнє САТ “Обрій”) Шишацького району Полтавської області. Представники кафедри грунтознавства та охорони грунтів впроваджують тут грунтозахисну біологічну систему землеробства, організовують стажування представників господарств у Швейцарії з метою оволодіння передовим досвідом вирощування сертифікованої екологічно чистої продукції, яка була б визнана у тому числі на західноєвропейському ринку. Досвід роботи показує, що найлегший шлях виходу на європейські ринки сільськогосподарської продукції лежить у площині виробництва саме сертифікованої екологічно чистої продукції. Ці ринки достатньо насичені продукцією традиційного землеробства і тваринництва, але є значний попит саме на біопродукцію.
У зв’язку з цим керівництво університету взяло курс на поліпшення використання існуючих лабораторій та лабораторного обладнання, розширення їх можливостей щодо надання послуг з аналізів грунтів, води, рослин, добрив, рослинницької і тваринницької продукції. З цією метою створюються нові проблемні, міжкафедральні та навчально-науково-виробничі лабораторії. Проводиться велика робота із здійснення сертифікації цих лабораторій, планується відкрити факультет, який би готував фахівців з проблем сертифікації та якості у сільськогосподарській галузі. Це стосується не тільки продукції, а й грунтів, природних вод, навколишнього середовища у цілому. Без створення сертифікованих лабораторій, які б відповідали, наприклад, вимогам “Science Laboratory” (Великобританія), важко розраховувати на вихід на зарубіжні ринки сільськогосподарської продукції. І тут теж широке поле діяльності для Центру дорадництва університету та його взаємодії із сільськогосподарськими товаровиробниками.
З метою організації та налагодження інформаційно-консультаційного обслуговування підприємств АПК та мешканців сільської місцевості в НАУ постійно організовується стажування співробітників, задіяних в цій службі, за кордоном — у відомих Дорадчих центрах Польщі, США, Канади, Данії, Росії. Так, недавно група представників НАУ, а також регіональних коледжів та інститутів виїжджали на місячне стажування до Центру сільськогосподарського дорадництва Підкарпатського воєводства в м. Богухвала (Польща). Найперший висновок про досвід Польщі у цій галузі можна висловити так: дорадча служба є інструментом здійснення державної аграрної політики, оскільки вона фінансується державою, виконує державні замовлення щодо аналізу аграрного ринку, через неї проходять кредити, інвестиції для фермерів. Дорадча служба задіяна в роботі сільськогосподарських бірж, формуванні груп товаровиробників, стандартизації продукції та вирішенні проблем якості, що створює умови для експорту продукції. Значний наголос робиться на вирішенні соціальних проблем сільських громад, навчанні, підвищенні кваліфікації та перекваліфікації фермерів та членів їх сімей, подоланні безробіття та інших соціальних проблем села, комплексному розвитку сільської місцевості, у тому числі вирішенні екологічних проблем. Дорадча служба допомагає фермерам та сільським громадам готувати заявки на отримання грантів від країн Європейського Союзу, США, інших країн-донорів для того, щоб пристосувати своє господарство та стандарти до вимог ЄС, куди Польща планує вступити у 2004 році. Відділ документації та інтеграції з Європейським Союзом у Воєводському дорадчому центрі якраз і спрямовує свою діяльність на роз’яснення політики ЄС, стандартів та нормативних актів ЄС, усіляких фондів, що існують для допомоги країнам з перехідною економікою адаптувати своє сільське господарство до вимог ЄС і одночасно з цим вирішувати соціальні та екологічні проблеми у сільській місцевості.
На жаль, аграрні заклади освіти не отримують коштів від держави для розвитку інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Тому ми змушені надавати платні послуги, перш за все, за рахунок впровадження наукових розробок та здійснення спільної науково-виробничої діяльності. Це означає, що ми можемо надавати послуги своєю технікою щодо проведення обробітку грунту, посіву, догляду за посівами, збирання врожаю культур, захисту посівів від бур’янів, хвороб та шкідників. Ми також можемо передавати господарствам сучасні технології із забезпечення певними ресурсами (сортовим насінням, добривами, біостимуляторами, засобами захисту рослин, ветпрепаратами, кормовими добавками тощо).
v v v
Усім, хто зацікавлений у співробітництві, прохання надсилати замовлення за адресою:
Відділ Екстеншн, Київ, 03041 Національний аграрний університет, вул. Героїв Оборони, 15, кім. 2,
тел.: (044) 267-84-38, 267-87-20, факс: (044) 267-87-20
e-mail: extension@nauu.kiev.ua

З програмами НКП можна також ознайомитися на WEB-сайті нашого університету;
(http://www.nauu.kiev.ua/extension ).
v v v
Звичайно, ми усвідомлюємо, що не все те, що ми пропонуємо, знайде свого замовника і є потрібним для сільських господарів. Необхідно також налагодити зворотний зв’язок, вивчати потреби трудівників села і намагатися якомога повніше їх задовольняти. Ось чому ми звертаємося до фермерів, засновників та працівників господарств з колективною формою організації праці надсилати свої пропозиції щодо необхідних консультацій, порад, проблем, які потребують вирішення. Ми, зі свого боку, докладемо всіх можливих зусиль, щоб допомогти вам.

М. Капштик,
начальник науково-консультаційного
і впроваджувального відділу,
Національний аграрний університет