Спецможливості
Новини

Для відродження агронауки потрібно відкрити 4 наукових центра в різних регіонах

04.09.2017
1399
Для відродження агронауки потрібно відкрити 4 наукових центра в різних регіонах фото, ілюстрація
Щоб відродити аграрну науку значно простіше було б просто відкрити 4 сучасних наукових центру на півдні, півночі сході і заході України

Щоб відродити аграрну науку значно простіше було б просто відкрити 4 сучасних наукових центру на півдні, півночі сході і заході України. Туди потрібно запросити працездатних і перспективних фахівців наукових установ, які ще не виїхали за кордон, не перепрофілювалися. Про це в інтерв'ю propozitsiya.com розповіла доцент біологічних наук, завідувач відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту Ольга Бабаянц.

"В Україні є непогані професійні наукові кадри. Однак навіть просто зараховувати аграрну науку до фундаментальних досліджень - вже помилка, ми - представники прикладної науки. Ми повинні ті напрацювання, які у нас є, впроваджувати в практику підприємств і орієнтуватися виключно на потреби аграріїв", - підкреслила вона.

Шкодить вітчизняній науці, на думку експерта, строгий контроль з боку держави, оскільки наука - процес творчий.

"З приводу переходу на комерційні проекти - це правильна стратегія. В України по суті є все: і нормальні вчені (в тому числі і молоді), і чудові розробки, однак вони створюються виключно на голому ентузіазмі. Вчені не можуть бути відокремлені від практики - не користуватися усталеними уявленнями про аграрний сектор, а бути гнучкими і мобільними, допомагати аграріям, співпрацювати з ними. Так, держава повинна фінансувати науку, але не через НААН. Потрібні нові програми підтримки та стимулювання розвитку науки", - зазначила О. Бабаянц.

Вчений вважає, що Україна втрачає свою селекцію катастрофічними темпами - спочатку втратили селекційне напрямок по кукурудзі і соняшнику, фактично передавши всі в руки іноземних селекційних компаній.

"Я не маю нічого проти них (іноземних селекційних компаній - Ред.). Там хороші якісні гібриди, однак наша наука таким чином перетворюється в сировинний придаток. Ще трохи, і ми втратимо нашу споконвічну гордість - селекцію по пшениці і ячменю. Через рік- два нові українські сорти просто не реєструватимуть, адже на них не буде попиту від виробників. Якщо ми не підемо в сторону приватизації, створення приватних селекційних інститутів, як це практикується в світі, про українську селекції можна буде забути назавжди", - зазначила вона.

Експерт переконана, що сорти і гібриди повинні створюватися в тому місці і в тих кліматичних умовах, в яких їх вирощують, а універсальні гібриди - це дурниця. Для кожного регіону повинні бути свої.

Більше інформації - в статті.

Ключові слова: АПК, наука, Ольга Бабаянц

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Аграрний союз України — громадська організація, яка об’єднує сільгоспвиробників. Переважно — «середняків» із земельним банком від 1000 до 3000 га. Вона, як і низка інших об’єднань сільгоспвиробників, виступила з різкою критикою тієї моделі... Подробнее

1
0