Спецможливості
Новини

Для відродження агронауки потрібно відкрити 4 наукових центра в різних регіонах

04.09.2017
727
Для відродження агронауки потрібно відкрити 4 наукових центра в різних регіонах фото, ілюстрація
Щоб відродити аграрну науку значно простіше було б просто відкрити 4 сучасних наукових центру на півдні, півночі сході і заході України

Щоб відродити аграрну науку значно простіше було б просто відкрити 4 сучасних наукових центру на півдні, півночі сході і заході України. Туди потрібно запросити працездатних і перспективних фахівців наукових установ, які ще не виїхали за кордон, не перепрофілювалися. Про це в інтерв'ю propozitsiya.com розповіла доцент біологічних наук, завідувач відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту Ольга Бабаянц.

"В Україні є непогані професійні наукові кадри. Однак навіть просто зараховувати аграрну науку до фундаментальних досліджень - вже помилка, ми - представники прикладної науки. Ми повинні ті напрацювання, які у нас є, впроваджувати в практику підприємств і орієнтуватися виключно на потреби аграріїв", - підкреслила вона.

Шкодить вітчизняній науці, на думку експерта, строгий контроль з боку держави, оскільки наука - процес творчий.

"З приводу переходу на комерційні проекти - це правильна стратегія. В України по суті є все: і нормальні вчені (в тому числі і молоді), і чудові розробки, однак вони створюються виключно на голому ентузіазмі. Вчені не можуть бути відокремлені від практики - не користуватися усталеними уявленнями про аграрний сектор, а бути гнучкими і мобільними, допомагати аграріям, співпрацювати з ними. Так, держава повинна фінансувати науку, але не через НААН. Потрібні нові програми підтримки та стимулювання розвитку науки", - зазначила О. Бабаянц.

Вчений вважає, що Україна втрачає свою селекцію катастрофічними темпами - спочатку втратили селекційне напрямок по кукурудзі і соняшнику, фактично передавши всі в руки іноземних селекційних компаній.

"Я не маю нічого проти них (іноземних селекційних компаній - Ред.). Там хороші якісні гібриди, однак наша наука таким чином перетворюється в сировинний придаток. Ще трохи, і ми втратимо нашу споконвічну гордість - селекцію по пшениці і ячменю. Через рік- два нові українські сорти просто не реєструватимуть, адже на них не буде попиту від виробників. Якщо ми не підемо в сторону приватизації, створення приватних селекційних інститутів, як це практикується в світі, про українську селекції можна буде забути назавжди", - зазначила вона.

Експерт переконана, що сорти і гібриди повинні створюватися в тому місці і в тих кліматичних умовах, в яких їх вирощують, а універсальні гібриди - це дурниця. Для кожного регіону повинні бути свої.

Більше інформації - в статті.

Ключові слова: АПК, наука, Ольга Бабаянц

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее

1
0