Спецможливості
Новини

ДІЄТИЧНЕ, ХОЧА Й НЕ КРОЛЯЧЕ...

05.06.2008
349
ДІЄТИЧНЕ, ХОЧА Й НЕ КРОЛЯЧЕ... фото, ілюстрація
ДІЄТИЧНЕ, ХОЧА Й НЕ КРОЛЯЧЕ...

Поліська м’ясна, волинська м’ясна, українська м’ясна! Вітчизняні породи великої рогатої худоби є, а от насичення українського ринку таким м’ясом немає. І це незважаючи на те, що розведення зазначеної худоби не потребує великих капіталовкладень, її утримання менш трудомістке: природні та штучні пасовища, де вона випасається 270 днів на рік, значно дешевші за годівлю з орних земель, до того ж, значну частку раціону такої худоби становлять грубі корми (сіно, солома, кукурудзяне бадилля тощо). Ринок збуту (не лише вітчизняний) необмежений. Яловичина, одержана від тварин м’ясних порід, за своїми смаковими якостями та біологічною повноцінністю є кращою в результаті того, що більша частина жиру у таких тварин відкладається в м’язовій тканині і робить її соковитою. Таку яловичину відносять до цінних дієтичних продуктів харчування. До того ж, м’ясна худоба є базою високоякісного шкіряного виробництва, джерелом цінної сировини для фармацевтичної промисловості. Але всі зазначені переваги спростовує незалежна статистика, за якою в Україні поголів’я великої рогатої худоби м’ясного напряму становить лише 129,4 тис. голів, з них 52,8 тис. корови.

“Вже 129,4 тис. голів! Сьогодні за цією цифрою — стабілізація і зростання чисельності поголів’я. Завдяки тому, що держава вперше виділила кошти (близько 18 млн грн) племінним і товарним підприємствам, зокрема на утримання корів, чисельність поголів’я збільшилось на 4% відповідно до 2003 р. На 5,6% більше вироблено і яловичини м’ясного напряму”, — констатував Олег Білозерський, голова асоціацій “М’ясне скотарство”, генеральний директор Укрплемоб’єднання. Ці данні були оприлюднені під час проведення наради-семінару з питань виконання у 2004 р. цільової програми “М’ясне скотарство”, яка розрахована до 2012 р. Відбувся захід 9–10 вересня на базі підприємств Львівської області. Зібрав він заступників начальників головних управлінь сільського господарства і продовольства, наукових працівників, керівників сільськогосподарських підприємств, які займаються розведенням худоби м’ясного напряму. Згідно з прийнятим законом “Про державну підтримку сільського господарства України”, у Державному бюджеті для цієї галузі на наступний рік прогнозується близько 9 млрд грн, в т. ч. більше 2 млрд — на розвиток тваринництва. Щоб їх отримав безпосередньо товаровиробник й ефективно використав, треба прийняти низку підзаконних актів, які б регламентували розподіл коштів. Ці питання активно дискутувались.

А от те, що для одержання господарством грошової дотації худоба повинна бути ідентифікована — дискусії не підлягало. До того ж, це обов’язкова умова і для вступу України до СОТ та ЄС. Ідентифікована худоба — запорука безпеки тваринницької продукції, а, отже, — здоров’я людей. Адже код містить інформацію про походження тварини, її здоров’я, координати власника. Це, у свою чергу, поліпшить стан селекційно-племінної справи як в господарствах, так і у населення, де, до речі, утримується 3 млн корів (загалом в Україні 4 млн 100 тис. корів). Тож ставка робиться на племінний молодняк, який буде одержано в результаті проведення цієї копіткої роботи. Ідентифікація однієї голови худоби коштує 28 грн 50 коп., з яких власник сплачує 13 грн 50 коп., а решту додає держава. І хоч робота ця розпочалась лише цього року, худоба м’ясного напряму у племзаводах вже ідентифікована повністю, а у племрепродукторах ця робота ще триває. В цілому ж О.Білозерський констатував невисокі темпи ідентифікації тварин і наполягав на їх прискоренні.

Учасники наради побували у Львівському науково-виробничому Центрі “Західплемресурси”, який визначено головним виконавцем державної, обласної та місцевої програм селекції в тваринництві та координатором роботи суб’єктів племінної діяльності, серед яких і галузь м’ясного скотарства. “Співпраця з нашим Центром зробить виробництво прибутковим!” — переконаний його директор Василь Глухий. Помісний молодняк, одержаний від схрещування корів місцевої популяції з бугаями спеціалізованих м’ясних порід (волинської, поліської, української, шевроле, лімузин), яких тут утримують, дає додатковий приріст до 100–200 кг за рік.

Центр розташований у с. Гряда Жовківського району, одному з найбільших районів області. Пишаються тут і двома племзаводами, на яких побували учасники наради. Один з них — АП “Добросин” — очолює Василь Захарко. Господарство утримує 500 голів волинської м’ясної породи, в т. ч. 168 корів та 5 бугаїв-плідників. А починали з того, що у 2002 р. на агроярмарці в с.Чубинському закупили 110 нетелей та 66 теличок парувального віку. Господарство має 200 га природних пасовищ, на яких худоба випасається до першого снігу. У восьмимісячному віці бички мають масу 270–380 кг, телички — 250–260 кг. Чистий вихід мяса — 69%. У планах до 2010 р. збільшення чисельності поголів’я до 1000 голів, в т. ч. 400 корів.

А у фермерському господарстві “Клен” (керівник Ігор Білан) вже досягли такого кількісного показника, бо почали формування стада поліської м’ясної ще у 1995 р., придбавши у племзаводі “Поліський” Житомирської області 300 голів висококласного племінного молодняку. Звичайно, спочатку розрахували кількість пасовищ та сіножатей, яка становила 606 га. Достатній рівень ведення рільництва і створення культурних пасовищ дає змогу забезпечувати тварин потрібною кількістю різноманітних кормів не лише в стійловий період, а й у продуктивний — весняно-літній — під час одержання максимальної кількості молочної продукції, необхідної для підсисних телят. Тут щорічно згодовують на корову з шлейфом по 57–62 ц к. о. і мають високу продуктивність худоби. У 2002 р. господарству присвоєно статус племінного заводу із розведення худоби поліської м’ясної породи. Все поголів’я чистопородне, до класу еліта-рекорд і еліта віднесено 58% корів та ремонтного молодняку. Середньодобові прирости молодняку становлять 680–710 г, у т. ч. у підсисний період — 950–1000 г. На центнер приросту витрачається 7,0–7,5 ц к. о., від 100 корів одержують 88–92 теляти. Жива вага дорослих бугаїв — 900–950 кг, корів — 500–600 кг. Середня передзабійна маса молодняку становить 450–500 кг, забійний вихід — 62–65%. У найближчих планах цього господарства — збільшити поголів’я до 1200–1300 голів, у т. ч. корів — до 500 голів, і щорічно реалізувати 400–500 голів живою вагою понад 200 т на суму 1,5–1,7 млн грн.

Було про що розповісти й іншим учасникам наради. От хоча б Юрію Забелі, керівникові ТОВ “Агрофірма “Київська” Макарівського району, де м’ясне стадо великої рогатої худоби налічує 8 порід кількістю 1401 голова. Віталій Карпюк, голова Ковельської райдержадміністрації Волинської області висвітлив основні напрями розвитку м’ясного скотарства в очолюваному ним районі. Віктор Рудницький, голова Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області, розповів про хід виконання районом програми м’ясного скотарства. Павло Шаран, завідувач лабораторії Інституту розведення і генетики УААН, зосередився на організаційно-економічних аспектах ефективного вирощування худоби м’ясного напряму продуктивності і закликав практиків до тісної взаємодії з наукою.

На нараді зверталась увага на те, що для інтенсивного вирощування племінного і відгодівлі на м’ясо понадремонтного молодняку після відлучення необхідно мати таку структуру посівних площ, яка б забезпечила створення міцної кормової бази. Якщо виробництво кормів з 1 га сільськогосподарських угідь у господарствах степової і поліської зон буде доведено до 28–30, а в лісостеповій — до 40–45 ц к. о., то в розрахунку на 100 га можна утримувати 100–120 голів м’ясної худоби, в т. ч. 37–40 корів — у поліській і степовій зонах; 150–160 голів і 50–55 корів — у лісостеповій.

Олег Білозерський нагадав, що такі стада формуються кількома шляхами: розширене відтворення власного поголів’я; закупівля чистопородних тварин (телиць або нетелей); трансплантація ембріонів м’ясної худоби; поглинальне схрещування на основі наявного в господарстві маточного поголів’я з використанням бугаїв-плідників м’ясних порід. Останній метод він назвав найреальнішим.

Для підвищення рівня рентабельності господарств із розведення м’ясної худоби слід об’єднати в систему виробництво, глибоку переробку та реалізацію кінцевої продукції. Прибутковість м’ясного скотарства суттєво зростає за умови парування телиць у більш ранньому віці: тварин середніх порід — у 15–16 міс., великих — у 17–18 міс. — та залученні їх в оборот стада, відповідно, в 24–25 і 26–27-місячному віці. Але при цьому треба пам’ятати, що на ефективність осіменіння значно більшою мірою, ніж сам вік тварини, впливає її жива вага, яка повинна бути не нижчою за стандарт для породи у певному віці. У товарних стадах доцільно парувати маток і телиць природним способом з визначеними бугаями-плідниками. У племінних стадах слід застосовувати переважно штучне осіменіння або ручне парування. Практикою доведено, що ефективнішими є зимово-весняні отелення, тому що при випасанні підвищується молочність маток, телята в цей період спроможні вже споживати траву.

“Усі м’ясні породи, які у нас є, придатні для розведення в Україні. А яку саме породу обрати — залежить від кормової бази регіону, — сказав на завершення Олег Білозерський. — Але поки що наше м’ясне скотарство перебуває у зародковому стані. Ми не в змозі виробити потрібну кількість товарної продукції. Одержані майже 18 млн грн були використані на утримання маточного поголів’я, яке у нас залишилось. І це для першого кроку добре”.

А щоб хода стала впевненішою, слід збільшити виділення коштів у 2005 р. на: підтримку розвитку м’ясного тваринництва — 24, 4 млн грн; доплату на м’ясну худобу підвищених вагових кондицій (450 кг) — 2 грн 50 коп. за кг живої ваги; закупівлю ембріонів та спермопродукції за кордоном — 11,1 млн грн (це лише 20% від потреби); реалізацію і придбання племінної продукції вітчизняного походження та розширення власної племінної бази — 13 млн грн; поліпшення земель, створення та поліпшення пасовищ — 2 млн грн”.

Мабуть, варто додати, що до асоціації “М’ясне скотарство” входять 28 господарств у 13 областях. Виходячи з того, що середньостатистичний українець вживає на рік усього 15 кг яловичини за рекомендованої норми 34–38 кг, перед галуззю м’ясного скотарства лежить необмежене поле діяльності. Ще б до нього і необмежені кошти!

Вікторія ВОЛОШКА

Інтерв'ю
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0