Спецможливості
Новини

ДГ «Асканійське» переходить на безводний аміак і повертається до оранки

02.06.2018
1384
ДГ «Асканійське» переходить на безводний аміак і повертається до оранки фото, ілюстрація

Відоме дослідне господарство «Асканійське», що на Херсонщині, після 8 років експериментів з «ноу-тілл» повернулося до класичної оранки. «У нас було одне поле під «ноу-тілл», і, розоравши його після 8-річної перерви, ми отримали на ньому відмінний урожай», - розповів propozitsiya.com головний агроном господарства.

«Поки поле було під нульовим обробітком, на ньому накопичувалися і шкідники, і хвороби, а одного року розвелося видимо-невидимо мишей», - продовжує фахівець. «Треба було на тих важких суглинках хоча б раз на 3 роки перевертати пласт», - підсумовує він.

Зате інший технологічний експеримент у господарстві оцінюють як дуже вдалий. «Всі площі під кукурудзу, а це по 500-600 га щороку, підживлюємо безводним аміаком», - повідомив головний агроном. Основна перевага безводного аміаку, як відзначають у господарстві, - те, що такий спосіб внесення необхідних 120 кг/га азоту дешевший порівняно з внесенням добрив врозкид. Навіть попри те, внесення безводного аміаку здійснює стороння фірма на умовах підряду. «Для внесення безводного аміаку потрібні спеціальні культиватори, а вони нам не по кишені», - пояснив головний агроном.

Внесення безводного аміаку тут здійснюється з осені – поки є волога в грунті, і тільки під кукурудзу – культуру, яка потребує найбільше азоту. Під час сівби або під культивацію вносять фосфор і калій. На інших культурах, вносячи азотні добрива, обходяться селітрою й карбамідом. Відповідно, кожне конкретне поле удобрюється безводним аміаком раз на 3-4 роки. Фахівці господарства визнають, що безводний аміак витравлює шкідників і випалює всю мікрофлору – і шкідливу, й корисну. Але, як стверджує головний агроном, за рік вона повністю відновлюється.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0