Спецможливості
Техніка та обладнання

Дешевий та якісний протруювач насіння

31.08.2018
672
Дешевий та якісний протруювач насіння  фото, ілюстрація

 

 

 

 

Приватне підприємство «Земля Переяславщини», що на Київщині, сьогодні обробляє 2,8 тис. га. Основний напрям діяльності господарства — рослинництво. Профільними культурами для "Землі Переяславщини" є соняшник, озима пшениця, кукурудза та ріпак. У господарстві щороку збільшують посіви і під такими культурами, як горох та соя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Агроном Володимир Гловінковський, який уже понад 11 років працює на цьому підприємстві. У господарстві практично вся техніка, потрібна для роботи, — імпортного виробництва. Більшість насіння, ЗЗР, добрив — також від провідних європейських виробників. Саме це, за словами головного агронома, стало важливою передумовою збільшення в рази обсягів виробництва.

Володимир Гловінковський, головний агрономСкажімо, середня врожайність кукурудзи становить 100 ц/га, соняшнику — 32, пшениці — 55, ріпаку — 30 ц/га. Щодо сої, яку так активно кинулись вирощувати нині практично всі господарства, в пана Володимира своє бачення.

«Як і всі, ми активно ввели цю культуру в сівозміну, проте великого ефекту як у фінансовому плані, так і в агрономічному, що для мене є актуальнішим, я не помітив. Соя — дуже непроста культура, і досягти бажаної якості насіння та передбачити результати отриманого врожаю майже неможливо. Її врожайність великою мірою залежить не стільки від технології вирощування, скільки від погоди. Інше питання — горох, який, на мою думку, є відмінною альтернативою сої. Сьогодні середня врожайність цієї культури — 50 ц/га. Багато кого відлякує складність процесу його обмолочування, який передбачає попереднє скошування рослин у валки і подальший обмолот. Та наразі це не проблема: ринок України насичений насінням прямостоячих сортів гороху, добре придатних для скошування. Крім того, як я вже говорив, з точки зору агрономії горох є привабливішим, ніж соя. Судіть самі: горох збирають наприкінці червня — на початку липня, що дає змогу якісно підготувати поле під озиму пшеницю. Цього не можна сказати про сою, особливо про пізні її сорти. Проте соя користується на ринку чималим попитом, і в найближчій перспективі ми не будемо зовсім відмовлятися від неї», — говорить агроном.

Техніку в господарстві використовують таких виробників, як Claas (трактори та зернозбиральні комбайни), Pottinger (висівний комплекс), Horsch (сівалка для висівання технічних культур), JSB (телескопічний навантажувач), Lemken (дискові ґрунтообробні знаряддя). Також застосовують трактори МТЗ, «Кіровець», дискові борони від ТОВ «Краснянське СП “Агромаш”. Обладнання для сушіння та зберігання зерна — також від вітчизняного виробника. Зокрема, в господарстві використовують модульну зерносушарку від компанії «Інтек Груп», яка щороку висушує понад 14 тис. т зерна.

 

Засипай — та забирай

Особливу увагу в господарстві приділяють підготовці зерна до сівби, а саме обробці його хімічними та біологічними препаратами. «На насіннєвих заводах зерно, наприклад кукурудзи, переважно обробляють лише фунгіцидами. А от, скажімо, від дротяників його не протруюють, тому це потрібно додатково робити вже в господарстві. Також не слід забувати й про обробку насіння мікродобривами, регуляторами росту тощо, які у відповідних дозах для певних сільськогосподарських культур стимулюють розвиток рослин та підвищують їхню продуктивність. Інколи виникають такі ситуації, що до у суміш, якою буде оброблене зерно, не потрібно навіть додавати води», — продовжує Володимир Гловінковський.

ЗавантаженняТому сьогодні в господарстві проводять обробку всього насіннєвого матеріалу, навіть якщо воно вже запаковане у заводські мішки. Однак попри те, що ринок України досить насичений обладнанням для протруювання зерна, зробити вдалий вибір машини було не так просто.

Щороку частка полів під такими культурами, як соя та горох, у господарстві зростає. Тому, окрім основних загальноприйнятих вимог щодо протруювання, а саме забезпечення рівномірної й повної обробки насіння без травмування його робочими органами, у господарстві додали ще декілька власних:

 

 

 

 

  • протруювач має бути з функцією завантаження обробленого зерна у біг-беги для подальшого швидкого транспортування та заповнення бункера сівалок;
  • бути придатним для обробки рідкими інокулянтами насіння сої перед сівбою;
  • мати помірну вартість.

 

Ясна річ, таке завдання — не з простих, адже якщо вибрати машину, придатну за технологічними параметрами, з-поміж наявних на ринку України неважко, то за вартістю — вже складніше. І навпаки: якщо вартість машини була з розряду «дешево й сердито», то якість протруювання залишала бажати кращого.

Доречно буде зазначити, що для протруювання насіння зернових культур в Україні нині використовують доволі широкий спектр різноманітних машин, до складу яких входять стаціонарні або пересувні протруювачі камерного, шнекового чи ротаційного типів як вітчизняного, так і закордонного виробництва.

Щороку одна невелика машина без проблем протруює близько 600 т насіння. Звісно, можна й більше — та навіщо, адже саме такий обсяг потрібен господарству для проведення весняної та осінньої посівних кампаній. На машині протруюють насіння пшениці, озимого та ярого ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку, гороху та сої.

 

Простота конструкції та надійність

Протруювач ПНУПісля вивчення практично всього ринку обладнання в господарстві зупинилися на стаціонарному протруювачі ПНУ, який було розроблено в ІМЕСГ. Саме цю машину розробники позиціонують для невеликих господарств. Адже вона, окрім того, що повністю унеможливлює травмування насіння бобових, забезпечує рівномірну обробку будь-якого насіння всіма відомими рідкими препаратами, має високу продуктивність та коштує в рази дешевше від імпортного протруювального обладнання.

Узагалі машина призначена для застосування її в уже діючих у господарстві технологічних лініях для очищення та калібрування зерна. Вона технологічно легко вписується в загальну схему в разі створення нових, які передбачають використання машини ПНУ. Ні першим, ні другим варіантом у господарстві не скористалися. Було прийнято рішення побудувати на території критого сховища окрему конструкцію, де був би розміщений протруювач. «Зроби так, аби було зручно працювати!» — поставили переді мною завдання, а я стояв перед придбаною машиною і не знав, з чого розпочати. Мені було відомо лише те, що машина має бути розміщена вище рівня землі, орієнтовно на висоту біг-бегів, куди буде відвантажуватися зерно. Для цього була побудована спеціальна металева конструкція, на яку й було встановлено агрегат. Потім для того, аби спростити роботу та максимально автоматизувати процес протруювання, з’являлися нові робочі ідеї, таким чином ця допоміжна конструкція поступово почала потроху обростати додатковими системами та механізмами» , — пригадує оператор протруювача Григорій.

 

 

Як відбувається процес протруювання в господарстві?

Вода в бак протруювача подається за допомогою спеціального додаткового насоса з пересувної цистерни ємністю 5 м3, яку в період обробки насіння встановлюють поруч із комплексом. Насіння зі спеціального, додаткового, бункера (обсягом 3 т, якого вистачає орієнтовно на 20 хв протруювання кукурудзи і який було змонтовано над протруювачем) самопливом подається до бункера протруювальної машини. Продуктивність подавання зерна регулюється за допомогою звичайної заслінки. Завантаження зерна у бункер відбувається за допомогою навантажувача JSB. На поверхні бункера встановлено спеціальну сітку, яка перешкоджає потраплянню сторонніх предметів до протруювача.

Бак для робочого розчинуПродуктивність машини по пшениці в господарств становить 7 т/год, проте слід зазначити, що технічні можливості протруювача дають змогу без проблем обробляти й 16 т/год.

Однією з незаперечних та головних переваг машини для передпосівної обробки насіння, окрім щадного ставлення до матеріалу, є можливість точного дозування необхідної кількості препарату. Потрібно лише попередньо ввести параметри витрати рідини на тонну насіння конкретної культури. Сьогодні цей процес налагоджено до автоматизму. Для полегшення роботи операторів, аби їм щороку не проводити калібрування машини під конкретну культуру, було зроблено спеціальні насічки на заслінці висівного апарату та на крані, що подає робочий препарат. Проте варто розповісти, як цей процес відбувається під час першого ознайомлення з машиною та налаштування її на роботу.

Перед першим запуском беруть насіння, яке мають обробити, в кількості не більше, ніж один мішок, зважують і пропускають через машину. Водночас потрібно зафіксувати час проходження цього об’єму зерна. Для полегшення підрахунку приймемо показник орієнтовного часу проходження зерна, рівнозначний одній хвилині (це умовно, адже реальний час протруювання одного біг-бега (1 т) насіння кукурудзи становить 7 хв). Також враховуємо вагу насіння в мішку та витрату препарату на тонну насіння.

Тобто, зваживши мішок насіння та знаючи час його проходження через машину й норму препарату на тонну насіння, ми можемо точно встановити витрату рідини за хвилину. Приміром, якщо норма витрати препарату становить 10 л/т, то на мішок насіння вагою 50 кг нам потрібно 500 г робочої рідини — результат за умовою попереднього заміру, що цей обсяг насіння проходить через машину за одну хвилину (знову ж таки цифра орієнтовна — для спрощення обрахунків).

Отже, встановлюємо норму витрати рідини 500 г/хв. Після цього проводимо контрольні заміри. За допомогою триходового крана перемикаємо режим подавання рідини до спеціальної ємності з позначками і перевіряємо, чи відповідають реальні показники встановленим. Після того, як пересвідчились, що наші розрахунки правильні, перемикаємо систему в робоче положення й працюємо, так би мовити, в своє задоволення. Протруювальний препарат із контрольної ємності повертається в основні баки протруювача.

Отвір дозуванняІз заводу протруювач комплектують поліетиленовою бочкою об’ємом 100 л, проте вона наповнюється лише на 60% свого об’єму, решта 40% потрібно для компенсації спінювання препаратів. Загалом бочку можна поставити будь-якого розміру, проте, як показує практика, заводського об’єму цілком вистачає. Також на бочці оператор наніс спеціальні позначки для того, аби краще контролювати витратну норму.

Є можливість обробки насіння сої сухими інокулянтами. Проте дозування препарату в прямому значенні цього слова відбувається в ручному режимі: оператор (або інший працівник) потроху засипає препарат у бункер протруювача. Попри ручний режим дозування, так би мовити, на око, якістю нанесення інокулянту задоволені на всі сто.

Усе протруєне зерно знову ж таки самопливом потрапляє до прикріплених під протруювачем біг-бегів, які за допомогою того самого телескопічного навантажувача переміщуються на кузови автомобілів, і ті відвозять оброблений посівний матеріал у поле. Або ж відставляють біг-беги вбік для подальшого недовготривалого зберігання до потреби використання насіння. Єдиний вузол, якого не вистачає в цьому комплексі, — механізм фасування насіння, а так, за словами головного агронома, могли б навіть протруювати насіння на продаж.

 

Сівба без проблем

«Сівалки, які використовуємо в господарстві, мають великі бункери для насіння та добрив, тому біг-беги значно спрощують процес їхнього завантаження та переміщення зерна від протруювача до поля. Крім того, насіннєвий матеріал не пошкоджується, адже єдиний механізм, із яким він контактує, — це протруювач, конструкція якого запобігає травмуванню насіння», — говорить агроном господарства. Також слід сказати про підготовку насіння до висівання сучасними висівними комплексами.

Регулювання норми внесення«Сучасні сівалки, особливо ті, що призначені для просапних культур, дуже чутливі до вологості насіннєвого матеріалу. І для того, аби процес висіву перебігав без збоїв, виробники пропонують додавати до маси насіння тальк або графіт, які вбирають з нього надлишкову вологу та сприяють стабільній роботі висівного апарату. Ми, окрім того, що додаємо в бункер з насінням тальк, то ще й проводимо протруювання насіння кукурудзи та соняшнику за тиждень до сівби. За цей період насіння відбере на себе частину вологи, а норма 10 л/т робочого розчину, з якою протруюють насіння, зовсім не впливає на процес його зберігання», — пояснює головний агроном господарства. 

З одного боку, після відвідування господарства виникає відчуття гордості за таку відмінну організацію та побудову технологічного процесу протруювання. Проте в голові постійно крутяться питання, які б хотілося адресувати виробникам цього обладнання. Чому все й завжди потрібно доробляти самостійно, підлаштовуючи машину до конкретних умов і потреб господарства? Чому не передбачено готових проектів побудови таких комплексів на базі протруювача ПНУ? Чому немає рекомендацій щодо можливостей розміщення протруювача з різним технологічним обладнанням? Можливо, з урахуванням цих аспектів продажі вашого обладнання зросли б у декілька разів, якби люди бачили повноцінний комплекс або комплект необхідного технологічного обладнання для його побудови, а не одну лише машину для протруювання.

 

А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0