Спецможливості
Агробізнес

ДалІ буде

05.06.2008
719
ДалІ буде фото, ілюстрація
ДалІ буде

Наприкінці минулого року відбулося чергове народження донорського реформаційного проекту, відомого до останнього часу як Проект підтримки сільськогосподарських підприємств та сільського населення (ППСПСН). Завдяки цьому Проектові в “Пропозиції” з’явилося чимало матеріалів на теми реорганізації сільгосппідприємств та їх післяреорганізаційної підтримки, нових форм господарювання, вирішення проблем соціальної сфери, залучення іноземних інвестицій у реформовану аграрну галузь тощо. Проект мав дещо локальний характер, він працював лише в Одеській області. Але грунтовність роботи, набутий досвід, відкритість спілкування з пресою, слідування букві українського закону давали підстави вважати його чи не найцікавішим в Україні. “Пропозиція” розповідала про діяльність ППСПСН починаючи з 1997 року (щоправда, тоді Проект називався дещо інакше). І сьогодні, коли одеський колектив фахівців з аграрного реформування переживає етап реорганізації, ми звернулися до керівника цього колективу Світлани Прокопенко з проханням дати оцінку усьому, що було, і поміркувати про те, що буде.

Усе відбувається таким чином: донор — у нашому випадку це британське Міністерство з міжнародного розвитку — вишукує гроші і запускає пропозицію на тендер. Три роки тому тендер на виконання Проекту підтримки сільськогосподарських підприємств і сільського населення виграла консалтингова компанія з Великої Британії “ULG”, а в листопаді 2001 року ця програма себе вичерпала.
Тепер надійшла пропозиція щодо програми на всю Україну. Окремих проектів — в Одесі, Макарові, Донецьку, як це було до цього, вже не буде, а буде одна велика програма, що передбачає виконання завдань, спрямованих на збільшення доходів сільського населення. Вона фінансуватиметься тим самим британським Міністерством з міжнародного розвитку, а виграла цього разу тендер компанія “ADAS”.
Проте окремі частини програми реалізовуватимуться в регіонах. В Одеській області й далі діятимуть засновані Проектом структури: зокрема, три неприбуткові організації — Центр правових досліджень (розв’язує правові суперечки), Центр розвитку сільських громад (займається питаннями соціальної сфери), “Перші кроки” (провадить навчання для початківців в агробізнесі), а також дві комерційні структури — ТОВ “Дуже корисна компанія” (здійснює моніторинг оптового і роздрібного продовольчих ринків) і ТОВ “Консалтагро” (надає підприємствам консультації з питань бізнесу, права, економіки, фінансів тощо).
Ми виписали ланцюжок тих ініціатив, які найбільш ефективно впливають на підвищення доходів населення і хотіли б їх підтримувати. Це і дорадчі служби, і обслуговуючі кооперативи, і ринкова інформаційна система, і третейські суди. Хотілося б продовжувати роботу в напрямках підвищення правової самосвідомості і правової грамотності, розвитку бізнесу в сільській місцевості.
Щодо останнього напрямку можу навести такий показовий приклад. В особистих підсобних господарствах (ОПГ) бройлерів не вирощують: підйом курчати від добового до двотижневого віку — найнебезпечніший період, і без знання технології з цим не впоратися. Ми знайшли таких бройлерів, яких було б не складно виростити в умовах ОПГ. Знайшли також у Татарбунарах господаря, прочитали йому курс з відгодівлі із застосуванням інтенсивних технологій, прорахували вартість. І він це зробив. Потім реалізував свою технологію в інші ОПГ. Сьогодні він закуповує яйце в Мелітополі, інкубує його, доводить птицю до двотижневого віку і продає людям. Успіх — шалений, ми на нього навіть не чекали. Дуже багато людей забажали, щоб такі бройлери були і в їхніх підсобних господарствах. Вийшло, що на ста курях на власному подвір’ї можна отримували чистий місячний прибуток 600 гривень!
Дуже добре в деяких районах іде підвищення громадської самоорганізації: ми ніби підштовхуємо людей до розуміння того, що певні проблеми вони можуть розв’язувати самотужки. Проте люди мають знати, як це зробити. Наприклад, як на рівні сільської громади створити орган самоорганізації. Раніше нічого такого не було, правової бази також не існує, проте деякі приклади для наслідування є. Можу, зокрема, назвати створену в грудні 1999 року громадську організацію в селі Нагірне Ренійського району. Там і вечори влаштовують, і проблему зайнятості вирішують, піклуються про дітей, що залишилися без опіки. Для всього знаходять кошти. І коли в селі є такий орган, туди можна з більшою певністю щось дати, оскільки він контролюватиметься порядними людьми.
Дуже добре ми просунулися з консультаційними центрами на рівні районів. Забезпечили їх обладнанням, сучасними засобами зв’язку, а найголовніше — дали людям чудове навчання. З ними навіть працював психолог: фахівцям, що працюють у районних консультаційних центрах, обласній адміністрації, читали курс “Психологічні особливості консультування”. Усе це надзвичайно цікаво і дуже глибоко.
Інші залучені до нового проекту області починатимуть також не з нуля. На Донеччині англійські донорські гроші працюють давно, але там специфічний стан справ із доходами — дуже високий рівень бідності.
Київська область — це регіон, куди мають змогу часто приїздити представники уряду, Верховної Ради, закордонні гості. Проект, що діяв на базі Макарівського району, ввібрав у себе досвід двох інших проектів — Донецького й Одеського. З огляду на малі масштаби ініціативи там втілювалися швидше.
До нового проекту планується підключити ще одну область. Можливо, це буде Луганська, але точно говорити поки що рано.

Павло Коротич

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0