Cтрічко­ве вне­сен­ня твер­дих міне­раль­них до­б­рив

На­уко­во об­грун­то­ва­не за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив пе­ред­ба­чає вирі­шен­ня пи­тань сто­сов­но доз, строків і спо­собів їхньо­го вне­сен­ня на базі да­них що­до вмісту по­жив­них ре­чо­вин у грунті та по­тре­би в них рос­лин на різних ета­пах роз­вит­ку відповідно до за­пла­но­ва­ної уро­жай­ності. Ці пи­тан­ня вирішу­ють фахівці гос­по­дарств на ос­нові аг­рохі­міч­но­го аналізу грунтів та зо­наль­них сор­то­вих аг­ро­тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.

В. Адам­чук, д-р техн. на­ук, ака­демік НА­АН,
О. Го­во­ров, канд. техн. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
Є. Пе­т­ри­чен­ко, аспірант,
Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ме­ханізації та еле­к­т­рифікації сільсько­го гос­по­дар­ст­ва» (ННЦ «ІМЕСГ») НА­АН

Ефек­тивність тех­но­логії удо­б­рен­ня грун­ту най­частіше оцінюється окуп­ністю до­б­рив, тоб­то співвідно­шен­ням вар­тості до­дат­ко­вої про­дукції, одер­жа­ної за­вдя­ки вне­сен­ню до­б­рив, до ви­т­рат
на йо­го про­ве­ден­ня.
Аг­рохіміки вва­жа­ють, що най­важ­ливішим за­вдан­ням є підви­щен­ня ко­е­фіцієнта ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми по­жив­них ре­чо­вин, які вно­сять під час удо­б­рен­ня грунтів. Так, підви­щен­ня цьо­го ко­ефіцієнта за ло­каль­но­го (стрічко­во­го) удо­б­рен­ня грун­ту су­пер­фо­с­фа­том до­ве­де­но на­шим співвітчиз­ни­ком, про­фе­со­ром О.Є. Зай­ке­ви­чем, ще у 80-х ро­ках XIX ст. Ко­ри­с­ту­ю­чись цим кри­терієм, знач­на ча­с­ти­на аг­рохіміків вва­жа­ють ло­каль­ний спосіб вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив най­е­фек­тивнішим.
Ло­каль­не удо­б­рен­ня пе­ред­ба­чає вне­сен­ня до­б­рив у грунт на пев­ну гли­би­ну (8–15 см) з відповідним роз­міщен­ням що­до насіння сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур або йо­го ко­ре­не­вої си­с­те­ми, за яко­го ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для жив­лен­ня рос­лин та мінімізується пригнічу­валь­на дія ви­со­ких кон­цен­т­рацій до­б­рив на насіння (рос­ли­ну). Йо­го за­сто­су­ван­ня в ос­нов­не удо­б­рен­ня грун­ту дає змо­гу підви­щи­ти вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур до 30% або до­ся­г­ти за­пла­но­ва­ної уро­жай­ності за доз, що на 30–50% менші, ніж за розсіван­ня ос­нов­них доз до­б­рив по­верх­нею грун­ту пе­ред йо­го об­робітком. Та­ко­го вис­нов­ку дійшли ба­га­то вітчиз­ня­них і за­кор­дон­них уче­них ще у 70–80-х роках
XX ст. На­при­клад, за­галь­но­виз­на­ною є доцільність вне­сен­ня при­посівних (стар­­­то­вих) доз до­б­рив у грунт од­но­час­но із сівбою, і цей тех­но­логічний прий­ом нині ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють сільсько­го­с­по­дарські підприємства. Ва­гомість пе­ре­ваг ло­каль­но­го спо­со­бу вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив особ­ли­во зро­с­тає в су­час­них умо­вах за постійно­го підвищен­ня цін на них.
Як­що про­ве­ден­ня при­посівно­го (стар­­то­во­го) вне­сен­ня до­б­рив та під­жив­лен­ня куль­тур ло­каль­ним спо­со­бом ма­ють дав­ню історію і ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у сільсько­му гос­по­дарстві, то ос­нов­не удо­б­рен­ня ло­каль­ним спо­со­бом за­сто­со­вується в ду­же об­ме­же­них об­ся­гах (до то­го ж до ос­тан­нь­о­го ча­су — ли­ше у скан­ди­навсь­ких країнах) у ви­роб­ництві зер­но­вих ко­ло­со­вих, а та­кож в ок­ре­мих підприємствах інших країн — у ви­ро­щу­ванні про­сап­них куль­тур.
У 80–90-х роках XX ст. наш інсти­тут був співроз­роб­ни­ком технічних за­собів для вне­сен­ня ос­нов­них доз до­б­рив ло­каль­ним спо­со­бом, зо­к­ре­ма бу­ло ство­ре­но АВМ-8, МВУ-8, СЗК-3,3, УГК-4,2 К-01 та ін. Ос­нов­ни­ми стри­му­валь­ни­ми фак­то­ра­ми ши­ро­ко­го впро­ва­д­жен­ня за­зна­че­них технічних за­собів бу­ли: роз­тя­гу­ван­ня строків сівби сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур (ад­же розсіван­ня до­б­рив по­верх­нею грун­ту пе­ред оран­кою бу­ло про­дук­тивнішим за­хо­дом і про­во­ди­лось во­се­ни), складність од­но­час­ної ор­ганізації за­прав­лен­ня сіва­лок на­сінням, стар­то­ви­ми до­б­ри­ва­ми та до­б­ри­ва­ми для ос­нов­но­го удо­б­рен­ня грун­ту, низь­ка ціна на до­б­ри­ва і ви­со­ка вартість за­ван­та­жу­вачів та сіва­лок.
   Ос­танніми де­ся­тиліття­ми у міру зро­с­тан­ня цін на до­б­ри­ва еко­номічно доцільним за­хо­дом ста­ло про­ве­ден­ня ос­нов­но­го удо­б­рен­ня грун­ту од­но­час­но із сівбою сільсько­­гос­по­дарсь­ких куль­тур і при­посівним уне­сен­ням до­б­рив. Для цьо­го провідні фірми світу ви­роб­ля­ють посівні ком­плек­си, які об­лад­нані трьо­ма бун­ке­ра­ми для зберіган­ня тех­но­логічно­го за­па­су насіння і дво­ма бун­ке­ра­ми для до­б­рив, які вно­сять для при­посівно­го й ос­нов­но­го удо­б­рен­ня грун­ту. За­зна­чені посівні ком­плек­си ма­ють ви­со­ку вар­тість, і то­му їхнє прид­бан­ня мо­жуть доз­во­ли­ти собі сільсько­го­с­по­дарські під­при­­ємства із ве­ли­ки­ми об­ся­га­ми зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня. Тільки за річних об­сягів посівних площ по­над 20 тис. га ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких ви­со­ко­вартісних тех­нічних за­собів бу­де еко­номічно до­цільним.
У зв’яз­ку з тим, що ос­нов­ну кількість про­дукції рос­лин­ництва ви­роб­ля­ють гос­по­дар­ст­ва з об­ся­га­ми зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня до 5 тис. га, має місце про­бле­ма, пов’яза­на з по­тре­бою ство­рен­ня тех­нічних за­собів, які б за один прохід аг­ре­га­ту ви­ко­ну­ва­ли ло­каль­но кілька опе­рацій: ос­нов­не удо­б­рен­ня грун­ту, сівбу сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і при­посівне вне­сен­ня до­б­рив.
Вра­хо­ву­ю­чи низь­ку купівель­ну спро­можність сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників, ми про­по­нуємо вирішу­ва­ти пи­тан­ня ство­рен­ня відповідно­го технічно­го за­со­бу ви­ко­ри­с­тан­ням двох комбіно­ва­них зер­но­ту­ко­вих сіва­лок (як пра­ви­ло, во­ни вже є у гос­по­дарстві). Їх вво­дять у ком­плект аг­ре­га­ту, як це на­ве­де­но на фото. Пер­ша сівал­ка має ло­каль­но вно­си­ти до­б­ри­ва ос­нов­ни­ми до­за­ми, а дру­га сівал­ка — висіва­ти у грунт насіння од­но­час­но із вне­сен­ням стар­то­вих до­б­рив. У та­ко­му разі слід ма­ти на увазі, що для до­сяг­нен­ня не­обхідної гли­би­ни за­гор­тан­ня ос­нов­них доз до­б­рив пер­ша сівал­ка має бу­ти об­лад­на­на од­но­ди­с­ко­ви­ми сош­ни­ка­ми.
Вар­то та­кож відміти­ти, що під час вне­сен­ня ос­нов­ної до­зи міне­раль­них до­б­рив аг­ре­га­том на ос­нові двох зер­но­ту­ко­вих сіва­лок, які ру­ха­ють­ся од­на за од­ною, ви­ни­кає про­бле­ма розміщен­ня ряд­ка насіння зі стар­то­вою до­зою міне­раль­них до­б­рив, які висіва­ють­ся зад­нь­ою сівал­кою, що­до стрічки по­вної до­зи міне­раль­них до­б­рив, висіяних пе­ред­нь­ою сівал­кою.
Но­вим еле­мен­том цьо­го аг­ре­га­ту є спеціаль­но роз­роб­ле­на зчіпка. Во­на по­лег­шує ке­ру­ван­ня аг­ре­га­том на кру­тих по­во­ро­тах (на по­во­рот­них сму­гах) і йо­го транс­пор­ту­ван­ня по­льо­ви­ми до­ро­га­ми, а та­кож до­по­ма­гає ре­гу­лю­ва­ти висів насіння і вне­сен­ня стар­то­вої до­зи міне­раль­них до­б­рив між стрічка­ми висіяної ос­нов­ної до­зи до­б­рив.

Тех­но­логічні на­ла­ш­ту­ван­ня
Пе­ред­ня сівал­ка бу­ла відре­гу­ль­о­ва­на на висіван­ня ос­нов­ної до­зи міндо­б­рив на гли­би­ну 8–10 см із міжряд­дям 25 см. Зад­ню сівал­ку на­ла­ш­то­ву­ва­ли на ряд­ко­вий висів насіння на гли­би­ну 5–6 см із міжряд­дям 12,5 см і вне­сен­ня стар­то­вих міне­раль­них до­б­рив у ті самі ряд­ки на ана­логічну гли­би­ну.
Су­мар­на ємність бун­керів пер­шої сівал­ки, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ють тільки для в­не­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, ста­но­вить 1169 л (близь­ко 1 т), чо­го за нор­ми вне­сен­ня 300 кг/га до­стат­ньо для висіван­ня на площі близь­ко 3 га. Дру­га ж сівал­ка має та­ку са­му ємність бун­керів, про­те ви­ни розділені на відсіки — відповідно на 700 та 300 кг. За нор­ми вне­сен­ня при­посівних до­б­рив 100 кг/га та нор­ми висіван­ня яч­ме­ню 250 кг/га об­роб­лю­ва­на пло­ща та­кож ста­но­вить близь­ко 3 га. Тож сівал­ки, мож­на ска­за­ти, «зба­лан­со­вані». Про­те за по­тре­би мож­на збільши­ти об’єм бун­ке­ра до не­обхідно­го — це вже, як ка­жуть, діло «ха­зяйсь­ке».
У ре­зуль­таті про­ве­де­них ви­про­бу­вань бу­ло вста­нов­ле­но, що гли­би­на за­гор­тан­ня насіння і до­б­рив відповіда­ла аг­ро­технічним ви­мо­гам. При­бав­ка вро­жаю яч­ме­ню від ло­калізації міне­раль­них до­б­рив ста­но­ви­ла 53 ц/га (кон­троль — 50 ц/га), тоб­то збільшен­ня вро­жаю — 10,5% порівня­но із вне­сен­ням тих са­мих доз до­б­рив шля­хом їхньо­го розсіван­ня по­верх­нею грун­ту пе­ред йо­го об­робітком.
Слід відміти­ти, що за­про­по­но­ва­не рішен­ня мо­же бу­ти ре­алізо­ва­не і під час сівби інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур із ви­ко­ри­с­тан­ням відповідної сівал­ки.