Спецможливості
Аналітика

Рівень впровадження цифрових технологій в аграрному секторі найнижчий

15.03.2018
967
Рівень впровадження цифрових технологій в аграрному секторі найнижчий фото, ілюстрація
Частка проникнення високих технологій у вітчизняному агросекторі поки що мізерно мала - 10-12% в порівнянні зі світовими лідерами. Але все більше компаній замислюються про інновації та впроваджують їх у виробничий процес. Про це йшлося під час конференції в холдингу AgroGeneration «Впровадження інноваційних технологій в аграрному секторі: кейси реальних прикладів і показники ефективності за 2017-2018 роки» 13 березня.
 

Культура виробництва у центрі уваги

 

Інноваціями в AgroGeneration завідує відділ R&D, який очолює Наталія Бондарчук. Вона розповіла, про те, що в компанії впроваджується система Lean Six Sigma. «В Україні цю систему впроваджують в основному промислові підприємства. Ми перші, хто вводить її в агросфері», - розповіла Н. Бондарчук. Lean Six Sigma дозволяє стандартизувати бізнес-процеси і може слугувати майданчиком для автоматизації та удосконалення. Спікер порівняла Lean Six Sigma з принципами японської філософії Кайдзен. Головна мета системи - зміна культури виробництва. «Спочатку ми навчили директорів наших господарств, які повинні використовувати всі інструменти, щоб зробити всі процеси більш ефективними», - додала Н. Бондарчук. Перші результати вже є: економія 7% на закупівлю шин і мастил та олив, хоча ці напрямки в компанії вважалися бездоганними.

 

Міст між IT й АПК

 

Юлія Порошенко, засновник і керівник проекту Agrohub, співзасновник корпоративного стартап-акселератора Radar Tech, вважає, що багато негативних моментів можуть насправді виявитися новими можливостями. «Нідерланди з територією трохи більше Одеської області змогли стати ключовим постачальником продуктів. У нас же рівень впровадження нових технологій не більше 10%, якщо ми задіємо технологічний потенціал в повній мірі, можна тільки уявити, які результати будуть», - розповіла Ю. Порошенко.
 
Вона додала, що мета Radar Tech - об'єднати аграрний і IT-сектор, дуже сильний в Україні. «Зараз в країні 100 тис. IT-фахівців, до 2020 року буде 200 тисяч. Це дві галузі, на перетині яких повинні виникати старапи», - впевнена Ю. Порошенко.

Але 95-97% стартапів «вмирають» в перший же рік. Основна причина - невідповідність актуальним потребам великих агрокомпаній. А причина невідповідності, в свою чергу - те, що аграрна і цифрова галузі погано комунікують між собою. Тому в рамках Radar Tech планують провести опитування агрохолдингів і скласти так звану «карту проблем». Уже проведено 15 інтерв'ю, проект співпрацює з лідерами галузі — «Мрія», IMK, Agricom.
 
«Основна проблема - низьке проникнення цифрових технологій. Але це актуально не тільки для України. У всьому світі аграрна галузь «оцифрована» гірше за всіх», - розповіла Юлія Порошенко. Потрібно визначитися і з тим, що ж таке інновації. На деяких підприємствах - це всього лише перехід від Excell до 1С. При цьому освоєння передових систем неможливо без певних попередніх етапів.
 
Також Ю. Порошенко вважає, що проблема повільного впровадження технологій полягає ще і в тому, що холдинги досить децентралізовані, тоді як необхідно приведення всіх процесів до єдиного стандарту.  

 

Світ рухається дуже швидко

 

Компанія IMK співпрацює з Agrohub вже два роки. «І це не було спонтанним рішенням», - підкреслив Алекс Ліссітса, генеральний директор IMK. «По суті, це дворічна довіра. Ми давно шукали варіанти втілення ідеї створення платформи між IT і агросектором», - додав він. Споконвічні вітчизняні конкурентні переваги - дешеві ресурси (земля і робоча сила) - зараз вже не актуальні. «Через 2-3 роки ми вийдемо на середню заробітну плату Польщі. Всі інноваційні йдуть в напрямку скорочення ручної праці. Українська земля вже не є дешевою. Черкащина та Полтавщина вже вийшли на середньоєвропейський рівень цін. Питання в тому, наскільки ефективно ми можемо на цій землі працювати», - пояснив А. Ліссітса.
 
Сучасний споживач стає все більш вимогливим і хоче знати точне походження сировини і відстежувати всі етапи виробництва реалізованого товару, підкреслив А. Ліссітса. В IMK до цього виклику готові. У холдингу проводиться контроль грунтів, хімікатів, добрив. «Все перевіряємо в лабораторії, це дає нам можливість відслідковувати весь процес. Надалі будемо відслідковувати процес передачі даних», - розповів директор компанії.
 
Алекс Ліссітса впевнений, що у проекту Agrohub є величезні переваги: ​​«У Німеччині вже є міністр діджіталізаціі. У ній бачать величезні переваги. Це допоможе вивести людей з сільського господарства, туди зайдуть нові люди - фахівці з IT. На глобальному державному рівні нам також потрібно думати, як зробити сільську інфраструктуру більш цікавою для молоді. Можливо потрібно дати кошти, щоб діти в школах мали доступ до інтернету, це невеликі витрати, але це допомогло б в плані впровадження інновацій».
 
Також керівник IMK додав, що українці часто самі себе «затравлюють» і недооцінюють. «Хочу змінити це враження. Для цього планую місяць попрацювати в агрокомпаніях Аргентини, де кліматичні умови схожі з українськими, рівень корупції також ідентичний. Але на 1 га у нас працює 15-20 чоловік, а в Аргентині - 6-7. Виникає питання: як вони це роблять і отримують по 12-13 т/га кукурудзи? Ми можемо з ними конкурувати, але потрібно вчитися», - поділився А. Ліссітса.

 

Інновації – це доступно?

 

Багато інновацій можна впровадити самостійно - важливо, щоб вони були доступними, і в цьому ми багато в чому залежимо від світових тенденцій, вважає Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Чим швидше буде доступ технологій в Україну, тим краще», - підкреслив він.

Олександр Романишин, лідер програми EY Start-up Accelerator в Україні, вважає, що поки в Україні робляться початкові кроки в сфері інновацій, але той факт, що вже з'являються акселераційні компанії - дуже хороший знак. «Можна багато всередині компанії винаходити. R&D центри - це дуже сміливий крок, але зараз він дуже дорогий. Коли ти заявляєш, що готовий, достатньо налаштувати всередині потрібну систему. Але не можна хотіти молока, не маючи корови. Не можна просто хотіти інновацій, потрібно вибудувати усередині систему», - пояснив А. Романишин.
 
Він додав, що виживання стартапів збільшується, коли є реальні умови для тестування. Тому потрібно відкрити Україну для всіх стартапів світу.
 
«Також потрібно змінювати менталітет, адже поки що існує стереотип, що інновації - це дорого, це якийсь космічний корабель», - додав А. Ліссітса. «Провівши опитування серед співробітників, ми у себе в компанії нарахували необхідних інновацій на 2 млрд грн, тобто фактично потрібно закупити весь парк техніки. Тому потрібно змінювати менталітет. І він змінюється поступово, люди стають більш відкритими і починають розуміти, що знання коштують грошей. І це відбувається не тільки в великих компаніях, але і в середніх, дрібних».

Артем Беленков, засновник Smart Farmning, впевнений, що відсоток проникнення інновацій в нашій країні не настільки критично низький: «Питання більше в менеджменті та підході до управління. У тій же Аргентині просто більш відпрацьовані технології. Раніше особливого інтересу до інновацій не було, але зараз аграрії просто змушені ставати більш ефективними, цього тренду року чотири. Зараз ми потрапляємо на цікавий цикл глобального розвитку технологій. Плюси в тому, що ми вже не повинні проходити еволюційний період, а мінуси - в тому, що іноді технології розвиваються швидше, ніж компанії готові їх впроваджувати».

Основна проблема, на думку А. Бєлєнкова, - культура бізнесу і його консервативність, відсутність мотивації співробітників. Якщо компанія не готова, то з якими б інноваційними проектами до неї не заходь, вони впроваджені не будуть. Тому основний фокус потрібно робити на навчанні і висвітленні вже успішних впроваджень.
 
Таким шляхом пішов холдинг IMK, щорічно приймаючи на практику 30 агрономів, які отримують зарплату-стипендію, до кожного приставлений супервайзер. Сам Алекс Ліссітса планує здійснити турне по українських університетах із циклом лекцій, чому сільське господарство є привабливим.

 

Чи можлива консолідація?

 

Високі технології, що впроваджуються в холдингах, фактично однакові і націлені на підвищення ефективності і зниження витрат. Однак об'єднуватися вони не хочуть. На думку Артема Бєлєнкова, це складно, оскільки самі холдинги є дуже складною структурою. «Кожен з холдингів займається самостійними розробками замість того, щоб довіряти деякі аспекти на аутсорсинг. Розробки не масштабуються. У цьому випадку бажання зробити все самим шкодить», - вважає А. Беленков.

Олександр Романишин не настільки песимістичний. Він зазначив, що багато компаній прагнуть створити в своїй структурі венчурні фонди, а це свідчить про їхню готовність. Для крос-індустріальних рішень, наприклад в сфері ефективної технології платежів, вони відкриті.
 
Вадим Бодаєв, віце-президент AgroGeneration, пояснив, чому агрохолдинги не поспішають об'єднуватися: «Якби всі компанії об'єдналися, ми б отримали одну монопольну компанію. Природний процес конкуренції цьому перешкоджає. Але з урахуванням того, що інтеграція - шлях до прогресу, ми будемо знаходитися десь посередині».
 
«Перешкоджають об'єднанню і суттєві відмінності, зокрема: клімат, культури, технології», - додав генеральний директор IMK. «Спроби об'єднання були. Намагалися кооперуватися по закупівлях ЗЗР, але між холдингами це неможливо реалізувати, тому що всі працюють в різних сегментах. Навіть сам підрахунок собівартості істотно відрізняється. Тому навряд чи можливо, що всі скинуться і почнуть щось робити спільно», - підсумував Алекс Ліссітса.

Наталія Рудниченко

 

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0