Спецможливості
Архів

Чотири європейські країни — за 18 місяців

11.06.2012
746
Чотири європейські країни — за 18 місяців фото, ілюстрація

Із травня 2010 до жовтня 2011 р. Інститут сільськогосподарської техніки та регенеративної енергії спеціалізованого вузу м. Кельн надавав наукову підтримку й оцінював результати роботи кормозбирального комбайна John Deere 7750i під час його турне Європою. Професор, кандидат технічних наук Хайнер Веше, підбив підсумки цієї подорожі.

Із травня 2010 до жовтня 2011 р. Інститут сільськогосподарської техніки та регенеративної енергії спеціалізованого вузу м. Кельн надавав наукову підтримку й оцінював результати роботи кормозбирального комбайна John Deere 7750i під час його турне Європою. Професор, кандидат технічних наук Хайнер Веше, підбив підсумки цієї подорожі.

Кормозбиральні комбайни використовують на практиці дуже інтенсивно. Тож основні вимоги клієнтів до них: найвища продуктивність, мінімальні витрати на експлуатацію й обслуговування, а також надзвичайно висока експлуатаційна готовність машин. Це пов'язано з тим, що кормозбиральні комбайни,  насамперед, використовують сільгосппідрядники для обслуговування різних господарств. Водночас із керуванням і зручністю машин в експлуатації вирішальне значення для їхнього успішного застосування має правильна організація ланцюжка збиральної техніки разом із логістикою й роботою машин, які розподіляють та ущільнюють подрібнену масу в силосній траншеї.
Знайти докладні й достовірні експлуатаційні дані про кормозбиральні комбайни практично неможливо: занадто різні умови роботи з урахуванням врожайності, сортів, погодних умов, грунтів, відстані між полями й силосною траншеєю, а також інших чинників. Хоча в проспектах і подано дані про потужність двигуна, вагу, оснащення й габарити машин, інформацію про такі основні характеристики, як зношення, пропускна здатність і витрата палива, якщо й публікують, то лише для нетривалих робіт. Дотепер клієнтові доводилося покладатися тільки на свій власний досвід.

Тому настав час всебічно вивчити фактори, що впливають на продуктивність техніки в повсякденній роботі для створення грунтовної й надійної бази даних. На початку 2010 р. Інститут сільськогосподарської техніки й поновлюваної енергії спеціалізованого вузу в м. Кельн за співробітництва з компанією John Deere розробив план, який об'єднав у собі такі цілі й завдання:
n   всебічний аналіз репрезентативних ситуацій під час збирання врожаю;
n   безперервний збір даних (без пропусків і пробілів) протягом тривалого періоду;
n   запис усіх важливих параметрів - зокрема, специфічної витрати палива й зношення;
n   використання кормозбирального комбайна John Deere 7750i потужністю 480 кВт/ 625 к. с. у повній комплектації.
Мета випробувань полягала в одержанні точних даних про роботу машини, які потрібні сільгосппідрядникам і керівникам підприємств для здійснення розрахунків під час придбання комбайна та його експлуатації. Крім того, така інформація корисна й виробникам техніки для консультування потенційних покупців та порівняння із власними даними, одержаними на практиці. Це пришвидшить подальший розвиток, а також стане основою розрахунків для розробки договорів лізингу та технічного обслуговування і, не останньою чергою, - маркетинговим інструментом.
Цей довгостроковий тест у вигляді туру Європою стартував наприкінці травня 2010 р. й закінчився в середині жовтня 2011 р.: за час двох збиральних кампаній комбайн John Deere 7750i встиг побувати в чотирьох країнах і попрацював майже в 30 господарствах. Підсумок - вражаючий: за 2500 мотогодин і 1700 годин роботи барабана кормозбиральний комбайн зібрав понад 160000 т трави й люцерни, зерносінажу й кукурудзи!
Працювали в різних регіонах, бувало, й за неоднакових умов збирання. Тільки в Німеччині кормозбиральний комбайн був задіяний 1640 годин!
Закордонний досвід у машини теж досить цікавий: 588 год роботи в Італії, 130 - у Франції та 175 год - в Англії. Наші оцінки грунтуються, головним чином, на даних програмного забезпечення з ведення документації HarvestDoc. Крім того, ми окремо одержали й зафіксували інформацію про кількість заправленого палива, урожайність, структуру полів, про логістичний ланцюжок і умови збирання, а також дані сервісного обслуговування й коментарі щодо використання комбайна.
Справжній фурор постійно викликали високі показники продуктивності. Безумовно, ми перевірили максимальну продуктивність на практиці: для цього в землі Шлезвіг-Гольштейн комбайн 7750i працював у режимі нон-стоп понад 24 год під час подрібнення кукурудзи. Правда, через погодні умови в 2010 р. урожайність зеленої маси не перевищувала 38-43 т/га. І все-таки продуктивність машини за довжини подрібнення 8 мм, зазорі між вальцями зернодробарки 2 мм була вражаючою, а вміст сухої речовини сягав 30-35% (дані подано в табл. «Добова робота комбайна 7750i в режимі "нон-стоп"»).
Теоретична пропускна здатність (без допоміжного часу) становила в середньому 204 т зеленої маси за годину, питома витрата палива коливалася в діапазоні від 0,46 до 0,52 л/т. За практичної пропускної спроможності, яка враховує допоміжний час на розвороти, переїзди й усунення несправностей, протягом години ми зібрали майже 161 т зеленої маси за питомої витрати дизельного палива 0,56 л/т.
Підсумком добової роботи в режимі «нон-стоп» було повністю прибране поле площею близько 100 га, розділене на десять ділянок, а також вражаюча кількість зібраної зеленої маси - близько 3900 т.
Ці цифри обов'язково слід розглядати з урахуванням умов під час збирання, оскільки саме вони впливають на потужність, використовувану для ходового привода. Нижча робоча швидкість у разі підвищеної врожайності завжди позитивно впливає на пропускну здатність і сприяє зменшенню витрат палива.
Позитивний вплив на низькі показники витрати палива мала й програма EngineSpeed-Management, що автоматично зменшує число обертів двигуна. За продуманої логістики під час добового збирання ми працювали в режимі «1". У разі холостого ходу двигуна програма EngineSpeed-Management автоматично зменшує число обертів. Ходовий урухомник пристосовується до руху під час розворотів так, що комбайнер нічого не відчуває й далі працює на тій самій швидкості (див. журнал «Современная сельхозтехника и оборудование», №4, 2011 р.).
Але для практиків важливіші показники повсякденної роботи, а не добові рекорди, бо саме вони є надійним орієнтиром і дають можливість порівняти випробувальні можливості із можливостями власного підприємства. На графіку «Пропускна здатність комбайна John Deere 7750i» проілюстровано робочі будні машини під час подрібнення трави, зерносінажу та кукурудзи, а також наведено середній показник та мінімальні й максимальні значення за 18 місяців роботи.
Під час двох кампаній середня пропускна спроможність зеленої маси на подрібненні кукурудзи теоретично становила 177, а практично майже - 123 т/год. Спектр значень практичної пропускної здатності на кукурудзі сягав від 71 т/год до максимального значення 210 т/год. Зазвичай теоретична пропускна спроможність була приблизно на 30% вищою за продуктивність, досягнуту на практиці.
При цьому теоретична пропускна здатність - це технічна продуктивність машини за час фактичного подрібнення.
Практична - це реально досягнута за сприятливих умов роботи продуктивність, яка враховує протягом дня додаткові витрати часу на розвороти, простої, зміни полів, зокрема переїзди дорогами. Отже, важливими є обидві ці величини.
Обмежувальними чинниками практичної денної продуктивності були недоліки логістичного ланцюжка чи недостатня місткість силосної траншеї. Такий наш висновок підтвердили й численні спостереження на практиці: нерідкі випадки, коли кормозбиральний комбайн був «на розмір більшим» або логістичний ланцюжок просто не розрахований на його високу продуктивність.

Під час роботи на траві пропускна здатність становила 165 т/год зеленої маси (теоретично) або майже 96 т/год (практично). Сезон збирання 2011 р. ми розпочали у французькій Бретані вже у квітні. За середньої врожайності зеленої маси всього 10 т/га на траві й люцерні початок сезону минув злагоджено: без зупинок і перебоїв у роботі. Але через невеликі площі полів доводилося часто переїжджати, тому чимало часу ми витратили на дорогу.
Як наслідок, високої для такої врожайності теоретичної продуктивності (78 т/год зеленої маси) не було досягнуто, на практиці вона становила «всього» 41 т/год.
Специфічні умови чекали на нас і у Великій Британії: в мальовничому Корнуоллі з вузькими, огородженими камінням, заїздами на полях нам довелося переборювати дещо інші труднощі.
За кам'яними валами росла колосальної врожайності трава - від 25 до 37 т/га зеленої маси із вмістом сухої речовини 30-45%. З показником 270 т/год зеленої маси ми досягли максимальної показників теоретичної пропускної здатності, своєю чергою, практична продуктивність теж показала високий результат - 135 т/год.
Водночас із продуктивністю практиків цікавить питання витрати палива кормозбиральним комбайном. Щодо питомої витрати палива, то тут теж є розбіжності між теоретичними показниками, в яких ураховано роботу тільки з подрібнення, і практичними даними, в яких враховано витрати на мотогодини, які об'єднують весь допоміжний час. У таблиці «Витрати палива комбайном John Deere 7750i» надано всі дані про витрати палива під час роботи в різних умовах збирання.
Мінімальні показники витрати палива досягаються за найсприятливіших умов роботи, які поєднують у собі врожайність, структуру площ і логістику. Таким способом вони відображають максимально можливий результат.
В Англії за дуже хорошої теоретичної витрати палива (0,37 л/т зеленої маси) під час збирання трави ми досягли найменшого середнього показника. Великі рівномірні валки гарної форми дали змогу інвестувати вагому частину потужності двигуна в подрібнення, а не в ходовий урухомник.
Високий рівень теоретичної витрати палива, як водиться, є індикатором невисокої врожайності. Зазвичай на практиці швидкість руху вища, внаслідок чого приводу доводиться справлятися з досить великою потужністю. Цю проблему можна розв'язати, якщо, приміром, причиною є недостатня ширина або погана робота валкувача.
Під час заготівлі зерносінажу з використанням жниварки прямого зрізування, а також кукурудзи за допомогою кукурудзяної жниварки широкозахватні робочі приставки допоможуть зменшити витрати потужності на ходовий урухомник і збільшити продуктивність збирання.
Теоретичні середні показники на траві - 0,67 л/т, на зерносінажі - 1,05 л/т і кукурудзі - 0,55 л/т - є дуже хорошими результатами. Практичні показники під час подрібнення кукурудзи (з урахуванням мотогодин) незначно різняться з теоретичними.
З одного боку, це пояснюється використанням автоматичного управління двигуном і коробкою передач, що утримує витрату палива на низькому рівні завдяки невеликим обертам двигуна в разі виконання допоміжних робіт. З другого боку, невелика різниця є, безумовно, результатом правильної організації логістики й структури полів.
Вагома різниця між теоретичними та практичними даними витрати палива, зазвичай, є ознакою невдалої структури площ й/або недоліків у логістиці. Але для одержання точніших показників слід враховувати співвідношення мотогодин до тривалості роботи барабана, довжини подрібнення, а під час збирання кукурудзи - ще й до налаштування зернодробарки.
Тур комбайна 7750i Європою було взято за основу аналізу зношування. У таблиці «Заміна зношених деталей» наведено всі замінені зношені деталі та їхній допустимий термін служби.
Разом зі зношенням чотирьох заточувальних каменів і щитка силосопроводу було здійснено ремонт підшипника підпресовувального вальця.
Днище подрібнювального й пришвидшувального барабана, а також передня стінка й щиток силосопроводу вкриті новим матеріалом DuraLine з карбіду вольфраму виробництва фірми Busatis.
Через 18 місяців після 1700 годин роботи барабана й кількості зібраної маси понад 160000 т ці щитки зовсім не були схожі на зношені. На гладенькій, як і раніше, поверхні неозброєним оком нічого не було видно.
Замір товщини шару за допомогою еховимірювача показав досить пристойну залишкову товщину: зношування матеріалу перебувало між 19 і 62%! За таких умов роботи комбайна 7750i покриття стало б непридатним тільки між 2800 (днище пришвидшувального барабана) і 9000 год роботи барабана (вхід пришвидшувального барабана).
Термін служби протирізальної пластини для кукурудзи був таким самим, як і в кукурудзяних ножів: їх замінили після роботи на 2 тис. га, або після подрібнення 96000 т зеленої маси. До цього моменту товщина залишкового шару ножів становила ще 1-2 мм. Одна сторона протирізальної пластини для трави з покриттям DuraLine упоралася з понад 18000 т зеленої маси. Проте через ушкодження стороннім предметом другої сторони пластини її довелося замінити після збирання ще 8000 т. Одночасно було замінено трав'яні ножі, при цьому  товщина їхнього залишкового шару становила 4-5 мм. Для повноти картини слід зазначити, що в Італії сторонній предмет з нержавіючої сталі пошкодив ряд кукурудзяних ножів, які теж довелося замінити. Ушкоджена була й протирізальна пластина. Далі за зношенням ми спостерігали на «уцілілих ножах». Протирізальну пластину теж замінили, що, в принципі, на ступені зношення не позначилося, бо на цю пору, після роботи на 1097 га, вже зносилася й перша сторона.
Підсумок європейського турне такий: більш ніж за 18 місяців роботи кормозбиральний комбайн John Deere 7750i продемонстрував надзвичайну продуктивність і високу робочу готовність. За 2500 мотогодин і 1700 годин роботи барабана він подрібнив кукурудзу на 2500 га, майже на 1700 га - траву й люцерну, а також зерносінаж - на 1300 га.  Загалом машина скосила понад  160000 т зеленої маси.
Сучасне оснащення комбайна сприяє підвищенню споживчої вартості машини в її повсякденному використанні. Свій вклад у помітне зниження питомої витрати палива й зношення техніки (як основних статей витрат) вносять також інтелектуальні технології. Тут варто згадати автоматичне керування двигуном і коробкою передач, а також покриття зношуваних деталей матеріалом DuraLine. Водночас нас уразив і термін служби ножів.
Загалом досвід європейської косовиці засвідчив, що витрати на додатковий захист від зношення повністю себе виправдовують.

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0