Спецможливості
Технології

Чорний стебловийкапустяний прихованохоботник

07.08.2009
587
Чорний стебловийкапустяний прихованохоботник фото, ілюстрація

Поодиноке явище чи тенденція до поширення? Стаття спонукає до ретельного спостереження та пояснює, в який час можна розпізнати незвичайні ураження, нанесені маловідомим досі шкідником, та застерігає тих, хто вирощує ріпак, що цей шкідливий вид може завдати культурі великої шкоди.

Поодиноке явище чи тенденція до поширення? Стаття спонукає до ретельного спостереження та пояснює, в який час можна розпізнати незвичайні ураження, нанесені маловідомим досі шкідником, та застерігає тих, хто вирощує ріпак, що цей шкідливий вид може завдати культурі великої шкоди.

Чорний стебловий капустяний прихованохоботник -  Ceutorhynchus picitarsis - жук, личинки якого живуть у стеблах ріпаку. Він заселяє ріпак не навесні, як це роблять широко розповсюджені великий стебловий та плямистий капустяний прихованохоботники, а вже восени, як і ріпакова блішка. Такі види продовжують відкладати яйця за понижених температур. Вони відомі у нашому регіоні, зустрічаються на заході Німеччини - від Бадену до Північного Рейну, а також у нових федеральних землях. Проте в нашому регіоні вони довгий час не спостерігалися на посівах ріпаку, а зустрічалися на дикорослих видах родини хрестоцвітих на межі поля або на перелогових землях. Повідомлення надходять звідусіль: від Іспанії до Росії, від Англії до Тунісу. На початку 50-х років повідомлялося про шкоду, завдану цими шкідниками у Південній Німеччині та Швейцарії. У середині 80-х років вони знову з'явилися на півдні Німеччини у збільшеній кількості. Декілька років тому, в окремих регіонах землі Мекленбург також спостерігалося масове поширення чорного стеблового капустяного прихованохоботника на ріпакових площах. Але до цього часу значніші ураження обмежувалися лише окремими площами та тривали протягом лише декількох років. У Франції, Англії та Шотландії також описані випадки збільшення завданої шкідником шкоди в цей час. В Північній Італії чорний прихованохоботник тривалий час залишається у числі основних шкідників.
Можна зробити припущення, що вже давно у всьому центральноєвропейському регіоні шкідники вражають поодинокі рослини, проте це не було досить помітним. У 2007 році в Рейнгесені, а в 2008 році - у Екельсхаймі, Бретценхаймі/Нає та Дінхаймі значною мірою було вражено лише по одному полю. До речі, площі розташовані між Рейном та Нає у земельних угіддях, що не мають тривалих традицій вирощування ріпаку. Центр з надання послуг у сільській місцевості - Рейнгесен Нає Хунсрук та Бад Кройцнах - проводив дослід восени 2007 року у Екельсхаймі, проте ураження восени було досить незначним, що й не дало можливості його оцінити навесні. Саме тому ми маємо невеликий досвід щодо захисту посівів ріпаку від чорного стеблового капустяного прихованохоботника. Частина інформації використана нами з літературних джерел.

Опис, цикл розвитку та характер пошкодження
Чорний стебловий капустяний прихованохоботник значною мірою схожий на плямистого прихованохоботника, якого можна часто зустріти навесні у жовтих чашках-пастках. Жук завдовжки 2,5-3,5 мм, але не коричневого, а чорного кольору, дещо блискучий. Без використання мікроскопа дуже важко визначити, що це саме він, проте ці види суттєво відрізняються за життєвими циклами. Безногі личинки обох видів жуків можна відрізнити лише після розгляду під мікроскопом. Набагато краще розрізнити їх за часом та місцем пошкоджень. Личинки ріпакової блішки часто пошкоджують рослини ріпаку у той самий час та у тому самому місці, що й личинки чорного стеблового капустяного прихованохоботника. Але личинки ріпакової блішки добре вирізняються шістьма короткими ніжками, чорним малюнком на кінці тіла, а також темними поперечними смужками на спинці. Найулюбленішими місцями їхнього ураження є прожилки листків.
У більшості випадків чорні стеблові капустяні прихованохоботники заселяють молоді посіви ріпаку на початку вересня одночасно з ріпаковою блішкою, перелітаючи від місць літньої діапаузи (зібрані поля ріпаку, узлісся та ін.). На молодому листі, перш за все, проходить фаза додаткового харчування жука. В цей час плямистий та інші види прихованохоботників знаходяться вже в зимовій діапаузі. Орієнтовно з середини жовтня чорний стебловий капустяний прихованохоботник відкладає свої яйця частіше всього невеликими кладками у кількості 3-12 штук у тканину пазух молодих листків.
Якби у цього виду прихованохоботника була можливість обирати місце заселення між свиріпою та ріпаком, то він би без сумніву обрав перший варіант. Якщо зима м'яка, чорний стебловий капустяний прихованохоботник може відкладати яйця аж до березня! Слизькі личинки просвердлюють стебло та вигризають його до рівня нижче точки росту рослини. Часто трапляється так, що декілька личинок (я нараховував до 20) живуть та зимують у одній порожнині. Тому уражені рослини частіше вимерзають, ніж неуражені. Навесні посилено продовжується харчування личинок, на стеблі біля місць проколів з'являється коричневий порошок що виштовхується з порожнини стебла. В більшості випадків під час ушкодження гине центральне стебло рослини і утворюється багато бічних пагонів. Тепер вже фермерові простіше розпізнати такий вид пошкоджень шкідником. Навесні з поряд нормально вегетуючими рослинами можна бачити рослини з великою кількістю коротких недорозвинених бічних пагонів, які значно відстають у розвитку. Внаслідок ураження сильно затримується період цвітіння та дозрівання. У разі сильного ураження поле після зими має катастрофічний вигляд. Проте в тих випадках, за якими нам вдавалося спостерігали до цього часу, добре розвинені непошкоджені рослини суттєво компенсували врожай завдяки посиленому формуванню додаткових бічних стебел. Заподіяна шкода більше визначається погодою взимку, аніж кількістю жуків, оскільки, з одного боку, м'яка зима сприяє посиленому відкладенню яєць, а, з іншого, - низькі температури можуть привести до значного вимерзання рослин.

Можливості контролю
Боротися із шкідником навесні, коли найчастіше виявляється ураження, просто немає сенсу, оскільки від діючих речовин інсектицидів личинки добре захищені порожнинами стебел рослин, утворених під час харчування. Ми не встановили, чи впливає обробка насіння інсектицидними протруйниками на заселення рослин восени шкідниками. Обробка інсектицидами посівів, проведена до середини жовтня, може знищити багато жуків до моменту відкладення яєць. Проте, якщо спостерігається лише незначне ураження площ, профілактична обробка не є доцільною. Для контролю за появою та ступенем заселення посівів ріпаку чорним стебловим капустяним прихованохоботником можна порадити поставити у вересні на молодому ріпаку жовті чашки-пастки. З метою ідентифікації шкідника інформацію про його появу бажано передати консультантам з захисту рослин. За допомогою таких самих пасток виявляють і чисельність хрестоцвітих (стеблових) блішок. Для центральноєвропейського регіону не існує граничних значень щодо чорного стеблового капустяного прихованохоботника. У якості засобів захисту рослин можна порекомендувати ті піретроїди, що призначені для боротьби з гризучими шкідниками (Децис, Бульдок, Фастак Супер SC, Суміцидин Альфа EC, Карате Зеон). Інші засоби призначені лише для боротьби з плямистим стебловим капустяним прихованохоботником, тому про них мова не йде. Ріпакового квіткоїда в цей час вже не має, тому питання резистентності до препаратів не виникає.

Уважне спостереження
за посівами
Як вже було зазначено, ця стаття написана для застереження фермерів щодо появи знову чогось нового. На жаль, ми не знаємо, чому певний вид жуків, що відомий вже тривалий час, стає злісним шкідником. Не вдалося визначити також, що більше впливає на масове відкладення яєць - вирощування ріпаку у тих регіонах, де він, зазвичай, не вирощувався, чи теплі зими. Ураження окремих ділянок ще не є ознакою очікування катастрофи. Найкраще було б, щоб фермери, які помітили подібні ураження посівів ріпаку, повідомляли про них своїх консультантів із захисту рослин для того, щоб більше знати про цей вид. Особливо цікаво те, наскільки сильно пошкоджуватимуться площі ріпаку, оброблені інсектицидами.

Пошкодження посівів ріпаку прихованохоботниками в Україні - чи утримаємо ситуацію під контролем?

Злиття кількох шкодочинних факторів навесні цього року, особливо в центральних регіонах України, призвело до того, що велика кількість площ озимого ріпаку (особливо в Кіровоградській області, близько 100 тис. га!! з посіяних 140 тис. га) була перекультивована та пересіяна іншими культурами. Ретельний огляд проблемних площ спеціалістами компанії "Байєр КропСайєнс" підтвердив, що шкодочинним в Україні став не лише великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi), а й хрестоцвітний - або чорний стебловий капустяний прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis). Пошкодження посівів ріпаку останнім відбулося вже восени минулого року та доповнилося раннім (в теплі дні  березня) заселенням полів великим ріпаковим прихованохоботником. І сталося найгірше - тисячі гектарів ріпаку зберегти не вдалося! Як бути надалі? Однозначно - вихід є: рекомендується ретельний контроль шкідника вже з початку вересня встановленням жовтих чашок-пасток (мін. 2 шт на 100 га). При виявленні 10 шкідників за 3 доби в одній проводять захист контактним (наприклад, Децис Профі) чи системно-контактним (Протеус) інсектицидом. Внесення цих препарпатів бажано проводити в теплу сонячну погоду, коли шкідник інтенсивно харчується! Більш детальну інформацію про особливості ефективного осіннього захисту посівів ріпаку від вищезгаданих шкідників та з інших питань захисту  звертайтесь до регіональних представників компанії "Байєр КропСайєнс".
Наша сторінка в мережі інтернет: www.bayercropscience.com.ua

Д-р Франк Бургхаузе,
центр з надання послуг у сільській місцевості - Рейнгесен Нає Хунсрук,
Бад Кройцнах Німеччина.

Advertisement

Інтерв'ю
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та

1
0