Спецможливості
Агробізнес

Чи змінилося щось на краще?

05.06.2008
471
Чи змінилося щось на краще? фото, ілюстрація
Чи змінилося щось на краще?

У “Пропозиції” №6 за 2001 рік голова правління Тернопільської обласної організації Української селянської демократичної партії (ТОО УСДП) Є.Дуфанець у статті “Чи всім на українській землі є місце?..” підняв низку питань соціальної справедливості. Закінчився 2001 рік, пройшло два роки з часу, коли в грудні 1999 року Президент України підписав “доленосний” (як його тоді назвали офіційні ЗМІ) указ “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, пройшов майже рік з часу підписання Президентом ще одного “доленосного” указу “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”. Чи змінилося щось на краще? Загальна відповідь — ні! Річниця грудневого (1999 року) Указу пройшла, наче цього указу й не було. Про захист майнових прав селян аграрні чиновники мовчать неначе в рот води набрали. І одразу згадуєш кінофільм “Чапаєв”, де простий селянин каже: “Білі прийшли — грабують, червоні прийшли — грабують. Куди ж бідному селянину податися?”А пан Дуфанець продовжує отримувати купу листів від селян із скаргами на свавілля “аграрної аристократії”. Тому ми вирішили ще раз звернутися до теми соціальної справедливості на селі і подаємо нижче деякі рекомендації Є. Дуфанця селянам.

Несправедливість, черствість чиновників, неповага до Закону є явищем непоодиноким. Грубі порушення при паюванні земель колективної власності в основному робились керівниками колишніх колгоспів, яким потурала влада. Їх інтерес був спільний: не допустити утвердження селянина як власника.
Указ Президента від 29 січня 2001 року № 62/2001 зобов’язує Міністерство аграрної політики України, обласні та районні адміністрації забезпечити неухильне виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов’язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств. Це означає, що правонаступництво не передає право власності на землю та майно, а зобов’язується це право не порушувати і гарантувати членам колишніх КСП.
Для забезпечення прозорості та дотримання чинного законодавства щодо забезпечення майнових прав селян відповідно до Указу Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 була видана Постанова Кабінету Міністрів від 28 лютого 2001 року № 177, де вказано:
ь у структурі пайового фонду майна членів підприємства окремо зазначаються основні засоби, незавершене будівництво та невстановлене устаткування, оборотні засоби, фінансові активи тощо. Структура пайового фонду може деталізуватися, наприклад, із зазначенням окремих категорій основних засобів;
ь інвентаризаційні різниці (рух майна пайового фонду шляхом його відчуження, примусового вилучення, знищення, загибелі внаслідок непереборної сили, несанкціонованого демонтажу чи розкрадання в період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду) за пропозицією комісії підлягають врегулюванню рішенням зборів співвласників.
Зверніть увагу, що не голова (колишній чи теперішній) визначає вартість майна — визначають співвласники: ви, колишні члени КСП, і тільки ви.
Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно:
ь затвердити Положення про порядок паювання майна;
ь скласти список осіб, які мають право на майновий пай;
ь визначити індивідуальні майнові паї.
ь Положення затверджується загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі — збори співвласників).
До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємств, а також, особи, за якими, відповідно до законодавства, зберігається право на майновий пай, зокрема:
ь особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;
ь спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.
Список осіб, які мали право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників.
За рішенням зборів співвласників, до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку.
Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на підставі заяви.
Дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників.
Зверніть увагу, що відповідно до Постанови КМУ від 28. 02. 2001 року № 177, Комісія має право:
ь перевіряти правильність розрахунку вартості майнових паїв;
ь звертатися в установленому порядку з позовом до суду про витребування майна підприємства з чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача).
Це означає, що створена вами комісія може добиватися повернення майна, що розікралось (за безцінь продалось без вашої письмової згоди), відчужилось як застава, кредиторська заборгованість.
До складу комісії можуть бути обрані: особи з числа співвласників;
ь представники суб’єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації підприємства чи на основі майна, що належало ліквідованому підприємству;
ь представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками.
Протоколи та інші документи комісії передаються органу місцевого самоврядування, де забезпечується їх зберігання протягом п’яти років.
Про те, що майно реформованих господарств їм не належить, повідомлено сільгоспвиробників, обласні державні адміністрації, обласні державні податкові адміністрації і тому текст наводжу повністю.
До відома сільгоспвиробників!
Обласні державні адміністрації
Обласні державні податкові адміністрації
На виконання Указу Президента України від 29.01.2001 №62/2001 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” та у зв’язку з численними зверненнями щодо надання роз’яснень з питань виникнення права податкової застави майна сільськогосподарських підприємств, які стали правонаступниками реорганізованих колективних господарств і мають кредиторську, в тому числі податкову, заборгованість, Міністерство аграрної політики та Державна податкова адміністрація роз’яснюють таке.
Податкова застава, згідно з чинним законодавством, припиняється в установленому порядку лише погашенням у повному обсязі або списанням податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.
У пункті 2 статті 7 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” сказано, що “суб’єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени — в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства”. Колишні члени реорганізованих підприємств (пайовики) є співвласниками майна пайового фонду, а тому майно пайового фонду реорганізованих КСП, яке відображено в балансах підприємств-правонаступників, їм не належить, а надано лише в тимчасове користування (оренда).
Боргові зобов’язання реформованих підприємств та інших суб’єктів, створені на базі активів колишніх КСП, слід розглядати в двох аспектах, залежно від стану погашення кредиторської заборгованості або передачі її правонаступникам.
Зокрема, якщо в процесі реформування податкова заборгованість була повністю погашена або передана підприємствам-правонаступникам, податкова застава на майно, що входить до складу пайового фонду і належить фізичним особам (колишнім членам КСП), не поширюється.
Коли у процесі реформування податковий борг не був погашений або переоформлений в установленому порядку на правонаступника, в такому разі податкова застава поширюється на будь-які активи, включаючи пайовий фонд реорганізованого підприємства (колишнього КСП). Однак вилучення і реалізація таких активів з пайового фонду може бути здійснена лише після визнання недійсним акта розрахунку пайового фонду.
Перелік майна пайового фонду реорганізованих КСП, майна соціальної сфери, майна, яке не підлягає паюванню, а також майна, яке передається у власність підприємства для задоволення боргів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, визначається комісією з організації вирішення майнових питань, створеної відповідно до Указу Президента України від 29.01.2001 №62/2001 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”, яким передбачається здійснення організаційних заходів щодо:
недопущення порушень майнових прав колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі права власності на паї;
забезпечення неухильного виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов’язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств.
З метою врегулювання майнових відносин та боргових зобов’язань колишніх КСП та їх правонаступників відповідно до Указу Президента України від 29.01.2001 №62/2001 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” Міністерство аграрної політики та Державна податкова адміністрація України рекомендують залучити до складу комісій з організації вирішення майнових питань працівників податкових органів на місцях.

В. Яковенко, заступник міністра
аграрної політики України,
Г.Оперенко, заступник голови Державної податкової адміністрації України

Р.S. На сьогодні селяни не отримали майнових сертифікатів, не можуть отримати і в натурі, — як землі, так і майна. Обіцянки залишаються обіцянками, а суть земельної реформи — не в Земельному Кодексі, а в його дотриманні і виконанні всіма фізичними і юридичними особами, в тому числі й чиновниками усіх рангів.

Інтерв'ю
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,

1
0