Спецможливості
Статті

Чи «легко та пухнасто» сучасному українському кролівництву?

04.06.2014
355
Чи «легко та пухнасто» сучасному українському кролівництву?  фото, ілюстрація

За про­гно­за­ми Продовольчої і сільськогосподарчої ор­га­нізації ООН (ФАО), у най­б­лижчій пер­спек­тиві м’ясо кролів зай­ма­ти­ме ва­го­ме місце у раціоні лю­ди­ни. І це пов’яза­но не тільки з дієтич­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми кро­ля­ти­ни або відсутністю на неї національ­них об­ме­жень, як, на­при­клад, на сви­ни­ну та яло­ви­чи­ну.

За про­гно­за­ми Продовольчої і сільськогосподарчої ор­га­нізації ООН (ФАО), у най­б­лижчій пер­спек­тиві м’ясо кролів зай­ма­ти­ме ва­го­ме місце у раціоні лю­ди­ни. І це пов’яза­но не тільки з дієтич­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми кро­ля­ти­ни або відсутністю на неї національ­них об­ме­жень, як, на­при­клад, на сви­ни­ну та яло­ви­чи­ну.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com,
Н. Хіцька
n.khitskaya@univest-media.com

Кро­лівництво завжди вва­жа­ли так би мо­ви­ти ско­ро­стиг­лою і ви­со­ко­про­дук­тив­ною га­луз­зю: так, від однієї кро­лиці за рік мож­на от­ри­ма­ти близь­ко 30 кро­ле­нят, 70–80 кг м’яса, 25–30 шкірок і 1 кг пу­ху (звісно, від пу­хо­вих порід). Од­нак чи все так про­сто на прак­тиці, як го­во­рить­ся у міністерсь­ких стінах або ви­кла­дається на па­пері, як «ви­жи­ває» у те­перішніх умо­вах вітчиз­ня­ний кролівник і що йо­му потрібно, щоб скла­с­ти гідну кон­ку­ренцію на світо­во­му рин­ку? Пи­тань безліч, роз­г­ля­не­мо де­які з них…

Від ра­дянсь­кої епо­хи…
У пла­новій еко­номіці Ра­дянсь­ко­го Со­ю­зу кролівництву завжди приділя­ли серй­оз­ну ува­гу. Так, із-за кор­до­ну (зде­більшо­го з країн Західної Євро­пи) імпор­ту­ва­ли ви­со­ко­якісний ге­не­тич­ний ма­теріал, ор­ганізо­ву­ва­ли племінні гос­по­дар­ст­ва та держпле­м­розплідни­ки, звісно, за ак­тив­ної дер­жав­ної підтрим­ки. У 70-ті ро­ки ми­ну­ло­го століття кролів­ництво бу­ло спря­мо­ва­но на про­мис­ло­ву ос­но­ву. Так, як­що 1970 р. кролівницькі фер­ми ма­ли 328 кол­госпів і рад­госпів, то 1972 р. — вже 3815. За­галь­на кількість кро­ликів у кол­го­с­пах і рад­го­с­пах на 1 січня 1973 р. ста­но­ви­ла 21,9 млн. Ци­ф­ри справді вра­жа­ють...
У СРСР знач­на (пра­вильніше ска­за­ти — найбільша) ча­ст­ка в за­галь­но­му об­сязі ви­роб­ництва про­дукції кролів­ництва при­па­да­ла са­ме на УРСР, близь­ко тре­ти­на об­ся­гу — на Російську Фе­де­рацію (на те­ри­торії цих двох ре­с­публік на­ра­хо­ву­ва­лось близь­ко 1400 ве­ли­ких про­мис­ло­вих ферм). Про­те внаслідок руйнівних ре­форм 1990-х років кролів­ництво як са­мостійна про­мис­ло­ва га­лузь зу­пи­ни­ло­ся у своєму роз­вит­ку.

… до ре­алій сьо­го­ден­ня
На сьо­годні кролівництво в Ук­раїні віднов­люється після три­ва­ло­го періоду стаг­нації: 97–98% за­галь­ної кількості тва­рин скон­цен­т­ро­ва­но в індивіду­аль­них се­лянсь­ких гос­по­дар­ст­вах (1,2–1,3 млн ма­точ­но­го та ре­монт­но­го по­го­лів’я), ре­ш­та — у фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах та племінних суб’єктах різних форм влас­ності та гос­по­да­рю­ван­ня. На жаль, кількість ве­ли­ких племінних гос­по­дарств мізер­на (чо­го не ска­жеш про на­шо­го північно­го сусіда), хо­ча спра­ва ця при­бут­ко­ва і че­кає на своїх інве­с­торів. Мож­ли­во, мен­талітет ук­раїнсько­го гос­по­да­ря, який вва­жає за кра­ще ма­ти мен­ше, але своє, не дає змо­ги знач­но роз­­ши­ри­ти об­ся­ги ви­роб­ництва, а ще не­­стабільна еко­номічна си­ту­ація (про політич­ну вза­галі мо­ва не йде) підливає «мас­ла у во­гонь»…
 Іншою, не менш важ­ли­вою, пе­ре­шко­дою на шля­ху роз­вит­ку вітчиз­ня­но­го кролівництва є відсутність су­час­них на­уко­вих роз­ро­бок із пи­тань по­вно­цін­ної годівлі, тех­но­логії ут­ри­ман­ня кролів, а та­кож низь­кий рівень ве­ден­ня пле­мін­ної ро­бо­ти та ве­те­ри­нар­но­го за­без­пе­чен­ня.

Мо­же, не все так і по­га­но?..
На ща­с­тя, ен­тузіазм і ба­жан­ня лю­дей ро­би­ти щось кра­ще (хоч би і для се­бе), і не про­сто ро­би­ти, а й за­ро­би­ти при цьо­му ніхто у нашій дер­жаві не відміняв. Як ствер­д­жує Во­ло­ди­мир Яро­вий, го­ло­вний тех­но­лог «Кролікофф», де ут­ри­му­ють 70 тис. загального поголів’я та 12 тис. –  маточного, се­к­ре­том успішності біз­не­су є пра­виль­но роз­роб­ле­на дієва стра­тегія ви­­­роб­­ництва з чітко ок­рес­ле­ною ме­тою для по­сту­паль­но­го ру­ху. «Лю­ди­на з ме­тою — не­пе­ре­мож­на», — ка­же Во­ло­ди­мир.
Од­нак, як це всі ро­зуміють, ен­тузіазм у про­мис­ло­вих мас­шта­бах має бу­ти закріпле­ний інве­с­тиціями. Так, близь­ко 10–20 тис. до­ларів (і це мінімум!) зна­до­бить­ся, так би мо­ви­ти, для «за­кла­дан­ня фун­да­мен­ту» кролівниць­ко­го бізне­су — на будівництво кро­лят­ни­ка та за­купівлю по­голів’я. І як­що з ви­бо­ром ус­тат­ку­ван­ня більш-менш зро­зуміло, то се­лекційна ро­бо­та по­тре­бує як­най­ре­тельнішо­го вив­чен­ня (що вже ка­за­ти про ціно­вий ас­пект цьо­го пи­тан­ня…).
Так, на­уко­вий співробітник відділу біотех­но­логій ре­про­дукції с.-г. тва­рин Інсти­ту­ту тва­рин­ництва НА­АН Ва­дим Лісін сво­го ча­су на­го­ло­сив, що тех­но­логія штуч­но­го запліднен­ня кро­ле­ма­ток дає мож­ливість заплідни­ти од­ним ея­ку­ля­том від 5 до 30 са­мок. Та по­при всі пе­ре­ва­ги, цю тех­но­логію в Ук­раїні ви­ко­ри­с­то­ву­ють ма­ло, бо во­на над­то до­ро­га. До речі, на базі Інсти­ту­ту тва­рин­ництва роз­роб­ле­но ана­ло­ги іно­зем­но­го об­лад­нан­ня для штуч­но­го за­­пліднен­ня кро­ле­ма­ток, яке ко­ш­тує знач­но де­шев­ше. Тож, ви­хо­дить, вітчиз­няній на­уці не­бай­ду­же май­бутнє кролівництва і по­тре­би га­лузі.
Ті ком­панії, що ма­ють більше кош­тів, ку­пу­ють кролів із се­лекційних центрів Євро­пи. Од­нак та­ке за­до­во­лен­ня не із де­ше­вих… Тож ос­­таннім ча­сом ак­ту­аль­ним пи­тан­ням для ук­раїнських кро­лів­­ників є зде­шев­лен­ня за­купівлі пле­мінно­го по­голів’я і мож­ливість ство­рен­ня євро­пейсь­ких се­лек­ційних центрів на базі су­час­них вітчиз­ня­них підприємств.
«З ким із по­ста­чаль­ників-се­лек­ціонерів співпра­цює Ва­ше гос­по­дар­ст­во?» — не без ціка­вості за­пи­та­ли ми у го­ло­вно­го тех­но­ло­га «Кролікофф». «Три­ва­лий час ми по­до­ро­жу­ва­ли Євро­пою у по­шу­ках ком­паній, які б мог­ли цілком за­до­воль­ни­ти наші по­тре­би у тва­ри­нах для про­мис­ло­во­го ви­ро­щу­ван­ня. До то­го як роз­по­ча­ти ро­бо­ту з Eurolap, ми співпра­цю­ва­ли з іншою ком­панією. Перші дві по­став­ки кролів від них не вик­ли­ка­ли особ­ли­вих нарікань, од­нак під час тре­тьої ви­я­ви­ло­ся, що на­дані гібри­ди суттєво різни­ли­ся ко­ль­о­ром вух (світло-сірі замість яс­к­ра­во-чор­них), що свідчи­ло про по­ру­шен­ня умов на­шо­го з ни­ми до­го­во­ру.
По­шук в Інтер­неті но­вих ком­паній, що зай­ма­ють­ся ге­не­ти­кою та се­лекцією кролів, вивів нас на Eurolap та їхніх пред­став­ників в Ук­раїні. По­чи­на­ю­чи з 2010 р. ми ве­ли ак­тивні пе­ре­мо­ви­ни, які закінчи­лись ос­та­точ­ним підпи­сан­ням кон­трак­ту після відвідин од­но­го фран­цузь­ко­го гос­по­дар­ст­ва. Ми бу­ли вра­жені чи­с­то­тою гос­по­дар­ст­ва, а та­кож став­лен­ням до клієнтів з бо­ку фран­цузів. Що не кажіть, але людсь­кий фак­тор має не мен­ший вплив на бізнес, аніж якісне по­голів’я. У ре­зуль­таті відвідин ми до­мо­ви­лись про за­купівлю 1200 пра­бать­ків­сько­го по­голів’я та 6 тис. — батьківсько­го (віком тва­рин від 14 до 20 тижнів). Відправ­ля­ти “ву­ха­тих” до на­шо­го гос­по­дар­ст­ва по­ча­ли з лю­то­го 2013 р. Що­ро­ку ми здійснюємо дво­ра­зо­ву за­купів­лю по­голів’я для онов­лен­ня…» — роз­повів го­ло­вний тех­но­лог.
Зда­ва­ло­ся, після на­ла­го­д­жен­ня по­став­ки кролів однією про­бле­мою ста­ло мен­ше, але од­ра­зу сти­каєшся з та­ки­ми вже звич­ни­ми «ре­аліями сьо­го­ден­ня», без яких ве­ден­ня бізне­су нині, на жаль, не­мож­ли­во й уя­ви­ти.
«Склад­нощі ви­ник­ли прак­тич­но од­ра­зу і не ли­ше під час транс­пор­ту­ван­ня (тва­ри­ни пе­ре­бу­ва­ють у до­розі близь­ко трьох днів, що, звісно, зу­мов­лює ви­ник­нен­ня стрес-фак­то­ра), — про­дов­жує співроз­мов­ник, — а й на мит­ниці: пла­та за роз­мит­нен­ня та ор­га­ні­зація “зе­ле­но­го ко­ри­до­ру” для кро­ликів — із ки­шені на­шо­го гос­по­дар­ст­ва. У ре­зуль­таті сам­ка батьківсько­го по­голів’я об­хо­дить­ся нам у 22, пра­батьківсько­го — у 80 євро».
Од­ра­зу ви­ни­кає безліч пи­тань: чи всі вітчиз­няні кролівни­ки спро­можні здійс­ню­ва­ти та­ку «по­чес­ну» оп­ла­ту? І навіщо пла­ти­ти такі не­при­стой­но ве­ликі ко­ш­ти та вез­ти тва­рин із-за кор­до­ну, як­що є всі мож­ли­вості по­бу­ду­ва­ти на по­ст­ра­дянсь­ко­му про­сторі се­лекційну станцію євро­пейсь­ко­го рівня? Са­ме такі пи­тан­ня по­ста­ли пе­ред керівництвом «Кролі­кофф»… От­же, чо­му не зро­би­ти дочірню се­лекційну станцію на базі вітчиз­ня­но­го гос­по­дар­ст­ва? Ідея, як завжди, чу­до­ва. За­ли­шається че­ка­ти на її здійснен­ня…

А що ж потрібно кро­ли­кам?
Кролівни­ки зна­ють, що кролі до­сить спе­цифічні тва­ри­ни — чут­ливі до за­хво­рю­вань та умов ут­ри­ман­ня. От чи знаєте ви, на­при­клад, що за теп­ло­вої тем­пе­ра­ту­ри у приміщенні ниж­че 11°С кролі про­сто пе­ре­ста­ють рос­ти? А ще ці тва­ри­ни ду­же бо­ять­ся шу­мо­во­го стре­су, то­му кро­лят­ник потрібно бу­ду­ва­ти яко­мо­га далі від ав­то­магістра­лей, ае­ро­портів, інших ферм та во­дойм.

 Са­ме від тех­но­логічних ню­ансів ут­ри­ман­ня цих тва­рин, а та­кож від гра­мот­ності та про­фесіоналізму гос­по­да­ря, який навіть дрібни­цям приділяє не­аби­я­ку ува­гу, за­ле­жить за­по­ру­ка ус­­піху кролівниць­кої спра­ви. На­при­клад, на підприємстві «Кролікофф» вва­жа­ють: усі про­це­си у ви­роб­ни­чо­му приміщенні ма­ють бу­ти ав­то­ма­ти­зо­вані, що, своєю чер­гою, до­­по­мо­же мінімізу­ва­ти дію люд­сь­ко­го фак­то­ра. Так, си­с­те­ма уп­рав­ління мікро­кліма­том ска­нує ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му про­тя­гом до­би: за по­тре­би влітку вми­ка­ють си­с­те­му кон­диціюван­ня, а взим­ку, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра у відгодівель­но­му залі 15°С, а у ма­точ­но­му 17°С — си­с­те­му обігріван­ня. Освіт­лен­ня у ма­точ­них приміщен­нях діє про­тя­гом 16 год, у відгодівель­но­му залі — впро­довж усь­о­го періоду ро­бо­ти.

 Про ве­те­ри­нар­не за­без­пе­чен­ня — ок­ре­ма роз­мо­ва… На жаль, вітчиз­ня­на ве­те­ри­нар­на служ­ба не приділяє на­леж­ної ува­ги ве­те­ри­нар­но­му об­слу­го­ву­ван­ню кро­ликів (сприй­мається так са­мо, як і нісенітни­ця «мас­ло мас­ля­не», та, по­при нон­сенс, на­справді відо­б­ра­жає сутність про­бле­ми). У при­ват­них роз­мо­вах се­ред кролівників мож­на по­чу­ти нарікан­ня на кшталт: «шу­каємо інфор­мацію по крих­ті», «вак­ци­ну­ван­ня не за­без­пе­чує на­­леж­­но­го ефек­ту», «якість вак­цин має бу­ти кра­щою» то­що. І що більше та­ких роз­мов, то цінніший прак­тич­ний досвід «ко­лег по це­ху» та осо­бисті спо­с­те­ре­жен­ня і на­пра­цю­ван­ня.
Так, спілку­ю­чись із тех­но­ло­гом «Кро­лікофф» — Саль­ни­ць­ким В’яче­сла­вом, дізна­ли­ся про де­які ню­ан­си вак­ци­нації, профілак­тичні за­хо­ди та ре­жим дезінфекції на підприємстві. «Кролікоф­фсь­ких» кролів в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку вак­ци­ну­ють від ге­мо­раргічної сеп­ти­цемії та міксо­ма­то­зу пер­ший раз — у 42 дні, дру­гий — у 77 (далі ге­мо­раргічну сеп­ти­цемію — двічі на рік, міксо­ма­тоз — щок­вар­таль­но), ре­­монт­не по­голів’я — двічі на рік, по­чи­на­ю­чи із 70-ден­но­го віку (за вве­ден­ня тва­рин в ос­нов­ну гру­пу їх ре­вак­ци­ну­ють).
Саль­мо­не­ль­оз, стреп­то­ко­ко­ву інфекцію, па­с­те­ре­ль­оз профілак­ту­ють до­т­ри­ман­ням усіх тех­но­логічних ас­­пектів ви­роб­ницт­ва, ви­со­ким сту­пе­нем за­хи­с­ту від кон­так­ту з ко­ма­ха­ми, гри­зу­на­ми, сто­рон­німи людь­ми (на вході до кож­но­го при­мі­щен­ня — сан­про­пу­ск­ник, ду­шові кабіни, уніфор­ма).

 Го­ду­ван­ня кро­ликів за про­мис­ло­во­го кролівництва має вирішаль­не зна­чен­ня еко­номічної успішності цієї спра­ви як бізне­су. Го­ду­ва­ти слід  ли­ше «пра­виль­ним» гра­ну­ль­о­ва­ним ком­бі­кор­мом (вільний до­ступ до пит­ної во­ди обов’яз­ко­вий!). Із цим по­го­д­жується Ва­дим Гу­ди­ма, кролівник із 10-річним ста­жем. На сьо­годні на йо­го кро­ле­фермі по­бли­зу Києва ут­ри­му­ють 18 тис. «ву­ха­с­тих», із яких 3,5 тис. — ро­бочі кро­ле­мат­ки Но­во­зе­ландсь­кої і Ка­­ліфорнійської порід. «Тва­рин го­дуємо гра­ну­ль­о­ва­ним ком­бі­кор­мом, який ви­го­тов­ляємо у гос­по­дарстві. З влас­но­го досвіду ска­жу: го­ло­вна скла­до­ва ціни — це вартість кормів. Тож ра­д­жу всім, хто зай­мається кролів­ництвом, за­го­тов­ля­ти кор­мо­ву ба­зу за­зда­легідь. Нас, на­при­клад, про­сто вря­ту­ва­ло від кри­зи те, що ми вчас­но і за нор­маль­ни­ми ціна­ми за­ку­пи­ли зер­но», — за­зна­чив пан Ва­дим.
Своїм досвідом що­до гра­мот­но­го за­без­пе­чен­ня кор­мо­вої ба­зи ділить­ся та­кож і Во­ло­ди­мир Яро­вий із «Кролі­кофф». «Особ­ли­ву ува­гу ми приділяємо власній кор­мовій базі, — го­во­рить він. — Для кож­ної ок­ре­мої гру­пи тва­рин маємо свій комбікорм: лак­таційний, відго­дівель­ний та комбікорм для самців. Для самців го­туємо кор­ми за ок­ре­мим ре­цеп­том. При­чо­му в ре­цепті до­сить си­ро­го про­теїну, енергії, але ма­ло ре­чо­вин, які при­зво­дять до ожиріння кро­ли­ка. Кон­троль ва­ги сам­ця про­во­ди­мо 1 раз на місяць, дані за­пи­суємо в спеціаль­ну таб­ли­цю сам­ця. За збільшен­ня ва­ги тва­ри­ни — ко­ри­гуємо її раціон. Як­що ва­га змен­ши­ла­ся — тре­ба уваж­но ог­ля­ну­ти сам­ця на пред­мет хво­ро­би. Та­кож комбікорм для кро­ликів-самців має місти­ти до­стат­ньо вітаміну Е, що важ­ли­во для нор­маль­ної ро­бо­ти сам­ця як ви­роб­ни­ка. Як­що ре­цепт пра­виль­ний — кро­лик “грає”, він рух­ли­вий».
Без­пе­реч­но, у пи­танні годівлі дріб­ниць не бу­ває. На­­при­клад, ду­же важ­ли­ве зна­чен­ня для за­без­пе­чен­ня нор­маль­них обмінних про­цесів в ор­­га­нізмі тва­ри­ни має спів­від­но­шен­ня Ca/P. Скіль­ки кла­с­­ти со­­лі в комбікорм — це та­кож не­про­сте пи­тан­ня: тре­ба ви­­хо­ди­ти з то­го, які скла­дові ви­­ко­ри­с­то­ву­ють для ви­го­тов­лен­ня комбікор­му, та чи­ма­ло інших, не менш важ­ли­вих, ню­ансів.

«Кро­ли­ки — это не
толь­ко цен­ный мех»?..
Кролів ви­ро­щу­ють як за­для от­ри­ман­ня м’яса (до забійно­го це­ху тва­рин відправ­ля­ють у віці двох-трьох місяців) та ху­т­ря­ної шкірки (оп­ти­маль­ний вік кролів — чо­ти­ри-п’ять місяців), так і для ре­алізації жи­во­го племінно­го по­голів’я. Остання спеціалізація є навіть рен­та­бельнішою, аніж про­даж влас­не м’яс­ної про­дукції, то­му що по­пит на кро­ля­ти­ну не­постійний та се­зон­ний. Най­кра­щий про­даж кро­ля­ти­ни — пе­ред Но­вим ро­ком та Па­с­хою. Влітку за­зви­чай на рин­ку відміча­ють за­тиш­шя. Тож «м’яс­на» сто­ро­на цьо­го бізне­су ха­рак­те­ри­зується різким пе­ре­ро­с­тан­ням над­лиш­ку в дефіцит.

Су­часні ре­алії жит­тя
«за­бу­тих дер­жа­вою»
Є та­кий ви­раз: «Світ — ве­ли­ке се­ло» (російською мо­вою це зву­чить як «мир те­сен!»). І справді, хто як не кролівни­ки так тісно згур­то­вані у своє про­фесійне ко­ло, зна­ють, як то ка­жуть, один од­но­го в об­лич­чя.
До охо­чих «зай­ня­ти­ся кро­ли­ка­ми» став­лять­ся більш ніж до­б­ро­зич­ли­во, не заць­ко­ву­ють (чо­го не ска­жеш про вітчиз­ня­не птахівництво), ад­же ри­нок ве­ли­кий — місця всім ви­с­та­чить. Та й на од­но­го спо­жи­ва­ча не роз­ра­хо­ву­ють, більшість підприємств на­­ма­га­ють­ся «підхал­ту­ри­ти» — окрім ви­роб­лен­ня про­­дукції кролівництва та ви­ро­щу­ван­ня племінно­го по­голів’я, про­по­ну­ють по­слу­ги із будівництва, про­да­жу спеціа­лізо­ва­но­го об­лад­нан­ня, кон­суль­та­тив­но­го об­слу­го­ву­ван­ня, на­вчан­ня то­що. Що по­ро­биш, ре­алії дик­ту­ють ри­нок, тре­ба ви­жи­ва­ти…
На жаль, без дер­жав­ної підтрим­ки будь-який ен­тузіазм по­то­не, на­че «Ти­танік». З усіх привілеїв від вла­ди вітчиз­ня­ним кролівни­кам вда­ло­ся от­ри­ма­ли ли­ше змен­шен­ня по­дат­ко­во­го на­ван­та­жен­ня, що діє для сільгоспви­роб­ників. Ну а про профільні асоціації кролів­ників, єди­ний реєстр кро­ле­ферм, су­часні на­укові роз­роб­ки, ак­тив­ну се­лекційну ро­бо­ту на дер­жав­но­му рівні за­ли­шається по­ки що тільки мріяти.
Од­ним сло­вом, кролівництво в Ук­раїні ви­жи­ває, як мо­же.

Інтерв'ю
Директор компании "Агро-Вент" Андрей Марущак
Малиновий сезон-2017 в Україні проходив дуже бурхливо. Зростаючі обсяги пропозиції ягоди змусили дуже нервувати самих виробників, які побоювалися обвалу цін. У такому ж нервовому, і навіть виснаженому стані були і переробники, які зірвали... Подробнее
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0