Спецможливості
Новини

Анатолій Кінах: «В уряді не має бути тих, хто обслуговує інтереси фінансово-олігархічних груп»

10.04.2014
357
Анатолій Кінах:  «В уряді не має бути тих, хто обслуговує інтереси фінансово-олігархічних груп» фото, ілюстрація

Ділова спільнота України вітає рішення Євросоюзу, який готовий в односторонньому порядку скасувати мита на українські продукти, в тому числі завезені з інших країн. Отже, незабаром українські компанії зможуть безмитно експортувати свою продукцію, зокрема й продукцію аграрного сектору, в Європу. Це зміцнить зовнішньоекономічні позиції країни, значно посилить позиції вітчизняних товарів на європейському ринку. Таку думку висловив голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

Ділова спільнота України вітає рішення Євросоюзу, який готовий в односторонньому порядку скасувати мита на українські продукти, в тому числі завезені з інших країн. Отже, незабаром українські компанії зможуть безмитно експортувати свою продукцію, зокрема й продукцію аграрного сектору, в Європу. Це зміцнить зовнішньоекономічні позиції країни, значно посилить позиції вітчизняних товарів на європейському ринку. Таку думку висловив голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

О. Пе­т­ру­ня
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

По­зи­ти­ви та за­сто­ро­ги
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, в чо­му са­ме Ви ба­чи­те по­зи­ти­ви і за­сто­ро­ги та­ко­го «об­нуління» ста­вок на ук­раїн­ську про­дукцію, зо­к­ре­ма сільсь­ко­­го­с­­по­дарсь­ку?
— По-пер­ше, во­на мо­же на­да­ти по­штовх ба­га­ть­ом сфе­рам про­мис­ло­вості, на­сам­пе­ред ме­та­лургії, ма­ши­но­бу­ду­ван­ню та вітчиз­ня­но­му аг­рар­но­му сек­то­ру. Од­нак од­но­сто­ронній по­ря­док ек­с­пор­ту про­дуктів як ча­с­ти­на по­ло­жен­ня про ство­рен­ня гли­бо­кої та все­осяж­ної зо­ни вільної торгівлі (ЗВТ) Уго­ди про асо­ціа­цію з ЄС, яку Ук­раїна го­то­ва підпи­са­ти, не мо­же відкла­с­ти на­шу внутрішню ро­бо­ту із фор­му­ван­ня відповідної стра­тегії, Національ­ної про­гра­ми з адап­тації еко­номіки країни до зо­ни вільної торгівлі з ЄС.
Та­ка про­гра­ма має пе­ред­ба­ча­ти етап­ність та місти­ти ме­ханізми впро­ва­­джен­ня прин­ципів вільної торгівлі та­ким чи­ном, щоб Ук­раїна не втра­ти­ла мож­ли­во­с­тей та темпів роз­вит­ку ви­роб­ництва кон­ку­рен­то­с­про­мож­ної про­дук­ції, де в нас є міцні по­зиції: на­уко­місткої, техніч­но склад­ної про­мис­ло­вості із ви­со­кою до­да­ною вартістю, вклю­ча­ю­чи авіа-, суд­но-, ра­ке­то­бу­ду­ван­ня, енер­ге­тич­не та інше ма­ши­но­бу­ду­ван­ня, аг­рар­ний сек­тор то­що, — і, відповідно, не гу­би­ла ро­бочі місця.

А як же цьо­го до­сяг­ти?
— Нам на­ле­жить ви­ко­на­ти ве­ли­чез­ну ро­бо­ту з адап­тації до ви­мог ЄС тех­ніч­них рег­ла­ментів та стан­дартів ук­раїнсько­го гос­по­дарсь­ко­го ком­плек­су, зро­би­ти все мож­ли­ве, щоб лібе­ралізація сто­сунків, функціону­ван­ня в умо­вах вільної торгівлі з ЄС роз­ши­ри­ли мож­ли­вості мо­дернізації еко­номіки, її гли­бо­ко­го ре­фор­му­ван­ня, роз­вит­ку ма­ло­го й се­ред­нь­о­го бізне­су в країні.
Ре­алізу­ва­ти та­ке склад­не за­вдан­ня, навіть з до­по­мо­гою євро­пейсь­ких ко­лег, під си­лу ли­ше скон­солідо­ва­но­му сус­піль­ству, ко­ли діє ефек­тив­ний діалог вла­ди і бізне­су, ко­ли йо­го зво­ротний зв’язок га­ран­тує ух­ва­лен­ня чітких та пра­виль­них уп­равлінських рішень.

Як при­тяг­ну­ти інве­с­тиції?
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, Ви згодні з тим, що для то­го, щоб із на­ми співпра­цю­ва­ли міжна­родні парт­не­ри, в Ук­раїні має бу­ти при­ваб­ли­вий інве­с­тиційний клімат?
— Бе­зу­мов­но, еко­номіка Ук­раїни по­тре­бує не­гай­но­го оз­до­ров­лен­ня, і без співпраці із міжна­род­ни­ми парт­не­ра­ми тут не обійти­ся. То­му про­мис­ло­во-під­приємниць­ке се­ре­до­ви­ще вітає віднов­лен­ня та­кої співпраці із МВФ та на­по­ля­гає на як­найш­вид­шо­му підпи­санні Уго­ди про асоціацію і ЗВТ з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом. В Ук­раїні на­явні про­бле­ми як еко­номічно­го, так і фінан­со­во­го ха­рак­те­ру. То­му ми вкрай зацікав­лені у до­дат­ко­вих дже­ре­лах фінан­су­ван­ня, потрібних, на­сам­пе­ред, для по­крит­тя дефіци­ту пла­тіжно­го ба­лан­су й дер­жав­но­го бю­д­же­ту, об­слу­го­ву­ван­ня на­ших зовнішніх зо­бо­в’язань.
Пе­ре­мо­ви­ни з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом що­до підпи­сан­ня Уго­ди про асоціа­цію і зо­ну вільної торгівлі ма­ють бу­ти віднов­лені у стислі стро­ки. У то­му числі слід про­дов­жу­ва­ти пе­ре­мо­ви­ни з ЄС, МВФ що­до на­дан­ня фінан­со­вої до­по­мо­ги, вкрай потрібної для за­без­пе­чен­ня стабільно­го рівня фінан­со­вої си­с­те­ми дер­жа­ви. За­галь­ний об­сяг не­обхідних фінан­со­вих ре­сурсів на най­б­лиж­чий рік ста­но­вить від 14 до 17 млрд дол. Вра­хо­ву­ю­чи, що дер­жав­ний борг Ук­раїни ство­рює знач­не на­ван­та­жен­ня на дер­жав­ний бю­д­жет, потрібно в стислі тер­мі­ни до­сяг­ти кон­крет­них ре­зуль­татів.

І що тре­ба у зв’яз­ку з цим ро­би­ти?
— Слід невідклад­но при­сту­пи­ти до ре­алізації струк­тур­них ре­форм, особ­ли­во у си­с­темі пра­ва. Потрібно фор­му­лю­ва­ти прин­ци­пи вер­хо­вен­ст­ва за­ко­ну, за­хи­с­ту прав влас­ни­ка, інве­с­то­ра — сло­вом, усе те, що фор­мує спри­ят­ли­вий ін­ве­с­тиційний клімат. Ли­ше політич­на стабільність, про­гно­зо­ваність пра­вил гри й ви­со­кий рівень кор­по­ра­тив­ної без­пе­ки спри­я­ти­муть за­лу­чен­ню іно­зем­но­го капіта­лу в ук­раїнську еко­номіку. Ми вдячні на­шим міжна­род­ним парт­не­рам за підтрим­ку. Гли­би­на кри­зи в Ук­раїні настільки ве­ли­ка, що про­бле­ми вже зачіпа­ють національ­ну без­пе­ку й те­ри­то­ріаль­ну цілісність на­шої країни. Без підтрим­ки й до­по­мо­ги світо­во­го співто­ва­ри­ст­ва нам бу­ло б ду­же важ­ко са­мо­туж­ки до­ла­ти ці труд­нощі.

Не по­пулізм, а ефек­тив­на со­ціаль­на політи­ка
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, ду­же важ­ли­вим для сільських працівників є їхнє соціаль­не за­без­пе­чен­ня. Що в цьо­му плані ма­ють зро­би­ти дер­жа­ва, уряд?
— Бе­зу­мов­но, дер­жа­ва ду­же за­бор­гу­ва­ла у сфері соціаль­но­го за­без­пе­чен­ня. Тут має бу­ти чес­на політи­ка. Не мож­на до­пу­с­ка­ти, — а ми, на жаль, це ро­би­мо що­ро­ку, — що в Ук­раїні діє низ­ка за­конів, які фіксу­ють рівень соціаль­но­го за­хи­с­ту, а в за­твер­д­же­но­му бю­д­жеті коштів на ви­ко­нан­ня цих за­конів не­має. І ми по­чи­наємо роз­бур­ху­ва­ти сус­піль­ство. Ви­ни­ка­ють конфлікти між влад­ни­ми струк­ту­ра­ми і ти­ми людь­ми, які із за­ко­ном у ру­ках при­хо­дять і ка­жуть, на­при­клад: ось мені потрібно, щоб без­ко­ш­тов­но бу­ло вста­нов­ле­но те­ле­фон чи відре­мон­то­ва­но квар­ти­ру. А йо­му на це відповіда­ють, що у місце­во­му чи іншо­му бю­д­жеті коштів на це не­має. Спра­ва у то­му, що тут справді має бу­ти чес­на роз­мо­ва і кон­цен­т­рація ре­сурсів. Лю­дям тре­ба чес­но ска­за­ти: ці статті ми у 2014 р. ви­ко­нуємо, а ці, на жаль, тим­ча­со­во — ні.
Пам’ятаю, як у 2001 р., бу­ду­чи прем’єр-міністром, за­твер­д­жу­вав по­ста­но­ву Кабіне­ту Міністрів про стра­тегію ство­рен­ня в Ук­раїні ад­рес­них ме­тодів соціаль­но­го за­хи­с­ту, або, як ка­жуть, мо­не­ти­зації соціаль­но­го за­хи­с­ту, та­ким чи­ном, щоб він був спря­мо­ва­ний са­ме на тих лю­дей, які об’єктив­но ви­ма­га­ють до­по­мо­ги з бо­ку дер­жа­ви. Це ве­те­ра­ни, пен­сіоне­ри, інваліди, ба­га­тодітні сім’ї. Во­ни ма­ють от­ри­му­ва­ти до­по­мо­гу не у ви­гляді до­тацій і суб­сидій не­за­леж­но від рівня до­ходів, а са­ме ад­рес­ну ма­теріаль­ну до­по­мо­гу.
На жаль, до сьо­годні в Ук­раїні так і не­має цієї ад­рес­ності. А це, на мій по­­гляд, не­пра­виль­но. Про­стий при­клад — так звані пільги на ко­ри­с­ту­ван­ня гро­мадсь­ким транс­пор­том. Чо­му б лю­дині, яка має ці пільги, не от­ри­му­ва­ти їх як до­пов­нен­ня до пенсії? Та­кий ад­рес­ний підхід має бу­ти за­кла­де­но і що­до воїнів-«аф­ганців». За­гра­ва­ти із соціаль­ни­ми гру­па­ми не потрібно. Це про­сто об­ра­за для цих лю­дей.

Спільно бо­ро­ти­ся з кри­зою
Ми за­раз ба­чи­мо, що Вер­хов­на Ра­да більше ува­ги приділяє су­то по­лі­тич­ним пи­тан­ням, а до соціаль­но-еко­номічних у де­пу­татів, як ка­жуть, ру­ки не до­хо­дять…
— Ви праві. На жаль, по­ки за ме­жа­ми ува­ги пар­ла­мен­ту за­ли­шається еко­номічна си­ту­ація. Вод­но­час по­си­лю­ють­ся серй­озні ри­зи­ки за­го­ст­рен­ня соціаль­но-еко­номічної си­с­тем­ної кри­зи. Ми по­винні об’єдна­ти зу­сил­ля, щоб не до­пу­с­ти­ти цьо­го. Пар­ла­мент має пра­цю­ва­ти ско­ор­ди­но­ва­но та кон­солідо­ва­но, зо­се­ре­див­шись на­вко­ло гос­трих пи­тань, не­за­леж­но від політич­ної кон’юнк­ту­ри, аби що­го­ди­ни відда­ва­ти бор­ги ук­раїн­сько­му на­ро­ду. За­для по­даль­шо­го еко­номічно­го зро­с­тан­ня, мир­но­го, де­мо­кра­тич­но­го ви­хо­ду із кри­зи, збе­ре­жен­ня дер­жав­ності, те­ри­торіаль­ної цілісності.
Пер­шо­чер­го­во уряд та пар­ла­мент по­винні роз­ро­би­ти чітку ан­ти­кри­зо­ву про­гра­му дій на 2014 р., у якій бу­ли б пе­ред­ба­чені за­хо­ди із не­до­пу­щен­ня фінан­со­вої де­с­табілізації, ви­ко­нан­ня бор­го­вих зо­бов’язань країни з ме­тою не­до­пу­щен­ня де­фол­ту, а та­кож про­гра­ми імпор­то­заміщен­ня й ло­калізації ви­роб­ництва, які б ак­тивізу­ва­ли внутрішній ри­нок дер­жа­ви. Про­гра­ма має пе­ред­ба­ча­ти дії із ди­вер­сифікації ек­с­пор­ту, перш за все, там, де про­сте­жується од­но­сто­рон­ня за­лежність від тих чи інших ринків, з роз­вит­ку ма­ло­го й се­ред­нь­о­го бізне­су. Та­ка ро­бо­та має спри­я­ти віднов­лен­ню довіри до Ук­раїни з бо­ку інве­с­тиційної спільно­ти, суттєво впли­ну­ти на поліпшен­ня бізнес-кліма­ту.
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, що по­тріб­но ро­би­ти, аби Ук­раїна не впа­ла у соціаль­но-еко­номічний ко­лапс, який, бе­зу­мов­но, відо­б­ра­зить­ся на соціаль­них ви­пла­тах: зар­пла­тах, пенсіях, сти­пендіях?
— Слід зва­жа­ти на те, що, по­ки в Ук­раїні три­ває соціаль­но-політич­на й еко­номічна кри­за, інші дер­жа­ви світу ди­­­­намічно роз­ви­ва­ють свій внутрішній та ек­с­порт­ний по­тенціали, ак­тив­но пра­цю­ють над підви­щен­ням кон­ку­рен­то­­спро­мож­ності про­дукції. Кон’юнк­ту­ра на світо­вих рин­ках змінюється настільки швид­ко, що на­ша країна ри­зи­кує серй­оз­но відста­ти, і цьо­го не мож­на до­пу­с­ти­ти.
 Най­го­ловнішим за­вдан­ням ча­су має ста­ти по­до­лан­ня без­пре­це­дент­но ви­со­ко­го рівня ко­рупції, на­ве­ден­ня ла­ду в си­с­темі дер­жав­них за­купівель, у сфері ви­ко­ри­с­тан­ня бю­д­жет­них ре­сурсів. Не менш важ­ли­вим за­вдан­ням є на­ла­го­д­жен­ня постійно­го зво­рот­но­го зв’яз­ку із пред­став­ни­ка­ми гро­ма­дянсь­ко­го суспільства. «За­па­су міцності» в краї­ні не­має. То­му за­тя­гу­ва­ти із ре­аліза­цією цих за­вдань не мож­на. Еко­номічне пож­вав­лен­ня Ук­раїни, бе­зу­мов­но, до­по­мо­же ви­хо­ду дер­жа­ви із суспільно-по­літич­ної кри­зи, спри­я­ти­ме вре­гу­лю­ван­ню про­ти­сто­ян­ня мир­ним, де­мо­кра­тич­ним шля­хом.

Болючі проблеми треба вирішувати негайно
В Ук­раїні на­разі ду­же ве­ли­кий роз­рив між ду­же ба­га­ти­ми та ду­же бідни­ми. Як, на Ваш по­гляд, мож­на як­що не виріши­ти, то бо­дай міні­мі­зу­ва­ти цю бо­лю­чу про­бле­му?
— Так, у нас при­низ­ли­вий рівень бідності — ук­раїнці ма­ють най­нижчі до­хо­ди у Європі. І навіть на по­ст­ра­дянсь­ко­му про­сторі ми зай­маємо за рівнем до­ходів тільки п’яте місце — нас ви­пе­ре­ди­ли Росія, Ка­зах­стан, Біло­русь і Азер­бай­д­жан. І ці про­бле­ми ма­ють вирішу­ва­ти­ся, на­сам­пе­ред, че­рез при­пи­нен­ня роз­кра­дан­ня бю­д­же­ту, ад­же це гроші, які за­би­ра­ють­ся у гро­ма­дян.
Ви по­дивіться на різни­цю між мак­си­маль­ни­ми і мінімаль­ни­ми до­хо­да­ми гро­ма­дян: у Євро­со­юзі — у 10 разів, а в Ук­раїні — у 57. (Йдеть­ся про те, у скільки разів до­хо­ди 10% най­ба­гат­шо­го на­се­лен­ня країни пе­ре­ви­щу­ють до­хо­ди 10% найбіднішо­го на­се­лен­ня.) Вод­но­час 70–80% ук­раїнців жи­вуть на межі бідності. Та­кий не­спра­вед­ли­вий роз­поділ ба­гатств при­зво­дить до ре­во­люційної си­ту­ації. Вла­да по­вин­на ро­зуміти пер­шо­при­чи­ну то­го, що ви­ве­ло лю­дей на ву­лиці. Я не знімаю відповідаль­ності і з се­бе. Це ті про­бле­ми, які на­ко­пи­чу­ва­ли­ся ба­га­то років поспіль.
За­ли­шається і про­бле­ма з внутріш­нім рин­ком, який невідво­рот­но стає все відкритішим. Нині струк­ту­ра ук­раїнсь­ко­го ек­с­пор­ту та­ка: близь­ко 30% при­па­дає на Євро­со­юз, 40% — на Мит­ний со­юз і ре­ш­та — на інші країни світу. Інте­г­раційні про­це­си не­зво­ротні, але во­ни оз­на­ча­ють і відкритішу еко­номіку, і зро­с­тан­ня кон­ку­ренції. Кож­на країна пра­цює за прин­ци­пом: яко­мо­га більше ро­бо­чих місць ство­ри­ти на своїй те­ри­торії і яко­мо­га більше про­дукції ек­с­пор­ту­ва­ти. Але на сьо­годні вся про­дукція, яку спо­жи­ває Ук­раїна, роз­поділяється та­ким чи­ном: 53% — вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва, 47% — імпор­то­ва­на. А в ка­те­горії спо­жив­чих то­варів імпорт­на про­дукція ста­но­вить від 60 до 90%. По суті, ми фінан­суємо ро­бочі місця за кор­до­ном і на­пов­нюємо чужі бю­д­же­ти. Це по­глиб­лює кри­зу. Тре­ба за­хи­ща­ти та за­без­пе­чу­ва­ти роз­ви­ток вітчиз­ня­но­го рин­ку.
 
А яким, на Ва­шу дум­ку, по­ви­нен бу­ти ук­раїнський уряд, щоб він був спро­мож­ним вирішу­ва­ти ак­ту­альні соціаль­но-еко­номічні про­бле­ми?
— Про­лон­гація не­га­тив­них тен­ден­цій на 2014 р. ство­рює за­гро­зу соціаль­но-еко­номічно­го за­го­ст­рен­ня. Перш ніж го­во­ри­ти про пер­со­налії у но­во­му уряді, слід чітко виз­на­чи­ти­ся із за­вдан­ням для ньо­го. І під пріори­те­ти і ви­мо­ги фор­му­ва­ти вже пер­со­налії. Той, хто зби­рається пра­цю­ва­ти в уряді, має твер­до за­тя­ми­ти, що ту­ди йдуть не за­ра­ди осо­би­с­то­го зба­га­чен­ня, не для будівництва політич­ної кар’єри, і тим па­че ту­ди не ма­ють іти ті, хто об­слу­го­вує інте­ре­си фінан­со­во-олі­гархічних груп. Такі яви­ща, як ко­рупція, не­при­пу­с­тимі. Дер­жав­ний бю­д­жет — це «свя­щен­на ко­ро­ва» з точ­ки зо­ру ефек­тив­но­го й ад­рес­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня кош­тів. І я бу­ду ра­дий, ко­ли уряд Ук­раїни фор­му­ва­ти­меть­ся са­ме на та­ких прин­ци­пах. Не­за­леж­но, від якої партії чи полі­тич­ної си­ли при­зна­че­ний міністр чи віце-прем’єр, із мо­мен­ту за­твер­д­жен­ня на по­саді він має пра­цю­ва­ти на еко­но­міку, суспільство, дер­жа­ву. Інак­ше ре­зу­ль­та­ту не бу­де.

Інтерв'ю
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0