АМЕРИКАНСЬКИЙ ФЕРМЕР: старий та багатий

Всього у Сполучених Штатах у 2002 році нараховувалось близько 2,1 млн фермерських господарств, половина з яких займається тваринництвом. Під час перепису з’ясувалося, що загальна кількість ферм (порівняно з 1997 роком) зменшилася на 100 тис., хоча ця цифра досить умовна, адже фермою у США вважається будь-яке місце чи подвір’я, де виробляється та реалізується сільськогосподарська продукція на суму не менше 1 тис. USD щороку. Отже, за звітний період майже 58% ферм реалізували свою продукції на суму менше 10 тис. USD на рік. Враховуючи рівень життя в Америці та досить високі внутрішні ціни на продовольчі товари, такі доходи фермерів на вигляд зовсім мізерні. І, все ж, тамтешні селяни охоче вирощують городину чи утримують якусь живність не тільки для власних потреб, а й на продаж. Процес старіння фермерів свідчить про те, що молодь не приваблює робота на свіжому повітрі і, як і в інших країнах, вона біжить до міста в пошуках кращої долі.

До речі, перепис засвідчив зростання кількості ферм, якими керують жінки та представники національних меншин. За п’ять звітних років кількість жінок-фермерів збільшилася з 210 тис. до 238, іспаномовних фермерів з 33 тис. до 51 та чорношкірих власників ферм з 29 тис. до 36.
Але найважливішим результатом перепису, як вважають експерти, є процес укрупнення господарств, коли великі агроформування витісняють з ринку невеликі ферми або поглинають їх. Тобто відбувається концентрація виробництва сільськогосподарської продукції, і сьогодні більша частина продовольства виробляється у США невеликою кількістю фермерських господарств. Лише один факт: 61% усіх коштів, отриманних за реалізацію вирощенної сільгосппродукції, припадає всього на 3% фермерів.
Найпомітніша концентрація виробництва у тваринництві, зокрема, свинарстві. Невеликі ферми, де утримується до 100 свиней, не можуть конкурувати з великими свинофермами (понад 1 тис. голів) і поступово зникають. У національному масштабі за п’ять років кількість господарств з виробництва свинини зменшилася на 37% — з 125 до 79 тис., при цьому поголів’я свиней зменшилося лише на 1%. Схожа ситуація і в тютюновій галузі, де кількість фермерів, що спеціалізуються на вирощуванні тютюну, скоротилася на 39% — з 93 тис. ферм у 1997 році до 57 тис. у 2002. Також стає менше малих ферм, де вирощують пшеницю, бавовну, розводять велику рогату худобу. Хоча процес укрупнення господарств за цими напрямами відбувається повільніше, ніж у свинарстві чи тютюновиробництві.

 Не менш цікавим є той факт, що прибутково працюють найбільші (обсяг реалізації продукції становить приблизно 500 тис. USD на рік) та найменші (до 2,5 тис. USD) господарства. Обсяги продажу маленьких ферм, що реалізовують свою продукцію на фермерських ринках (базарах), збільшилися на 37% до рівня 812 млн USD у 2002 році. І якщо кількість великих та дуже малих господарств з року в рік збільшується, то кількість середніх ферм, навпаки, зменшується. На думку спеціалістів, власники середніх ферм мають значні проблеми з пошуками ринків збуту продукції. З одного боку, їхні господарства занадто великі, щоб продавати свій товар безпосередньо споживачеві (через базари чи невеликі магазини), а з іншого, — занадто малі для значних виробників готової продукції. Переробники надають перевагу співпраці з кількома великими фермами, ніж з десятками дрібних господарів. Експерти попереджають: якщо ця тенденція продовжиться, і США поступово втратять середні господарства, то аграрному сектору країни буде нанесено ніщівний удар, а у споживачів значно звузиться вибір продовольчих товарів.
Проте це лише прогнозні міркування, а у 2003 році американські фермери реально збільшили свої доходи на 33% порівняно з 2002 роком. За словами міністра сільського господарства США Ен Венеман, доходи фермерів без урахування витрат становитимуть 65 млрд USD, а у 2004 році, на її думку, вони будуть ще більшими. Це пояснюється збільшенням у 2003 році обсягів експорту з Америки агропродукції на загальну суму 56,2 млрд USD, а у 2004 році очікується отримати від експорту вже 59,5 млрд USD. Цей показник ледь не дотягує до рекордної позначки агроекспорту за 1996 рік, від якого тоді США отримали 60 млрд USD. Зростання ж попиту на продовольчі товари міністр пояснила зменшенням податків у США, низькими відсотковими ставками банків та інфляцією, а також падінням курсу долара. Як наслідок, у грошовому виразі витрати населення на продовольчі товари суттєво збільшилися, хоча водночас, як зазначила пані Венеман, у країні збільшився рівень заробітної плати та скоротилася кількість безробітних людей. Отже, попит на харчові продукти буде й надалі збільшуватися, вважає пані міністр.

До речі, важливу роль у збільшенні доходів фермерів у США відіграло своєчасне прийняття в 2002 році нового закону щодо сільськогосподарської політики в країні. Тільки минулого року держава  виділила фермерам 19,7 млрд USD і, головним чином, це виплати на страхування врожаю у зв’язку із стихійним лихом, неможливістю погасити кредит, а також дотації для учасників різних програм із вирощування базових продовольчих та експортних культур тощо. А загалом, згідно із законом від 2002 року, американські фермери за 10 років мають отримати з державної казни 190 млрд USD на підтримку виробництва та експорту агропродукції. Як кажуть, нашому селянинові такої державної підтримки ще довго чекати.