Спецможливості
Аналітика

Аграрні розписки: відтепер по всій Україні

20.02.2018
1623
Аграрні розписки: відтепер по всій Україні фото, ілюстрація

З нинішнього місяця інструмент аграрних розписок доступний по всій території України. В чому ж полягають його вигоди і як ним користуватися?

Що робити, коли кредити недоступні?

З 8 лютого дія проекту МФК «Аграрні розписки в Україні» поширилася на всю територію держави. За 2 роки проект, який почався з Полтавської області і поступово охопив одну за іншою ще 7 областей, дав змогу відпрацювати цей інструмент і пролобіювати формування нормативної бази (хоч поки що й далекої від досконалості) настільки, щоб поширювати цей досвід усюди.

В свою чергу, Україна перейняла цей досвід у Бразилії, де аграрні розписки з’явилися ще в 90-х, а зараз щорічно видаються на суму $15 млрд, з яких не повертається не більше 0,5% коштів. На сьогодні подібні інструменти набули значного поширення в країнах Африки, Азії, а в Європі – хіба що в Сербії. Але що робити, якщо Україна має таку спільну з цими країнами проблему, як недоступність банківських кредитів для малого й середнього сільгоспвиробника?

І річ не тільки в високих ставках за кредитами. Банківські послуги в Україні явно не пристосовані до специфіки дрібного агробізнесу, наслідком чого стають тривала процедура отримання кредиту і вимоги надання великого обсягу документації, частини якої у багатьох сільгоспвиробників просто немає в наявності.

Ось тут і стали в нагоді аграрні розписки – зобов’язання під узятий товарний чи грошовий кредит (відповідно, товарна чи фінансова розписка), який забезпечується майбутнім урожаєм з конкретної ділянки.

Найшвидші гроші

Однак, на відміну від банківського кредиту, він оформлюється досить швидко. Адже наявність Реєстру аграрних розписок, де потенційний кредитор разом з нотаріусом можуть перевірити кредитну історію сільгосппідприємства, знімає багато запитань, які у випадку з банківськими кредитами змушують фінансові установи вимагати від аграрія довгий перелік документів, зокрема, вивчати його бухгалтерію. У випадку з аграрними розписками основна документація – це документація на земельну ділянку, на якій вирощуватиметься врожай, який є заставою: кадастровий номер і право власності та користування. Хоча може знадобитися й інша документація, але це вже за погодженням сторін. Наприклад, фахівці компанії «Сингента» розповіли, що на поле, де вирощується врожай, що виступає заставою аграрної розписки, виїжджають тричі за сезон, востаннє – перед збиранням, щоб визначити біологічний потенціал поля.

«Термін нотаріального оформлення аграрної розписки може скласти від декількох годин до декількох днів залежно від того чи виробник вже видавав аграрну розписку, чи робить це вперше.  Перш за все, це стосується перевірки нотаріусом належним чином оформлених прав виробника на земельні ділянки.  Можливості нового Реєстру аграрних розписок дають змогу значно прискорити нотаріальне посвідчення розписок за умови добре проведеної підготовчої роботи», - говорить Лія Сорока, керівник програм МФК з розвитку фінансування агросектору в Україні.

«На практиці аграрна розписка оформлюється від 3 до 7 днів, і це якщо вона – перша для даного виробника. Якщо він оформлює розписку повторно, то інколи все встигається за 1 день. Тобто – однозначно швидше, ніж у випадку з будь-яким іншим кредитним інструментом», - уточнює куратор проекту по Полтавській і Черкаській областях Роман Колібаба. У нього досвід роботи з розписками – найбагатший, адже Полтавщина була першопроходцем проекту, тож тримає за кількістю оформлених аграрних розписок першість (близько 45 станом на середину січня), а Черкащина займає 3 місце з 34 розписками (тобто, на ці 2 області доводиться 40% усіх виданих в Україні розписок).

Наявність кредитної історії в легкому доступі вкупі з можливістю безумовного списання заборгованості у випадку невиконання поставки, без тривалих судів, стала привабливою для банків, деякі з яких (ті, що активно працюють з аграріями) вже поставили на потік роботу з аграрними розписками. Втім, жодного випадку невиконання аграріями своїх зобов’язань історія аграрних розписок в Україні ще не знає.

Вигідно і фермерам, і постачальникам, і банкам

Постачальники матеріально-технічних ресурсів, наприклад, міжнародні агрохімічні компанії чи їхні дилери, досить охоче працюють з аграрними розписками. Наприклад, з самого початку функціонування в Україні аграрних розписок з ними працюють такі компанії, як «Сингента» та «Байєр». Як розповіли представники компанії «Сингента», станом на початок нинішнього року фірма вже оформила 31 аграрну розписку на 40 тис. т зернових загальною вартістю 170 млн грн.

Постачальників не зупиняє навіть те, що аграрій розраховується натурою. Ті, хто працює з аграрними розписками, вже мають налагоджені зв’язки з агротрейдерами або іншими постійними покупцями сільгосппродукції. Тож поставка врожаю продавцю агрохімії чи пального або банку відбувається тільки на папері, на практиці ж товар везеться агротрейдеру або переробнику, якому дилер матеріально-технічних ресурсів негайно продає отриману згідно розписки сільгосппродукцію. Як розповідають представники компанії «Сингента», аграрні розписки виступають елементом форвардної угоди між нею, фермером та зернотрейдером.

Ця схема вже настільки відпрацьована, що в Кременецькому районі Тернопільської області була оформлена розписка під заставу малини (згадайте термін зберігання – ред.). Втім, левова частка аграрних розписок в Україні досі оформлялася на основні польові культури. Так, зі 190 аграрних розписок на загальну суму 1,2 млрд грн, виданих в Україні станом на середину січня цього року, 90 було видано на кукурудзу, 40 – на соняшник і 34 на пшеницю. І лише цієї зими були видані перші розписки під майбутній урожай малини та яблук.

Аграріям цікаві розписки ще й тим, що не потрібно платити відсотки за кредит і віддавати в заставу ліквідну техніку, якої у більшості в обріз. «Оскільки при використанні цього інструменту господарство не повинно платити за вексель банку, він цікавий навіть великим агрокомпаніям», - говорить керівник зерноторгового відділу компанії «Монсанто» Олександр Гладун.

Втім, як відзначає керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» Кирило Мухомедзянов, 90% аграрних розписок видають малі й середні господарства. Відповідальний за оцінку ризиків банку «Агропросперіс», котрий видав третину всіх аграрних розписок в Україні і половину фінансових, Олексій Шклярук уточнив, що найбільший інтерес до цього інструменту проявляють господарства, що обробляють 400-1000 га. А двоє клієнтів не мають в обробітку і 100 га.

Звісно, до нового фінансового інструменту, як і взагалі до будь-яких новинок, фермери приглядаються обережно. Наприклад, спочатку дехто, не розібравшись, підозрював у намірах забрати у фермерів землю за рахунок цього інструменту. Хоча земля в механізмі аграрних розписок фігурує тільки по тій причині, щоб пересвідчитися, чи урожай, що й виступає заставою, росте саме на землі даного сільгосппідприємства, а не на чиїйсь іншій. Тож, мабуть, недарма, як відзначає Роман Колібаба, ті, хто раз скористався аграрними розписками, зазвичай користуються ними повторно. Як додає заступник міністра юстиції Олена Сукманова, ними користувались би ще активніше, якби НБУ змінив правила регулювання роботи банків, які стримують активність останніх в роботі з аграрними розписками.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: аграрные расписки

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0