Спецможливості
Огляди продукції

Адаптивний потенціал нових сортів і перспективних ліній пшениці м’якої озимої миронівської селекції

10.01.2020
1650
Адаптивний потенціал нових сортів і перспективних ліній пшениці м’якої озимої миронівської селекції фото, ілюстрація

Світове виробництво зерна пшениці м’якої озимої, найважливішої продовольчої культури, не встигає за ростом населення планети. Тому завжди була актуальна й особливо загострилася останніми роками продовольча проблема. Як наслідок — спостерігається постійне зростання цін на її зерно на фоні зміни клімату, енергетичної кризи та екологічних проблем.

 

 

 

З 2005 року у відділі селекції озимої пшениці почали досліджувати потенціал продуктивності нових сортів і перспективних ліній пшениці м’якої озимої залежно від різних фонів мінерального живлення та строків сівби. Згодом дослідження сортів проводили після різних попередників. Із формуванням в інституті лабораторії агротехнологій 2016 року восени заклали багатофакторний дослід: упродовж останніх двох років досліджували потенціал продуктивності 20 нових сортів і перспективних ліній пшениці, висіяних по п’яти попередниках у різні строки.

Агротехнічні умови закладання дослідів — типові, тобто аналогічні виробничим: подрібнення й загортання рослинних решток, вирівнювання поверхні ґрунту, внесення основного добрива — N60P60K60 кг/га д. р. (нітроамофоска N16P16K16), передвисівна культивація на глибину 5–6 см, коткування посівів. Насіння пшениці протруювали препаратом Максим Стар 025 FS, т.к.с. (1,5 л/т), норма висіву — 5 млн схожих насінин на 1 га. Сіяли селекційною сівалкою СН-10 на глибину 3–4 см. Навесні з відновленням вегетації пшениці та в період виходу рослин у трубку посіви підживлювали аміачною селітрою з розрахунку N30 д.р./га. На V етапі органогенезу посіви обробляли баковою сумішшю препаратів: гербіциду Камео 75, в.г. (20 г/га), фунгіциду Солігор 425 ЕС, КЕ (0,8 л/га), інсектициду Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,15 л/га) та прилипача Тренд 90 (0,2 л/га).

Щороку гідротермічні умови різнилися й були переважно складні для вегетації культури та формування врожаю. Так, 2016–2017 вегетаційний рік характеризувався як гостро посушливий. Із серпня 2016 року по липень 2017-го випало 453 мм опадів, що становило 74% середньої багаторічної кількості. Нестачу вологи спостерігали в серпні й, особливо, у вересні 2016 року (60 та 4% відповідно), а також у березні, травні та червні 2017-го (33, 39 і 23% відповідно). Середня температура повітря цього періоду (9°С) перевищувала середню багаторічну на 0,9°С, але в жовтні та листопаді 2016-го була на 1,5 та 0,8°С менша й становила 6,7 та 1,4°С відповідно. Аномально теплим був березень 2017-го — середня температура повітря перевищувала середньомісячну багаторічну на 4,8°С. Динаміка гідротермічного коефіцієнта (ГТК) восени та в період весняно-літньої вегетації також свідчить про екстремальні умови для росту й розвитку рослин і нерівномірність опадів у часі.

В умовах 2016–2017 вегетаційного року оптимальними строками сівби озимої пшениці по всіх попередниках був період 29 вересня — 1 жовтня. Відхилення термінів висіву в бік більш ранніх або пізніх строків по попереднику сидеральний пар та пізніших — по інших попередниках призвело до зменшення середньої врожайності сортів від 0,15 т/га — по попереднику озимий ріпак до 1,1 і 1,2 т/га — по попередниках кукурудза на зерно й соняшник. За скоростиглістю виокремлено сорти: Аврора миронівська, Вежа миронівська, МІП Валенсія та лінії Лютесценс 55198 і Лютесценс 37519, посіви яких колосилися на три-сім днів раніше за стандартний сорт Подолянка.

В умовах нестачі вологи в ґрунті по попередниках, за винятком сидерального пару, стан рослин оцінювали як критичний: їхня висота в середньому по сортах, залежно від попередника, становила лише 63–66 см. Зокрема, по попереднику сидеральний пар середня висота рослин сортів і ліній варіювала від 68–71 см (Вежа Миронівська, Аврора миронівська, МІП Валенсія, Лютесценс 37519) до 97–101 см (МІП Княжна, Миронівська слава). Вилягання та ураження збудниками хвороб у їхніх посівах не спостерігали.

Максимальну середню врожайність зерна всіх сортів і ліній пшениці — 4,91 т/га отримано за їхньої сівби 29 вересня по попереднику сидеральний пар. Із-поміж досліджуваних сортів лідерами були: Трудівниця миронівська й МІП Дніпрянка — 6,51 та 6,28 т/га, сорт-стандарт Подолянка — 5,07 т/га. По попередниках озимий ріпак і соя сорт МІП Валенсія істотно перевершив стандарт на 0,34 і 0,29 т/га. По попереднику соняшник перевагу мали сорти МІП Ювілейна, МІП Валенсія та лінія Лютесценс 37564, а по попереднику кукурудза на зерно — сорти Трудівниця миронівська, МІП Валенсія, МІП Ювілейна, МІП Ассоль, Вежа миронівська та лінія Лютесценс 55198. Рівень урожайності пшениці переважно залежав від попередника, частка впливу якого становила 67%. Водночас частка впливу інших чинників та їхніх взаємодій становила 1,5–5,9%.

У 2017–2018 вегетаційному році випало 697 мм опадів (114% середньої багаторічної кількості). Нестачу вологи спостерігали в серпні та вересні 2017-го (33 і 23% відповідно), а також у квітні та травні 2018-го (49 і 57%). Максимальна кількість опадів випала у грудні та березні — 115 і 93 мм (275 та 245%). Значної шкоди завдали часті липневі дощі цьогорічного вегетаційного сезону (22 дні), що призвело до затримки зі збиранням урожаю, часткового проростання зерна та зменшення врожайності.

Середня температура повітря нинішнього вегетаційного року (9,9°С) перевищувала середню багаторічну на 1,7°С, але в березні 2018-го її показник був на 3°С менший і становив 1,8°С. Аномально теплими були грудень 2017 року, квітень та травень 2018-го: середні температури повітря цих місяців перевищували середньомісячні багаторічні на 4,5; 4,2 та 3,1°С відповідно.

Активна вегетація пшениці (t <5°С) припинилася 30 жовтня 2017 року, а перехід середньодобової температури повітря через 0°С відбувся 8 січня 2018-го. Мінімальна температура повітря взимку сягала -20,2°С, середньодобова — до -14,9°С. Сніговий покрив, що тримався на посівах із грудня по березень, сприяв добрій перезимівлі рослин. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С у бік плюсових значень відбувся 25 березня, а активна вегетація пшениці розпочалася з 01 квітня. У цей період відбулося раптове збільшення середньодобових температур повітря (понад 10°С)! Урожайність сортів пшениці, залежно від попередників та строків сівби, наведено в таблицях 1 і 2.

Серед сортів озимої пшениці, які вирощували в 2016–2017 рр. на Носівській СДС, особливо виокремлюється сорт Оберіг миронівський. Це пов’язано як із його генетичними особливостями, так і з технологією вирощування, в якій було використано високоякісні препарати провідних фірм світу.

Попередник — конюшина на насіння першого укосу. Після збирання конюшини 29–30 серпня провели оранку на глибину 23–25 см.

Насіння оброблене комплексом препаратів: Ламардор Про 180 FS, ТН, (0,6 л/т), Гаучо Плюс 466 FS, ТН (0,5 л/т), Поліміксобактерин, р., (0,6 л/т), комплексним рідким органо-мінеральним добривом Силач (0,5 л/т), регулятором росту Лідер Пульс, в.с. (0,025 л/т).

Передвисівний обробіток ґрунту проведено 16 вересня ґрунтообробним агрегатом «Борекс» на глибину 5–6 см. Відразу після цієї операції провели висівання насіння сівалкою СЗТ 5,4 на глибину 4–5 см з одночасним внесенням у рядки нітроамофоски (16:16:16) в дозі 90 кг/га (у фізичній вазі). Норма висіву насіння — 5 млн схожих насінин на 1 га. Посіви закоткували гладкими котками.

Відсутність опадів у вересні 2016 року (лише 4,7 мм) відтермінувала появу повних сходів (вони з’явились наприкінці першої декади наступного місяця після інтенсивних жовтневих дощів). Активна вегетація припинилася в середині жовтня, і пшениця ввійшла в зиму у фазі трьох–чотирьох листків.

Зима 2016/17 сприяла добрій перезимівлі посівів, а прохолодна, рання, затяжна весна — активному весняному кущінню культури (відновлення вегетації відбулося 7–9 березня), для підсилення якого вже 10 березня було проведено підживлення азотними добривами (КАС–32, 100 л/га).

Обробку гербіцидами провели в комплексі з використанням мікродобрива, регулятора росту та карбаміду у фазі кущіння рослин (10 квітня): Гранстар Голд 75, в.г. (18 г/га) + Діален Супер 464 SL, в.р.к. (0,4 л/га) + карбамід (7 кг/га) + Силач (1 л/га) + Лідер Пульс, в.с. (50 мл/га). Друге підживлення азотними добривами (карбамід, 100 кг/га ) провели наприкінці періоду кущіння — 21 квітня, а на початку трубкування, 27 квітня, — першу фунгіцидну обробку препаратом Аканто Плюс 28, КС (0,9 л/га). Другу фунгіцидну обробку на початку фази колосіння (27 травня) виконали з використанням Вареону 520, к.е. (1 л/га) + карбамід (5 кг/га).

 Урожайність сорту Оберіг миронівський на площі 30 га становила 7 т/га. На період збирання густота стеблостою становила 650–800 шт./м2. Також в умовах виробничого періоду 2017–2018 років у Миронівському інституті пшениці на насінницьких посівах досліджували технологічні схеми вирощування озимої пшениці провідних компаній — «Дюпон», «Байєр», «Укравіт». У складних погодних умовах цього виробничого сезону ці технології забезпечили отримання врожайності сортів Естафета миронівська, Світанок миронівський і МІП Валенсія на рівні 6,5– 6,3 т/га.

Таким чином, для реалізації потенціалу продуктивності пшеничного поля за складних погодних умов особливу увагу в господарствах слід приділяти організаційно-господарським прийомам, зокрема ретельному добору сортів, попередників і строків сівби, що не потребує додаткових витрат, а також обов’язковому захисту рослин та оптимальному їхньому живленню. Фахівці Миронівського інституту пшениці готові до співпраці та нададуть консультативно-методичну допомогу щодо біологічних особливостей сортів, а також елементів технології їхнього вирощування.

 

О. Дергачов, завідувач лабораторії агротехнологій, канд. с.-г. наук

А. Сіроштан, завідувач відділу насінництва, канд. с.-г. наук

О. Заїма, наук. співробітник, канд. с.-г. наук, Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

М. Сардак, заступник директора Носівської СДС, канд. с.-г. наук

журнал "Пропозиція", №10, 2018 р.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0