Спецможливості
Техніка та обладнання

100 ц/га — не межа!

03.03.2010
637
100 ц/га — не межа! фото, ілюстрація

Земля є вічним засобом виробництва, і за правильного використання вона не виснажується, а навпаки, поліпшує свої якості. 

Земля є вічним засобом виробництва, і за правильного використання вона не виснажується, а навпаки, поліпшує свої якості.

Раціональне використання земельних ресурсів має велике значення для економіки сільського господарства та країни в цілому. В сільському господарстві отримання продукції пов'язано з якісним станом грунту, з характером та умовами його використання. Людина, впливаючи на верхній орний шар грунту, створює потрібні умови для росту та розвитку сільгоспкультур.
Одне із завдань сільгоспвиробника - виростити високоякісний урожай в достатній кількості, без значних витрат та не виснажуючи при цьому грунт.
Корпорація "Агро-Союз" - інноваційне сільськогосподарське підприємство, яке має досвід ефективного вирощування агрокультур і, піклуючись про землю, впроваджує новітні технології.
Слід зауважити, що господарство працює в степовій зоні (Дніпропетровська область), яка є зоною недостатнього зволоження. Тож без втручання людини складно одержати навіть 60 ц/га зерна озимої пшениці.
Отже, дуже важливо напрацьовувати досвід вирощування високих і якісних урожаїв з мінімальними затратами в таких та схожих агрокліматичних умовах. Саме тому було розроблено проект "Топ-100", який нині успішно працює. Головне завдання проекту - отримати не менше 100 ц/га озимої, хоча для "Агро-Союзу" найвище досягнення - 80-90 ц/га зернових на окремих полях. Тому є стимул працювати далі в пошуках ефективних методів вирощування 100-центнерних, а, може, й більше, врожаїв.
- Як уже зазначалося, завдання цього досліду - отримати врожайність озимих 100 ц/га без втрати якості та за мінімальних витрат. Але, крім того, ми хочемо визначити сошник, який найбільше адаптований до технології No-Till, виявити плюси й мінуси кожного сошника для цієї технології, порахувати відсоток схожості насіння за висівання різними сошниками, швидкість росту й проходження фаз культурою, урожайність після кожного з чотирьох типів сошників, - доповнює Олена Дудкіна, провідний спеціаліст з управління проектами та програмами. - Також ми будемо відстежувати потребу культури в підживленні за фазами росту, реагування її на внесення добрив у нашій агрокліматичній зоні за різних погодних умов, можливість нівелювання жорстких погодних умов способом використання обприскувань-"обманок" для одержання максимального врожаю озимої пшениці навіть у несприятливих умовах клімату. Наше завдання - навчитися управляти культурою в процесі її росту й розвитку через застосування як поживних елементів, так і засобів захисту, регуляторів росту.
 Завдання полегшує системне використання грунтозахисної технології, яка дає можливість економити ресурси, накопичувати вологу та підвищувати родючість грунту.
- Використання системи грунтозахисного землеробства зводить вплив погоди та клімату на ефективність рослинництва до 20%, - зазначив Анатолій Гонтар, провідний спеціаліст з проектів і програм Корпорації "Агро-Союз". - Решта (80%) припадає на технології та управління в сільському господарстві, об'єднані в одну систему. Тож украй потрібно долучити до спільної роботи всі природні, технологічні, технічні й людські чинники, щоб, управляючи ризиками, одержати весь максимум від потенціалу землі.
Для цього спеціалісти Департаменту агропроектів Корпорації "Агро-Союз" під озиму культуру та обрану технологію змоделювали умови й строки висіву, визначили оптимальний набір ресурсоощадної техніки, розрахували потрібну кількість добрив і періоди їхнього внесення залежно від фази культури, а також визначили засоби захисту рослин, які треба використати для отримання запланованого результату. Варто зазначити, що останні кілька років спостерігається зміщення термінів висівання озимих культур. Так, якщо років десять тому оптимальним терміном у нашому регіоні вважали сівбу з 5 по 15 вересня, то тепер наші аграрії сіють до першої декади жовтня. Виходячи з цього, було прийнято рішення про пізніші терміни посівної.
30 вересня минулого року на дослідних ділянках було засіяно 118,5 га за технологією No-Till сівалками з чотирма різними робочими органами: монодиском, подвійним диском, дисково-анкерним та анкерним сошниками. Тобто було закладено чотири ділянки.
Сіяли озиму пшеницю (сорт: Писанка, М1000 = 42,9 г; 1-а репродукція), норму висіву розраховували так, щоб мати 4,5 млн рослин на один гектар. Попередник - кукурудза на силос. Водночас із висіванням внесли 20% азоту від запланованої норми на урожай 100 ц/га зерна, адже озима пшениця потребує саме такої кількості азоту в осінній період. Фосфор і калій внесли в повній дозі.
Перед посівною поле обробили хімічним способом: препарат Директор (сіль гліфосату, 480 г/л, в.р.) з нормою витрати 1,5 л/га + Фактор (2,4-Д, 500 г/л, у формі ефіру). Така обробка гарантує захист від бур'янів і унеможливлює потребу конкурування культури з ними.
Посівний матеріал теж потребує захисту від хвороб і шкідників, тому насіння обробляли сумішшю протруйника Циклон (діюча речовина - тіабендазол, 80 г/л, к.е. + тебуконазол, 60 г/л, к.е), інсектицидом Конфідор Максі та регулятором росту Радостим.
На початку кущіння пшениці посіви підживили рідким добривом КАС за допомогою спеціальних форсунок у нормі 32 кг діючої речовини азоту на один гектар.
Результати відстежують на цьому полі двічі на тиждень. При цьому проводять зйомки на кожній із чотирьох ділянок, підраховують кількість рослин, оцінюють їхній стан: проходження рослинами фаз розвитку (за Цадоксом) і скільки позитивних температур для цього було потрібно.

Анна Каплун

Advertisement

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0