Спецможливості
Статті

Тех­но­логія ме­ханізації при­го­ту­ван­ня й роз­да­ван­ня кормів

15.05.2013
3107
Тех­но­логія ме­ханізації при­го­ту­ван­ня й роз­да­ван­ня кормів фото, ілюстрація

Високі показники в галузі тваринництва залежать не тільки від закупівлі продуктив­ного племінного стада, високопро­дуктивного устаткування, а й від розвитку кормової бази комплексів. На сьогодні одним із важливих напрямів  підвищення продуктивності великої рогатої худоби є професійне використання сучасних кормозмішувачів, за допомогою яких можна приготувати збалансовані за складом кормові суміші.

Високі показники в галузі тваринництва залежать не тільки від закупівлі продуктив­ного племінного стада, високопро­дуктивного устаткування, а й від розвитку кормової бази комплексів. На сьогодні одним із важливих напрямів  підвищення продуктивності великої рогатої худоби є професійне використання сучасних кормозмішувачів, за допомогою яких можна приготувати збалансовані за складом кормові суміші.

С. Балаценко,
комерційний директор, 
АТ «Успіх-Східна Україна»,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com
Спеціально для проекту «Пропозиції»
«Тваринництво та ветеринарія» 

Прак­ти­ка за­сто­су­ван­ня кор­мозмішу­вачів на підприємствах аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су засвідчує: рівень по­ї­дан­ня при­го­това­них у та­кий спосіб кормів підви­щується на 20–30%. Як наслідок, збільшується кількість на­доїв і поліпшу­ють­ся якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки мо­ло­ка. За­вдя­ки одер­жан­ню оп­ти­маль­но­го за скла­дом ба­га­то­ком­по­нент­но­го кор­му, підви­щується й стійкість тва­рин про­ти різних за­хво­рю­вань.
Як зро­би­ти годівлю рен­та­бель­ною
 На­сам­пе­ред, слід ро­зуміти, що кор­мозмішу­вач — ли­ше інстру­мент, який до­по­ма­гає до­ся­га­ти потрібно­го ефек­ту від годівлі. І як­що корм го­ту­ва­ти не­пра­виль­но, то по­каз­ни­ки мо­жуть не тільки не підви­щу­ва­ти­ся, а й зни­жу­ва­ти­ся.
Ос­но­ва тех­но­логії зміша­ної годівлі — постійне поїдан­ня ко­ро­вою кор­му, що скла­дається з потрібних ком­по­нентів, зміша­них у су­во­ро виз­на­че­них про­пор­ціях, з пев­ни­ми струк­тур­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Всі по­каз­ни­ки та­кої суміші опи­са­но в раціоні. Скла­да­ти йо­го тре­ба ін­ди­віду­аль­но в кож­но­му гос­по­дарстві на базі на­яв­них кормів і з ура­ху­ван­ням ба­га­ть­ох інших чин­ників. Відо­мо, що в разі пе­ре­хо­ду від тех­но­логії роздільної годів­лі до зміша­ної поїдан­ня кормів збіль­шується, що, своєю чер­гою, сприяє зро­с­тан­ню про­дук­тив­ності, але інко­ли цей ефект мо­же бу­ти оман­ним. Не­точ­не до­три­ман­ня ре­ко­мен­дацій при­го­ту­ван­ня кор­мо­суміші мо­же при­зве­с­ти до збіль­шен­ня тран­зи­ту кор­му трав­ною си­с­те­мою, знач­но­го зни­жен­ня ефек­тив­ності годівлі і, як наслідок, до погіршен­ня здо­ров’я тва­рин. Іноді по­каз­ни­ки «ви­прав­ля­ють» за до­по­мо­гою спеціаль­них кор­мо­вих до­ба­вок, що зно­ву ж збільшує вартість кормів і дає тим­ча­со­вий ефект.
Ос­но­ва ефек­тив­ної годівлі — постійне, неухильне до­три­ман­ня всіх ре­ко­мен­до­ва­них ви­мог приго­ту­ван­ня й роз­давання кор­му, тоб­то точності ра­ціону. Во­на по­ля­гає як у кількісних по­каз­ни­ках (точні про­порції усіх скла­до­вих кор­мо­суміші), так і в якісних: де­які ком­по­нен­ти по­винні ма­ти необхідну струк­ту­ру, тоб­то бу­ти на­яв­ни­ми в кор­мо­суміші не тільки в потрібній кількості, а й мати відповідний ви­гляд.

Змішу­вач-кор­мо­роз­да­вач:
ро­би­мо пра­виль­ний вибір
 Як уже за­зна­ча­ло­ся, годівля бу­де ефек­тив­ною за умо­ви до­три­ман­ня точ­ності раціону. Якісна скла­до­ва кор­му напря­му за­ле­жить від то­го, хто й на чо­му йо­го го­тує. Є досвід вітчиз­ня­них гос­по­дарств, у яких по­каз­ни­ки мо­ло­ка, а та­кож за­галь­на рен­та­бельність зміню­ва­ли­ся на 10–30% тільки завдяки заміні  кор­мозмішу­ва­ча. Тож зро­зуміло, що до цих ма­шин на­ле­жить ви­су­ва­ти ду­же ви­сокі ви­мо­ги.
 Кор­мозмішу­вач має бу­ти не про­сто надійною ма­ши­ною, він по­ви­нен га­ран­ту­ва­ти ви­ко­нан­ня своєї ро­бо­ти про­тя­гом усь­о­го ро­ку! Навіть один день про­стою мо­же при­зве­с­ти до не­приємних наслід­ків, то­му що на будь-яку зміну скла­ду або струк­ту­ри раціону тва­ри­ни обов’яз­ко­во відре­а­гу­ють.
Ви­би­ра­ю­чи ма­ши­ну в гос­по­дарство,  вра­хо­вую­ться ви­мо­ги, які ви­су­ва­ють­ до будь-якої ма­ши­ни:
   низь­ка ціна;
   надійність (за­без­пе­чен­ня що­ден­ної ро­бо­ти);
   низь­ке енер­го­с­по­жи­ван­ня (по­туж­ність трак­то­ра, ви­т­ра­та ПММ);
   низь­ка вартість обслуговування;
   про­сто­та об­слу­го­ву­ван­ня й ек­сплу­а­тації;
   на­явність якісно­го сервісу (за­ле­жить від по­ста­чаль­ни­ка);
   три­ва­лий термін служ­би.
В ос­нов­но­му, це не тільки технічні, а й еко­номічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки. Най­час­тіше ви­бі­р кор­мозмішу­ва­ча грун­туєть­ся на по­шу­ку ком­промісу між ціною та іншими вищезазначенними по­каз­ни­ка­ми. Про­те не вар­то оби­ра­ти ма­ши­ну, орієнтуючись тільки на її низький ціновий рівень, адже невисока ціна в подальшому може призвести до високих витрат. Адже, го­ло­вна ме­та прид­бан­ня кормо­змішувача — точ­ність раціону.
От­же, по­вне ім’я аг­ре­га­ту — подріб­ню­вач-змішу­вач-роз­да­вач кормів. Уже з на­зви зро­зуміло, що в од­но­му бун­кері відбу­ва­ють­ся різні про­це­си, при­чо­му де­які з них — од­но­час­но. У про­цесі при­го­ту­ван­ня кор­мо­суміші ма­ши­ни зва­жу­ють, подрібню­ють і змішу­ють різні за вла­с­ти­во­с­тя­ми ком­по­нен­ти і, за­леж­но від кон­ст­рукції, роб­лять це по-різно­му. То­му, ви­би­ра­ю­чи ма­ши­ну, тре­ба вра­хо­ву­ва­ти тех­но­логічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки, які ста­нов­лять її суть. Са­ме від них за­ле­жить, наскільки лег­ко бу­де до­сяг­ти потрібно­го ре­зуль­та­ту: одержання ви­со­ко­якісної кор­­мо­суміші.
 На сьо­годні на рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки пред­став­ле­но різні мо­делі кор­мозмішу­вачів ба­га­ть­ох за­­кор­дон­них і вітчиз­ня­них ви­роб­ників. Увесь про­по­но­ва­ний асор­ти­мент, з ура­ху­ван­ням ти­пу змішу­валь­них ро­бо­чих ор­га­нів, мож­на розподіли­ти на дві гру­пи: з го­ри­зон­таль­ни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми (на­далі — го­ри­зон­тальні) та з вер­ти­ка­ль­ни­ми (на­далі — вер­ти­кальні).

За вер­ти­каль­ни­ми — май­бутнє?!
Нині найбільше за­тре­бу­вані кор­мо­змішувачі з вер­ти­каль­ним шнеком. За ос­танні 10 років їхня ча­ст­ка на євро­пейсь­ко­му рин­ку збіль­ши­ла­сь від 30 до 80%. У чо­му се­к­рет? Во­ни прості, надійні в ек­сплу­а­тації, ефек­тивні в ро­­боті й ма­ють при­ваб­ли­ву ціну.
Місткість бун­керів для змішу­ван­ня кормів у вер­ти­каль­них мо­де­лях ко­ли­вається від 3 до 48 м3, що дає мож­ливість із мак­си­маль­ною точністю обра­ти будь-яку мо­дель за­­леж­но від по­голів’я ста­да на кон­крет­но­му тва­рин­ниць­ко­му ком­плек­сі. Такі аг­ре­га­ти під час ро­­бо­ти меньше уш­­ко­­джу­ють  струк­ту­ру кор­­мів, що спри­ят­ли­во по­­зна­чається на якості одер­жу­ва­ної кор­мо­вої ма­си. Цикл змішу­ван­ня три­ває 5–8 хв.
 На­явність у гос­по­дар­ст­вах по­голів’я по­над 800 голів ВРХ по­тре­бу­ва­ла ство­рен­ня вер­ти­каль­них кор­мозмішу­вачів з місткістю бун­ке­ра по­над 12 м3 і дво­ма-трьома шне­ка­ми. Така конструкція дасть змогу збільшити саму місткість бункера за рахунок його довжини, при цьому висота та ширина будуть невеликими. Наприклад, дво­шне­ковий кор­мо­змішу­вач з місткістю бун­ке­ра 12 м3 за­­без­­печуватиме кормом таку саму кількість тварин, як і одношнековий, але при цьому змо­же переміщуватися у проходах ферми (Н=2,5 м, W=2,0 м) досить вільно.

Го­ри­зон­таль­ний:
відповідає за якість?
 Своєю чер­гою, го­ри­зон­тальні кор­мозмішу­вачі (призначені для спеціальних раціонів) становлять 8% євро­пейсь­ко­го рин­ку. Місткість бун­ке­ра да­ної мо­делі варіює від 7 до 18 м3.
Го­ри­зон­тальні кор­мозмішу­вачі рів­но­мірніше по­да­ють корм і можуть подрібнювати коренеплоди, якщо ті присутні в раціоні. Не­доліка­ми го­ри­зон­таль­них мо­де­лей є: по­га­на ро­бо­та під час подрібнен­ня со­ло­ми­с­тих кормів, по­ру­шен­ня струк­ту­ри ком­по­нентів змішу­ва­ної ма­си, що при­зво­дить до зни­жен­ня якості при­го­тов­а­ної кор­мо­суміші.

Технічні ета­пи при­го­ту­ван­ня кор­­му
   Зва­жу­ван­ня
Без точ­но­го до­зу­ван­ня ком­по­нентів ми не змо­же­мо одер­жа­ти потрібний раціон. Слід вра­ху­ва­ти не тільки мож­ливість зва­жу­ван­ня важ­ких скла­до­вих, де пе­ре­ван­та­жен­ня або не­до­ван­та­жен­ня 50–100 кг не ду­же впли­ває на ре­зуль­тат, а й роз­г­ля­ну­ти про­цес на лег­ких си­пких кор­мах, де та­ка погрішність до­корінно змінює не тільки вартість раціону (комбікорм — най­до­рож­чий еле­мент раціону), а і йо­го кор­мо­ву цінність. Де­які ма­ши­ни про­сто не да­ють мож­ли­вості зва­жу­ва­ти легкі еле­мен­ти в бун­кері, і їх до­во­дить­ся до­зу­ва­ти ок­ре­мо.
Важ­ли­во вра­хо­ву­ва­ти й надійність ва­го­вої си­с­те­ми, бо відмо­ва навіть од­но­го з кількох тен­зо­дат­чиків уже не дасть змо­ги зва­жу­ва­ти. На надійність впли­ва­ють як самі еле­мен­ти ва­го­вої си­с­те­ми, кон­ст­рукції дат­чиків ва­го­во­го бло­ка, так і спосіб їхньо­го мон­ту­ван­ня на ма­шині. У кон­ст­рукції має бу­ти вра­хо­ва­но вплив піко­вих на­ван­та­жень, які ви­ни­ка­ють під час ру­ху ма­ши­ни не­­рівни­ми до­ро­га­ми з по­вним бун­ке­ром. Ма­шина має бути з ра­мою спе­ціаль­ної кон­ст­рукції, що дасть мож­ливість змен­ши­ти мікро­де­фор­мації, які ви­ни­ка­ють як за по­трап­лян­ня ко­ле­са ма­ши­ни в яму, так і під час  роз­ри­ван­ня ру­лонів сіна в бун­кері. У ма­ши­нах, не при­зна­че­них для ве­ли­ких на­ван­та­жень (під впли­вом та­ких мікро­де­фор­мацій), за­галь­на кон­ст­рукція зго­дом роз­хи­тується, що спри­чи­нює як змен­шен­ня точ­ності зва­жу­ван­ня, так і рап­то­вий вихід із ла­ду тен­зо­дат­чиків си­с­те­ми.
От­же, ра­ма — один із го­ло­вних еле­ментів си­с­те­ми зва­жу­ван­ня! То­му до неї тре­ба ви­су­ва­ти особ­ливі ви­мо­ги:
   стабільність і стійкість про­ти скру­чу­ван­ня (за­без­пе­чує точність зва­жу­ван­ня);
   дат­чи­ки си­с­те­ми зва­жу­ван­ня ма­ють бу­ти змон­то­вані на рамі, а не в рамі;
   ши­ри­на ра­ми має бу­ти не менш ніж 1 000 мм (за­без­пе­чується стабільність під час ру­ху, точність зва­жу­ван­ня й надій­ність транс­пор­ту­ван­ня). Найміцніші рами —з труби квадратного перетину.
   Подрібнен­ня й змішу­ван­ня
Головне, що слід пам’ята­ти: подріб­нен­ня й змішу­ван­ня — це два зовсім різні, хо­ча й взаємо­за­лежні, про­це­си. Спо­чат­ку тре­ба подрібни­ти кор­ми, а потім уже їх пе­реміша­ти. Вже не­од­но­ра­зо­во за­зна­ча­ло­ся, що струк­ту­ра кор­му — най­важ­ливіший мо­мент, яко­му ду­же важ­ли­во приділя­ти на­леж­ну ува­гу.
Три­ва­лий про­цес подрібнен­ня змен­шує до­вжи­ну нарізки  кор­му до міні­маль­­ної, а струк­ту­ру змінює мак­си­маль­но (збільшується кількість дрібної фракції)!
От­же, до чо­го при­зво­дить три­ва­лий про­цес подрібнен­ня:
   пе­ре­ви­т­ра­та ПММ;
   ве­ли­ка кількість не­потрібної дрібної фракції — мен­ша за потребу кількість струк­тур­но­го кор­му;
   ча­сові за­тра­ти — замість то­го, щоб поїсти і йти на доїння, ко­ро­ви че­ка­ють на корм;
   підви­ще­не спрацювання еле­ментів кор­мозмішу­ва­ча.
Прак­ти­ка по­ка­зує, що че­рез 20– 30 хв після по­чат­ку про­це­су по­­дрібню­ван­ня у фракційно­му складі подрібне­но­го сіна 45% за­галь­ної кількості ста­но­ви­ти­муть дрібні ча­ст­ки розміром до 10 мм. Ці дріб­­но­фракційні ча­с­точ­ки по­га­но за­сво­ю­ють­ся в рубці й не ма­ють жодної ко­ристі в кор­мо­суміші, бо про­хо­дять тран­зи­том че­рез трав­ну си­с­те­му. Та­ким чи­ном, струк­тур­но­го кор­му ви­хо­дить усь­о­го 55% первісно зва­же­ної кіль­кості.

От­же, що до­вше ми «кру­ти­ти­ме­мо» гру­бий корм, на­при­клад, ту са­му со­ло­му, то більше сповільнюєть­ся про­цес її подрібнен­ня. А що відбу­деть­ся зі струк­ту­рою цієї са­мої со­ло­ми? Відповідь од­на: во­на змінить­ся, й змінить­ся мак­си­маль­но. Як на­­слідок, на подрібнен­ня ви­т­ра­чається 20–30 хв, за які довгі во­лок­на пе­ре­тво­рюються на зви­чай­ну «мо­чал­ку», а по­ло­ви­на пе­ре­треть­ся в по­терть.
Три­ва­лий про­цес змішу­ван­ня змінює од­норідність кор­мо­суміші мі­­ні­маль­но, а струк­ту­ру — мак­си­маль­но! Для збе­ре­жен­ня струк­ту­ри кор­му про­цес змішу­ван­ня має бу­ти за­вер­ше­ний про­тя­гом 5–8 хв після за­ван­та­жен­ня ос­тан­нь­о­го ком­по­нен­та. При цьо­му якість про­це­су змішу­ван­ня відіграє да­ле­ко не ос­тан­ню роль. Ком­по­нен­ти кор­му мають бу­ти ре­тель­но пе­ремішані, щоб у ко­ро­ви не бу­ло мож­ли­вості поїда­ти йо­го вибірко­во.
 Задля якісно­го пе­ремішу­ван­ня ком­по­нен­ти ма­ють бу­ти подрібнені до до­вжи­ни, що не більша за ши­ри­ну мор­ди ко­ро­ви.
   Транс­пор­ту­ван­ня
Ду­же ча­с­то мож­на по­чу­ти, що кор­ми за­го­тов­ля­ють в од­но­му місці, а потім уже їх пе­ре­во­зять. Без­пе­реч­но, в кож­но­му гос­по­дарстві про­цес транс­пор­ту­ван­ня індивіду­аль­ний, і тут тре­ба шу­ка­ти безліч ком­промісів. Зазвичай за час транспортування до місця роздачі завершується цикл приготування раціону. Дуже великі відстані збільшують час приготування та собівартість кормів, по­­гіршують структурні показники.
   Роз­да­ван­ня
У процесі роздавання необхідні компроміси, адже іноді розміри проїздів на фермах сильно обмежують вибір кормозмішувача, і тоді вже іншу техніку підбирають «під міксер». Тобто коже­н раз, ви­би­ра­ю­чи міксер-кор­мо­роз­да­вач, слід враховувати:
   розміри корівни­ка (ма­шина має віль­но рухатися про­хо­да­ми та заїжджа­ти у во­ро­та);
   кількість по­голів’я й спосіб йо­го ут­ри­ман­ня;
   тип кор­му та ступінь йо­го подрібнен­ня;
   наявну техніку, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ють для за­готівлі кормів на фермі, а вже до неї до­би­ра­ти кор­мозмішу­вач.

Шнек — усь­о­му го­ло­ва!
Змішу­вальні шне­ки з різа­ль­ни­ми еле­мен­та­ми-но­жа­ми, що містять­ся в бун­кері, ре­тель­но подрібню­ють і змішу­ють за­ван­та­жу­вані інгредієнти до одер­жан­ня од­но­рідної ма­си. Про­цес змішу­ван­ня напря­му за­ле­жить від розмірів і обертів шне­ка, ос­­кільки не­до­стат­ня оп­тимізація цих по­­каз­ників під ваші кор­ми й об­ся­ги збільшує час змішу­ван­ня за по­вно­го бун­ке­ра, тож, відповідно, й струк­ту­ра кор­му по­ру­шується.
Який оп­ти­маль­ний розмір шне­ка? Най­пер­ше, шне­ко­вий ме­ханізм має бу­ти адап­то­ва­ний під розміри бун­ке­ра. Що  більше розмір шне­ка, то мен­ше обертів йо­му потрібно зро­би­ти для пе­ре­мі­шу­ван­ня кор­мо­вої ма­си. Відповідно, час змішу­ван­ня менш три­ва­лий, а про­цес відбу­вається інтен­сивніше й точніше.
За ма­ло­го розміру шне­ка збільшується чис­ло йо­го обертів, а це, своєю чер­гою, не сприяє щадному став­лен­ню до кор­му, до того ж на йо­го пе­ремішу­ван­ня ви­т­ра­чається знач­но більше ча­су, ніж на­ле­жить. До­дат­ко­ве кри­ло вни­зу шне­ка дає мож­ливість знач­но змен­ши­ти час змішу­ван­ня. Має зна­чен­ня й ве­ли­чи­на за­зо­ру між нижніми вит­ка­ми шне­ка й дни­щем. Ма­лий за­зор дає змо­гу підніма­ти з дна й рівномірно замішу­ва­ти навіть си­пкі ком­по­нен­ти, як­що їх за­ван­та­жи­ти на по­чат­ку про­це­су, ко­ли цьо­го потребує логісти­ка. Де­які ви­роб­ни­ки (напр., Siloking) для цьо­го до нижніх витків спіралі при­ва­рю­ють навіть спеціаль­ний шкре­бок із за­гар­то­ва­ної сталі, що дає змогу змен­ши­ти за­зор і збільши­ти термін служ­би шне­ка.

Що кра­ще для ко­ро­ви?
Бун­кер: оп­ти­маль­на ге­о­метрія
Що та­ке іде­аль­ний бун­кер? Як ви самі розумієте, корові все одно в якій колір пофарбований бункер або яка у нього товщина. Тварину цікавить лише смак і кількість корму, який вона отримує. Отже, основною характеристикою бункера є не лише його об’єм, ала й форма. Як­що в ге­о­метрії бун­ке­ра пе­ре­ва­жа­ють вер­ти­кальні або горизонтальні розміри, то це при­зве­де до змен­шен­ня точ­ності раціону, ут­во­рить­ся «мерт­ва зо­на», в якій корм змі­шу­ва­ти­меть­ся ду­же повільно.
Збільшен­ня розміру бун­ке­ра має сенс тільки на по­чат­ку про­це­су по­­дріб­нен­ня або під час роз­ри­ван­ня ве­ли­ких ру­лонів сіна. Ру­лон, по­ки він не розірвав­ся, якийсь час обер­тається на шне­ку у верхній ча­с­тині бун­ке­ра, ще не подріб­не­не сіно роз­пу­шується, зай­ма­ю­чи ве­ли­кий об­сяг, і мо­же ви­па­да­ти на­зовні, як­що в ма­шині для цьо­го не пе­­редбачено  спе­ціаль­но­го за­хи­с­ту. В по­­­даль­шо­му сіно подрібнюється, осідає на дно бун­ке­ра й при­дав­люється во­ло­ги­ми ком­по­нен­та­ми.

 Як­що скла­да­ти раціон на весь об­сяг, то потрібно знач­но збільшу­ва­ти час змішу­ван­ня для одер­жан­ня од­норідної суміші в «мерт­вих зо­нах».
Ре­б­ра бун­ке­ра роб­лять для збіль­шен­ня твер­дості й стабільності кон­ст­рукції. Во­ни та­кож де­що при­галь­мо­ву­ють корм під час обер­тан­ня, за­вдя­ки чо­му змен­шується час змішу­ван­ня.
Удо­с­ко­на­лен­ня тех­но­логії ви­роб­ництва кор­мозмішу­вачів дає змо­гу де­я­ким ви­роб­ни­кам змен­шу­ва­ти тов­щи­ну стінок бун­ке­ра й дни­ща за­вдя­ки зміні їхньо­го профілю. Спеціаль­но підси­лю­ють тільки ок­ремі місця, де відбу­вається підви­ще­не зно­шу­ван­ня. Це дає мож­ливість змен­ши­ти за­галь­ну ва­гу ма­ши­ни та енер­го­­спо­жи­ван­ня й навіть по­дов­жи­ти термін служ­би.
Кількість і форму ножів кожний виробник підбирає виходячи з призначення кормозмішувача, враховуючи склад, вологість передбачуваних кормів, інтенсивність використання машини. Досвід свідчить, що для українських умов ножі для кор­мозмішу­ва­ча ма­ють бу­ти ви­роб­лені зі сталі спеціаль­но­го за­гар­ту­ван­ня з різни­ми ви­да­ми за­хис­них по­криттів про­ти сто­чу­ван­ня й відповіда­ти пев­ним стан­дар­там:
   бу­ти взаємо­замінни­ми, тоб­то од­на­ко­ви­ми на всіх вит­ках шне­ка;
   ма­ти ре­гу­ль­о­ва­ний кут різан­ня;
   верхні ножі мають бу­ти укріплені підтри­му­валь­ни­ми пла­с­ти­на­ми — для більшої надійності;
   бу­ти зно­состійки­ми;
   бути придатними для заточування.

У різних ма­ши­нах ножі ма­ють тов­щи­ну від 3 до 8 мм. Тонкі ножі вва­жа­ють гостріши­ми, але вони швид­ше спрацьовуються. Зро­зуміло, що їхня ча­с­та заміна по­тре­бує більшої ува­ги. У ве­ли­ких но­жах має бу­ти мож­ливість для ре­гу­лю­ван­ня ку­та ата­ки. На во­ло­гих кор­мах ножі за­со­ву­ють, на су­хих — ви­су­ва­ють. Аг­ре­сив­ний кут дає змо­гу швид­ше подрібню­ва­ти грубі кор­ми й не знач­но підви­щує енер­го­с­по­жи­ван­ня. Якісне за­то­чу­ван­ня ножів мож­на здійсню­ва­ти тільки на спеціаль­них, при­зна­че­них для цьо­го, вер­ста­тах.
Далі бу­де

Інтерв'ю
Наприкінці жовтня «Нор-Ест Агро», одна з найбільших дистрибуторських компаній України, відзначає свій перший ювілей, 10 років на ринку. Нібито й не багато, скажете ви, але для України, це реально дата, особливо сьогодні, коли країна... Подробнее
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее

1
0