Шля­хи до ви­со­ких на­доїв мо­ло­ка

Без молока неможливий повноцінний розвиток організму людини та особливо дітей - це основний та незамінний продукт харчування, виготовлений самою природою.

У га­лузі тва­рин­ництва мо­лоч­не ско­тар­ст­во є до­волі тру­до­міст­ким і най­­склад­нішим за тех­но­логією, але над­зви­чай­но важ­ли­вим у соціаль­но­му плані. Від мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва знач­ною мі­рою за­ле­жить ро­дючість грунтів, яка підви­щується з вне­сен­ням гною як ос­нов­но­го ор­ганічно­го до­б­ри­ва. За рік від однієї ко­ро­ви жи­вою ма­сою 450-500 кг мож­на одер­жа­ти не мен­ше 10 т ор­ганіч­них до­б­рив, що є се­ред­нь­ою оп­ти­маль­ною нор­мою вне­сен­ня на один гек­тар ріллі.
Га­лузь мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва до­сить успішно роз­ви­вається і в ТОВ "Аг­ро­фірма "Вікторія" Білопільско­го рай­о­ну Сумсь­кої об­ласті.
За­галь­на діяльність
гос­по­дар­ст­ва
Ста­ном на 1 січня 2010 р. під сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ки­ми угіддя­ми бу­ло зай­ня­то 4109 га, або 98,3% за­галь­ної зе­мель­ної площі. У їхній струк­турі рілля ста­но­вить 98,6%, сіно­ко­си та па­со­ви­ща - 1,4%. Зро­шу­ва­них та осу­ше­них зе­мель не­має.
У рос­лин­ництві підприємство спе­­ціа­­лізується на ви­ро­щу­ванні зер­но­вих куль­тур, цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку, сої та кор­мо­ви­роб­ництві, в тва­рин­ницт­ві - на племінно­му мо­лоч­но­му ско­тарстві та то­вар­но­му сви­нарстві.
В ос­танні три (2007-2009) ро­ки тут щорічно ви­роб­ляється в се­ред­нь­о­му 5,9 тис. т зер­но­вих, в то­му числі близь­ко 0,7 тис. т ку­ку­руд­зи (12%), по­над 7,0 тис. т цу­к­ро­вих бу­ряків, 225 т насіння со­няш­ни­ку, близь­ко 190 т ріпа­ку, 36 т сої. Під­приємство ви­роб­ляє близь­ко 2,5 тис. т мо­ло­ка та ре­алізує по­над 158 т ху­до­би всіх видів у живій масі, в то­му числі 144 т (91%) ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би у живій масі.
За період 2005 по 2009 рік включ­но мо­лоч­на про­дук­тивність дійно­го ста­да корів зрос­ла на 904 кг, або 16,4%. За 2010 рік від кож­ної ко­ро­ви в се­ред­нь­о­му на­доєно 6135 кг мо­ло­ка.
    
Успішний роз­ви­ток мо­лоч­но­го ви­роб­ництва
Інтен­сифікацію га­лузі здійсне­но за­вдя­ки міцній кор­мовій базі, на­лежній се­лекційно-племінній ро­боті, ви­со­ко­му рівню ор­ганізації праці, поліпшен­ню ро­бо­ти із відтво­рен­ня ста­да ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, по­всяк­денній ро­боті з пра­ців­ни­ка­ми мо­лоч­них ферм та якісно­му ве­те­ри­нар­но­му за­без­пе­чен­ню.
У струк­турі посівних площ під кор­мові куль­ту­ри на 2011 р. бу­ло за­пла­но­ва­но 800 га. У струк­турі посіву кор­мо­вих куль­тур під ба­га­торічні тра­ви на цей пе­ріод відве­де­но в се­ред­нь­о­му 100 га - під лю­цер­ну на сіно, під од­норічні тра­ви - ви­ко-овес - на сінаж до 200 га, су­дан­ку - 230 гек­тарів.
Се­ред­ня вро­жайність зер­но­вих з од­но­го гек­та­ра 1 га за ос­танні три ро­ки ста­но­ви­ла 33 ц, сіна ба­га­торічних трав - 30 та зе­ле­ної ма­си з них - 196 ц, сіна од­но­річних трав не бу­ло, а зе­ле­ної ма­си з них - 86 ц, ку­ку­руд­зи на зе­ле­ний корм і си­лос - 285 ц. У се­ред­нь­о­му в гос­по­дарст­ві одер­жу­ють по 39-41ц к. од. з од­но­го гек­та­ра сіяних кор­мо­вих куль­тур.

Міцна кор­мо­ва ба­за змен­шує со­бівар­тість мо­ло­ка
У 2007 році собівартість од­но­го цент­не­ра ре­алізо­ва­но­го мо­ло­ка ста­но­ви­ла 110,3 грн, відповідно, в 2008 - 145,5 грн і у 2009 р. - 170,7 гривні.
Слід за­ува­жи­ти, що важ­ли­ву роль у не­ви­сокій собівар­тості ре­алізо­ва­но­го мо­ло­ка відіграє те, що в гос­по­дарстві за мінімаль­них за­трат ви­ро­щу­ють до­сить не­по­гані вро­жаї більшості кор­мо­вих куль­тур. Так, у 2007 р. собівартість 1 ц си­ло­су ста­но­ви­ла 14,6 грн, сіна­жу - 5,3 грн, 1 ц сіна ба­га­торічних трав - 21,5, зе­ле­ної ма­си з них - 2,9 грн, зер­но­фу­ра­жу влас­но­го ви­роб­ництва - 71,0 грн; у 2008 році, відповідно, - 9, 7, 22, 2,7 та 71 грн; у 2009 році - 15,4, 18, 42, 3,2 та 54,7 гривні.
Од­но­час­но із зміцнен­ням кор­мо­вої ба­зи підви­щен­ню ефек­тив­ності ве­ден­ня га­лузі мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва знач­ною мі­рою спри­я­ла се­лекційно-племінна ро­бо­та із вдо­с­ко­на­лен­ня по­род­них і про­дук­тив­них яко­с­тей ху­до­би.
   
Ви­ро­щу­ван­ня ре­монт­но­го мо­лод­ня­ку ВРХ
Для підви­щен­ня мо­лоч­ної про­дук­тив­ності та поліпшен­ня тех­но­логічних яко­с­тей ма­точ­не по­голів'я ле­бе­динсь­кої по­ро­ди з 1995 ро­ку ста­ли осіме­ня­ти сім'ям гол­ш­тинсь­ких чор­но-ря­бих бу­гаїв, а пізніше - сім'ям бу­гаїв швіцької по­ро­ди.
Ста­ном на 1 серп­ня 2010 ро­ку на фер­мах підприємства ут­ри­му­ва­ли всьо­го 1435 голів ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, в то­му числі 450 голів ук­раїнської чор­но-ря­бої мо­лоч­ної по­ро­ди (309 голів) та бу­рої мо­лоч­ної по­ро­ди (141 го­ло­ва).
З пер­шо­го дня на­ро­д­жен­ня ре­монт­них те­лиць від ви­со­ко­про­дук­тив­них ко­рів ут­ри­му­ють в індивіду­аль­них клітках до 20 діб, потім пе­ре­да­ють до профілак­торію, де їх ут­ри­му­ють гру­па­ми по 6-10 голів, далі - в те­лят­ни­ках та­ки­ми са­ми­ми гру­па­ми. Се­ред­нь­о­до­бові при­ро­с­ти жи­вої ма­си ре­монт­них те­лиць усіх віко­вих груп за ос­танні три (2007-2009) ро­ки ста­но­ви­ли в се­ред­нь­о­му 591 г, а у 2009 р. - 611 г. Під час ви­ро­щу­ван­ня ре­монт­ним те­ли­цям за­без­пе­че­но зба­лан­со­ва­ний за по­­­­жив­ністю раціон, у мо­лоч­ний період їм ви­по­ю­ють 500 кг нез­би­ра­но­го і 580 кг соєво­го мо­ло­ка.
Пер­ше осіменіння ре­монт­них те­лиць прак­ти­ку­ють, в ос­нов­но­му, в 17-18 мі­сяч­­но­му віці се­ред­нь­ою жи­вою ма­сою 350-360 кг. Не­телі 6-7-місяч­ної тіль­нос­ті фор­му­ють­ся в ок­ремі гру­пи і за­кріплю­ють­ся за досвідче­ни­ми працівни­ка­ми. Тва­ри­ни усіх віко­вих груп ма­ють постійну міне­раль­ну підгодівлю: кор­мо­ву сіль та зне­ф­то­ре­ний фо­с­фат - за нор­ма­ми за­леж­но від віку, а ко­ро­ви - за­леж­но від їхньо­го фізіологічно­го ста­ну.

Ут­ри­ман­ня та годівля дійних корів
У гос­по­дарстві за­сто­со­ву­ють тра­диційну стійло­во-табірну тех­но­логію прив'яз­но­го та безприв'язного ут­ри­ман­ня ху­до­би.
Дійне ста­до корів розміще­не на трьох мо­лоч­них фер­мах. Тут ви­ко­ри­с­то­вується од­­нозмінна ор­га­ні­за­ція пра­­ці з дво­ра­зо­вим доїнням корів до­­їльною ус­та­нов­кою УДА-16 та у мо­ло­ко­про­во­ди УДМ-100 і УДМ-200 "Брац­лав­чан­ка" з охо­ло­д­жен­ням мо­ло­ка до плюс 4°С, а на двох мо­лоч­них фер­мах у літній період - на ус­та­нов­ках УДС-8. На­ван­та­жен­ня на опе­ра­то­ра ма­шин­но­го доїння за доїння у доїльні відра - 32-35 голів, а у мо­ло­ко­провід - 45-50 голів.
Гос­по­дар­ст­во ви­ко­ри­с­то­вує од­но­тип­ну годівлю ху­до­би кор­мо­суміша­ми, які го­ту­ють із гру­бих, со­ко­ви­тих та кон­цен­т­ро­ва­них кормів і роз­да­ють ти­по­ви­ми кор­мо­роз­да­ва­ча­ми. Слід відміти­ти, що все по­голів'я ху­до­би от­ри­мує кон­цен­т­ро­вані кор­ми у ви­гляді комбікормів, які ви­го­тов­ля­ють, в ос­нов­но­му, із влас­но­го зер­на (пше­ни­ця, ячмінь, ку­ку­руд­за) та ма­ку­хи у влас­но­му комбікор­мо­во­му це­ху (с. Жовт­не­ве). Премікси та знач­на ча­с­ти­на со­няш­ни­ко­вої ма­ку­хи за­ку­по­ву­ють­ся.
Тва­ри­ни всіх ста­те­вовіко­вих груп ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би постійно от­ри­му­ють вітамінно-міне­раль­ну підгодівлю у ви­гляді преміксів, які до­да­ють до ком­бікормів.
Гній з приміщень ви­да­ля­ють гноєви­ми транс­пор­те­ра­ми ТСН-3Б. Поїння ху­до­би про­во­дять за до­по­мо­гою ав­то­ма­тич­них на­пу­ва­лок ПА-1.