Спецможливості
Новини

Земля і вибори

06.01.2012
829
Земля і вибори фото, ілюстрація

Купівлю-продаж сільгоспгектарів, вірогідно, запровадять уже після парламентських перегонів

Чи не найголовнішою подією 2011 року для більшості сільгоспвиробників стало подовження терміну дії мораторію на купівлю-продаж агрогектарів - за законопроект "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення" проголосували 275 із 318 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. 

Чи не найголовнішою подією 2011 року для більшості сільгоспвиробників стало подовження терміну дії мораторію на купівлю-продаж агрогектарів - за законопроект "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення" проголосували 275 із 318 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Валерій Друженко

Запровадження ринку земель із нового року для декого виглядало обнадійливо, але у багатьох викликало занепокоєння. Застереження цілком логічні. Як, приміром, можна запускати купівлю-продаж, якщо не проведено інвентаризації, не напрацьовано необхідної нормативної бази? Часто такі запитання під час обговорення земельних перспектив лунали з вуст обурених учасників круглих столів та конференцій. І що робити, коли поспішно запроваджений ринок призведе до того, що чорноземи масово скуплять спекулянти? Людям хочеться жити і працювати на власній землі. Або таке економічне питання: де виробникам аграрної продукції брати гроші на посівну? Адже сільгосппідприємства змушені будуть вишукувати немалі фінансові ресурси, аби, передусім, викуповувати гектари, на яких сіяти. Врешті-решт, мільярди гривень "вимиються" з економіки.
Паперова заборона
Ухваленим у Верховній Раді документом до 1 січня 2013 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.
Також до цієї дати не допускається:
а)    купівля-продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б)    купівля-продаж або відчуження у інший спосіб ділянок і зміна цільового призначення (використання) наділів, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну ділянки на іншу відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
А купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б", запроваджується за умови набрання чинності закону України про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року.
Обгрунтовуючи необхідність прийняття зазначеного законопроекту, Голова Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік зазначив: "Закон України "Про Державний земельний кадастр" та нова редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наберуть чинності у 2013 році...
Більше того, виходячи з норм Регламенту, прийнятий у першому читанні за основу проект Закону про ринок земель до 1 січня 2012 року не може бути доопрацьований і прийнятий у цілому як закон. Таким чином не буде подовжено дію мораторію, як пропонується законопроектом..." Але, за словами Григорія Калетніка, "з 1 січня виникне питання визначення на законодавчому рівні конкретної дати зняття мораторію". Її відсутність "у сучасних умовах існування різних технологій і схем неодмінно призведе до різного роду маніпуляцій та довільних тлумачень". Тому, задля уникнення різночитань, "момент зняття мораторію доцільно установити в прив'язці не до строку набрання чинності Законами про ринок земель та про Державний земельний кадастр, а до конкретної дати"...

Спочатку - кадастр,
потім - застава
Парламент також підтримав законопроект про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів" (щодо відтермінування). Документом пропонується подовжити до 1 січня 2013 року строки, визначені для розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Відповідно до чинного законодавства, значні штрафи за відсутність таких проектів землеустрою мали б накладати вже з нового року. Хоча, за словами Григорія Калетніка, "це норма правильна, оскільки безвідповідальне ставлення до землі, експлуатація землі тільки заради прибутку без збереження її родючості, виснаження земель, справді, потребує сьогодні серйозного покарання. Але, на превеликий жаль, ми не врегулювали цілу низку інших позицій, за яких би, дійсно, й орендарі, і власники земельних наділів були б упевнені, що замовлений і проплачений ними проект землеустрою буде стабільний хоча б у межах 7 або 10 років.
Окрім того, і великий обсяг роботи, і затрати, які потрібні для проведення, і тому не всі орендарі... встигли розробити відповідні проекти землеустрою".
   Парламент також ухвалив ще один документ, що стосується земельних відносин: прийнято законопроект, за яким не можна віддати землю в заставу без присвоєння кадастрового номера. Наявність такого номера є також необхідною умовою укладання угоди про іпотеку. Зроблено це, аби захистити, передусім, банківські установи від протиправних дій. Адже один із найпоширеніших нині ризиків із земельними ресурсами в банківському секторі - передача у заставу позичальниками земельних ділянок, які не наділені правом власності або користування. Також немало випадків, коли оформляється кредит на наділ, якого не існує в натурі.
   Чи не найбільший резонанс викликав розгляд парламентом законопроекту про ринок земель. Причому не лише у Раді, де засідали народні обранці, а й під її стінами: народ із гаслами виступав проти ухвалення суперечливого для суспільства закону. Адже саме з його прийняттям наступного року й мав би запрацювати ринок агрогектарів. Сільгоспвиробники намагалися навіть загнати до парламенту корову, демонструючи таким чином, що політика держави у даному разі - антиселянська. Та провести круторогу до сесійної зали не вдалося - на шляху постала охорона. Хоча окремі депутати заради піару навіть очолили групу підтримки із проштовхування до Ради байдужої до політики худобини.
Врешті-решт, депутатам ніхто не завадив, попри політичні обурення, розглянути законопроект і взяти його за основу. "За" проголосували 236 народних обранців. На табло висвітилася така пофракційна статистика: Партія регіонів дала одразу 189 голосів, "БЮТ - Батьківщина" - 0, "Наша Україна - Народна самооборона" - 5, комуністи - 0, "Реформи заради майбутнього" - 18, Народна Партія - 20, позафракційні - 13. Та, незважаючи на підтримку, згідно з регламентом, суперечливий для суспільства закон уже не встигав пройти  остаточний розгляд до нового року. Такий сценарій став можливим не лише тому, що для ринку нині надто багато невизначеностей і суперечностей, та й нормативна база не готова. Головна причина - парламентські вибори навесні наступного року, і депутатам саме час подумати про електоральні настрої.

Битва залізних аргументів
Треба сказати, що опозиція зустріла прийняття закону про ринок земель "у штики". Було висловлено цілу низку обгрунтувань, чому в жодному разі не можна приймати цей документ. "Фермери і сільгосптоваровиробники просили нас не обіцянок, а синхронізувати цей закон із низкою інших законів, які справді підтримують і дають перспективу розвитку фермерського і середнього сільськогосподарського виробництва. Ми ж його зараз гонимо попереду, а ті - тільки обіцяємо. Чому нам не винести ці законопроекти в пакеті, з тим щоб кожному було зрозуміло, що ми робимо добру справу?", - логічно зауважив народний депутат Анатолій Матвієнко.
Позиція опозиції:
   Приватизація - в інтересах кількох олігархів
Категоричним був і заступник голови Комітету ВР із питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи народний депутат Іван Заєць: "Що нового позитивного з'явилося в цьому законопроекті? Я побачив лише дві норми. Перше: серед суб'єктів купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення вже немає юридичних осіб. Купувати землю за цим законопроектом зможе тільки громада, держава і громадяни України. Друге: одній особі можна буде придбати не більше 100 га. Нагадаю, що в урядовому законопроекті було 2 тис. 100 га плюс успадкування - до нескінченності. Слава Богу, що в розробників цього законопроекту вистачило розуму хоч тут дослухатися до порад мудрих людей. Але цих новацій мало, щоб прийняти законопроект.
Більше того, в цілому цей законопроект є шкідливим, він покликаний запровадити в Україні сучасне поміщицтво, "зачистити" село від українців, зігнати їх із землі, яка для всіх землеробських народів, а отже, і для українців є найбільшою цінністю і найбільшим багатством. Іншими словами, цим законопроектом правлячий режим в особі Президента України Віктора Януковича, уряду і парламентської більшості хоче закінчити приватизацію сільськогосподарських земель в інтересах кількох олігархічних осіб", - застеріг парламентарій і закликав "не голосувати за цей законопроект, не покривати себе вічною ганьбою, не робити себе злочинцями".
Народний обранець навів кілька прикладів, які ілюструють його твердження.
1. Хоч громадянин і може набути лише 100 га, але він одночасно може взяти в оренду шість тисяч гектарів в одному районі, п'ять відсотків в одній області (у нас - десятки областей, сотні районів). Це означає, що можна мати в оренді до мільйона гектарів, а то і більше. Тобто кілька сімей можуть забрати в оренду все національне багатство. А що робити нашим громадянам? Покидати рідні місця і шукати щастя в місті - це неправильно.
2. У законопроекті немає жодних вимог професійного характеру для того, щоб набути землю. Не треба жити в селі, мати досвід роботи в сільському господарстві чи відповідної освіти. Потрібні лише гроші. А чи мають нині селяни гроші, щоб купити землю, створити фермерське господарство? Вони навіть не мають грошей, щоб одягти себе, нагодувати своїх дітей.
3. У законопроекті є глава про так звану консолідацію сільськогосподарських земель - це правовий механізм зігнати сьогодні фермера із землі і зігнати українця.
4. Немає механізму захисту власників паїв. Ви знаєте, які сьогодні угоди?! За цими угодами можна у будь-кого забрати землю!
5. Агрохолдинги не приписані до села, тому те, що виробляється в селі, - все йде на споживання або в інші галузі.
Таким чином, переконаний Іван Заєць, цей законопроект спрямований на те, щоб знеземелити село, щоб забрати в українців землю. Депутат закликав не голосувати за цей документ.

   Угіддя підуть за промисловими підприємствами
"Опозиція не голосуватиме за цей закон, - запевнив голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат Анатолій Гриценко. - Його категорично не можна зараз приймати". Відповідаючи на питання "чому?", депутат також навів свої аргументи:
1. Це - моральна відповідальність. Всім зрозуміло, що якби Віктор Федорович Янукович, ідучи на вибори, розвісив десятки тисяч бордів по країні, де, замість "Почую кожного", було б "Запроваджу купівлю-продаж землі", він би за жодних умов не став Президентом. Значить, це вже обман. Не робиться те, що обіцяно. Робиться те, що ховалося десь "за пазухою".
2. Реформи такого масштабу, які конче потрібні країні, у жодному разі не можна проводити в умовах тотальної недовіри до влади.
3. Реформи такого масштабу можна проводити лише тоді, коли вони підтримуються, принаймні, більшістю у суспільстві. Усі соціологічні служби фіксують відторгнення людьми цієї реформи. І, насамперед, із причини недовіри до влади. Навіть ті, хто хотів би, виходячи зі своїх переконань, впровадження ринку землі, відторгають цю реформу, бо розуміють, що ніякого ринку не буде. Не буде навіть базару. Буде скуповування землі кількома сім'ями, і сім'ї ці відомі.
4. Люди добре пам'ятають приватизацію промислових підприємств. Тоді їм також обіцяли з високих трибун, що всі стануть капіталістами, всі отримають акції і житимуть на дивіденди. Ну і... отримали кілька сімей. Абсолютно те саме прогнозовано буде і з ринком землі.
5. Навіть якби була в країні довіра до влади, навіть якби більшість громадян підтримувала ідею ринку, навіть якби було прийнято увесь пакет, проведено інвентаризацію, все "вичищено", за нинішніх умов у світі категорично не можна впроваджувати ринок земель. Це єдиний стратегічний ресурс країни, який ще залишився. Ресурс на десятиліття наперед.
В умовах, коли руйнується на очах зона євро, коли вже "на волоску" висить економіка Сполучених Штатів, коли буквально кожного дня безвідповідально друкують буквально мільярди євро і доларів, не підкріплених жодним матеріальним ресурсом, - це все прийде прямо або опосередковано в країну. Застереження, що іноземці не купуватимуть землю, уже розбили експерти, які знайшли, як мінімум, 10 шпарин у цьому законі, як це можна зробити. 

Інтерв'ю
Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає... Подробнее
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее

1
0