Чи зацікавлені банкіри в кредитуванні малих і середніх господарств?

Серед фермерів поширена думка, що банкам цікаво кредитувати лише агрохолдинги, а малі й середні господарства банкірам тільки заважають. Однак є банки, зацікавлені в малих і середніх господарствах. Наприклад, станом на 1 вересня ц. р. серед клієнтів Ощадбанку було більше 11 тисяч мікро-, малих і середніх агропідприємств. З початку року банк залучив 844 нових клієнти з цього сектору. І на сьогодні мікро-, малі й середні підприємства АПК становлять 7% клієнтів Ощадбанку.

Господарствам цього сегменту Ощадбанк видав станом на 1 вересня ц. р. вже 1,5 млрд грн. кредитів, збільшивши кредитний портфель з початку року на 400 млн грн. Таким чином, Ощадбанк вийшов на 3 місце в списку кредиторів мікро-, малого й середнього агробізнесу з 9% загального кредитного портфеля банків даному сегменту підприємств.

А в деяких напрямках Ощадбанк — лідер. Наприклад, за сумою часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, отриманої клієнтами банку: з грудня 2017 р. по липень 2018 р. вона склала 89,5 млн грн., що становить 42,4% всіх профінансованих з бюджету за цією програмою коштів. Також Ощадбанк є лідером в рамках державної програми кредитування сільського господарства, за якою фермерські господарства можуть фінансуватись під 1% річних (за рахунок отримання від Мінагрополітики компенсації сплачених процентів). Кожного місяця кількість таких клієнтів збільшується вдвічі.

В Ощадбанку вважають, що змогли вийти в лідери завдяки дуже вигідним умовам. Банк пропонує кредити фермеру на придбання сільгосптехніки за партнерськими програмами під 0,1% річних. Крім того, завдяки спільній програмі з Європейським інвестиційним банком та Європейським інвестиційним фондом позичальнику достатньо надати застави на 30% від суми кредиту.

Втім, аграріям було б цікавіше послухати про співпрацю з банком не від банку, а від представника невеликого господарства, яке з банком працює. Тому надаємо слово співвласнику й директору ТОВ «Перлина Поділля» з Хмельниччини Сергію Іващуку.

 - Розкажіть спочатку трохи про господарство.

— Наше підприємство було створено в 2003 році. Воно знаходиться в західній частині Хмельницької області. Основні напрями діяльності – рослинництво і тваринництво. Обробляємо 7000 га землі. Основні культури – кукурудза, пшениця, горох, ячмінь. Є й технічні культури (цукровий буряк, ріпак, соняшник), а також картопля.

А ще ми займаємося молочним скотарством і відгодівлею бичків. У нас 2300 голів ВРХ, в т. ч. 1000 дійних корів, і вирощуємо десь 400 бичків. По молочному скотарству ми, напевно, в трійці найкращих підприємств області. Надої молока з одної корови на рік становлять приблизно 7800 кг. Маємо елеватор на 30 тис. т зернових.

 - Які плани на майбутнє?

— Ми хочемо розширити елеватор до 50 тис. т, щоб мати можливість швидше приймати і підготовлювати зерно. Крім того, сьогодні ми завершуємо реконструкцію однієї молочнотоварної ферми за новими стандартами. В це за останні два роки ми вклали 15-17 млн грн. Після цього починаємо реконструкцію другої ферми, куди теж піде десь 20 млн грн. Потім буде реконструкція третьої ферми. Тобто десь до 40 млн грн. ми плануємо протягом 4 років вкласти в молочне скотарство, щоб вийти на потужність приблизно в 1500 дійних голів.

Також ми маємо невелику переробку зерна на крупи (горохові, ячні, пшеничні). Для першого етапу реконструкції переробки потрібно десь 10 млн грн.

Потім ми поставили відгодівлю бичків, але хотіли б запустити програму, щоб населення не продавало бичків 2-3 днів, а щоб ми за свої кошти запліднювали корівок населення, потім вони телят продавали б нам, ми їх правильно відгодовували.

А далі спільно збирати партії худоби. Хочемо в рамках Асоціації виробників молока і Асоціації виробників м’яса скооперуватися 10-15 компаніями, купити бійню в районі Одеси, і не везти м’ясо живою вагою, а забивати і відправляти в мусульманські країни. І на першому етапі цього проекту для відгодівлі телят потрібно буде теж 10 млн грн.

Крім того, у нас є близько 100 овець, але ми плануємо розширити цей напрямок, тому що баранина при правильній відгодівлі теж прибуткова.

 — Плани масштабні. А як збираєтесь забезпечити їх фінансування?

 — Ми залучаємо кредитні ресурси. І кредити беремо тільки в Ощадбанку. Цей банк є для нас надійним партнером. Час від часу користуємось також лізингом. Але це невеликий обсяг — десь 10% усього портфелю.

 — Для яких цілей залучаєте кредити?

— Наприклад, ми виростили кукурудзу. А в зв’язку з тим, як  сьогодні працює Укрзалізниця, ми не можемо вивезти урожай, тож нам потрібно його десь зберігати. Тому останній кредит ми брали для того, щоб побудувати нову сушарку потужністю 60 т зерна на годину. Це обладнання українського виробника «Лубнимаш». Можна було б взяти німецьке обладнання. Але воно дорожче, до того ж держава компенсує 25% від вартості устаткування українського виробництва.

Також фермери брали кредит для розширення елеватора. Ми добудовуємо три невеликі ємності зберігання і розширюємо склад.

В минулому році брали кредит на придбання племінних нетелів, щоб розширити виробництво. Також брали кредитні ресурси для закупівлі засобів захисту рослин. Тобто, по суті, отримуємо фінансування на всі потреби: обігові кошти, під основні засоби, під будівництво. Зараз наша компанія, як і ввесь аграрний бізнес, змушений кредитувати сільське господарство.

— Коли ваше господарство почало працювати з цим банком?

— З часу створення. Та в останні роки беремо більше кредитів. Справа в тому, що умови ведення бізнесу в аграрному секторі суттєво погіршилися, і своїх коштів недостатньо для того, щоб вирішувати всі операційні питання й розвиватися. Ми сьогодні багато реконструюємо, беремо нову техніку, тому постійно потрібні кошти. Брати кредити в доларах ризиковано, продавати частину акцій компанії зараз не актуально. Тому єдиний інструмент — це кредитні ресурси.

— Який у вас кредитний портфель?

— Близько 43 млн грн. В цьому році ми брали кредит на придбання сушарки «Лубнимаш» і двох силосів для елеватора. Це десь 12 млн грн. Даний кредит брали на 3 роки. Обладнання ми купили на 16 млн грн., з них кредит склав приблизно 12,5 млн грн, інше – власні кошти. Загальна вартість проекту 25 млн грн. Також 21 млн грн. брали навесні на поповнення обігових коштів для придбання засобів захисту – це кредит на один рік.

— Скільки вам повинні компенсувати?

— Ми отримали 25% від 14,7 млн грн мінус ПДВ, тобто десь на 3,1 млн грн. Подали документи в вересні, а в листопаді отримали відшкодування. Оператором по цих коштах виступає Ощадбанк.

— А раніше ви працювали з банком по державних програмах?

— В минулому році була програма по компенсації відсоткової ставки фермерам (в розмірі 7–8%) . То ми отримали в Ощадбанку компенсацію в розмірі більше 1 млн грн.

— Скільки тоді пішло часу на отримання коштів?

— Десь за 2 місяці. Коли в цьому році приймали рішення на придбання вітчизняної сушарки, розуміли, що можемо претендувати на відшкодування частини вартості обладнання, а значить, собівартість будівництва зменшується. У вересні надали документи, а в листопаді вже її отримали. Це позитив, тому що і так за останні три роки вітчизняний аграрний сектор сильно в усьому обмежили. Починаючи від портів, які не приймають товар, бо залізниця все перевезти не може, тому великим холдингам дають вагони, а малим і середнім господарствам не дають. Вартість зерна обвалилася: за кукурудзу в полі платять 4000 грн/т, а за вивіз її автомобілями потрібно заплатити 1500 грн/т за доставку. Ще й посилилися податки. Тому працювати стало непросто.

— Скільки часу проходить з моменту звернення до отримання коштів?

— Десь 2 місяці по спільній програмі кредитування сільського господарства з державою. А так на отримання кредиту десь іде 1–1,5 місяці. Але це залежить і від нас, наскільки ми якісно зробимо бізнес-план, наскільки вчасно подамо звітність.

В цілому Ощадбанк дуже оперативний. Хоча це державний банк, але він працює за європейськими стандартами. Мені особисто дуже подобається команда, яка працює в Хмельницькому. Вони дуже гнучкі і орієнтовані на клієнта, хоча у нас є стереотип, що державні підприємства дуже консервативні, бюрократизовані. Представники банку намагаються максимально посприяти, підказати, допомогти. Це приваблює, тому ми залишаємося партнерами з цією фінансовою установою.

— Скільки разів представники банку виїжджають на підприємство перед тим, як надати кредит фермеру?

— Наша кредитна історія дуже довга, тому, можливо, один раз виїжджають, щоб обстежити якусь техніку, максимум – два.

— Як ви ставитеся до цих державних програм по відшкодуванню вартості насіння, техніки будівництва ферм та інше? Багато гравців їх критикують…

— Окремі напрямки я теж критикую. Наприклад, що стосується молочнотоварних ферм. Взагалі в країні критична ситуація в молочному скотарстві І ми напевно, одні із тих, хто нарощує виробництво молока, а не вирізує поголів’я. І ми це робимо не завдяки державним програмам, а тому що в цьому напрямку теж можна досягати ефективності, рентабельності.

Скажіть, як можна за рік спроектувати, технічно захистити і отримати дозвіл в ДАБІ, потім побудувати, ввести в експлуатацію молочнотоварну ферму? Це скоріше робилося для деяких компаній, що мали вже практично добудовані ферми у 2017 році. Якби програму прийняли на три роки, то була б гарантія, що ти побудуєш і встигнеш прийняти участь у програмі.

А от для будівництва елеваторів програма буде діяти. Ми такими зусиллями будували цей елеватор, щоб встигнути подати документи на компенсацію. І чекаємо. У випадку з молочнотоварною фермою за рік це зробити нереально.

Взагалі я вважаю, що в програмах підтримки в першу чергу повинна бути компенсація відсоткової ставки (як це зараз діє для фермерських господарств). Мені здається, що це найбільш ефективні програми. Сьогодні майже всі фермери беруть кредити. І якби хоч частину ставки привести до європейського рівня — не 20%, а 7–10%, то за таких умов уже можна розвиватися. А сьогодні як виходить? Рентабельність бізнесу 20% і відсоткова ставка 20%.

Фото надані студією Lati Production