Спецможливості
Аналітика

Вирощування суниці садової: перспектива сезону 2017

31.05.2017
12325
Вирощування суниці садової: перспектива сезону 2017 фото, ілюстрація

З ринку найпоширенішої серед ягідних культур відлунюють не тільки погані, але й хороші новини. Звичайно, поворотні заморозки цієї весни стали для багатьох виробників тяжким ударом. Однак 2016 року сталося те, в що ще кілька років тому мало хто вірив: прорив у експорті свіжої суниці. І це в умовах неможливості прямих поставок до Росії. Крім того, торік ринок почав оживати після спаду попередніх років, викликаного перевиробництвом. У сезоні-2017 ціни на суницю можуть досягти рекордного за 10 років рівня — на жаль, не в валюті, а лише в гривнях.
 

Весняні заморозки: збитки і порятунок

— Цієї весни виробники суниці сконцентровані на втратах. «Одні господарства недобрали 10–20% врожаю, інші — більше половини, — розповідає керуючий партнер фірми «ФруТек» Олег Босий. Наприклад, одне з найбільших ягідних господарств України — «Аграна Фрут Лука», яке під самою лише суницею має близько 100 га, за чутками, втратило 30% урожаю. Крім того, холоди відтягли початок сезону на 10–15 днів: перші великі партії ягоди з’явилися аж у середині травня.

— Якщо на поверхні грунту -7 °С, суницю можна хоча б частково врятувати, тільки накривши її агроволокном, — стверджує технічний експерт зі спеціальних культур компанії Syngenta Володимир Воєводин.

Виробники підтверджують, що використання агроволокна давало відчутний ефект.

— Останні 2 роки ми захищаємося від заморозків агроволокном. На 11 га, закритих агроволокном, за температури -4 °С втрати врожаю становили 5% — загинула лише найбільша ягода. На 10 га, що відведено під сорти пізнього терміну дозрівання, які не накривали агроволокном, перший цвіт загинув повністю. Ці втрати складають близько 3 млн грн, — розповідає директор із виробництва господарства «Адана-3» Ерман Ероглу.

Однак, як продовжує Олег Босий, навіть під агроволокном суниця вціліла не вся. Тож, за його прогнозами, валовий збір суниці нинішнього року знизиться до 62 тис. т порівняно з 70 тис. т у 2016-му. Аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» очікують, що валовий збір становитиме менше 60 тис. т, тоді як торішній урожай вони оцінюють трохи більше ніж у 60 тис. т.

Рекордний експорт свіжої суниці

І справа не тільки в морозах. Причина ще й у ліквідації старих насаджень, тоді як нові на великих площах після 2013-го не закладалися, бо в розпал сезону на ринку спостерігався надлишок ягоди. «В попередні 2 роки були моменти, коли в південних областях на ринках суниця в панетках продавалася дешевше за вартість самої панетки», — розповідає О. Босий.

 

 

 

 

 

 

 

 

У сезоні-2016 почав відчуватися дефіцит ягоди високої якості. Експерти пов’язують це з проривом української суниці на експортні ринки. Статистика зовнішньої торгівлі різко контрастує з тими плачами, які дехто здіймав спочатку з приводу російського ембарго на імпорт української плодоовочевої продукції, а потім з приводу торгової блокади Криму. Так, якщо в 2013 році було експортовано 183 т свіжої суниці, в 2014-му — 252 т, то 2016-го вже 2271 т.

Минулого року Україна вперше за останні роки стала нето-експортером свіжої суниці і вперше здійснила поставки цього товару до ЄС. Щоправда, основним іноземним покупцем залишалася Росія, куди товар везли через Білорусь, на яку й припадають основні обсяги відвантажень української суниці, згідно митної статистики.

Експорт замороженої суниці теж зріс: у 2013-му він склав 234 т, а в 2016-му — 754 т. Щоправда, рекорд припадає на 2015-й — 1329 т. А от експорт наповнювачів та пюре з суниці, на жаль, знизився, але менше ніж удвічі: з 1550 т у 2013-му до 900 т у 2016-му.

 

Цінові перспективи сезону-2017/18

Зниження валового збору мало б підтримати ціну на ягоду. «АПК-Інформ: овочі і фрукти» взагалі прогнозує рекордну за останнє десятиліття (щоправда, не в валюті, а лише в гривнях) ціну на суницю: в середньому за сезон 27 грн/кг в опті на свіжий ринок і 15 грн/кг на переробку.

Щоправда, не всі експерти настільки оптимістичні. Олег Босий наприклад, висловлює лише обережне сподівання, що навіть у сезон суниця не продаватиметься нижче собівартості. Річ у тім, що досить високі середні за сезон ціни не виключають обвалу в жнива, передусім у період масового дозрівання ягоди в домогосподарствах.

Затримка дозрівання на 10–15 днів через холодну погоду може зумовити більш дружне, ніж зазвичай, достигання на початку сезону і відповідний обвал цін, нехай і короткостроковий. «Рання ягода дешевша, ніж суниця основного сезону — цілком можливий на українському ринку сценарій», — вважає Олег Босий. А от на сировину для переробки високої якості за прийнятними для переробників цінами однозначно буде попит.

Інвестиційна привабливість

Пожвавлення ринку, зростання цін і збільшення експортних можливостей знову стимулюють інвесторів. Однак, на думку експертів, зараз мають сенс інвестиції не в розширення площ, а в інтенсифікацію. Як відзначає Олег Босий, останнім часом готуються проекти з вирощування суниці в високих плівкових теплицях, зокрема, ремонтантних сортів за інтенсивними технологіями (на стелажах на субстраті) з прицілом на експорт. У зв’язку з цим зростає попит і на саджанці «європейського» типу, що здатні дати перший товарний урожай уже в рік посадки. Однак в Україні їх поки що не вирощують, а імпортувати з-за кордону — дорого.

На перший погляд, експортний потенціал України міг би бути великим, оскільки наша країна має чималі можливості з нарощування валового збору суниці. Так, у 2014-му, за оцінками FAO, Україна зібрала 66 тис. т суниці, що є 15-показником у світі. Для порівняння: Великобританія зібрала майже 105 тис. т, Марокко — 137 тис. т, Польща — 202,5 тис. т. Остання посідає 8 місце у світі за валовим збором, хоча за площею — 2-ге. Тобто, інтенсивні технології дали б змогу українським виробникам ягід конкурувати навіть із Польщею.

Водночас голова ГО «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна нагадує про високу конкуренцію на європейському ринку свіжої ягоди. «Не варто забувати, що на європейський ринок надходить середземноморська суниця з сезоном плодоношення 8 місяців, врожайністю 40–60 т/га і з країн, де вартість робочої сили подекуди співставна з нашою. Відповідно, собівартість там дуже низка», — пояснює вона.

Стримують експорт не тільки обмежені резерви робочої сили, а й недорозвинена інфраструктура. І мова не тільки про автошляхи. Наприклад, партію ягід до Катару торік довелося відправляти з пасажирським літаком, де не було потрібних можливостей для охолодження: вантажні авіаперевезення з Україні здійснюються нерегулярно.

 

 

 

 

 

 

 

 

Олег Босий нагадує, що досить вигідним могло б бути вирощування суниці на заморозку — щоправда, певних сортів, зокрема, Зенга Зенгана, Діп Ред, Ренесанс.

Так, вирощування Зенга Зенгана на гребені з мульчуванням плівкою на краплинному зрошенні в 4-річній культурі (перший урожай на 2-й рік після посадки — 22 т/га, на 3-й — 18 т/га, на 4-й — 16 т/га) дозволило б вийти на собівартість 0,44 €/кг (з яких 18 — вартість збирання). Для порівняння: ремонтантна суниця на стелажах у плівкових теплицях навіть за врожайності 70 т/га мала б собівартість 0,86 €/кг.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами виступів і бесід у кулуарах конференції "Ягоди України-2017: заморозка і свіжий ринок", проведеної компанією "АПК-Інформ: овочі і фрукти" в Запоріжжі, травень 2017

 

 

Інтерв'ю
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0