Як стабілізувати ціни на цукор та цукрові буряки

Україна має всі підстави для забезпечення внутрішніх потреб цукром власного виробництва. Цього не вдавалося зробити впродовж останніх трьох сезонів. Та чи тривалою буде стабільність ринку цукру?

Ук­раїнські спо­жи­вачі вже звик­ли до по­сту­по­во­го по­до­рож­чан­ня цу­к­ру. За три ро­ки ціни на со­лод­кий пісок зрос­ли більш ніж удвічі - до 9,50-10,50 грн/кг у роздрібних ме­ре­жах. То­му, як­що дефі­ци­­ту цу­к­ру не­має, - ціни стабільні, що приємно ди­вує спо­жи­вачів. Чим же вик­ли­ка­не та­ке "за­тиш­шя"?

Пе­ре­ду­мо­ви стабільності
В Ук­раїні ви­роб­ле­но по­­над 1,5 млн т цу­к­ру з бу­­ряків уро­жаю'2010. Цьо­го не ви­с­та­ча­ло для внутрішньо­го спо­жи­ван­ня, яке Держ­стат оцінив на рівні 1,7-1,8 млн т. Про­те, вра­хо­ву­ю­чи пе­ре­роб­ку вітчиз­ня­ни­ми цу­к­ро­ви­ми за­во­да­ми 259 тис. т цу­к­ру-сир­цю та імпор­ту - 90 тис. т біло­го цу­к­ру, дефіци­ту вда­ло­ся за­побігти. До то­го ж, про­гнозні на по­ча­ток но­во­го се­зо­ну цу­к­ро­варіння за­лиш­ки об­ся­гом близь­ко 100-150 тис. т стри­му­ють підви­щен­ня цін.
Упев­не­ності у по­дальшій до­статній про­по­зиції на рин­ку цу­к­ру до­дає оп­ти­містич­ний про­гноз но­во­го вро­жаю цу­к­ро­вих бу­ряків. Як­що під уро­жай 2010 ро­ку висіяли насіння цу­к­ро­вих бу­ряків на площі 492 тис. га, то цьо­горіч - 544 тис. га. Навіть за се­ред­нь­о­ста­ти­с­тич­но­го змен­шен­ня посівної площі на час зби­ран­ня вро­жаю в ме­жах 7-8% цу­к­рові бу­ря­ки зби­ра­ти­муть з площі по­над пів­мі­льйо­на гек­тарів.
За­вдя­ки роз­ши­рен­ню посівних площ під бу­ря­ка­ми, цьо­го ро­ку очікується урожай 16,5 млн т со­лод­ких ко­ренів, чо­го має ви­с­та­чи­ти для ви­роб­ництва 2,1 млн т цу­к­ру. От­же, внутрішні по­тре­би у цукрі за­без­пе­чи­мо, ще й змо­же­мо ек­с­пор­ту­ва­ти.
За інфор­мацією очільників профіль­но­­го міністер­ст­ва, в Ук­раїні цілком ре­а­ль­но ви­ро­щу­ва­ти цу­к­рові бу­ря­ки на площі 1,5 млн га, що близь­ко до мас­шта­бів га­лузі 1990 ро­ку (1,6 млн га). Ниніш­нє ви­роб­ництво со­лод­ких ко­ренів мо­же ся­га­ти 60-65 млн т (1990 рік - 44,3 млн т). На­яв­них по­туж­но­с­тей для пе­ре­роб­ки та­ко­го об­ся­гу си­ро­ви­ни не­­до­стат­ньо, але цілком ре­аль­но їх на­ро­с­ти­ти впро­довж на­ступ­них п'яти років па­ра­лель­но з фор­му­ван­ням си­ро­вин­них зон.
У 2009 ро­ці в Ук­раїні пра­цю­ва­ло 56 цу­к­ро­вих за­водів, 2010 ро­ку - 73, а, за по­пе­редніми да­ни­ми, - у 2011 році го­ту­ють­ся до се­зо­ну цу­к­ро­варіння 80 за­водів. Окрім цьо­го, в Ук­раї­ні - близь­ко 26 за­кон­сер­во­ва­них за­во­дів, які за від­повідно­го за­без­пе­чен­ня си­­ро­­ви­ною мо­жуть відно­ви­ти свою діяль­ність. У цьо­му разі за­галь­на по­тужність вітчиз­ня­них пе­ре­роб­них підприємств да­ва­ти­ме змо­гу щорічно ви­роб­ля­ти по­над 3 млн т цу­к­ру, з них по­над 1 млн т - ек­с­порт­ний по­­тенціал. Про­те для ре­алізації та­ких за­вдань потрібна дієва дер­жав­на підтрим­ка.
Та­ка підтрим­ка має ви­ра­жа­ти­ся, зде­біль­шо­го, у ство­ренні на­леж­них умов для ви­хо­ду про­дукції на зовнішні рин­ки. Ви­роб­ництво цу­к­ру по­над по­тре­бу вну­трішньо­го рин­ку без ек­с­пор­ту про­дукції мо­же при­зве­с­ти до збит­ко­вості ви­роб­ництва та, як наслідок, різко­го йо­го ско­ро­чен­ня. Подібне відбу­ва­ло­ся після 2006 ро­ку, ко­ли об­ся­ги спо­жи­ван­ня бу­ли на 40% мен­ши­ми за про­по­но­вані на рин­ку. Це при­зве­ло до фор­му­ван­ня ве­ли­ких пе­рехідних за­пасів, зни­жен­ня цін на си­ро­ви­ну та цу­кор, а відтак - до збит­ко­вості ви­роб­ництва. За 2007-2008 ро­ки посівна пло­ща со­лод­ких ко­ренів змен­ши­ла­ся май­же у 2,5 ра­за. Рен­та­бельність ви­ро­щу­­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків 2007 ро­ку ста­но­ви­ла мінус 11,1%. За тодішньо­го дефіци­ту цу­к­ру зро­с­тан­ня цін спо­с­те­ріга­ло­ся навіть у першій по­ло­вині по­точ­но­го ро­ку. Щоб це не по­вто­ри­ло­ся, слід ви­ва­же­но підхо­ди­ти до роз­вит­ку вітчиз­ня­ної бу­ря­ко­цу­кро­вої га­лузі.
Чим мо­же до­по­мог­ти дер­жа­ва
Ут­ри­му­ва­ти ціно­ву стабільність склад­­но без за­ходів дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня. Цілком логічним є за­про­ва­д­жен­ня для суб'єктів рин­ку обов'яз­ко­во­го дек­ла­ру­ван­ня на­яв­ності цу­к­ру (уря­до­ва по­ста­но­ва №851 від 10.08.2011), оскіль­ки для прий­нят­тя ви­ва­же­них рішень потрібно ма­ти до­стовірну інфор­мацію про на­явні то­варні ре­сур­си.
Ре­гу­лю­ван­ня рин­ку цу­к­ру має від­бу­ва­ти­ся рин­ко­ви­ми ме­ханізма­ми, зо­к­ре­ма по­си­лен­ням ак­тив­ної діяль­ності дер­жав­них опе­ра­торів. Так, Аг­рар­ний фонд Ук­раї­­ни у серпні прид­бав на відкри­тих тор­гах 95,7 тис. т цу­к­ру та має наміри за­ку­пи­ти най­б­лиж­чим ча­­сом ще 50-70 тис. т. Такі за­хо­ди, у то­му числі, спря­мо­вані на підтрим­ку цін на внутрішньо­му рин­ку.
Про­те ос­нов­не за­вдан­ня дер­жа­ви за умо­ви збільшен­ня ви­роб­ництва цу­к­ру - спри­ян­ня суб'єктам гос­по­да­рю­ван­ня в ек­с­порті про­дукції. На­разі є про­бле­ма­тич­­ною ре­алізація цу­к­ру в Російську Фе­де­рацію та Біло­русь. Ви­роб­ництво цу­к­ру в країнах Мит­но­го со­ю­зу (Росія, Біло­русь, Ка­зах­стан) зро­с­тає, ціни - зни­жу­ють­ся. За інфор­мацією Асоціації ви­роб­ників цу­к­ру, країн - учас­ників Мит­но­го со­ю­зу, в по­точ­но­му році є всі підста­ви для ви­роб­ництва 5,1 млн т бу­ря­ко­во­го цу­к­ру, що на 1,9 млн т пе­ре­ви­щить ми­ну­лорічний рівень. Згідно з єди­ним цу­к­ро­вим ба­лан­сом, спо­жи­ван­ня цу­к­ру в по­точ­но­му році ста­но­ви­ти­ме 6,3 млн т, із яких по­тре­ба Росії - 5,5 млн т, Біло­русі - 350 тис. т, Ка­зах­ста­ну - 450 тис. т. Навіть очікується ек­с­порт цу­к­ру в ме­жах 400 тис. т. Та­ким чи­ном, на 1 січня 2012 ро­ку за­па­си цу­к­ру країн Мит­но­го со­ю­зу ста­но­ви­ти­муть 4,3-4,4 млн т, що май­же вдвічі пе­ре­ви­щить рівень по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Вра­хо­ву­ю­чи об­ся­ги спо­жи­ван­ня, цьо­го ви­с­та­чить для за­без­пе­чен­ня вну­трішніх по­треб до по­чат­ку ви­роб­ництва цу­к­ру із бу­ряків но­во­го вро­жаю.
Про­бле­ми ви­хо­ду цу­к­ру на зовнішні рин­ки ство­рю­ють­ся че­рез низь­ку кон­ку­рен­то­с­про­можність про­дукції. Біль­шість вітчиз­ня­них за­водів ма­ють не­ве­ликі по­туж­ності з пе­ре­роб­ки со­лод­ких ко­ренів. У се­ред­нь­о­му ук­раїнські цу­к­рові за­во­ди спо­жи­ва­ють на ви­роб­ництво однієї тон­ни цу­к­ру вдвічі більше теп­ло­вої й еле­к­т­рич­ної енергії, ніж у країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу. Ек­с­т­ра­гу­ють вітчиз­няні ви­роб­ни­ки тільки 80% цу­к­ру, який міс­тить­ся у цу­к­ро­вих бу­ря­ках. Цей по­каз­ник на 10-12% ниж­чий від євро­пейсь­ко­го рівня. Білий цу­кор, що ви­роб­ля­ють в Ук­раїні, здебільшо­го не відповідає між­на­род­ним стан­дар­там за та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми, як: вміст зо­ли, колір, зер­нис­тість. От­же, наш цу­кор не­кон­ку­рент­ний на світо­во­му рин­ку.
До то­го ж, че­рез не­ви­со­кий вихід цу­к­ру з бу­ря­ко­цу­кро­вої си­ро­ви­ни та втра­ти енергії рівень еко­номічної ефек­тив­ності вітчиз­ня­но­го цу­к­ро­ви­роб­ництва ду­же низь­кий. Відтак, дер­жа­ва має сти­му­лю­ва­ти гос­по­да­рю­ю­чих суб'єк­­тів до ре­с­т­рук­ту­ри­зації підприємств та мо­дер­нізації їхньо­го об­лад­нан­ня з ме­тою змен­­шен­ня енер­го­с­по­жи­ван­ня, збіль­шен­ня ви­хо­ду про­дукції та підви­щен­ня її якості.
Ра­зом із цим, за­без­пе­чен­ня ста­ло­го роз­вит­ку га­лузі і на­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­ви­роб­ництва по­тре­бу­ють за­хи­с­ту вну­тріш­ньо­го рин­ку від зовнішньо­го впли­ву. Вар­то спро­бу­ва­ти до­мо­ви­тись про ска­су­ван­ня чи хо­ча б зни­жен­ня пільго­во­го імпор­ту цу­к­ру в Ук­раїну (кво­ти про без­мит­ний імпорт відповідно до уго­ди з СОТ). До­реч­но бу­ло б за­про­ва­ди­ти ввіз­ні ми­та на цу­к­ро­замінни­ки та підсо­ло­д­жу­вачі. Та­ка про­дукція в се­ред­нь­о­му зай­має 15% вітчиз­ня­но­го рин­ку цу­к­ру.
Світо­вий ри­нок
На стабільність ук­раїнсько­го рин­ку впли­ва­ють світові тен­денції. За да­ни­ми міністер­ст­ва сільсько­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA), світо­ве ви­роб­ництво цу­к­ру у 2011/12 мар­ке­тин­го­во­му році (МР) ста­но­ви­ти­ме 168,5 млн т, що май­же на 5% пе­ре­ви­щить рівень по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Очікується збільшен­ня ви­роб­ництва цу­к­ру в ос­нов­них країнах-ви­роб­ни­ках. Так, об­ся­ги ви­роб­ництва со­лод­ко­го піс­ку в Бра­зилії зро­с­туть на 4%, порівня­но з по­пе­реднім ро­ком, Індії та Ки­таї - на 6%, ЄС-27 - на один відсо­ток.
Зро­с­тан­ня ви­роб­ництва по­зи­тив­но впли­ває на ак­тивізацію торгівлі. У но­во­му цу­к­ро­во­му се­зоні пе­ред­ба­чається про­да­ти на зовнішніх рин­ках 55,7 млн т, що на 5,9% більше порівня­но з по­пе­реднім. Найбільши­ми ек­с­пор­те­ра­ми за­ли­шать­ся Бра­зилія, яка ре­алізує на сві­то­во­му рин­ку 27,3 млн т цу­к­ру, Таїланд (7,3 млн т), Ав­ст­ралія (2,9 млн т). Під­три­му­ва­ти­муть об­ся­ги ек­с­пор­ту на рівні по­пе­ред­нь­о­го се­зо­ну Гва­те­ма­ла (1,8 млн т) та ЄС-27 (1 млн т). Окрім цьо­го, країни Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу є найбіль­ши­ми імпор­те­ра­ми з очіку­ва­ни­ми зов­нішніми за­купівля­ми на рівні 3,7 млн т. До ве­ли­ких по­купців цу­к­ру на світо­во­му рин­ку та­кож на­ле­жать Індо­незія, США та Росія.
По­при збільшен­ня ви­роб­ництва, пе­рехідні світові за­лиш­ки цу­к­ру на кінець 2011/12 МР очіку­ють­ся мен­ши­ми на 1,5% та ста­но­ви­ти­муть 28,8 млн т. Такі про­гно­зи мо­жуть впли­ну­ти на зро­с­тан­ня цін. Так, за да­ни­ми Сільсько­го­с­по­дарсь­кої та про­до­воль­чої ор­­га­нізації при ООН (FAO), індек­си цін на цу­кор у січні 2011 ро­ку пе­ре­ви­щи­ли ба­зис­ний рівень 2002-2004 років у 4,2 ра­за. Впро­довж лю­то­го-квітня по­точ­но­го ро­ку ціни зни­жу­ва­ли­ся. З черв­ня си­ту­ація зміни­ла­ся на ко­ристь ви­роб­ників цу­к­ру - ціни по­ча­ли по­сту­по­во зро­ста­ти.

КО­МЕН­ТАР МІНАГРОПОЛІТИКИ

За по­пе­редніми роз­ра­хун­ка­ми, се­ред­ні ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво однієї тон­ни цу­к­ру з цу­к­ро­вих бу­­ряків у 2011 році очіку­ють­­­ся в ме­жах 8700-8900 грн/т. При­чи­ни та­ко­го зро­с­тан­ня: під­ви­щен­ня цін на при­род­ний газ для про­мис­ло­вих ко­ри­с­ту­вачів, за­ку­півель­них цін на цу­к­рові бу­ря­ки, а та­кож на інші ма­теріаль­но-технічні ре­­сур­си, що фор­му­ють собівартість ви­роб­ництва цу­к­ру.
Внутрішній ри­нок цу­к­ру, на жаль, за­ли­шається до­нині не­за­хи­ще­ним, зо­к­ре­ма, від імпор­ту цу­к­ру біло­го кри­с­таліч­но­го з Біло­русі в рам­ках Уго­ди про віль­ну торгівлю.
Відповідно до зо­бов'язань Ук­раїни пе­ред СОТ, пе­ред­ба­че­но у 2011 році вве­зен­ня в Ук­раїну в ме­жах та­риф­ної кво­ти (за став­кою 0%. - Ред.) 267,8 тис. т цу­к­ру-сир­цю з тро­с­ти­ни. З цьо­го об­ся­гу ста­ном на 28 лип­ня на цу­к­рові за­во­ди надійшло 172 тис. т цу­к­ру-сир­цю, пе­ре­роб­ле­но 142 тис., ви­роб­ле­но цу­к­ру біло­го 135 тис. тонн.
По­ряд із цим, в Ук­раїну вво­зять цу­к­ро­замінни­ки та інтен­сивні підсо­ло­д­жу­вачі, що ос­танніми ро­ка­ми на­бу­ли ши­ро­ко­го ви­ко­ри­с­тан­ня у хар­човій, фар­ма­цев­тичній та інших га­лу­зях на­род­но­го гос­по­дар­ст­ва. Во­ни у се­ред­нь­о­му замі­ню­ють 8 кг цу­к­ру біло­го на ду­шу на­се­лен­ня, або що­най­мен­ше 300 тис. т цу­к­ру-піску.
Для за­без­пе­чен­ня ста­ло­го роз­вит­ку бу­ря­ко­цу­кро­вої га­лузі потрібно ви­­­ріши­ти низку пи­тань.
 За­без­пе­чи­ти дієве пільго­ве кре­ди­ту­ван­ня ви­­роб­­ників цу­к­ро­вих бу­ря­ків та цу­к­ру.
По­ру­ши­ти пе­ред СОТ пи­тан­ня не­­об­хід­ності від­­міни вста­нов­ле­ної що­­річ­ної та­ри­­ф­ної кво­­­ти на пільго­ве вве­зен­ня в Ук­раї­ну цу­к­ру-сир­цю з тро­с­ти­ни.
Вре­гу­лю­ва­ти пи­тан­ня імпор­ту й ек­с­пор­ту цу­к­ру та цу­к­ровмісних про­дуктів у рам­ках дво­с­то­ронніх угод про вільну торгівлю з країна­ми - чле­на­ми Мит­но­го со­ю­зу.
За­про­ва­ди­ти зде­шев­лен­ня вар­­­тості при­род­но­го га­зу та зміну по­ряд­ку роз­ра­хунків цу­к­ро­ви­ми за­во­да­ми (спла­та має бу­ти за фак­том спо­жи­ван­ня).
За­без­пе­чи­ти підприємства цу­к­ро­вої га­лузі ру­хо­мим скла­дом для пе­ре­ве­зен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків та ви­роб­ни­чо-техніч­них ма­теріалів.
Здійсню­ва­ти за­купівлю Аг­рар­ним фон­дом цу­к­ру бу­ря­ко­во­го, згідно з чин­ним за­ко­но­дав­ст­вом, для фор­­му­ван­ня Дер­жав­но­го інтер­вен­ційно­го фон­ду.
Ак­тивізу­ва­ти пе­ре­го­вор­ний про­цес із Росією що­до вста­нов­лен­ня без­мит­ної та­риф­ної кво­ти на по­став­ки ук­раїнсько­го бу­ря­ко­во­го цу­к­ру.

КО­МЕН­ТАР ЕКСПЕРТА

До ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну 2011 ро­ку го­ту­ють­ся 80 цу­к­ро­вих за­водів за­галь­ною по­­туж­ністю з пе­ре­роб­ки цу­к­ро­вих бу­ряків 241 тис. т на до­бу. Цьо­го ро­ку пла­ну­ється будівництво но­во­го за­во­ду у Він­ницькій об­­ласті.
Згідно з на­ка­зом Мін­агро­політи­ки (№119 від 7.04.2011), цу­к­ро­ви­роб­ни­кам до­ве­де­но об­ся­ги ви­­роб­­­ництва цу­к­ру кво­ти “А” на період з 1 ве­рес­ня 2011 ро­ку до 1 ве­рес­ня 2012 ро­ку в кількості 1,86 млн тонн.
Очіку­ва­ний об­сяг пе­ре­роб­ки цу­к­ро­вих бу­ряків по­точ­но­го ро­ку ста­но­ви­ти­ме близь­ко 16 млн т, що дасть змо­гу ви­ро­би­ти по­над 2 млн т цу­к­ру. Цьо­го бу­де до­стат­ньо, щоб повністю за­без­пе­чи­ти по­тре­бу внутрішньо­го рин­ку та сфор­му­ва­ти ек­с­порт­ний фонд.
Віднов­лен­ня ек­с­пор­ту ук­раїнсько­го бу­ря­ко­во­го цу­к­ру, підви­щен­ня йо­го кон­­­ку­рен­то­с­про­мож­ності та ак­ти­ві­зація про­су­ван­ня на про­до­вольчі рин­ки за­­рубіжних країн є однією з відправ­них по­зицій роз­вит­ку га­лузі. За підсум­ка­ми ос­танніх трьох років, ек­с­порт цу­к­ру не­ве­ли­ки­ми об­­ся­га­ми здійс­­ню­вав­ся пе­­ре­важ­но у Ка­зах­стан, Кир­гизію, Мол­до­ву, Та­д­жи­ки­с­тан, Лит­ву, Турк­ме­ни­с­тан, Росію та Грузію.
На­разі ве­деть­ся ак­тив­ний по­шук зовнішніх ринків для ре­алізації цу­к­ру на ек­с­порт. Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни спільно з Національ­ною асоціацією цу­к­ро­виків Ук­раїни про­во­ди­ли зустрічі і пе­ре­мо­ви­ни з пред­став­ни­ка­ми країн, які ма­ють наміри куп­ля­ти ук­раїн­ський цу­­кор, зо­к­ре­ма, з Ки­таєм, Аф­га­ніс­та­ном та інши­ми краї­на­ми Західної Азії і Близь­ко­го Схо­ду.
Кон’юнк­ту­ра світо­во­го рин­ку, ціно­ва си­ту­ація на внутрішньо­му рин­ку та за­хо­ди, які бу­ло вжи­то з бо­ку дер­жа­ви, в ос­танні два ро­ки спри­я­ли підви­щен­ню зацікав­ле­ності вітчиз­ня­них то­­ва­­­ро­ви­роб­ників у роз­ши­ренні площ висіву цу­к­ро­вих бу­ряків. Ра­зом із цим, аналізу­ю­чи сві­то­вий досвід, у най­б­лижчій пер­спек­тиві цу­кор в Ук­раїні ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­меть­ся для ви­роб­ництва біопа­ли­ва, а це, своєю чер­гою, спри­я­ти­ме збільшен­ню посівних площ під цу­к­ро­ви­ми бу­ря­ка­ми та роз­ши­рен­ню на­­пря­мів ви­ко­ри­с­тан­ня цу­к­ру.
На внутрішньо­му рин­ку спо­с­тері­гається зни­жен­ня купівель­ної ак­тив­ності як з бо­ку на­се­лен­ня, так і з бо­ку підприємств хар­чо­вої га­лузі. Се­редні оп­то­во-відпускні ціни у серпні цьо­го ро­ку ко­ли­ва­ли­ся у ме­жах 8,4–8,7 тис. грн/т (з ПДВ). Про­те ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво цу­к­ру ос­танніми ро­ка­ми зро­с­та­ють че­рез підви­щен­ня цін на при­род­ний газ, зро­с­тан­ня цін на си­ро­ви­ну, а та­кож по­до­рож­чан­ня інших ма­­теріаль­но-техніч­них ре­сурсів, що впли­ва­ють на собівар­тість ви­роб­ництва цу­к­ру.
На сьо­годні (се­ре­ди­на ве­рес­ня. — Ред.) се­редні оп­тові ціни на цу­кор на внутрішньо­му рин­ку ста­нов­лять 7,5–8 тис. грн/т. Із ма­со­вим пу­с­ком цу­к­ро­вих за­водів спо­с­теріга­ти­меть­ся по­­даль­ше їхнє зни­жен­ня.

Олександр Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету