Ягода-малина манить високими врожаями

Здавна малину цінують за смакові, харчові й лікувальні властивості. В її плодах містяться цукри (до 10%), органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію, магнію, пектин, дубильні речовини, вітаміни С (30–60 мг%), В1, В2, D, Е, Р-активні речовини, ефірні олії, антибіотики та саліцилова кислота, чим зумовлене використання ягід для зниження температури під час застудних захворювань.
Малина — швидкоплідна культура. Вже на другий рік після садіння можна отримати перший урожай дієтичних плодів, а на третій-п’ятий рік — 60–80 ц/га.   Але дуже важливо знати, як правильно вирощувати та доглядати за кущами малини в саду.

Будова та особливості росту й плодоношення.

Малина — напівкущова рослина з дворічним циклом розвитку надземної частини. Кущ малини складається з однорічних і дворічних стебел. У середині літа на додаткових коренях і кореневищах утворюються бруньки, з яких до осені виростають білі короткі (3–7 см) пагони. В стані етіольованих проростків вони зимують у грунті, а навесні чи влітку проростають і до осені можуть досягти довжини 2–3 м. У пазухах листків утворюються по дві (рідше одна-три) плодові бруньки. Із основної бруньки навесні наступного року виростає плодова гілочка, на якій утворюються квітки, а згодом — плоди. Після плодоношення пагони другого року життя відмирають.   

У ремонтантних сортів плодові гілочки утворюються на верхній частині пагонів улітку в перший рік їхнього росту, і в кінці літа — на початку осені на них формується врожай.

Квітки малини двостатеві. Малина — самозапилювана культура. Суцвіття — китиця. Період цвітіння тривалий — 25–30 днів. Плоди достигають приблизно через місяць після початку цвітіння, в другій половині червня.
Дозрівання плодів неодночасне, тому їх збирають протягом сезону вісім-дванадцять разів. Найбільш розвинуті та врожайні плодові гілочки, розміщені заввишки 60–120 см від поверхні грунту. Якщо вирощувати різні сорти за строками достигання, збирати малину можна протягом 35–40 днів. Ремонтантні сорти вдруге плодоносять із серпня-вересня до пізньої осені.
Плід малини — збірна кістянка. Залежно від сорту, ягоди бувають різні за формою — від видовжених до конусоподібних і округлих, за забарвленням — від чорних і червоних до кремових.   

Підземна частина складається з багаторічного кореневища (підземного стебла) і додаткових коренів. Корені розміщуються переважно у верхньому шарі грунту (5–20 см). Тому орний шар потрібно збагачувати поживними речовинами.
З бруньок на кореневищі біля основи дворічних стебел виростають пагони заміщення, а з бруньок на додаткових коренях — паростки. Продуктивний вік кореневищ — 7–10 років.

Кращі сорти малини в Україні.

В сучасних умовах з недостатнім фінансуванням сільського господарства головним і найбільш доступним кожному господарству резервом збільшення врожайності малини є впровадження високопродуктивних районованих сортів, що без додаткових капіталовкладень підвищить на 20–30% продуктивність культури.
Для впровадження в сільськогосподарське виробництво на 2007 рік до каталогу сортів рослин, придатних для розведення в Україні, введено 13 сортів малини . На 2006–2007 рр. районовано такі високоврожайні сорти малини: Осіння, Промінь, Космічна, Сяйво, Персея, Саня, Феномен.

Осіння. Заявник — Національний аграрний університет.

Молодих пагонів середня кількість. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід пурпуровий, дуже великий, середньотвердий, помірно- глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Час достигання на пагонах минулого року ранній. Тривалість урожайного сезону середня. Час достигання ягід на пагонах поточного року ранній. Урожайний сезон триває довго.
Урожайність товарна — 8,4 т/га, урожай з куща — 0,3 кг, гарантована прибавка — 1,4 т/га, маса плоду — 5,0 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.

Промінь. Заявник — Національний аграрний університет.

Молодих пагонів багато. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, середньотвердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ягід пізній. Тривалість урожайного сезону на пагонах минулого року середня.
Урожайність товарна — 7,9 т/га, урожай з куща — 0,2 кг, гарантована прибавка — 2,0 т/га, маса плоду — 3,7 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість проти ураження хворобами — 9 балів.

Космічна. Заявник — Національний аграрний університет.

Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 82,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 3,4 г, максимальна — 8,3 г. Ступінь підмерзання бруньок — 2 бали. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю й антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 6,4%, вітаміну С — 55,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів. Сорт — ремонтантний.

Сяйво. Заявник — Національний аграрний університет.

Рослина утворює середню кількість молодих пагонів без шипів. Плодоносні пагони короткі. Плід темно-червоний, середнього розміру, однакової довжини й ширини, помірно-твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах поточного року — восени. Час появи пагонів дуже ранній. Час достигання — дуже ранній. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 78,0 ц/га (осіннє збирання), середня маса ягоди — 2,7 г, максимальна — 6,1 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1,8 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 1 бал. Шкідниками не пошкоджується. Вміст загального цукру — 7,0%, вітаміну С — 60,0 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7 балів. Сорт — ремонтантний.

Феномен. Заявник — Краснокутський науково-дослідний центр Інституту садівництва УААН.

Рослина утворює малу кількість молодих пагонів. Плід пурпуровий, великий, довший, ніж ширший, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Тривалість урожайного сезону довга.
Середня врожайність — 146,0 ц/га, середня маса ягоди — 7,1 г, максимальна — 10,2 г. Ступінь підмерзання бруньок — 0,5 бала. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1,5 бала, антракнозом — 0,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 1 бал, попелицею — 1,5 бала. Вміст загального цукру — 7,6%, вітаміну С — 44,7 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 7–8 балів.

Персея. Заявник — Інститут садівництва УААН.

Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід темно-червоний, великий, довший, ніж ширший, твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону середня.
Середня врожайність — 175,7 ц/га, середня маса ягоди — 4,1 г, максимальна — 4,7 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю і антракнозом — 1 бал. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 6,54 %, вітаміну С — 28,07 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.

Саня. Заявник — Інститут садівництва УААН.

Рослина утворює середню кількість молодих пагонів. Плодоносні пагони середньої довжини. Плід помірно-червоний, великий, довший, ніж ширший, середньо- твердий, помірно-глянсуватий. Період основного плодоношення на пагонах минулого року — влітку. Час достигання ранній. Тривалість урожайного сезону коротка.
 Середня врожайність — 196,1 ц/га, середня маса ягоди — 3,8 г, максимальна — 4,6 г. Ступінь підмерзання бруньок — 1 бал. Ураженість хворобами: пурпуровою плямистістю — 1 бал, антракнозом — 1,5 бала. Пошкодження шкідниками: малиновим довгоносиком — 0,5 бала, попелицею — 1 бал. Вміст загального цукру — 5,28 %, вітаміну С — 26,15 мг%. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 8–9 балів. Транспортабельність — 8 балів.

Технологія вирощування

Вибір ділянки. Під посадку малину відводять рівнинні ділянки, захищені від вітрів, або пологі схили (2...4°) південної і західної експозиції. Кращими є грунти легкого й середнього механічного складу, багаті на поживні речовини і з достатньою вологозабезпеченістю.
Підгрунтові води не повинні залягати ближче одного метра від поверхні грунту. Непридатними для вирощування малини є болотні, вапнякові, солонцюваті й сухі піщані грунти.
Рекомендується така сівозміна: поле 1 — чорний пар, 2–11 — малина, 12,13 — овочеві або інші просапні культури, 14 — зернові.

Підготовка грунту. Після збирання зернових культур розпочинають підготовку грунту, яку закінчують у паровому полі безпосередньо перед висаджуванням малини. Вона складається з післязбирального обробітку грунту, знищення бур’янів культивацією в паровому полі (в разі потреби — внести гербіцид). Під оранку на глибину гумусового шару на дерново-підзолистих грунтах і на 30–35 см на інших типах грунтів внести 60–80 т/га органічних і по 60–120 кг/га діючої речовини фосфорних і калійних добрив.

Висаджування. Найкраще малину саджати восени, не пізніше ніж за 15–20 днів до замерзання грунту. В разі потреби малину висаджувати навесні, в перші дні польових робіт. Малину саджають за схемою 2,5–3 х 0,3–0,5 м вручну, саджалками або під плуг на таку саму глибину, на якій паростки росли в маточнику (по кореневу шийку). Потім стебла зрізають біля поверхні землі й спалюють, щоб запобігти поширенню небезпечних хвороб.
Для кращого запилення квіток промислові насадження закладають сортовими смугами по 10–20 рядків.

Догляд за насадженнями. Протягом вегетації проводять сім-дев’ять міжрядних розпушувань на глибину 5–8 см, аби убезпечитися від бур’янів, а восени міжряддя розпушують на глибину 12–14 сантиметрів.
У виробництві й на присадибних ділянках застосовують два способи вирощування малини: кущовий і стрічковий (смуговий). За кущового способу, який використовують переважно на присадибних ділянках за вирощування рослин на шпалері, залишають стільки кущів, скільки висаджено саджанців. Кущ формують із одного-трьох добре розвинених стебел. Усі молоді пагони, які виходять за межі куща, видаляють.
При стрічковому способі вирощування малини в перші два-три роки важливим є формування із сильних пагонів суцільних смуг завширшки 30–40 см. Для цього в період вегетації видаляють слабкі пагони, залишаючи сильні на відстані 10–15 см один від одного. На 1 м смуги промислового насадження залишають 10–12 плодоносних і однорічних пагонів. Слабкі пагони вирізають.
Догляд за малиною передбачає своєчасну обрізку пагонів. Одразу після плодоношення дворічні стебла видаляють. Навесні стебла, на яких будуть плоди, зрізають над добре розвиненою брунькою на висоті 150–160 см.

Насадження перших двох років навесні підживлюють тільки азотними добривами в дозі 60 кг/га діючої речовини. На третій і в подальші роки вносять мінеральні добрива з розрахунку 45–60 кг/га діючої речовини і один раз у два-три роки — 25–30 т/га органічних добрив. Органічні, фосфорні та калійні добрива вносять восени під культивацію або оранку, азотні — навесні під перший обробіток грунту.

Оптимальна вологість грунту забезпечує добрий ріст і плодоношення. Для підтримання вологості грунту на глибині 50 см у межах 70–80% НВ у південних районах проводять чотири-п’ять поливань, у північних — два-три, норма — 250–350 м3/га. Найбільше вологи потребують рослини перед цвітінням, у період росту й достигання ягід.
У комплексі робіт з догляду за рослинами важливе місце належить боротьбі зі шкідниками й хворобами.

Малину вирощують також на шпалері заввишки 2,0–2,5 м. Плодоносні стебла підв’язують до дроту на відстані 8–10 см одне від одного. При цьому на І5–20% підвищують урожай і його якість.
Нині розробили і впроваджують у виробництво технологію вирощування малини з переривчастим циклом плодоношення, яка забезпечує максимальну механізацію виробничих процесів. Суть її в тому, що на одній половині площі вирощують однорічні пагони, на другій — використовують дворічні плодоносні пагони. Врожайність ягід на плодоносній половині досягає 120–140 ц/га. Ця технологія доцільна в разі вирощування ремонтантних сортів малини, в яких урожай формується на пагонах поточного року. Щорічне зрізання стебел, що відплодоносили, полегшує боротьбу з хворобами й шкідниками, зменшує ймовірність пошкодження рослин узимку.

Збирання врожаю. Ягоди малини потрібно збирати вручну через два-три дні протягом 20–30 днів. Плоди, які реалізують одразу, зривають без плодоложа у фазі споживчої стиглості, для транспортування — з плодоложем і трохи недостиглими. Ягоди збирають у невеликі ємності (2–3 кг). Найкращий час збирання — ранкові та надвечірні години. 

Б. Оверченко,провідний наук. співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, канд. с.-г. наук,
заслужений працівник сільського господарства України