Квасоля: з гектара 2,2–3,5 тонн, кожна щонайменше по $500

Останніми роками квасоля перестала бути монополією городників і дачників. Цю культуру стали вирощувати в промислових масштабах, зокрема, агрохолдинги. Адже мода на вегетаріанство змусила заклади харчування і простих господинь згадати наші традиційні страви з квасолі, котрі вочевидь будуть значно популярнішими за продукти з сої, яку в Україні почали вживати в їжу лише близько 20 років тому.

«Ми займаємося квасолею вже 4-й рік: постачаємо господарствам насіння, надаємо технологію і викуповуємо врожай — половину від прогнозованого обсягу за форвардом, іншу половину після збирання за бажання господарства. За цей час ціна не опускалася нижче $500 за тонну: в середньому становила $550–600, а буди роки, коли піднімалася до $650», — розповідають представники фірми «Фруктовий світ».

Середня врожайність квасолі по Україні, за їхніми даними, становить 2,2–2,5 т/га, а найбільш передові господарства, такі як «Сварог Вест Груп» — 3 і навіть 3,5 т/га.

«Фруктовий світ» та пов’язана з нею компанія «Агролідер» — це трейдери, які закуповують не лише квасолю, а й гірчицю, льон, а зараз налагоджують закупівлі сочевиці й нуту. Група компаній має свій елеватор і експортує продукцію. Зокрема, в квасолі вона настільки зацікавлена, що стимулює виробників, надаючи насіння, технологію та гарантує викуп половини врожаю за твердою ціною.

Отже, що потрібно, щоб почати вирощування квасолі в промислових масштабах? Насамперед — посівний матеріал. Його середня ціна на даний момент — 34 тис. грн./т. Сорт слід вибирати дуже ретельно, бо від закладених у ньому характеристик дуже залежить прибутковість і технологічність процесу вирощування. Наприклад, серед 5 сортів, які пропонує зараз «Фруктовий світ», два придатні для прямого комбайнування, і це виступає неабиякою перевагою порівняно з роздільним. Величезне значення мають стійкість сорту до полягання та висота розташування нижнього шару бобів (для можливості збирання прямим комбайнуванням потрібно, щоб вона становила хоча б 20 см). Також потрібно враховувати споживчі вподобання, тому слід заздалегідь обговорити з потенційними покупцями колір квасолин (білі, чорні, інші), і відповідно до цього вибирати сорт.

Строк вегетації квасолі — від 90 днів. Оптимальні терміни сівби — травень. Наприклад, цього року на Київщині квасолю сіяли 15–20 травня.

Для удобрення квасолі, за словами фахівців фірми «Фруктовий світ», потрібно по 60 кг/га д. р. азоту й фосфору та 40 кг/га д. р. калію. Відтак удобрення можна обмежити внесенням 150 кг/га діамофоски та інокуляцією навесні.

Насіння перед сівбою радять обробляти інсектицидом, фунгіцидом та інокулянтом. Посівна норма становить 130 кг/га або 400–500 тис. шт./га. За такої густоти рослина формує до 20 бобів. Якщо ж квасолю сіяти рідше, то кількість бобів може зростати до 40–50.

Дуже важливу роль у формуванні швидких і рівномірних сходів відіграє точність дотримання глибини висіву. Оптимальна глибина — 3–4 см. Якщо вологи в грунті бракує, фахівці радять збільшувати глибину висіву до 5 см. Вони зауважують, що квасоля проросте навіть з глибини 10 см, але тоді сходи будуть нерівномірними, а схожість знизиться.

Сіяти квасолю, за словами фахівців, можна будь-якою сівалкою, навіть СЗ. Але

найбільш бажаний спосіб висіву — рядковий з міжряддями не більше 45 см: півметрові міжряддя рослини вже не в змозі перекрити, і утворюється вільне місце для бур’янів.

Що стосується захисту від бур’янів, то квасоля має таку важливу особливість, як висока чутливість до післядії гербіцидів. Тому вибір поля для квасолі значною мірою залежить від культури-попередника. Найкращим попередником для квасолі фахівці називають зернові — озимі (ячмінь, пшениця) і ярі (кукурудза). Натомість ділянок, де перед тим вирощувалася соя, радять уникати.

Оскільки квасоля не настільки ніжна, як її «родичі» нут та сочевиця, на ній можна боротися з бур’янами бентазоном (480 г/л). Тож досвід внесення 2,5 л/га Базаграну виявився позитивним. Втім, його, за словами фахівців, краще вносити частинами по 1,5 л/га з прилипачем з інтервалом 3–4 дні. Це дає змогу позбутися лободи, щириці, свиріпи. Вони відзначають, що за кордоном так обробляють сою. Оптимальною фазою для внесення Базаграну фахівці називають 1-шу пару листків або сім’ядолю.

Однак не варто забувати, що квасоля залишається порівняно ніжною культурою, хоч і не настільки, як нут чи сочевиця. Тому Базагран М, як показала практика, «підпалює» квасолю. Цим зумовлено й обмеження застосування імазамоксу фазами премордіального листка або перших трьох листків. Якщо ж імазамокс внести пізніше, то він пригнічує квасолю, через що розтягується термін вегетації і вона не встигає дозріти до ранньої осені.

Також для захисту квасолі від бур’янів можна застосовувати контактну і системну д. р. — бентазон+ацифлуорфен. Добре працює і схема «грунтовий прометрин+С-метолахлор». Можна застосовувати і метрибузин з прометрином — тоді вдається отримати поле, вільне від дводольних бур’янів, хоча місцями проростають злакові. Специфічних шкідників на квасолі немає, але сильно поширюється паросткова муха, дещо меншою мірою — совка.

Дуже важливим моментом є оптимальний вибір часу збирання.

Боби мають бути дозрілі, але не пересушені, адже тоді вони легко кришаться, а квасоля просипається на землю. Відтак дуже велику роль відіграє вологість. Якщо в господарстві затягнули зі збиранням і дочекалися до періоду великих добових перепадів температур, коли квасоля вдень пересихає, а вночі набирає вологу, то, як радять фахівці, тоді найкраще збирати врожай у ранковий час після сходу роси.

Оскільки дозрівання квасолі не завжди рівномірне, фахівці радять перед збиранням проводити десикацію. Оптимальним варіантом десикації вони називають 2,5 л/га Реглону з прилипачем. Десикація гліфосатами не рекомендується, оскільки їм потрібно більше часу, щоб спрацювати. А за час очікування, поки спрацює гліфосат, погодні умови можуть погіршитися.

Найкращим способом збирання квасолі фахівці називають застосування роторного комбайна з флексі-жаткою. Обмолот має проводитися на мінімальних обертах — 300–400 об/хв (хоча на практиці обмолот проводився і на швидкості 500 об/хв). Також дуже важливо відрегулювати зазор підбарабання, щоб уникнути розбивання квасолі. Оптимальним, виходячи з практики, називають зазор у 27–33 мм. Тоді за вологості бобів 16–17% і збирання роторним комбайном частка битої квасолі не перевищує 1,5%. Тоді як трейдери приймають продукцію з зерновою домішкою до 6–9% і сміттєвою 2%. Вологість продукції вони вимагають на рівні 14–16%.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами Дня поля, присвяченого бобовим культурам, що відбувся 26 червня на базі полігону «Ксаверівка-2» ДП ДГ «Саливінківське» Інституту цукрових буряків і енергетичних культур НААН України