Ворота великого дому Сямень: від провінційного містечка до зони вільної торгівлі

Архітектор нового Китаю розумів, що країна гостро потребує припливу іноземного капіталу і технологій, допомоги високорозвинених капіталістичних держав. З метою отримання їх було вирішено створити кілька вільних економічних зон, причому організовувати роботу в них за правилами, прийнятими не в країнах соціалізму, а в країнах розвиненого капіталізму. У 1979 р. приступили до створення таких ВЕЗ у приморській частині на сході та півдні — у містах Шеньчжень, Чжухай, а пізніше — в Шаньтоу провінції Гуандун та в місті Сямень провінції Фуцзянь. До останнього ми вас і запрошуємо.

Спрощується все 

Сямень — одне з небагатьох міст Піднебесної, побудоване на островах. Розміщене на південному сході країни. Від нього рукою подати до Тайваню, відділяє їх неширока Тайванська протока. В гарну погоду з одного берега можна побачити другий. 

Місто, крім однойменного острова, включає в себе край материка, з яким з’єднано п’ятикілометровою дамбою з лініями для потягів, автотрасами, тротуарами, а також острів Гуланьюй і частину ще одного — Сінань. Має площу 

1699 кв. км, населення — 3820 тис. чол. (1/10 всієї провінції). Материкова територія густо «всипана» селами, кожен клапоть землі як не під тропічними лісами, то під садами екзотичних фруктів чи фермерськими ділянками. Субтропіки — і цим усе сказано: це зона вологого мусонного субтропічного клімату з жарким і довгим літом (у липні — 27°С) та короткими, м’якими та сухими зимами (12°С — у лютому). 

У давні часи місто називалось Лудао, що в перекладі означає «острів білих чапель». Нині ці птахи занесені до Червоної книги, взяті під охорону. Біла чапля оголошена символом міста. А от у сучасній назві його міститься прихований смисл — «ворота великого дому». Воротами слугує торговий порт, навколо якого кипить усе життя Сяменя, основна його діяльність. Порт входить до десятки найбільших у країні, він вважається  воротами батьківщини і водночас у світ.

Місто та порт коріннями сягають середини ХІV ст. Перші європейці, котрі відвідали Сямень, — португальські мореплавці (1541 р.) У серпні 1841 р. під час опіумної війни між Британією та Китаєм місто захопили англійські війська. Після закінчення її, в результаті підписання Нанкінського договору, Сямень  перетворився на один із п’яти китайських портів, відкритих для міжнародної торгівлі. В роки Другої світової війни (1938–1945) тут уже хазяйнували японські війська.

Після звільнення Сямень нарешті став провінційним містом і муніципалітетом, а 1980 р. набув статусу спеціальної економічної зони.

І взялися за розбудову інфраструктури, значну увагу приділивши логістиці. Припливу іноземних інвестицій сприяло зручне розташування: по-перше, в радіусі 800 км працюють понад півсотні потужних китайських портів, що, звичайно, дуже вигідно. По-друге, і в самому місті 10 портів мають 80 причалів різних розмірів. Крім того, створено потужний залізничний вузол, будується другий аеропорт. Налагодивши міцні економічні й торгівельні стосунки із 162 країнами та регіонами, дуже скоро завоювали славу одного з найпривабливіших місць для іноземних інвесторів. Інтенсивно почали розвиватися галузі: хімічна, судно- та машинобудування, верстатобудування, легкої промисловості, сфера фінансових послуг. Одні за одними відкривалися спільні підприємства, надто за участю тайванського капіталу — діють уже понад 200 таких.

Ефект не забарився: якщо до 1995 р.  рівень ВВП у місті щоп’ять років збільшувався втричі, то в наступні 15 — зростав удвічі кожну п’ятирічку. Торік середній рівень ВВП на душу населення перевищив 14 тис. доларів. Середні річні прибутки містян майже на 17% більші, ніж загалом по країні.

Із 1 квітня 2015 р. у місті почали реалізовувати новий пілотний проект зі створення зони вільної торгівлі. 

— Відтоді, — розповів відповідальний працівник комітету розвитку і реформ мерії Шон Лон Чен, — протягом лише восьми місяців у Сямені зареєстрували 4098 нових підприємств. Для порівняння: за весь 2014 рік їх було зареєстровано 551. Зону вільної торгівлі, яка має тільки 42 кв. км і є складовою зони вільної торгівлі провінції  Фуцзянь, позиціонують тепер як район із надзвичайно сприятливим бізнес-кліматом для підприємців з усього світу. На сьогодні найдинамічніше розвиваються  портова логістика і міжнародна торгівля. Робиться все для того, аби досить вільно почувалися іноземці, однак їм не можна вкладати гроші у стратегічні для країни галузі, наприклад зв’язок, енергетику, залізницю. Максимально спрощено процедуру реєстрації бізнесу, для цього створили спеціальний сайт. Різні торговельні процедури можна здійснювати і в інтернеті. Для іноземців також полегшили розмитнення та гарантійні перевірки. Спрощується все: якщо раніше оформлення заявки на торгівлю через залізницю займало чотири години, то тепер — десять хвилин. «Пришвартовуються» в Сямені,  в основному, інвестори з Південно-Східної Азії, заходить бізнес із США, Канади, Європи.

Як повідомив Шон Лон Чен, із 1980 р. система економіки Сяменя радикально змінилася. Окрім галузей, які ми вже називали, інтенсивно розвиваються торгівля, біомедицина, туризм. Загалом частка сфери послуг зросла удвічі. А от частка промисловості, сільського господарства впала. Їм довелося переорієнтовуватися. Яким чином? Чи знайшли себе селяни у вільній економічній зоні?

Каміння минулого — сходинки до майбутнього

Перш ніж відповісти на ці питання, здійснимо невелику екскурсію. Неподалік Сяменя знаходиться повіт Юндін, відомий незвичайними глинобитними будинками-фортецями тулоу, які споруджували представники народності хакка. Перші такі з’явилися (переважно в провінції Фуцзянь) у часи правління династій Сун і Юань. Під час будівництва використовували природні матеріали: пісок, глину, вапняк, бамбук і дерево. Зазвичай тулоу багатоярусні, за периметром бувають квадратні, круглі і навіть п’яти- та восьмикутні. Будинки-фортеці призначалися для проживання великих кланів, а також для надійної охорони, тому не випадково товщина їхніх стін — від 1 до 2 м, на першому та другому поверхах немає  вікон. Коли ворота зачинялись, будинки перетворювались на недоступні  фортеці, у разі потреби мешканці могли залишити їх через потайні підземні ходи. Нині тулоу перестали бути фортецями, але як давні об’єкти, що, до речі, занесені до реєстру Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, цікавлять істориків, архітекторів, а надто туристів, які у захопленні від них.

Об"єкт особливої уваги туристів - будинки - фортеці народності хакка:

Усі, хто приїздять сюди на відпочинок чи екскурсії, неодмінно прагнуть потрапити до Юнтіна і побачити диво давньої архітектури. У повіті збереглася найбільша в країні кількість тулоу, в провінції є навіть найбільший, чотириповерховий, тулоу, в якому могли проживати 80 родин (понад 800 чоловік). У Піднебесній переконані, що каміння минулого — це сходинки в майбутнє. Конфуціанство виховало в китайців уміння поважати старовину.

Побачити ту старовину й поспішають туристи: 40 млн їх щороку відвідують Сямень. Удесятеро більше, ніж самих жителів! 

Знайомлячись із Сяменем, туристи бачать розкішну природу субтропіків, сільські поселення, сади, поля. Славиться провінція чаями. Найвідоміші — чаї-улуни Те Гуань Інь і Да Хун Пао. Між іншим, саме з Сяменського порту в давні часи починалася торгівля китайським чаєм з Англією. Тепер у місті тримають офіси потужні чайні компанії, є багато чайних магазинів, навіть чайний ринок. 

Крім офіційної торгівлі, свою продукцію пропонують туристам і селяни. Вони займаються скотарством, рибальством, бджільництвом, але найбільше — рослинництвом. Вирощують екзотичні ягоди та фрукти — банани, пітайї, помело, делікатесні янг тао (так називають у цих місцях ківі)… 

— Причому акцент робиться на органічному виробництві, на продуктах «без хімії», — наголосив знайомий уже нам представник мерії Шон Лон Чен. — Влада стимулює створення переробних аграрних підприємств, розвиток зеленого туризму. Добре збережено специфіку сільських районів, колорит. Головне, що вони мають перспективу. 

Сямень ділиться на шість районів. Два — площею 132,5 кв. км, розміщені на центральному острові Сяменьдао, чотири — приміські. Якщо раніше інтенсивне будівництво велося на острові, то останніми роками — за його межами, на материку. Але є одна особливість: із 1699 кв. км загальної площі Сяменя виділено 980 кв. км, де заборонено будь-яке будівництво, надто промислове. Там повноправними господарями залишаються природа і селянин, а землі віддано під ліси, парки, сади, поля і городи.

«Місто-сад» — так називають Сямень самі жителі. Із садом у морі порівнюють його туристи. А й справді сад. Їдеш острівною кільцевою дорогою (до речі, щороку на ній проходить міжнародний марафон) і бачиш уздовж усієї 43-кілометрової траси пальми та ліани, найдивовижніші квіти, які обплітають опори мостів, ростуть на узбіччях, між дорожніми смугами… І все це — на фоні моря. Куди не глянеш тут — скрізь краса! В місті 41,9% території — зелена зона, до того ж доглянута.

— П’ять років поспіль Сямень нагороджується спеціальною медаллю як місто, найпридатніше для життя людини. Також він визнан містом №1 у Китаї за чистотою, поліпшенням ландшафту, захистом довкілля, обслуговуванням туристів. А ще називається одним із найбільш екологічно чистих місць на землі, — із нотками гордості в голосі ділилася з нами заступник директора канцелярії із зовнішніх зв’язків мерії Хуен Сінь Ін. — І це завдяки самим жителям, котрі люблять своє місто, трепетно ставляться до нього. Добре налагоджена система управління, а в дітей і дорослих ще із 90-х років минулого століття напрацьована звичка оберігати чистоту. Скажімо, у кварталах організовують волонтерські бригади зі школярів і пенсіонерів, які стежать за порядком, прибирають сміття, ведуть роз’яснювальну роботу серед нерадивців… Творимо як красиве місто, так і розумне, впроваджуючи технології smart siti. Так, відкрили інформаційний центр, де кожен бажаючий завдяки спеціальному обладнанню має можливість перевірити свій пульс і загальний стан здоров’я.  Потім ці дані обробляють і зберігають на електронних носіях, а людина отримує (безкоштовно!)  рекомендації щодо тих чи інших хвороб…

Яке майбутнє в тебе, Сямень? Як розповіли нам у мерії, зона вільної торгівлі й надалі просуватиме процес лібералізації інвестицій і торгівлі з Тайванем, аби першою в країні перетворитися на зразково-показову зону з поглиблення економічної співпраці між двома берегами. Щодо економіки, то прибутки жителів міста зростатимуть. До 2021 р., до сторіччя Комуністичної партії Китаю, ВВП на душу населення постараються зрівняти з тайванським. Наздогнати провідні світові економіки планують до 2049 р. — до сторіччя утворення Китайської Народної Республіки. Що стосується ближчих задумів, то вони пов’язані з розвитком стратегії «Один пояс — один шлях», — економічного поясу,  який проляже маршрутом давнього Шовкового шляху. Саме в Сямені приступають до створення головного вузла  «Морського Шовкового шляху ХХІ століття». 

Пряма мова

Шон Лон Чен,відповідальний працівник комітету розвитку і реформ мерії Сяменя

Протягом восьми місяців з часу створення зони вільної торгівлі у 2015 році в Сямені зареєстрували 4098 нових підприємств. Для порівняння: за весь 2014 рік  їх було зареєстровано 551.

Це цікаво

У Китаї щохвилини запускається сім підприємств, що підтверджує: в країні реально сформовано сприятливі умови для масового відкриття та ведення власного бізнесу.

М. Заворотна, М. Пуговиця