Відродження свинокомплексу

Дальше нарощування обсягів виробництва свинини буде здійснюватися не лише за рахунок зростання поголів’я свиней, а, в  основному, за рахунок переходу до інтенсивних методів ведення галузі та широкого впровадження міжпорідного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.
Прикладом інтенсивного ведення свинарства на індустріальній основі є СВАТ “Агрокомбінат “Калита”, який розташований в 6 км від с. Калита. Його створено 6 квітня 2000 року Броварською райдержадміністрацією на потужностях колишнього радгоспу-комбінату “Калитянський”. Місце розташування СВАТ “Агрокомбінат “Калита” — у зоні північного Лісостепу України на відстані 32 км від районного центру Бровари та 60 км від Києва. Станом на 1 січня 2004 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2891,6 га, або 88,4% загальної земельної площі. У їхній структурі рілля становить 71,1%, сіножаті — 27,7 і пасовища — 0,7%. Зрошувальних та осушених земель — 1800 гектарів.

Колишній радгосп-комбінат “Калитянський” був одним із п’яти подібних гігантів тваринницької галузі Радянської України з проектною потужністю 108 тис. відгодівельних свиней на рік (13,7 тис. тонн свиней живою вагою). Ці підприємства впродовж тривалого часу забезпечували м’ясопереробну промисловість і торговельні установи Києва, Харкова, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та інших обласних центрів високоякісною дешевою сировиною та продукцією.
Разом з тим, внаслідок диспаритету цін на обладнання, енергоносії, комбікорми  та продукцію тваринництва, відсутність кредитного забезпечення та надмірний податковий тиск, виробництво продукції на промислових тваринницьких (в т.ч. радгоспі-комбінаті “Калитянський”) та птахівничих підприємствах у 1995–1997 роки значно скоротилось, а на деяких — практично зупинилось. Станом на 1 січня 1998 року у виробничих корпусах агрокомбінату “Калитянський” залишилося всього 500 голів свиней.

Проте збережене технологічне обладнання та наявний кадровий потенціал дали змогу при вирішенні низки питань економічного та інтеграційного характеру в короткі строки наростити обсяги виробництва свинини та продукції її переробки.
Поворотною віхою у відродженні свинокомплексу стало відвідування радгоспу-комбінату “Калитянський” (в числі підприємств Київської області та міста Києва) Президентом України Л. Кучмою. За підсумками відвідування, було дане доручення Президента України від 3 серпня 1998 року за №1–14/577 щодо здійснення заходів, спрямованих на відновлення роботи радгоспу-комбінату “Калитянський”.

На виконання даного доручення Президента України була прийнята спільна постанова Міністерства агропромислового комплексу України, Київської міської і обласної держадміністрацій від 10 серпня 1998 року за №441–412/234 “Про вдосконалення забезпечення споживачів м. Києва м’ясом та м’ясопродуктами за рахунок зміцнення сировинної бази Київської області”, якою, зокрема, передбачено виділення коштів Київською держадміністрацією на відновлення роботи радгоспу-комбінату “Калитянський” в сумі 9,5 млн грн, в тому числі: 4,1 млн грн у другому півріччі 1998 року та 5,4 млн грн у першому півріччі 1999 року з поверненням їх через 2 роки.
Спільним наказом Мінагропрому України і ДАК “Хліб України” від 31 серпня 1998 року за №256/87 “Про забезпечення свинопоголів’ям та збалансованими повноцінними комбікормами радгоспу-комбінату “Калитянський” передбачалось здійснити організаційно-ветеринарні заходи щодо підготовки приміщень комплексу, обстеження племінних господарств, дослідження і карантинування племінних свиней відповідно до графіка комплектування та забезпечення свинопоголів’я повноцінними комбікормами.
Крім того, Мінагропромом України спільно з Управлінням агропромислового комплексу Київської облдержадміністрації розроблено робочий план заходів із комплектування ремонтним племінним молодняком великої білої породи свиней та підготовлено наказ від 19 жовтня 1998 року за №12 “Про забезпечення свинопоголів’ям та збалансованими повноцінними комбікормами радгоспу-комбінату “Калитянський”, яким передбачено проведення організаційних заходів з підготовки свинопоголів’я в господарствах-постачальниках і забезпечення господарств повноцінними комбікормами.

Проведена робота дала позитивні результати. Нині це підприємство —  одне з найбільших в Україні спеціалізованих підприємств з виробництва свинини, яке працює за італійською технологією відтворення стада, вирощування та відгодівлі свинопоголів’я. За 2003 рік тут реалізовано 10169 тонн свиней у живій вазі, що на 1584 тонни, або 18%, більше, ніж у попередньому 2002 році.
Середня чисельність працюючих в агрокомбінаті — 854 робітники, в тому числі зайнятих у сільськогосподарському виробництві — 787, з них на виробництві свинини — 618 працівників. Вартість основних засобів підприємства  станом на 01.01.2004 року становить 83,5 млн грн. За 2003 рік від реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг виручено (без урахування ПДВ) 13,0 млн грн. Підприємство працює прибутково. Тільки від реалізації свиней у живій вазі у 2003 році отримано близько 5,1 млн грн прибутку, що в 2,2 раза більше, ніж у попередньому році.

Станом на 1 квітня 2004 року в сільгосппідприємстві утримувалося 73133 голови свиней, з них 6667 голів основних свиноматок, що, відповідно, на 5161 голову  свиней менше, а основних свиноматок — на 570 голів (9,3%) більше, ніж на таку саму дату минулого року, в тому числі на племрепродукторі утримувалося 10227 голів свиней, із них 990 голів основних свиноматок.

Останнім часом підприємство значно збільшило виробництво і продаж свинини. Якщо в 2001 році валова реалізація продукції становила 2559 тонн, то в 2002 році — 8585 і 2003 році — 10169 тонн. За три останні роки валова реалізація свиней у живій вазі збільшилася майже вчетверо. Цього досягнуто завдяки підвищенню продуктивності свинопоголів’я, впровадженню прогресивних технологій годівлі та утримання, насамперед науково обгрунтованої годівлі різних вікових груп свиней, чіткій системі відтворення стада, цілеспрямованій селекційно-племінній роботі, якісному ветеринарному забезпеченню, чіткому виконанню всіх технологічних процесів та високій організації праці на виробничих дільницях.

Темпи інтенсифікації свинарства в господарстві характеризуються показниками, наведеними в таблиці.
З таблиці видно, що за останні два (2002–2003) роки більшість показників основних технологічних вимог з інтенсивного розвитку свинарства, розроблених Інститутом свинарства УААН і затверджених Держагропромом України від 20.02.1986 р., виконуються.
Так, середня жива вага поросят у 120 діб (4 місяці) в середньому за 2002–2003 роки становить 37,4 кг за норми 37 кг, відповідно, інтенсивність використання основних свиноматок —  2 і більше опоросів за рік; середньодобовий приріст живої ваги свиней на відгодівлі — 508 і 450 г; витрати кормів на 1 кг приросту живої ваги свиней — 5,1 і 5,5–6,0 к.о. та вироблено (вирощено) свиней у живій вазі з розрахунку на 1 голову, наявну на початок року, — 100 і 124  кг і більше, що на 24% більше за норму.
Усім відомо, що інтенсивність ведення свинарства залежить від багатьох чинників, проте основний із них — раціональне використання кормів. Тому на підприємстві багато уваги приділяється підвищенню рівня годівлі свинопоголів’я. Слід відмітити, що близько 90% зернофуражу підприємство закуповує на ринках України, концкорми власного виробництва для виготовлення комбікормів становлять у середньому до 10%.
Для годівлі свиней використовують тільки комбікорми за 7 рецептами. Тут застосовують концентратний тип годівлі свинопоголів’я. Рецепти комбікормів для різних вікових груп свиней складають за допомогою власної програми, створеної на основі досвіду передових підприємств України та зарубіжжя. Раціони практично збалансовані за всіма поживними речовинами, обмінною енергією, сирим протеїном, сирою клітковиною, амінокислотами, мікро- і макроелементами.

Комбікорми виготовляють за домовленістю на Калитянському експериментальному заводі за рецептами, розробленими спеціалістами підприємства. На підприємстві впроваджено ресурсозберігаючі технології сухої годівлі, а також рідкими сумішами (комбікорму — 1 частина+вода — 3 частини). Для поліпшення якості вироблених комбікормів на комбікормовому заводі запущено лінію з введення до комбікормів соняшникової олії, а також зроблено реконструкцію цеху преміксів.
На підприємстві виробництво свинини організовано на двох виробничих дільницях: племрепродукторі (до 10 тис. голів), де утримують племінних свиней великої білої породи, ландрас та дюрок, та на промисловому комплексі, на якому розміщується до 65000 голів свиней, де від 5600 свиноматок промислового стада одержують гібридне відгодівельне поголів’я (велика біла х ландрас, велика біла х дюрок та велика біла х ландрас х дюрок), які в 8,5–9 місяців досягають живої ваги 108–110 кг. Вихід м’яса при забої становить 70–72%. М’ясо характеризується відмінними смаковими якостями. Тому таке свинопоголів’я має великий попит у м’ясопереробних підприємств.

Значне збільшення обсягів виробництва свинини також великою мірою визначається організацією селекційно-племінної роботи. З урахуванням конкретних виробничих умов найперспективнішим у господарстві є розведення свиней великої білої породи та ландрас, які показали добрі результати  як при чистопородному розведенні, так і при гібридизації. Для схрещування використовують чистопородних кнурів порід ландрас та дюрок, закуплених в Данії та на племзаводі “Степовий” Запорізької області.
На підприємстві працюють згідно з “Перспективним планом селекційно-племінної роботи із стадом великої білої породи на 2004–2005 роки”, розробленим спеціалістами агрокомбінату за допомогою науковців Інституту свинарства ім. А.В.Квасницького УААН.

Для ремонту маточного стада тут відбирають ремонтних свинок 1:2–3. Для зміцнення кістяку та в цілому здоров’я проводять примусовий моціон кнурів на тренажері (цілорічно), а для стимуляції статевого розвитку ремонтних свинок використовують візуальний контакт їх із статевозрілими кнурами. Штучне запліднення здійснюють, коли ремонтні свинки досягають середньої маси не менш ніж 115–120 кг у віці 7,5–8 місяців.
На підприємстві на обох виробничих ділянках уже давно впроваджено штучне запліднення свиноматок. Тут освоєно новий метод взяття сперми у кнурів без штучної вагіни, а мануально. Після нього впродовж перших 30 діб супоросності їх утримують в індивідуальних станках, а потім переводять у групові станки (по 12–14 голів). На опорос свиноматок переводять за 5–6 діб до нього. На племрепродукторі через 35 діб після опоросу свиноматок забирають від підсисних поросят, і вже на 4–5 день вони приходять в охоту, і їх знову штучно запліднюють. Опороси основних та підконтрольних свиноматок проводять у свинарниках-маточниках цілорічно.

Поросят тут  вирощують за такою технологією. На промисловому комплексі поросят у 40-денному віці з середньою живою вагою 8,5–9 кг відлучають від свиноматок і відправляють їх на дорощування (дільниця №4). На племрепродукторі поросят відлучають від свиноматок у 35-денному віці, залишаючи, проте, їх у їхніх станках до 60-денного віку.
Підгодівлю поросят починають з 5-ї доби їхнього життя, даючи їм смажений ячмінь та стартові комбікорми, а годівлю їх — з 10-денного віку, поступово  збільшуючи кількість цих кормів.

У всіх приміщеннях на всіх виробничих дільницях дотримуються оптимального мікроклімату. Для підтримки температурного режиму на всіх виробничих дільницях, включаючи службові приміщення, працює центральна котельня, оснащена котлами вітчизняного виробництва з коефіцієнтом корисної дії (ККД) 87 відсотків.
Кормороздавання у всіх приміщеннях проводять механізовано, видалення гною — гідрозмиванням, а напування поголів’я — за допомогою автоматичних напувалок (чашкових).
Навантаження на 1 оператора на племрепродукторі у свинарниках-маточниках — 30 свиноматок і 320 поросят, на дорощуванні — 850 голів. На промисловому комплексі ці  показники становлять, відповідно, 60 свиноматок і 660 поросят, 4200 і 1800 голів (на відгодівлі).

Слід відмітити, що спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року №54/17 підприємству присвоєно статус племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи. Керівництво та спеціалісти агрокомбінату ставлять перед собою завдання вже в поточному році отримати статус племзаводу.
Чітко та злагоджено проводять лікувально-профілактичні заходи із свинопоголів’ям спеціалісти ветеринарної служби.

Велику увагу на підприємстві приділяють роботі з людьми — безпосередніми виконавцями технологічних процесів виробництва: операторами з догляду за свиноматками з поросятами, операторами із вирощування молодняку та на відгодівлі, іншими працівниками, спеціалістами та керівниками виробничих дільниць.
Заробітна плата працівникам агрокомбінату виплачується щомісяця, без затримки. Якщо у 2001 році середньомісячна зарплата на 1 працівника становила 246 грн, то в 2003 році — 405 грн, і вона зросла проти попереднього року на 84 грн, або 26 відсотків.
Підприємство своєчасно сплачує податки, боргів перед державою не має.
Тваринники і спеціалісти агрокомбінату планують уже в цьому році підвищити середньодобові прирости живої ваги свиней на вирощуванні та відгодівлі до 400 г, витрати кормів на 1 кг приросту живої ваги довести до 4,8–5 к.о. та виробити (в реалізації) не менше 10255 тонн свиней у живій вазі. Слід зазначити, що в поточному році планується одержати приплоду поросят до 130 тис. голів.
Цей досвід заслуговує на вивчення і поширення. Керівники і спеціалісти, всі працівники СВАТ “Агрокомбінат “Калита” вбачають основний шлях поліпшення свого добробуту та зміцнення економіки підприємства у розвитку галузі свинарства інтенсивним шляхом.

І. Рудак,
голова правління
СВАТ “Агрокомбінат “Калита” Броварського району Київської області,
М. Геймор,
учений зоотехнік
Мінагрополітики України, Київ