"В Україні немає культури страхування. Наше завдання - змінити негативне ставлення" - Андрій Заріпов

За кордоном практика страхування можливих ризиків давно поширена. В Україні через цілий ряд причин система агрострахування викликає недовіру у виробників. Відсутність достатньої кількості якісних страхових продуктів, непрозорі та складні правила та підходи до страхування врожаю і недостатня державна підтримка – ці фактори стримують розвиток страхування в агарному секторі.

Щоб стимулювати використання агрострахування, зміцнити довіру  і зробити страхові продукти більш доступними, IFC, Сингента, Креді Агріколь Банк та страхова компанія «АХА Страхування»   запустили інноваційний страховий продукт «Ваш урожай — наша турбота».

Цей проект не лише захищає від фінансових ризиків, але й надає підтримку в захисті посівів та врожаю (агрострахування в Україні). Упродовж перших трьох років роботи проекту його учасники отримають спеціальні пільгові умови, консультативну підтримку та можливість взяти участь у тренінгах з агрострахування.

На першому етапі програма «Ваш врожай – наша турбота»  буде доступна аграріям Полтавської, Вінницької та Черкаської областей (агрострахування в Україні).

Як приєднатись до програми агрострахування? І чи вдасться їй розвіяти міфи і страхи про складність роботи з продуктами агрострахування? Про це propozitsiya.com розповів  координатор напрямку агрострахування проекту Міжнародної Фінансової корпорації (IFC)  «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Андрій Заріпов.

Чому IFC прийняло рішення розробляти і впроваджувати в Україні цей інноваційний продукт?

Питання агрострахування  у нашій країні стоїть дуже гостро. Є велика недовіра до страхування загалом. Саме тому у 2008 році ми почали цей проект в Україні, і з того часу напрацювали дуже багато (агрострахування в Україні).

Все почалося з того, що ми побачили, що в Україні немає якісного агрострахування. З 2009 року IFC почала збір статистики ринку. Наша організація має доступ до світової інформації і намагається втілити світовий досвід в Україні, щоб полегшити доступ до  страхування для наших аграріїв. Страхування, у свою чергу, полегшить доступ до нормального фінансування. Адже  фермер бере кредит, а  у випадку катастрофи він не лише втрачає врожай,  але й має проблеми з банком, щоб розрахуватися з ним за отриманий кредит (агрострахування в Україні).

Програма агрострахування «Ваш врожай – наша турбота», яку ми пропонуємо виробникам, страхує від усіх можливих ризиків - погодних, епідемій,  навіть включно від дій третіх осіб.  Вартість цієї програми становить  4% на перезимівлю і 3 % на весну-літо. Крім того,  ще  наші партнери компенсують 50%. Тобто для агровиробника це коштуватиме 2 % на зиму, і 1,5% на літо. Це дуже дешево (страхування сільськогосподарських культур). Якщо виробник не доотримає 2 ц на га від застрахованої врожайності - а це дуже мало, бо в середньому вони збирають 50 ц з га, -  він вже покриває вартість страхування. Тобто це дуже вигідно і не є так дорого для аграріїв, як може здаватися.  Вартість залежить і від ризику, який агровиробник готовий взяти на себе. Ми не страхуємо на 100%, адже тоді у виробника немає зацікавлення щось робити, щоб зберегти врожай – стимулу немає.  Ми говоримо про баланс інтересів – мають бути враховані інтереси агровиробника і страхової компанії (агрострахування сільськогосподарських ризиків).

Світовий банк та IFC самостійно впроваджують цей проект? Чи є партнери?

Продукт має існувати і після завершення проекту (сільськогосподарське страхування). Це наша мета. Я думаю, що продовження буде.  Наші партнери  також у цьому дуже зацікавлені. Наразі цю програму агрострахування в Україні ми реалізуємо разом з нашими партнерами  Креді  Агріколь Банк, ТОВ «Сингента» та АХА Страхування. Ми плануємо, що вона діятиме три роки. Це буде три роки дуже активних тренінгових подій для агровиробників.  Наша мета – показати, що агрострахування  працює,  що цей продукт -  зрозумілий, прозорий,  доступний і вигідний для виробника.

Ми розуміємо, що нам потрібно навчати наших аграріїв. Це дуже складне питання (сільськогосподарське страхування).  І наші партнери це розуміють – і страхові компанії, і перестрахові компанії. Саме вони беруть на себе більшість ризиків. Зрештою, вся країна може постраждати від посухи, від повені, чи холоду. Міжнародні перестрахові компанії  дуже потужні, вони працюють по всьому світу і покривають ризики за рахунок глобальної  диверсифікації.

Ми запускаємо систему.  Всі бачать, який тут є потенціал бізнесу, але є і недовіра до страхування. І саме прозорими продуктами її можна подолати.

Ці договори страхування розроблялися дуже довго. Ми намагалися зробити продукт, який гарантує виплати агровиробнику (сільськогосподарське страхування).  У договорі ми прописуємо максимум умов, щоб агровиробник був захищений, щоб прибрати можливість маніпуляцій. Кожен крок страхової компанії, кожен крок агровиробника там зафіксований (агрострахування в Україні). У страхової компанії немає ніякого сенсу і можливості змінити навіть кому у цьому договорі і уникнути виплати. І також перестрахові компанії є  гарантами  того, що вони контролюють діяльність страхової компанії. Для  них це питання репутації.

Як Ви оцінюєте перспективи розвитку цього проекту після пілотного запуску? Наскільки у цей проект може бути включена держава?

Це паралельний процес. Нам  треба розробити базу, щоб агростархування  працювало на державному рівні. Такі кроки мають бути системними(сільськогосподарське страхування).

Вже є дуже багато напрацювань. З 2008 року ми тісно співпрацюємо з Міністерством аграрної політики України для того, аби імплементувати системний підхід щодо питання агрострахування. І  хочемо запропонувати державі внести зміни, щоб наступного року чи через рік запустити системний підхід.  В останні 10 років цикли несприятливих погодніх умов прискорюються, і ризики також зростають. Саме для того нам і потрібно нормальне агрострахування в Україні.

Це складний вид страхування, і він відрізняється від інших.  Дуже складно уявити, щоб всі машини  чи нерухомість одночасно були пошкоджені чи знищені в усьому регіоні. У сільському господарстві такі катастрофічні наслідки можливі. У мене є статистика 2002-2003 року – тоді  більше 80% усіх озимих по Україні загинули. У деяких регіонах втрати сягали до 95%. Це катастрофа. Несприятливі погодні умови були і 2007 року, і у 1010-11 роках. Ризики є. Але програма адаптована під наші потреби (сільськогосподарське страхування).

Андрію, Ви кажете про те, що таке страхування працює по всьому світу. Не будемо  говорити про екзотичні і далекі країни, але про наших сусідів розкажіть.  У них такі продукти працюють?

Якщо говорити про Європу, то я б за еталон взяв Іспанію. Там дуже потужна система агрострахування, вона працює вже кілька десятків років. Еталоном системного підходу і роботи також є США, Канада і Туреччина. У нас є 4  основні системи,  де  є спільна робота держави з приватним сектором . Там розподіляються функції (сільськогосподарське страхування). Держава розуміє, що якщо вона підтримує агровиробника компенсацією премії, їй не потрібно шукати гроші у разі катастрофи. Це для неї дуже вигідно. Кожного року ці країни планують якийсь бюджет на підтримку агровиробників, але вони не планують бюджету у разі настання катастрофи. Це все – завдання  і бізнес страхової та  перестрахової компанії, які мають це робити.

Держава – це не найкращих гравець, який має оцінювати збитки і надавати пряму допомогу. Мабуть, це не її функція.

Щодо поширення цього виду страхування у деяких країнах, то у США, наприклад, 80% агровиробників застраховані. Там також є субсидії, які становлять 50% від премії. Там дуже багато продуктів, багато індексного страхування, страхування прибутків – це вже наступний рівень, коли виробник застрахований не лише від зменшення врожаю, але і від зменшення ціни на ринку.

Я дуже хочу, щоб ми це все реалізували в Україні. У нас є прекрасна база даних, у нас є статистика по врожайності, по погоді (сільськогосподарське страхування). У нас високопрофесійний  гідрометцентр.  Я можу про це говорити, бо працюю також у країнах Африки та Азії. Там отримати дані – це велика проблема. Доводиться використовувати супутникові дані, бо інших немає. Це не найкращий варіант, але і у таких умовах ми робимо страхові продукти.

В Україні у нас є система, є дані на рівні навіть не районів ,а індивідуальних господарств. У нас є експертиза, є грамотні люди. Ми запустили кілька років тому програму сертифікації аварійних комісарів, які проводять оцінку збитків на полі (сільськогосподарське страхування). Ми наполягаємо, що агровиробники, які  вирішили застрахуватися, мають поцікавитись, хто приїде від страхової компанії, хто буде оцінювати ризики, хто буде врегульовувати питання. Експерт має показати сертифікат від регулятора.   Та й страхові компанії також розуміють, що треба змінюватись (агрострахування в Україні).

Чому тоді  активність страхування така невелика?

Це дуже складне питання. Нема культури страхування, агрострахування.  Тому ми і вкладаємо дуже багато часу і грошей у розвиток агрострахування. Наш проект фінансується Угорщиною та Австрією. До цього були донорські гроші Канади, і ці всі кошти ми направляємо на напрацювання, щоб дати інформацію агровиробникам. Це дуже складно. З цією програмою ми маємо підтримку від держави. Вона нам надає можливість проводити тренінги на базі районних управлінь. Це реальна допомога.  Але, нажаль, попри це, великого зацікавлення агровиробників до страхування  не спостерігається.  І це також дуже велике питання. Інформація цікава (сільськогосподарське страхування), розмови цікаві, але донести до агровиробників, що ці умови вони можуть випробувати цього року і наступного – це дуже складно.

Куди можуть звернутись ті, хто готовий спробувати?

Програма розрахована на три області – Черкаську, Вінницьку і Полтавську. Зацікавлені аграрії можуть контактувати з Креді Агріколь Банком або «Сингентою». Їхні співробітники  на місцях проінформовані і знають, що робити. Можна також напряму прийти у компанію «АХА Страхування». Там буде надано усю інформацію.

Ще є час до кінця листопада, коли буде доступна ця програма. Була поставлена мета зробити продукт прозорий, цікавий, простий і доступний. Цю прозорість ми гарантуємо договором, який не може бути змінений, усіма процедурами, які теж публічні.  Ми навіть пропонуємо проводити  оцінку збитків представникам  страхової компанії лише разом з агровиробниками.  Це позбавляє ризиків щодо необ’єктивності чи нечесних домовленостей (агрострахування в Україні).

Чи готове суспільство, і зокрема аграрна спільнота, до такої діяльності?

Питання агрострахування є найважчим. Наша мета – донести  до середнього та малого бізнесу, що це важливо . 8 та 9 листопада  будуть тренінги  для агровиробників  в Умані та Шполі. Ми розуміємо проблеми агровиробників, і держава також їх розуміє (сільськогосподарське страхування).

Це системний підхід. Має бути організоване партнерство між приватним бізнесом і державою. З 2008 року ми намагаємось цю систему тут імплементувати. За цей час дуже багато зроблено. Ми розробили продукти для всіх основних видів агровиробництва. Вони нормальні, прозорі і готові до впровадження.

Основна мета -  щоб агровиробники мали можливість отримати фінансування. Кредит отримати дуже складно. Якщо банки та інші кредитори знатимуть, що виробники застраховані якісними продуктами, то буде легше отримати ці гроші. 

Ми маємо працювати далі. Витратили багато часу, але думаємо, що йдемо у правильному напрямку.   Цей рік на ринку агрострахування  став першим, коли зібрані премії досягли рівня 2008 року. Тобто вже пішла вгору позитивна тенденція. Це складно, але  працюємо. Ринок є . Страхові компанії хочуть щось робити (сільськогосподарське страхування).  Агровиробники бачать ,що з року в рік погодні умови сильно змінюються, тому їм це також потрібно. Адже  держава не зможе допомогти, якщо будуть природні катастрофи.  Але якщо буде підтримка компенсацією премій, наданням даних, поширенням інформації,  організацією  тренінгів – це також дуже допомагатиме розвитку системи. 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com