Увага! Небезпека з-за кордону — вірус Шмалленберга

За інформацією державної ветеринарної фітосанітарної служби України, через виявлення нової небезпечної хвороби домашньої худоби у п'яти країнах Європейського Союзу (Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Франція та Велика Британія), з 1 лютого ц. р. в Україні введені обмеження щодо ввезення дрібної та великої рогатої худоби з цих країн.

М. Ярошко,
дипломований ветлікар, співробітник Німецького Аграрного Центру

Вчені Північної Європи роблять усе можливе, щоб дізнатися більше про нову вірусну хворобу, яка зненацька захопила велику кількість тваринницьких господарств. Основні прояви хвороби зводяться до утворення дефектів розвитку плоду та появи мертвонароджень у великої рогатої худоби, овець та кіз. Науковцям поки що небагато відомо про походження вірусу та причини виникнення спалахів хвороби. Для того щоб пришвидшити процес дослідження, вчені навіть пропонують поділитися зразками вірусу та власними напрацюваннями з усіма зацікавленими науковими центрами. Таким шляхом вони сподіваються у якнайкоротший строк краще зрозуміти шляхи поширення хвороби, покращити методи її визначення та розробити діагностичні засоби та вакцини.

Симптоматика хвороби
Основна симптоматика хвороби великої рогатої худоби схожа на ознаки грипу: лихоманка, зменшення молочної продуктивності та проноси. Однак основна шкода, яку викликає вірус, в тому, що інфікування вагітних тварин веде до хиб розвитку ембріонів та плодів. Такі прояви зустрічаються у заражених стадах все більше з грудня 2011/січня 2012 - часу початку отелення та окотів.
Перші випадки народження ягнят з гідроцефалією та сколіозом були помічені ще до Різдва. Нині у деяких стадах ці вади розвитку виявляють у 20-50% приплоду. Вирішальним вважають час інфікування вагітних тварин. Імовірно, найбільш небезпечним часом зараження овець є приблизно 28-36 день кітності, для великої рогатої худоби - 75-110 день тільності. В такому разі ягнята та телята народжуються з недорозвинутими та викривленими суглобами або з викривленою шиєю та розладами центральної нервової системи через порушення розвитку мозку. Як правило, такі тварини нежиттєздатні і підлягають омертвленню. До того ж, поряд із абортами та народженням мертвого приплоду через викривлення суглобів під час народження часто спостерігаються ускладнення, які значно шкодять племінним тваринам. На сьогодні найбільше ураження хворобою спостерігається у стадах овець, де симптоми проявляються однозначно у великої кількості тварин.
Позаяк основним способом передавання вірусу вважається перенесення його з укусами мошок (Culicoides spp.) та інших кровосисних комах, - то виникнення нових випадків зараження в час поза основним летом комах (з квітня по листопад) мало імовірне. За підозри захворювання з виникненням вищенаведених характерних симптомів, після виключення інших можливих хвороботворних чинників, відбирають проби крові, які також можуть досліджуватися на наявність вірусу.

Діагностика та поради
щодо профілактики
На жаль, застосування такого методу тестування, як ELISA-тест, який зазвичай дає змогу виявити антитіла до вірусу після їхнього перетворення у крові тварин навіть протягом багатьох місяців або років, для виявлення вірусу Шмалленберга нині не придатний, а інші методи тестування, своєю чергою, дуже дорогі та складні.
Оскільки основний шкідливий вплив інфекції зосереджений на ембріонах та плодах тварин, а зміни відбуваються безпосередньо в лоні матері, вилікувати ненароджених телят, ягнят чи козенят неможливо. Ймовірно, що заходи із запобігання масовому розмноженню мошок та інших кровосисних комах знижують ризик зараження вірусом та перешкоджають швидкому поширенню хвороби.
Тепер, на жаль, в арсеналі ветеринарних спеціалістів немає відповідної специфічної вакцини. Очікується, що тварини, які вже одноразово перехворіли вірусом, набувають природного імунітету до хвороби. Вводити ж якісь додаткові запобіжні обмеження, навіть на майбутнє, не є доцільним, тому що основний шлях передавання вірусу - укус комахами - таким чином все одно не буде ліквідовано. Однак для багатьох фермерів вже зараз наслідки захворювання буквально драматичні, адже в деяких стадах до третини новонароджених тварин мають вади розвитку.
Учені нині працюють над розробкою необхідної вакцини, але вона не зможе убезпечити від наступної хвилі інфекції, яку вже очікують у травні-червні. Щодо першої хвилі хвороби, якою ембріони могли інфікуватися ще влітку 2011 року, то оцінити її повний масштаб на даний момент також поки що неможливо, оскільки сезон отелення та окотів ще не закінчився. В Євросоюзі наразі розглядається питання щодо внесення захворювання на вірус Шмалленберга до списку хвороб, обов'язкових для реєстрації, згідно з законом про епідеміологічну ситуацію у тваринництві.

Небезпека для людини
все ж залишається?
У вчених на сьогодні є ще дуже багато відкритих питань: звідки взявся вірус, які вектори його передачі, чи можуть тварини заражуватися напряму одна від одної, і, звичайно, наскільки небезпечний даний вірус для людини. Щодо ймовірності зараження людей вірусом Шмалленберга, то точних даних дослідники поки що не мають. До цього часу жодного випадку інфікування чи підозри на захворювання у фермерів, що тримають хвору худобу, не зареєстровано.
Варто зазначити, що інші представники Orthobunya-вірусів є збудниками хвороб людини і також переносяться кровосисними комахами. Оцінюючи ризик, Європейський центр із профілактики та контролю хвороб у Стокгольмі, ще до Різдва зробив висновок, що мало ймовірно, що даний новий Orthobunya-вірус (вірус Шмалленберга) може викликати захворювання людей, проте ризик не може бути повністю виключений у майбутньому. Тож експерти рекомендують уважно слідкувати за станом здоров'я фермерів та ветеринарних лікарів, які перебувають у контакті з хворими тваринами, а також запрошують до співпраці із вивчення вірусу та відповідного захворювання всі зацікавлені організації. 
Під час підготування статті були використані
фотоматеріали з відкритих інтернет-ресурсів.