У Зеленського пролили світло на плани земельної реформи

Оточення нового президента, а тим більше сам президент, зазвичай дуже скупо і лише в дуже загальних рисах діляться своїм баченням майбутніх реформ. При цьому чи не найменше було сказано про те, що буде з землею. Звичайно, ми всі розуміємо, що для такої «дитини асфальту», як наш нинішній президент, тема земель сільськогосподарського призначення дуже далека. Однак днями радник заступника голови Офісу президента України, 21-й номер у списку партії «Слуга народу» все ж поділився деякою інформацією про бачення командою Зеленського подальшого напрямку земельної реформи.

Все, що вдалося почути від Володимира Зеленського про майбутнє земельної реформи за останні півроку — це те, що він виступає за вільний ринок землі. Нічого дивного в цьому немає. Годі очікувати, щоб вихідці з криворізького 95-го кварталу, щоб люди, які все доросле життя тільки те й робили, що озвучували зі сцени написані іншими тексти, розуміли різницю між 100-гектарним полем і ділянкою в 10 соток під забудову чи квартирою.

Але і в молодій команді люди, які найчастіше спілкувалися з пресою, теж не уточнювали, наскільки вільним має бути ринок сільськогосподарських земель. Тим часом свобода буває різною. Так, про всі країни Євросоюзу можна сказати, що там вільний ринок землі сільськогосподарського призначення. Однак зарегульованість цього ринку в різних країнах різна: за цим показником сильно відрізняються навіть розташовані неподалік одна від одної Франція і Голландія.

Лише днями погляди молодої команди прояснив один з представників нижчого її ешелону, голова правління Офісу ефективного регулювання (BRDO), а заодно радник заступника голови Офісу президента України і 21-й номер у списку «Слуги народу» Денис Малюська. З його уст про майбутні шляхи земельної реформи можна було почути під час панельної дискусії «Старт ринку землі…», яка відбулася на початку липня в Києві.

Звичайно, керівник експертно-аналітичного центру, який фінансується Євросоюзом, озвучив здебільшого лише загальні принципи, на яких базуватиметься політика нової влади стосовно земель сільськогосподарського призначення. Однак він сказав про земельну реформу більше, ніж вдалося почути від усіх інших представників команди нового президента за увесь попередній час.

Насамперед Денис Малюська зізнався: «Ми відкриття ринку землі особливо не аналізували». Тоді як бачення земельної реформи, за його ж словами, має ґрунтуватись на реальних розрахунках наслідків — як економічних, так і соціальних, на аналізі різних концепцій.

Втім, він додав, що зараз напрацьовуються можливі моделі й варіанти відкриття ринку землі. Причому, як відзначив Д. Малюська, робиться це якомога швидше. Звичайно, уявити це складно. Адже ми знаємо, що всі політики зараз зайняті виборчою кампанією. А у команди президента — ще один потужний виклик: підібрати нових людей на тисячі й тисячі посад.

Але й тут Денис Малюська вніс ясність: «Для нас дуже цінна допомога в цьому питанні з боку Світового банку». Зокрема, він відзначив, що Світовий банк виконує відповідні розрахунки. Отже, земельна реформа у виконанні Зеленського і «Слуги народу» буде фактично земельною реформою від Світового банку.

Що ж нарахували фахівці Світового банку команді нового президента? «Економісти одностайні в тому, що відкриття ринку землі призведе до підвищення ВВП», — сказав голова правління BRDO. Нагальність запровадження ринку землі, за його словами, посилює також небезпека збільшення масштабів тіньового обігу землі. Особливо після нещодавнього рішення Верховного Суду, де обмін земельними ділянками визнано таким, що не порушує умов мораторію.

Разом з тим є чимало аспектів, де слід прийняти політичне рішення. Серед них Денис Малюська назвав наступні:

встановлювати чи ні обмеження на площу земельних ділянок, які може зосереджувати в своїх руках одна особа;

суб’єктний склад кола осіб, які мають право набувати земельну ділянку;

проблеми інституційного характеру.

Серед останніх — забезпечення кредитування, можливість чи неможливість погашення відсоткових ставок за кредитами під заставу землі, захист власників землі від можливих рейдерських схем. Аналізується і можливість почати продаж спочатку державних земель сільськогосподарського призначення, а вже згодом дозволити продаж паїв. Однак ця схема, як розповів Д. Малюська, — далеко не найбільш важлива, критична чи обговорювана в експертному середовищі. Може, через те, що в умовах штучно обмеженої пропозиції охочі купити землю муситимуть віддавати досить високу ціну? Адже тоді годі очікувати на масовий викид на ринок землі перестарілими власниками паїв або їхніми нащадками-городянами, які віддаватимуть паї за «скільки дадуть». Відповідно, спекулянти мало що зароблять. І якщо в результаті продажу досить обмеженої кількості державних земель установляться досить високі ціни, то коли ринок відкриють і для паїв, їх власники вже не захочуть просто так продавати свою землю за нижчими цінами. Хіба що за ненабагато нижчими.

 Головними ж вимогами команди нового президента до земельної реформи, за словами Д. Малюськи, є забезпечення прав власників земельних ділянок і водночас економічного зростання. І як це можна поєднати — ми побачимо, як пообіцяв пан Денис, скоро. Адже він стверджує, що майбутній парламент буде значно більше налаштований на земельну реформу, ніж попередній. На рівні президента термін формування цілісного бачення земельної реформи, за словами Д. Малюськи, вже погоджений. Щоправда, поки що цей термін вирішили не оприлюднювати. Тим більше, що, як визнав 21-й номер списку «Слуги народу», це дуже серйозна справа: спочатку буде опублікована концепція для громадського обговорення, потім підготовлений законопроект.

Але ходять чутки, що земельна реформа буде готова в вересні. «Це залежить від впровадження механізмів функціонування ринку землі, від надійності титулів на право власності в реєстрах, від результативності інформаційної кампанії», — говорить Денис Малюська.

Та видається, що президент за допомогою нового складу парламенту намагатиметься ухвалити запуск ринку землі якщо не в вересні, то до листопада точно. Бо тоді закінчується сільськогосподарський сезон, тож селяни й на Майдан можуть вийти.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com