Трихограма на озимій пшениці
Економічна доцільність біологічної боротьби з підгризаючими совками - незаперечна, а витрати на розведення й застосування корисних організмів окуповуються в 6-10 разів, причому збільшення окупності зафіксовано саме за поєднаного й послідовного застосування різних видів ентомофагів.
Економічна доцільність біологічної боротьби з підгризаючими совками - незаперечна, а витрати на розведення й застосування корисних організмів окуповуються в 6-10 разів, причому збільшення окупності зафіксовано саме за поєднаного й послідовного застосування різних видів ентомофагів.
А. Богач,
ст. наук. співробітник
ІТВ "Біотехніка" НААНУ
Одне з найважливіших завдань сучасного сільського господарства України - збільшення виробництва високоякісного зерна. Успішне його вирішення значною мірою залежить від убезпечення врожаю від шкідливих організмів.
Під час розробки комплексних систем заходів проти шкідників, хвороб і бур'янів зернових культур в основу було покладено потребу гармонійного поєднання всіх наявних методів захисту рослин: селекційних, насінницьких, карантинних, агротехнічних, механічних, фізичних, біологічних і хімічних.
Безумовно, першорядне завдання кожної системи заходів - застосування таких методів, які сприяють знищенню або різкому зменшенню кількості популяцій шкідливих організмів до початку ушкодження культури, а також збереженню й активізації корисної ентомофауни й флори та запобіганню забрудненню шкідливими речовинами навколишнього середовища.
Останні роки характеризуються частим уведенням зернових культур і в без того порушені сівозміни. Як наслідок, формуються якісно нові умови розвитку для цілої низки шкідників, що спричинює інтенсивне їхнє накопичення й потребу здійснення комплексу захисних заходів.
Підгризаюча совка на озимій пшениці
У посівах зернових культур живе досить багато ентомофагів, які здатні істотно зменшувати кількість деяких небезпечних видів шкідників. До числа видів, які останніми роками створюють серйозні проблеми в захисті зернових колосових культур, варто зарахувати підгризаючих совок (озима, оклична й ін.).
Підгризаючі совки, за даними Головної державної інспекції із захисту рослин, поширені в усіх зонах, і в період вегетації середня кількість гусениць першого й другого поколінь становить 0,1-1,5 екз./м2. При цьому зафіксовано осередкове збільшення кількості до 3 екз./м2. У рекомендаціях можна знайти чимало хімічних препаратів для боротьби з гусеницями совок (Бі-58 новий, Нурелл Д, Маршал 25 тощо), однак масштабне їхнє застосування не завжди виправдане ні з економічного, ні, тим більше, з екологічного погляду.
Безальтернативно ефективно захищають посіви якісні агротехнічні заходи, особливо дискування й культивація, які значною мірою сприяють знищенню запасу совок у грунті, зокрема й зимуючих, а також доцільним є застосування ентомофага трихограми.
Виявлення шкідника
Ефективність боротьби з совками багато в чому залежить від її своєчасності. Виявлення яйцекладок озимої та деяких інших совок - не завжди проста справа, вона потребує спеціальних навичок, а сигналом для випускання яйцеїда - трихограми - є поява перших яйцекладок у межах 0,4-0,6 яєць/м2. Запізнення з випусканням трихограми призводить до відродження частини гусениць і потреби використання інших захисних методів.
Для успішного визначення строків захисних заходів можна застосовувати феромонні пастки, принцип дії яких полягає в тому, що самці, приваблені запахом синтетичного феромона самки, летять на нього й прилипають до обробленої ентомологічним клеєм внутрішньої вкладки. За тиждень до прогнозованого льоту метеликів на відстані 20-30 м від краю поля встановлюють пастки на кілочках заввишки до 1 м з розрахунку 1-2 шт./10 га. Якщо за одну ніч на одну пастку впіймалося в середньому 1,5-2 самці, тоді потрібно випускати трихограми.
Застосування трихограми
В умовах України для боротьби із совками рекомендовано види трихограми - Trichogramma evanescens W. і pintoi V. Вони мають високу плідність і добре розвиваються за температури 18...30°С та відносної вологості повітря 60-95 відсотків.
Трихограма може перезимовувати в стадії дорослої личинки, що закінчила живлення, однак їхня кількість у весняно-літній період незначна, й для успішного стримування розвитку шкідників потрібні випускання, які наводнюють ентомофага, розмноженого в лабораторних умовах. Слід зазначити, що паразит не здатний до активного розселення на значні відстані й обмежується короткими перельотами на 10-12 метрів.
У зонах постійної ефективності для боротьби з підгризаючими совками на полях під озимі культури трихограму випускали двічі: на початковому етапі відкладення яєць і на початку масового їхнього відкладання. Раніше були рекомендації щодо норм випуску паразита (30 тис. особин/га під час першого разу й 30-35 тис. - удруге) з коригуванням у разі збільшення щільності яєць до 30 шт./м2 з урахуванням співвідношення паразит/хазяїн 1:10.
Дещо змінені погодно-кліматичні умови й складнощі проведення точних обліків потребують коригування строків, кратності й норм випускання ентомофага. Така потреба обумовлена тим, що з певним підвищенням температури в літні місяці й зниженням відносної вологості повітря хоріон у яйці шкідника швидше ущільнюється, що знижує ефективність паразитування ентомофага. Тому доцільно змінити схему застосування трихограми й випускати її тричі: на початку відкладення яєць і двічі через п'ять днів із нормою випуску - 35-50 тис. особин/га, а з урахуванням щільності яєць установити норму випуску паразита 1:5 (паразит: хазяїн).
Розселяти трихограму бажано на стадії імаго або за 5-10 год до її відродження (за механізованого застосування), щоб запобігти втратам біоматеріалу, бо добове перебування яєць ситотроги (лабораторний хазяїн ентомофага), заражених трихограмою, на землі й листках рослин призводить до 15-30%-ного знищення їх природними хижаками: - турунами, стафілінідами, павуками, кліщами.
Якщо трихограму готують для розселення вручну, тоді за добу до початку льоту яйця ситотроги розфасовують у скляні банки з розрахунку 100000 особин на 1 л ємності, кладуть туди по 200 шматочків м'якого фільтрувального паперу й закривають бяззю або дрібнодірчастою капроновою сіткою. Зберігають їх за температури 27...30°С і яскравого освітлення до початку масового льоту. Трихограм, які вилетіли, підгодовують 20%-ним цукровим або медовим сиропом протягом 5-10 год. Така підгодівля сприяє підвищенню пошукової здатності паразита й збільшенню плідності самок на 20-30%. Доросла трихограма в природі може живитися пасокою рослин і нектаром квіток, що теж сприяє її життєздатності.
Технологічна схема за ручного розселення передбачає розкладення ентомофага в 100-200 точк./га. За механізованого способу із використанням малої авіації важливо здійснювати цю роботу в безвітряну погоду, щоб запобігти знесенню біоматеріалу повітряними потоками. Розселяють трихограму в ранкові (з 5 до 10) або вечірні (з 18 до 22) години.
У боротьбі з совками можливе одночасне застосування трихограми з ефективним паразитом гусениць шкідників - браконом (Bracon hebetor Say.), що паразитує на гусеницях середніх і старших віків. Бракона можна застосовувати один-два рази в співвідношенні паразит/хазяїн 1:20. Практика засвідчує: 1000-1200 особин бракона/га буває достатньо для зменшення кількості шкідників.
Важливо наголосити, що застосування бракона сприяє зменшенню зимуючого запасу шкідників та накопиченню паразита й формуванню стійкішої біологічної рівноваги.
Слід зазначити, що альтернативи використанню корисних організмів у прямій боротьбі з підгризаючими й іншими видами совок немає. Наочним прикладом може слугувати експансія бавовняного та інших видів совок, які "успішно" створюють серйозні проблеми сільгоспвиробникам, а ті, своєю чергою, попри масштабне застосування "найпросунутіших" хімічних препаратів, не можуть забезпечити стабільного захисного ефекту й таким чином завдають непоправної шкоди корисній ентомофауні наших агроценозів.