Спецможливості
Новини

ТОП-8 причин, чому в Україні так мало вирощується груш

23.05.2017
5205
ТОП-8 причин, чому в Україні так мало вирощується груш фото, ілюстрація
Місць в Україні, де можна закладати промислові сади груші, для отримання ідеальних за смаковими характеристиками плодів, дуже мало

В Україні, на відміну від тієї ж Голландії або Італії, садівництвом займаються дуже багато дилетантів-бізнесменів, які нахапалися поверхневих знань і технологій, особливо не вникаючи в біологію садових культур. Такий висновок робить автор статті в групі "Від інтенсивного садівництва до промислового бджільництва" на Facebook, пише propozitsiya.com.

Це одна з причин, чому так мало вирощується груші в Україні. Але є й інші причини:

1. Груша - одна з найскладніших культур в садівництві, чого тільки варта проблема грушевої медяниці. Вона на більшій частині України, де теоретично можливо вирощувати грушу, на 90% не вирішена і дуже важко вирішується.

2. Сортів десертній пізньо-осінній та зимовій груші, на відміну від яблук, порівняно мало і за останні 15 років на європейський ринок вийшло всього три нових сорти.

3. Дрібнозернисті з маслянистою консистенцією медові сорти груш - південки, люблять сонце і сухий помірно-теплий, м'який клімат. Через свої біологічні особливості, походження і умови формування груша найбільше пристосована до помірно-теплого клімату і менш зимостійка, ніж яблуня.

4. Груша на дух не переносить вітер, тому навіть місцевості з відповідним кліматом, але з пануючими вітрами, категорично не підходять для закладки грушевих садів.

5. Вибір відповідного грунту для обробітку груші - теж велика проблема. Вона добре росте на грунті з достатнім вмістом глини. А якщо в землі ще й багато вапна, то тоді плоди максимально розкриють всі свої достоїнства.

6. Груша не любить сильних перепадів температури.

7. Бджола не любить грушу, через особливості виділення нектару, тому проблема запилення грушевих садів дуже актуальна. Джмелі теж не зовсім підходять для запилення груші. Ідеальний запильник груші - бджола-осмію або штучне запилення.

8. Правильна обрізка та формировка груші - це ціле мистецтво і на 100% складніше, ніж обрізка яблуні. Це дуже важливо для отримання великих і вирівняних врожаїв плодів.

І так пунктів ще з десяток.

Місць в Україні, де можна закладати промислові сади груші, для отримання ідеальних за смаковими характеристиками плодів, дуже мало. Це в основному Буковина, і то не вся її частина. Це частина Дністровського каньйону в районах Ямполя, Могилів-Подільського, Сокиряни, частина північного заходу Одеської області вздовж каньйону. Є невеликі за площею місця в Черкаській і Запорізькій областях, на Закарпатті та один район недалекому від Червоноармійського на Львівщині.

Ідеальне місце для груші десертних сортів - Придністров'я, особливо в районі Дубоссар і звичайно близько 35% території Криму.

Грушу можна вирощувати і в тунелях, створюючи їй штучний клімат. Але це вже інша історія і вона ближче до еко-продукції.

У той же час, яблуня була, є і буде основною плодовою культурою в Україні, і в основному через ідеальні грунтово-кліматичні умови для неї. В Європі при всій перевантаженості яблуневими садами, постійно йде оновлення сортів і закладка нових масивів. Це питання грошей і правильного маркетингу продукції.

Інша справа, що навчившись вирощувати, більш-менш зберігати, українці вчаться готувати товар до продажу на світовий ринок і швидко реагувати на його потреби, по сортам. Це питання більше до класних менеджерів-плодоводів експортного спрямування. Їх потрібно готувати. Уміння подавати - зараз основна позиція в нашій справі, - упевнений автор статті.

Ключові слова: садівництво, груша, яблони

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0