Сучасна техніка для грунтообробки

Грунтообробка є базовою операцією у формуванні майбутнього врожаю. А якість проведення основного обробітку грунту є необхідною умовою доброго врожаю.
Залежно від кліматичних умов, типу, механічного складу, вологості та твердості грунту, попередника, забур’яненості і культури, яку слід виростити, та дальшої сівозміни нині можна виділити розвиток трьох головних технологій основного обробітку грунту:
m традиційна технологія, яка грунтується на полицевому основному обробітку;
m грунтозахисна технологія, яка грунтується на системі мінімального обробітку грунту;
m технологія нульового обробітку грунту, яка грунтується на використанні сівалок прямого висіву та інтенсивному застосуванні гербіцидів.
Ефективного використання всіх технологій обробітку грунту можна досягти тільки за комплексного їх поєднання. Але це потребує застосування великої кількості різних машин і агрегатів, що, з економічної точки зору, не завжди можливо.
Для виконання операцій із обробітку грунту, незалежно від впровадженої технології, потрібна надійна високопродуктивна сільськогосподарська техніка.
У сільському господарстві країни виникли труднощі з основною підготовкою грунту. Оранку виконують не зовсім якісно і не в оптимальні агростроки, що призводить до зниження врожайності. Причинами цього є те, що в господарствах переважно використовують плуги застарілої конструкції, які не забезпечують відповідної якості обробітку, а також не вистачає широкозахватних високопродуктивних плугів, використання яких забезпечить своєчасну підготовку грунту.
Останнім часом заводи України випускають високопродуктивні плуги, а саме: ВАТ “Одесасільмаш” — обертові плуги серії ПУМ; Кам’янець-Подільський завод — плуги серії ПЛ, ПНЯ; Шепетівський завод культиваторів — обертові плуги серії ПЛН. Низка підприємств виготовляє обертові плуги спільно з іноземними фірмами: Бердичівське СП “Агромаш” — плуги ПОШР-8, Бородянське ВАТ “Борекс” — плуги ПНО-3-40, ПНО-4-40 та завод “Бахмачполімермаш” — плуги серії ПОНП-8 та модифікації. Технічні дані плугів наведено в таблиці 1.
Плуги серії ПУМ виробництва “Одесасільмаш” за своїм технічним рівнем мають переваги над серійними плугами серії ПЛН. Основними з них є:
q впровадження лемішно-полицевих вузлів нової конструкції, що забезпечує кращу якість виконання технологічного процесу оранки на глибину понад 30 см (порівняно з 25 см плугами старої конструкції);
q збільшення відстані між корпусами та опорною поверхнею плуга і рамою, що практично виключає їх забивання;
q забезпечення можливості регулювання ширини захвата корпусів, що дає можливість вибору оптимального режиму роботи залежно від умов та обраного енергетичного засобу.
Плуг ПУМ-4-40 призначений для агрегатування з тракторами типу ДТ-75, наявність яких у парку сільського господарства значно зменшена, а з тракторами Т-150К та новими тракторами ХТЗ-17021 з потужністю двигуна 180 к.с. використання їх не зовсім ефективне.
Плуги ПУМ-5-40 можуть агрегатуватися з тракторами ХТЗ-17021, забезпечуючи задовільну якість виконання технологічного процесу.
Заводом “Полімермаш” (м. Бахмач) створений обертовий плуг ПОНП-8 з використанням конструкційних особливостей плугів фірми “Лемкен” (Німеччина).
Плуги, які виготовляють в Україні спільно з зарубіжними фірмами — ПО-8 моделі “Геркулес-1000” виробництва ЗАТ “Інтерагротек” (Київ) спільно з фірмою “Фогель Нот” (Австрія) та плуг ПОШР-8 виробництва СП ВАТ “Агромаш” (м. Бердичів) спільно з фірмою “Челінжер” (Франція), а також імпортні плуги RB-100 та RS-100 фірми “Квернеланд” (Норвегія), — агрегатуються з тракторами на одинарних колесах, реалізуючи спосіб водіння трактора при роботі з даними плугами по борозні.
Якість виконання технологічного процесу даними плугами в основному задовільна. При при цьому слід визначити загальний недолік вказаних агрегатів: трактори імпортного виробництва, такі як “Кейс”, оснащені задніми широкими одинарними колесами, які ущільнюють грунт у борозні, залишаючи колію неповністю прикиданою, і, як наслідок, відзначається просідання грунту в борозні на стику суміжних проходів плуга та зниження якості висіву. З тракторами зі здвоєними колесами дані плуги не агрегатуються.
Плуги моделі RM-100 і RS-100 фірми “Квернеланд” призначені для агрегатування з тракторами як на одинарних, так і здвоєних колесах, і можуть забезпечувати спосіб водіння як борозною, так і полем. Серед широкозахватних плугів даного типу плуг моделі RM-100 має просту конструкцію, високий технічний рівень і рекомендований для використання в сільському господарстві України та спільного його виробництва.
Плуг PL-100 має більш складну конструкцію порівняно з плугом RM-100 і, відповідно, має більшу вартість.
Плуг RM-100 під час випробувань агрегатувався з тракторами “Джон Дір 8400” зі здвоєними колесами і показав задовільну якість виконання технологічного процесу. При цьому плуг забезпечував продуктивність до 3,0 га/год основного часу за витрати палива на 1 га в межах 13 кг. Цей плуг перевіряли у п’ятикорпусному варіанті з трактором ХТЗ-17021 та гусеничним трактором ХТЗ-200Б, при цьому він забезпечував задовільну якість оранки та прийнятні експлуатаційні показники.
Плуги зарубіжного виготовлення комплектуються різними видами робочих органів із вдосконаленою геометричною поверхнею, а також пластинчастими полицями, які знижують тяговий опір та забезпечують роботу на грунтах підвищеної вологості.
Крім цього, до зарубіжних плугів розроблені різні види знарядь для додаткового обробітку грунту — типу “Пакер”, тоді як ні один завод чи підприємство України донині не виготовляє до своїх плугів таких видів додаткових знарядь, які конче потрібні при оранці грунту.
Поряд з полицевим в Україні майже на 15% орних земель застосовують безполицевий обробіток грунту, який є базовим у грунтозахисній технології обробітку. Для забезпечення машинами даної технології низка заводів України розробила і виготовляє комбіновані агрегати за аналогами деяких зарубіжних машин даного типу західноєвропейських фірм. Так, заводом “Галещина машзавод” за останні роки розроблено і нині налагоджено випуск цілого ряду машин для безполицевого обробітку грунту – “Агро-2”, КШН-5,6 КШН-3, КШН-2,2. Знаряддя з дисковими робочими органами, які змонтовані на окремих стовбах, – БГН-6, БГН-4 (рис. 6), БГД-2,4 (рис. 7). Аналогічний агрегат виготовляють на заводі “Білоцерківсільмаш” — АГД-2,3.
Заводи “Агромаш” (Київ) та “Червона Зірка” (Кіровоград) виготовляють грунторозпушувачі ГРН-3,9, які забезпечують пошарове розпушування грунту на глибину 20—22 см, а також їх можна використовувати для культивації.
АТ “Борекс” (м. Бородянка) розробило й рекомендувало до виробництва комбінований грунтообробний агрегат АКГ-4, який задовільно агрегатується з тракторами кл. 3 і якісно виконує технологічний процес.
Заводи “Уманьферммаш” та “Одесасільмаш” випускають агрегати з плоскорізними робочими органами — ППР-2,5 та АГ-4, відповідно. Дані агрегати задовільно агрегатуються з тракторами класу 3 і їх можна використовувати в технологіях безполицевого обробітку грунту.
Крім цього, заводи “Фрегат” (м. Первомайськ), “Агромаш” (Київ), “Агромаш” (с. Красне Вінницької області) випускають важкі борони, оснащені дисками діаметром 800 мм: БПРР-4,2, БДВП-6,3, БДВП-4,2. Такі борони забезпечують обробіток грунту за один прохід на глибину до 22 см. Якість кришення грунту і виконання роботи відповідають агровимогам.
Заводом “Хмельниксільмаш” розроблені та виготовляються комбіновані швидкісні агрегати АКШ-3,6 і АКШ-5,6 для тракторів кл. 3 і 5, відповідно. Дані агрегати укомплектовані плоскорізними односторонніми лапами, оснащені вихляючими дисками та гнучкою обертовою бороною, яка додатково розпушує, вирівнює грунт, знищує і викидає на поверхню бур’яни. Продуктивність агрегату АКШ-3,6 становить до 6 га/год, агрегату АКШ-5,6 — до 10 га/год за питомої витрати палива не більше 15 кг/га. Агрегати забезпечують глибину обробітку грунту до 20 см.
Мінімальний обробіток грунту (прямий висів) найприйнятніший для зон, грунти яких схильні до вітрових ерозій та недостатнього запасу вологи, — зони Степу та Півдня України. Проте використання такої технології можливе і в інших зонах, залежно від кліматичних умов.
У країнах Західної Європи набули широкого використання комбіновані висівні агрегати для прямого висіву. Існують різні типи таких агрегатів, які складаються із грунтообробної та висівної частин. Грунтообробні машини, які входять до складу агрегату, обладнані лапами-сошниками, які забезпечують висів по стерні. Висівна частина являє собою бункер для зерна, який монтується на рамі грунтообробної машини або має свою ходову частину, що дає можливість від’єднання її від культиватора, а культиватор може використовуватись як окрема машина.
Деякі зарубіжні фірми випускають посівні агрегати, в яких грунтообробна частина має активні робочі органи типу фрез. Агрегати цього типу випускаються різного компонування для різних за потужністю енергозасобів. Так, фірма “Хорш” випускає такі агрегати з шириною захвата від 3 до 9 м (рис. 13), що агрегатуються з тракторами потужністю 100—190 к.с. (таблиця 3). Аналогічні посівні агрегати випускають фірми “Кейс”, “Дутці”, “Флекси-Койл” тощо.
Фірма “Амацоне” випускає висівні агрегати, які, на відміну від попередніх, оснащені грунтообробною машиною з фрезерними вертикально розміщеними робочими органами. Робоча ширина цих агрегатів перебуває в межах від 3 до 6 м. Бункер для насіння може розміщуватись як на машині, так і на передньому навісному пристрої енергозасобу.
Аналогічні розробки розпочато і в Україні. Так, завод “Фрегат” (м. Первомайськ) розробив і представив на випробуваннях у 2001 році агрегат АПП-6 для агрегатування з тракторами ХТЗ. Випробуваннями встановлено, що даний агрегат може виконувати технологічний процес відповідно до агровимог, але потребує певних доопрацювань.
Одним із важливих етапів в обробітку грунту є поверхневий (передпосівний) обробіток, який повинен забезпечити вирівненість поверхні поля, розпушування поверхні грунту на певну глибину, кришення грунту до певної фракції за розміром, ущільнення грунту та підготовку ложа для посіву. Всі ці операції із підготовки грунту до висіву забезпечують комбіновані агрегати, використання яких зменшує кількість задіяних енергозасобів на 2—3 трактори, при цьому зменшуються витрати палива вдвічі порівняно з традиційними технологіями висіву зернових.
На сьогодні багато заводів в Україні приступили до випуску комбінованих агрегатів для передпосівного обробітку грунту аналогічних зарубіжним. До них належать ККП-6 виробництва ВАТ “Галещина, машзавод”, АГ-6 — ВАТ “Борекс”, АП-6 — ВАТ “Уманьферммаш”, АМО-7,2 — “Агропромтехніка” (смт Корнін), АПГ-6 — Калинівський машзавод, АПБ-6 — “Шепетівський завод культиваторів”. Технічні дані агрегатів наведено у таблиці 4.
Ці агрегати доцільно використовувати тільки після основного обробітку перед самим висівом. Операції підготовки грунту, особливо по оранці, яка виконувалась у посушливий період, внаслідок чого на полі залишилися брили, слід виконувати паровими культиваторами. Використання комбінованих агрегатів на такому тлі призводить до виходу з ладу робочих органів та деформації і поламки несучих частин рами.
У господарствах недостатня кількість парових культиваторів, потреба в яких нині, через високу забур’яненість полів, очевидна. Низкою заводів України освоєно випуск культиваторів типу КПС-4, які мають технічний рівень початку 70-х років і не повною мірою відповідають сучасним вимогам, у той час як для роботи з потужними тракторами виникає потреба їх складання в зчіпки, що є трудомістким і незручним під час транспортування. Заводам—виробникам сільськогосподарських машин України слід розробити парові культиватори, які відповідали б вимогам сучасних технологій та мали належний технічний рівень.
М.Тронь ,
заввідділом випробувань енергозасобів
і грунтообробних машин,
І.Кошеленко , завлаб випробувань
енергетичних засобів, УкрЦВТ