Спрощення по-нашому...
Як в Україні «спростили» процедуру погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду
Як в Україні «спростили» процедуру погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду
Ю. Петренко, адвокат, партнер правової групи DICENDUM*
На офіційному сайті Президента України 27 березня 2015 р. з’явилась радісна новина: «В Україні спрощено процедуру погодження проекту землеустрою».
Йшлося про підписання Президентом Закону № 180-VIII «Про внесення змін до статті 1861 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою».
Як зазначено у поясненні, цей закон спрощує процедуру реалізації прав громадян на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Крім того, закон унеможливлює затягування процесу погодження проектів землеустрою.
Закон зацікавив також і тих осіб, які мають намір отримати в оренду водні об’єкти.
Нагадаємо, що в ст. 1861 Земельного кодексу згадується про повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Зокрема, там вказується, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (ч. 1). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ч. 3).
Відтепер ця стаття доповнена ч. 8, згідно з якою, якщо вказані органи відмовляють у погодженні проекту землеустрою, вони повинні обов’язково вказати перелік недоліків (які завадили їм прийняти позитивне рішення) та розумний строк для їхнього усунення. Після упорядкування документації з урахуванням усіх зауважень державні органи вже не можуть відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Але, як ми вже звикли, все так добре, «як по писаному», у нас бути не може. І з питанням відведення земельних ділянок водного фонду саме так і вийшло…
Варто пригадати, що вже декілька років проект землеустрою водних об’єктів погоджується з органом водного господарства.
Спочатку в ч. 3 ст. 1861 було зазначено: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з органом водного господарства. Але невдовзі цю норму було уточнено: «підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим — з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства».
Таким центральним органом є Державне агентство водних ресурсів України.
Але тим, хто мав справу з відведенням водних об’єктів, відомо, що насправді питаннями погодження відповідних проектів землеустрою протягом тривалого часу займалися обласні управління
водних ресурсів.
Обласні управління діяли та діють на підставі положень, затверджених наказами Держводагентства, та листів останнього щодо наділення повноваженнями і їхніх роз’яснень.
Згідно з відповідними положеннями, обласні управління водних ресурсів належать до сфери управління Держводагентства України. До числа їхніх повноважень (навіть «основних завдань») входить «погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель водного фонду», а також погодження договорів оренди
водних об’єктів.
Що стосується листів, то їх немає у відкритому доступі — вони мають
гриф «службові».
Отже, до останнього часу саме обласні управління водних ресурсів проводили погодження проектів землеустрою водних об’єктів.
Але з’явився лист № 502/9/11-15 від 02.02.2015 р. в. о. голови Держводагентства, який припиняє повноваження водогосподарських організацій щодо погодження проектів землеустрою.
Згідно зі змістом листа, виявляється, що обласні управління не є територіальними органами Держводагентства, і погодження проектів землеустрою відтепер має провадити безпосередньо агентство. І це — попри чинність положень обласних управлінь про повноваження щодо погодження проектів землеустрою.
Цікавою є вказівка Держводагентства на втрату актуальності декількома своїми «службовими» листами в частині повноважень водогосподарських організацій.
Як зазначено у самому листі, він написаний на вимогу Генеральної прокуратури України стосовно здійснення погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», безпосередньо Держводагентством та його територіальними органами (у разі їхнього утворення).
Беззаперечно, що діяльність центральних органів виконавчої влади необхідно приводити у відповідність до вимог законів.
Не занурюючись в аналіз протиріч між нормативними актами, що регулюють процедуру погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, фактично маємо наслідок — ускладнення процесу погодження проектів.
Насамперед це пов’язане з тим, що розглядатиме проекти лише одна установа на всю країну, і, схоже, створювати територіальні органи ніхто не поспішає.
Таким чином знову продовжується практика роботи державних установ «за листами».
Тож можна лише сказати, що зацікавлені земле- та водокористувачі сподіваються на практичну реалізацію ч. 8
ст. 1861 Земельного кодексу України та оперативну і неупереджену роботу Державного агентства водних ресурсів України.
Що стосується нинішньої ситуації, то слід відзначити збільшення кількості судових спорів, предметом яких є повноваження та бездіяльність водогосподарських організацій щодо погодження проектів землеустрою.
*Dicendum Law Group є спеціалізованою юридичною компанією, яка забезпечує правову підтримку суб’єктів малого та середнього бізнесу в аграрному секторі економіки.