Соя: зростання виробництва та спо­живання

У світі та, зокрема, в Україні спостерігається стала тенденція до зростання обсягів виробництва та споживання сої.

Значення та по­хо­д­жен­ня культу­ри
Соя є ос­нов­ною зер­но­бо­бо­вою куль­ту­рою у світі. Її зер­но зба­лан­со­ва­не за про­теїном і пе­ре­трав­ни­ми аміно­кис­ло­та­ми. У насінні містить­ся білка 30-55%, жи­ру - 13-26%, крох­ма­лю - 20-32%, ба­га­то калію, фо­с­фо­ру, кальцію, а та­кож вітамінів. Во­на має ве­ли­ке про­до­воль­че зна­чен­ня. Ве­ли­кий вміст білка і над­зви­чай­но цінна йо­го зба­лан­со­ваність за аміно­кис­лот­ним скла­дом роб­лять сою чу­до­вим замінни­ком про­дуктів тва­рин­но­го по­хо­д­жен­ня у хар­чу­ванні лю­ди­ни. Соя не має рівних за кількістю ви­го­тов­ле­них із неї про­дуктів. Соєвий білок і олію мож­на знай­ти у складі по­над ти­сячі хар­чо­вих про­дуктів, по­чи­на­ю­чи від при­прав до са­латів, соєво­го м'яса, хліба і закінчу­ю­чи смач­ни­ми го­то­ви­ми стра­ва­ми. Із сої ви­го­тов­ля­ють со­уси, мо­ло­ко, сир, замінни­ки яєчно­го по­рош­ку, кон­ди­терські ви­ро­би, ков­ба­си, кон­сер­ви то­що.
Во­на посідає пер­ше місце у світо­во­му ви­роб­ництві рос­лин­ної олії, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ють на хар­чові цілі і для ви­роб­ництва про­мис­ло­вої про­дукції: ла­ку, фарб, ми­ла, пласт­ма­си, клею, штуч­них во­ло­кон. По­над 60% зер­на сої пе­ре­роб­ляється на олію, яка за­своюється ор­га­нізмом на 98%. Во­на містить ве­ли­ку кількість не­на­си­че­них жир­них кис­лот (ліно­ле­вої і ліно­ле­но­вої), які не син­те­зу­ють­ся в ор­ганізмі, од­нак обов'яз­ко­во ма­ють над­хо­ди­ти з їжею. Во­ни зни­жу­ють вміст хо­ле­с­те­ри­ну в крові, по­зи­тив­но діють на функціону­ван­ня моз­ку, поліп­шу­ють зір.
Як кор­мо­ву куль­ту­ру сою ви­ко­ри­с­то­ву­ють у годівлі тва­рин у ви­гляді ма­ку­хи, соєво­го шро­ту, дерті, мо­­ло­ка, білко­вих кон­цен­т­ратів, зе­ле­но­го кор­му, сіна, си­­ло­­су, со­ло­ми. Ма­ку­­ху мож­на за­­сто­со­ву­ва­ти як уні­­вер­­саль­­­­­ний біл­­ко­вий кон­цен­т­ро­ва­ний корм, у 1 кг яко­го міс­тить­ся: 1,26 к. о., 354 г пе­ре­трав­но­го про­теїну, 28 г лізи­ну. Як­що до комбікормів до­да­ва­ти 10% соєво­го шро­ту, це знач­но під­ви­щує про­­­дук­тив­ність тва­рин і змен­­­­шує ви­т­ра­ту кормів.
Батьківщи­ною сої вва­жається Пів­ден­но-Східна Азія. У Ки­таї во­на відо­ма по­над 6 тис. років до н.е. За 4 тис. років до н.е. сою вже ви­ро­щу­ва­ли в Ко­реї, Індії, Японії та інших країнах. Пріори­тет відкрит­тя по­жив­них вла­с­ти­во­с­тей цієї куль­ту­ри на­ле­жить ки­тай­цям. У Ки­таї во­на віддав­на є замінни­ком м'яс­них і мо­лоч­них про­дуктів. У Європі сою по­ча­ли ви­ро­щу­ва­ти ли­ше у XVIII столітті, а в Ук­раїні - з 70-х років XIX століття.

Світо­ве ви­роб­ництво
У світо­во­му ви­роб­ництві олійних куль­тур соєві бо­би зай­ма­ють доміну­ючі по­зиції. За очіку­ва­но­го ви­роб­ництва олійних куль­тур у 2010/11 мар­ке­тин­го­во­му році (МР) на рівні 447 млн т ча­ст­ка соєвих бобів ста­но­вить 58%, тоді як ріпа­ку - 13%, со­няш­ни­ку - 7 відсотків.
За про­гно­за­ми Міністер­ст­ва сільсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA), у 2010/11 МР ви­роб­ництво сої ста­но­ви­ти­ме 261 млн т, що більше, порівня­но з по­пе­реднім се­зо­ном, на 750 тис. т. Збіль­шен­ня ви­роб­ниц­тва пов'яза­не із роз­ши­рен­ням посівних площ та підви­щен­ням уро­жай­ності. Пло­ща ви­ро­щу­ван­ня сої у світі ма­ла тен­денцію до що­­річно­го зро­с­тан­ня, тож, як наслідок, у нинішньо­му се­зоні є най­ви­щою за всі періоди ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри. Во­на ста­но­вить 103,5 млн га, що на 1,3 млн га більше по­­рівня­но з по­пе­реднім се­зо­ном. Очі­­­кується вро­жайність близь­­ко 2,5 т/га - на рівні з по­пе­реднім ро­ком.
Ви­роб­ля­ють сою в 75 країнах, най­більшою з яких є Спо­лу­чені Шта­ти Аме­ри­ки. У по­точ­но­му мар­­­ке­тин­го­во­му се­зоні в цій країні пе­ред­ба­чається ви­ро­би­ти 91 млн т бобів, що ста­но­вить по­над тре­ти­ну світо­во­го вро­жаю. До провідних ви­роб­ників цієї куль­ту­ри на­ле­жать Бра­зилія (з об­ся­гом ви­роб­ництва 72 млн т), Ар­ген­ти­на (50 млн т), Ки­тай (15 млн т). Ріст ви­роб­ництва сої пов'яза­ний з рос­том чи­сель­ності на­се­лен­ня у світі та, відповідно, зро­с­та­ю­чим по­пи­том на про­до­воль­ст­во, ос­­кільки у країнах з низь­ким рівнем до­ходів на­се­лен­ня сою ви­ко­ри­с­то­ву­ють як де­ше­вий рос­лин­ний білок для хар­чу­ван­ня лю­дей, а у роз­ви­не­них країнах - як цінну білко­ву си­ро­ви­ну в годівлі тва­рин.

Спо­жи­ван­ня та торгівля
За да­ни­ми USDA, світо­ве спо­жи­ван­ня сої має тен­денцію до зро­с­тан­ня. У по­точ­но­му се­зоні по­пит на цю куль­ту­ру ста­но­вив 256 млн т, що більше, порівня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, на 8% та пе­ре­ви­щує се­ред­нь­орічний по­каз­ник за ос­танні 10 років на 21%. Про­те, як і в по­­пе­редні ро­ки, об­ся­ги спо­жи­ван­ня сої бу­­дуть мен­ши­­­ми за її ви­роб­ниц­тво. Це по­­зи­­­тив­но по­зна­чить­ся на сві­то­вих кінце­вих за­па­сах. На­при­кінці по­точ­но­го се­зо­ну во­н­и ста­но­ви­ти­муть 61 млн т, що на 4% більше за ми­­ну­лорічний по­каз­ник.
Збільшен­ня об­сягів ви­роб­ництва впли­ну­ло на ак­тивність світо­вої торгівлі. Об­сяг ек­с­пор­ту очікується на рівні 99 млн т. У ціло­му ча­ст­ка ек­с­пор­ту сої що­до об­сягів  спо­жи­ван­ня ста­но­вить 39%, що по­яс­нюється знач­ним за­до­во­лен­ням по­треб світо­вих спо­жи­вачів са­ме соєви­ми бо­ба­ми, а не про­дук­та­ми їхньої пе­ре­роб­ки, яки­ми є олія та шрот. Струк­ту­ра світо­во­го ек­с­пор­ту сої роз­поді­ляєть­ся та­ким чи­ном: США - 44%, Бра­зилія - 33, Ар­ген­ти­на - 11, Па­ра­гвай - 6, Ка­на­да - 3%. На інші країни при­па­дає 3% світо­во­го про­да­жу.
Упро­довж січня-бе­рез­ня 2011 ро­ку на світо­вих то­вар­них біржах спо­с­теріга­ли­ся ко­ли­ван­ня цін на соєві бо­би. Як­що в січні ціна у США з ба­зи­сом по­став­ки EXW ста­но­ви­ла $426 за 1 т, то у квітні-травні підвищилася до $470-480/т. У ціло­му се­редні сві­тові ціни 2010/11 МР є ви­щи­ми, порів­ня­но з по­пе­реднім, на 25 відсотків.
Зро­с­тан­ня пе­рехідних за­пасів сої підтри­му­ва­ти­ме стабільність ціно­вої си­ту­ації на олійно­му рин­ку. Про­відні ана­літичні ком­панії про­гно­зу­ють, що з лип­ня по­точ­но­го ро­ку та до за­вер­шен­ня но­во­го се­зо­ну та­ке зер­но в світі ко­ш­ту­ва­ти­ме в се­ред­нь­о­му на $20-30 до­рож­че від нинішньо­го рівня. При цьо­му в 2012-2013 ро­ках ціни на сою ко­ли­ва­ти­муть­ся в діапа­зоні від $510 до $560 за тон­ну.

Вітчиз­ня­не ви­робництво
В Ук­раїні скла­ли­ся спри­ят­ливі кліма­тичні умо­ви для ви­ро­щу­ван­ня сої, то­му впро­довж 20 років посівні площі та ва­ло­вий збір цієї куль­ту­ри збільши­лись у 12 та 17 разів, відповідно. Тен­денція до роз­ши­рен­ня площі та ви­роб­ництва сої збе­ре­гла­ся й ос­танніми ро­ка­ми. Як­що у 2005 році цю куль­ту­ру ви­ро­щу­ва­ли на площі 422 тис. га, то у 2010 во­на роз­ши­ри­ла­ся до 1037 тис. Відповідно, збільшу­вав­ся й ва­ло­вий збір, який у ми­ну­ло­му році ста­но­вив 1,7 млн т, що в 2,7 ра­за пе­ре­ви­щи­ло рівень 2005 ро­ку. У 2010 році кра­ще за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе ран­нь­о­с­тиглі та се­ред­нь­опізні сор­ти сої, уро­жай­ність яких до­ся­га­ла 25-30 ц/га. Про­те в ціло­му по Ук­раїні вро­жай­ність пе­ре­бу­ва­ла на рівні 15-16 ц/га, що зде­біль­шо­го пов'яза­но з по­год­ни­ми умо­ва­ми ми­ну­ло­го ро­ку. За підсум­ка­ми 2010 ро­ку, сою в Ук­раїні ви­ро­щу­ва­ли по­над 4,8 тис. гос­по­дарств.
Та­ким чи­ном, за об­ся­га­ми ви­роб­ництва сої Ук­раї­на вий­ш­ла на провідні по­­зиції се­ред країн євро­пей­сь­ко­го про­сто­ру. Цьо­го вда­ло­ся до­сяг­ти за ра­ху­нок спри­ят­ли­вої еко­номічної си­ту­ації на рин­ку. Як­що на по­чат­ку 2010/11 МР за­купівель­на ціна на сою ста­но­ви­ла 3,1-3,2 тис. грн/т, то впро­довж січня-бе­рез­ня по­точ­но­го ро­ку во­на ма­ла тен­денцію до зро­с­тан­ня, до­сяг­ши в се­ре­дині квітня 3,9 тис. грн/т. По­точ­ний рівень цін є при­ваб­ли­вим як для ви­роб­ників, так і для спо­жи­вачів сої.

Пер­спек­ти­ви Ук­раїни
Суттєве зро­с­тан­ня посівних площ і ва­ло­вих зборів сої свідчить про її над­зви­чай­но важ­ли­ву роль в аг­рар­но­му ком­плексі Ук­раїни. Вис­нов­ки спеціа­лістів го­­во­рять про те, що збільшен­ня ви­роб­ництва насіння сої три­ва­ти­ме і на­ступ­ни­ми ро­ка­ми. Підтвер­д­жен­ням цьо­го є наміри аг­раріїв. Так, за інфор­мацією регіонів, у 2011 році пе­ред­ба­чається висіяти сою на площі 1087,1 тис. га, що більше, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, на 11 тис. га. За пла­но­вої вро­жай­ності 17 ц/га ва­ло­ве ви­роб­ництво ста­но­ви­ти­ме по­­над 1,7 млн т, що на 98 тис. т більше за по­каз­ник по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Це є під­твер­д­жен­ням то­го, що соя дає вітчиз­ня­ним аг­раріям по­зи­тивні гос­по­дарські та еко­номічні ре­зуль­та­ти.
   По-пер­ше, це ви­со­ко­рен­та­бель­на куль­ту­ра. За до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­них тех­но­логій ви­­ро­щу­ван­ня та про­ве­ден­ня аг­ро­технічних за­­хо­дів цілком ре­аль­на вро­­жай­ність від 2,5 т/га і ви­ще. Вра­хо­ву­ю­чи ви­­т­ра­ти на 1 га - близь­ко 4,1-4,3  тис. грн, се­ред­ню ціну ре­алі­­зації - 3,5 тис. грн/т, рен­та­бель­­ність ви­роб­ництва сої ста­но­вить по­над 100%. Та­кий рівень рен­та­бель­ності дає змо­гу по­вер­ну­ти ви­т­ра­чені на ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри ко­ш­ти та до­­дат­ко­во от­­ри­ма­ти 1 грив­­ню на кож­ну грив­ню, вкла­де­ну у її ви­роб­ництво. Відтак, вра­хо­ву­ю­чи стабільний по­пит на цю куль­ту­ру в світі та Ук­раїні, зокрема, еко­но­міч­ні ре­­зуль­та­ти її ви­ро­щу­ван­­ня у вітчиз­ня­них гос­по­дар­ст­вах не бу­дуть ниж­чи­ми за по­каз­ни­ки по­пе­редніх років.
   По-дру­ге, соя - один із кра­щих по­пе­ред­ників у сівозмінах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Во­на сприяє на­ко­пи­чен­ню азо­ту, поліпшен­ню струк­ту­ри й ро­дю­чості грун­ту, очи­щає по­ле від бур'я­нів. Рос­ли­ни цієї куль­ту­ри здатні ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ма­ло­до­с­тупні важ­ко­роз­чинні по­живні ре­чо­ви­ни з нижніх шарів грун­ту і вклю­ча­ють їх у кру­го­обіг жив­лен­ня. У се­ред­нь­о­му на 1 га во­на за­ли­шає азо­ту близь­ко 60-80 кг/га, фо­с­фо­ру - 20-25 і калію - 30-40 кг/га. То­му доцільним є впро­ва­д­жен­ня цієї куль­ту­ри в ко­рот­ко­ро­таційні сівозміни, зо­к­ре­ма соя - ку­ку­руд­за - соя, соя - пше­ни­ця - соя то­що.
   По-третє, це не­замінна куль­ту­ра в кор­мо­ви­роб­ництві, зо­к­ре­ма в сви­нарст­ві. За су­ча­сни­ми тех­но­логіями ут­ри­ман­ня із за­про­ва­д­жен­ням у годівлі сви­ней соєво­го шро­ту кон­версія кор­му ста­но­вить до 2,6-3,0 кг, се­ред­нь­о­до­бові при­ро­с­ти зро­с­та­ють до 750-800 г, при цьо­му собівартість про­дукції ста­но­вить 8-10 грн/кг, що відповідає се­ред­ньоєв­ро­пейсь­ким по­каз­ни­кам. За нинішніх умов по­тре­би Ук­раїни в соєво­му шроті за­без­пе­чені ли­ше на 25%, що й ве­де до се­ред­нь­о­до­бо­вих при­ростів у сви­нарстві ли­ше до 376 г, кон­версії кор­му - 5-10 кг, собі­вар­тості при­ро­с­ту жи­вої ма­си - 14-20 грн/кг за за­­ку­півель­них цін 12-16 грн за кіло­г­рам.
Як­що за якісни­ми по­каз­ни­ка­ми соя відповідає ви­мо­гам сві­то­во­го рин­ку, то рівень тех­но­логічно­го про­це­су по­сту­пається провідним країнам - ви­роб­ни­кам зер­на. То­му за­про­ва­д­жен­ня у гос­по­дарській діяль­ності но­вих, більш адап­то­ва­них до умов ви­ро­щу­ван­ня, сортів, су­час­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин, мікро­до­б­рив, енер­го­ощад­ної техніки то­що має ста­но­ви­ти ос­но­ву ви­роб­ництва сої. За­про­ва­д­жен­ня та­ких за­­ходів спри­я­ти­ме підтримці вітчиз­ня­но­го тва­рин­ництва, птахівництва та фор­му­ван­ню ек­с­порт­но­го по­тенціалу сої та про­дуктів її пе­ре­роб­ки.

Олександр Мас­лак,
канд. екон. на­ук., керівник Цен­т­ру стратегічних досліджень АПК Сумсь­ко­го національ­но­го аг­рар­но­го університету