Заробити на часнику стало складніше

Тотальне часниківництво

Протягом останніх кількох років існує великий інтерес до вирощування часнику. Особливо у дрібних сільгоспвиробників. Адже культура це дорога: чи не щороку буває період, коли роздрібні ціни піднімаються до 70, а то й до 100 грн/кг. І найбільш прикро стає аграріям, коли вони бачать, що ці гроші дістаються китайцям: саме з Піднебесної надходить основна маса товару, який можна побачити на полицях наших магазинів, а часто й на базарах.

Тим більше, що на перший погляд здається, ніби у нас - якнайкращі умови для вирощування цієї культури. Адже часник вимагає чимало ручної праці, яка в Україні найдешевша в Європі, забезпечує суттєво вищу якість продукції і виконання робіт, ніж механізоване збирання. До того ж аналіз, виконаний МФК, показав: Україна могла б експортувати до ЄС до 100 тис. т. часнику щорічно.

"Стогривневу ейфорію пора забути. Навіть ті, хто сподівався не на максимальну (100 грн/кг), а на середню багаторічну ціну (70 грн/кг або 3 $/кг), у нинішньому році отримують значно менше, ніж очікували. Дехто продає зараз часник із господарства по 18 грн/кг. Це при тому, що собівартість продукції в Україні зазвичай не менше 1 $/кг", - говорить один із найбільших і найдосвідченіших в Україні виробників, директор компанії Best Garlic Михайло Сорока.

У цілому зараз оптові ціни на часник з ПДВ і всім пакетом документів  із господарства, за даними керівника кооперативу  UkrUp Анни Морозової, становлять 33-40 грн/кг, тоді як рік тому у цей же час вони складали 55-60 грн/кг. Роздрібні мережі, наприклад, закуповують часник по 30 грн/кг.

Рекордний урожай не в радість

Основна причина зниження цін - збільшення пропозиції. Порівняно з 2016-м значно зросли обсяги виробництва часнику в Китаї, а на цю країну припадає 79% світового експорту даної культури. Різко збільшилося виробництво і в професійних господарствах, до яких А.Морозова зараховує тих, у кого площа під часником становить не менше 2 га. Загальний обсяг плантацій у таких професійних господарствах вона оцінює в 2017-му в 1200 га, тоді як торік - всього в 300 га.

У департаменті землеробства Мінагрополітики підтверджують: цьогоріч в Україні очікується рекордний за останні кілька років урожай часнику - 180 тис. т.

При цьому експорт до ЄС від зниження цін нітрохи не врятує. По-перше, позаяк у попередні роки Україна до ЄС часник не експортувала, нам виділили безмитну квоту всього в 500 т. А ввізне мито в ЄС досить серйозне: інакше місцеві виробники зовсім не змогли б витримувати конкуренцію з китайцями. По-друге, отримати всі ті документи, яких вимагають європейські покупці, дуже складно. В Україні на часнику зареєстровано зовсім небагато препаратів, а застосування ЗЗР, не зареєстрованих на відповідній культурі - це привід для сумнівів у безпеці продукту. По-третє, оскільки в сегменті домінують дрібні виробники, які ще й дуже слабко взаємодіють між собою, велику, експортну партію товару знайти складно.

Як знизити собівартість?

От тут і випливли на поверхню всі фактори, які заважають нашим виробникам часнику конкурувати з китайцями, попри значно гірші (як для європейців) споживчі якості їхнього продукту. Насамперед це собівартість, яка в українських виробників, за даними UkrUp, становить в середньому 1 $/кг - стільки, скільки китайський часник коштує в Україні. І справа не тільки в дешевій робочій силі. Наприклад, урожайність часнику в Китаї - 15 т/га і вище, в країнах ЄС - 14-16 т/га, тоді як в Україні, за даними департаменту землеробства Мінагрополітики, - в середньому 9 т/га. "Я бачив поле, де зібрали 1 т/га - стільки ж, скільки посадили. В 75% господарств відсутня технологічна дисципліна", - говорить директор ФГ "Концентрат" Володимир Власенко.

Нерідко кульгає й якість. "Бувало, що роздрібні мережі повертали виробникам часник вже через 30-60 днів після збирання: продукція масово гнила, головки розпадались. Через недостатню якість завертали фури з українським часником і європейські покупці", - продовжує В.Власенко.

Як же можна й надалі заробляти на часнику? Як наголошує А.Морозова, для цього необхідне зрошення. "На богарі наша фірма UkrUp торік отримала 6 т/га з товарністю 70%. Собівартість продукту вийшла 25 грн/кг. Посушливого 2017-го - 5,5 т/га з товарністю 60%. З поливом можна було б збирати 12 т/га, а, отже, мати собівартість 12,5 грн/кг", - розповідає вона.

Досвід успішних

Є в Україні господарі, які збирають і більше 12 т/га. Наприклад, фермер Юрій Константинов з села Новопетрівка Великомихайлівського р-ну Одеської області збирає по 13 т/га кожен рік. А вирощує часник він уже 10 років. І за цей час у фермера не було жодного року, коли б урожай був збитковим. Хоча й на нього ціна стрибає: за цей час було 2 таких сезони, коли часник за прибутковістю виявлявся далеко позаду деяких інших овочевих культур. "Та в цілому ціни на часник стабільніші, ніж на овочі борщового набору", - говорить фермер.

Запорука стабільних врожаїв, за словами фермера, - відпрацьована технологія. Причинами її відсутності в багатьох господарствах він називає брак кваліфікованих агрономів. "Якби мій брат не був таким чудовим агрономом - не було б у мене ефективного виробництва часнику", - розкриває секрети Ю.Константинов.

Наприклад, лежкістю вирощеного часнику фермер завдячує правильному мінеральному живленню. А його, за словами Ю. Константинова, неможливо забезпечити без фертигації. Звичайно, найдешевше було б внести 500-800 кг/га міндобрив з осені. Але фермер вносить приблизно по 400 кг/га азоту і по 200-250 кг/га фосфору й калію (точна кількість визначається за даними агрохімічного аналізу). При цьому приблизно по 150 кг/га фосфору й калію та деяка кількість азоту вноситься в хелатній формі, а багато азоту - в амідній формі. Зокрема, використовується багато добрив фірми Yara.

Не менше якість і лежкість залежать від правильно сформованої системи захисту. Найбільше значення мають фунгіциди, які контролюють бактеріози та захворювавння листового апарату. Серед гербіцидів обов`язковим фермер називає Гоал (позаяк від Тотрілу жовтіє листя), який він вносить нормою до 150 г/га за витрати робочого розчину не більше 200 (краще - 150) л/га, бажано - в суху погоду. Ефективними проти багаторічних бурянів фермер називає Старане і Лантрел. Всього система захисту у фермера складається з 25 пунктів і передбачає 6-8 обробок різними баковими сумішами, починаючи з ранньої весни. Головним фактором успішного контролю захворювань він називає вчасне внесення фунгіцидів, адже вилікувати захворювання часнику, якщо воно вже проявилося візуально, майже нереально. Тому Ю.Константинов призначає фунгіцидні обробки на основі лабораторних аналізів, які йому як постійному клієнту Syngenta виконує безкоштовно в своїй лабораторії в Одесі.

Фермер додає, що якість часнику сильно залежить і від якості садивного матеріалу. А впевненим у якості останнього можна бути, лише вирощуючи його самотужки. Тому 10-15% площ, відведених під часник, у господарстві віддають під насінники. Посадковий матеріал сорту Прометей, виведений в Уманському національному університеті садівництва, тут вирощують через повітряну цибулину та однозубку, аби отримати чистий посадковий матеріал, який гарантуватиме відсутність проблем із кореневими гнилями і фузаріозним в`яненням.

Така технологія дає змогу вирощувати часник такої якості, що його купують і закордонні трейдери (простіше кажучи - перекупники), яких пощастило знайти в Одесі. Щоправда, для цього часник доводиться ще й калібрувати, бо іноземцям потрібні головки діаметром не менше 5 см. Причому робити це доводиться вручну. Відтак у сезон господарство задіює 200-300 сезонних робітників, і це при тому, що вирощування товарного часнику повністю механізоване, а ручна праця використовується тільки в насінництві й калібруванні.

В Україні небагато господарств такого рівня. Однак якщо їх буде більше, а якщо вони навчаться кооперуватися, то Україна зможе реалізувати свій потенціал на європейському ринку. Причому не тільки в галузі власне часнику, а й у сегменті продуктів переробки - від нарізаного тонкими шматками часнику і часникового порошку, на які йде продукція з механічними пошкодженнями, до часникової олії, що широко застосовується в косметичній промисловості.

Богдан Малиновский, b.malinovskiy@univest-media.com