Smart Agro Forum: цифрові технології підкорюють сільське господарство

Цифрові технології швидко поширюються в сільському господарстві. І не тільки в Північній Америці чи Євросоюзі, а й в Україні. Наприклад, ті чи інші елементи точного землеробства впроваджують на 15% вітчизняних сільськогосподарських угідь. Які конкретно цифрові технології можуть підвищити ефективність агровиробництва і де саме – про це йшлося на 3-му міжнародному спеціалізованому агрофорумі Smart Agro Forum, який відбувся 13 грудня в Києві.

Коли в глобальних масштабах тенденцією року в агросфері можна назвати подальше поширення цифрових технологій, то в Україні тенденцією року стало рейдерство. Про те, як аграрії можуть протидіяти рейдерам за допомогою цифрових технологій, розповів засновник компанії Deltahost Дмитро Земляний. Він вважає, що найвразливіший під час рейдерської атаки елемент агробізнесу – це бізнесова інформація, адже заволодіння рейдерами інформацією про контракти, майно, тощо можуть наробити більше шкоди, ніж захоплення землі або незаконне збирання врожаю. Як вихід Дмитро Земляний пропонує сховати бізнес-інформацію за допомогою «хмарних» технологій в надійне місце – на фізичні чи віртуальні сервери в якій-небудь іноземній країні, що відрізняється стабільністю і верховенством права, наприклад, у Нідерландах, Німеччині або США. Таким чином навіть вилучення рейдерами комп’ютерів чи їхніх жорстких дисків нічим не зашкодить підприємству: керівник чи бухгалтер зможуть увімкнути домашній комп’ютер чи особистий ноутбук і продовжити працювати з базою підприємства. Також Д. Земляний запропонував для захисту від рейдерів застосовувати технології криптозахисту і криптографії, щоб вони не змогли нічого прочитати, навіть вилучивши комп’ютери чи жорсткі диски. Насамкінець він нагадав про важливість створення на випадок хакерських чи рейдерських атак резервних копій усієї інформаційної бази підприємства – щомісячних, щотижневих, щоденних, які порадив зберігати теж у надійному місці на віддаленому сервері.

Швидко поширюються в сільському господарстві й безпілотники. Хоча вони, як відзначив співзасновник фірми Drone.Ua Февзі Аметов, виконують порівняно невеликий обсяг роботи – виконують первинне діагностування проблем у полі, щоб після виявлення проблемних зон туди пішки відправився агроном і відібрав зразки для лабораторного аналізу. Втім, зараз багато фірм, що спеціалізуються на дистанційному моніторингу полів, розробляють методики, які допомогли б визначити проблему і її джерело, не заходячи в поле.

На сьогодні ж Февзі Аметов виділив 4 основні функції безпілотників у сільському господарстві:

відеомоніторинг;

виконання оглядових знімків з високою деталізацією та GPS-прив’язкою;

картування в RGB-діапазоні (видимому);

картування в різноманітних спектральних діапазонах;

3D-моделювання.

Також він розповів, що дрони дуже активно використовують великі селекційні компанії, яким потрібні порівняльні дані про висоту, густоту рослин, площу «лисин», тощо з великої кількості дрібних ділянок. Наприклад, таких ділянок на площі 15-20 га може бути до 8000, і коли різницю намагається вловити агроном чи селекціонер під час пішого огляду, то через 3-4 години у нього вже так рябить в очах… А такий порівняльний аналіз потрібен не тільки селекціонерам: великі агрокомпанії теж випробовують у своїх умовах на своїх технологіях десятки сортів і гібридів або різноманітні препарати чи мікродобрива.

Моніторинг з дронів може забезпечити дані не тільки про культурні рослини, а й про бур’яни – їх густоту стояння і навіть видовий склад. Все актуальнішою, особливо для південних областей, стає побудова термограм шляхом зйомки з безпілотників: температура рослин сигналізує про ступінь їхнього стресу, особливо від посухи. Також дрони можуть виконувати обміри площі полів, а за даними 3D-моделі поверхні відслідковувати ерозійні процеси.

Для дистанційного моніторингу полів зараз застосовуються як квадро- (гекса-, окто-) коптери, так і крилаті безпілотники. Останні – частіше на великих площах, або для виконання картографування.

Співзасновник фірми Forland Денис Глушко розповів про власні спроби розробки платформи для управління аграрним підприємством і зі свого досвіду назвав 3 основні проблеми, які заважають вітчизняним агропідприємствам впроваджувати цифрові технології в управлінні:

відсутність уніфікації облікової політики і внутрішнього документообігу;

брак кваліфікованих фахівців у штаті агропідприємств;

відсутність або неповнота регламентованих процедур обліку.

Про власний стартап у галузі вимірювання щільності грунту розповів директор фірми «Скок Агро» Сергій Скок. Першим кроком стала розробка приладу для вимірювання щільності грунту на глибину до 45 см на замовлення фірми «Кернел». Згодом глибину збільшили до 60 см, розробили програмні додатки, що дають змогу визначати основну частину поля і його краї. Управління щільністю грунту, що спирається на дані її моніторингу, за словами Сергія Скока, дає змогу зменшити втрати урожаю на 15%, знизити витрати солярки і навіть виявити крадіжки. Наприклад, моніторинг щільності показав відсутність слідів від недавніх проходів техніки на полі, де, за документами, виконали дискування, на що списали пальне й гроші. Тому на даний момент моніторингом щільності за допомогою спеціальних приладів і програмного забезпечення зацікавилося вже кілька великих агрофірм: «Укрпромінвест-Агро», Cygnet, група компаній «Вілія». А «Скок Агро» розвиває свій стартап у напрямках виявлення кореляції щільності й вологості грунту, допрацювання таблиць норм твердості грунту під конкретні культури і розробки датчиків контролю заглиблення грунтообробних агрегатів.

Тим більше підкорюють новітні технології сферу торгівлі сільгосппродукцією. Засновник фірми Unique Technologies Олександр Степанов розповів про нещодавно створений перший в Україні спеціалізований аграрний торговий майданчик, що включає кол-центр і на якому можна відкрити свій інтернет-магазин. Як пояснив Олександр Степанов, основне завдання створення сайту – надати невеликим фірмам можливість своєрідного аутсорсингу відділу закупівель або реалізації. Також він додав, що це перший в Україні випадок, коли на сайті можна укласти юридично значимий електронний контракт. В якості підпису можна використати будь-який ключ, наприклад, той, що використовується в бухгалтерській звітності в електронній формі. Також фірма похвалилася мобільним програмним додатком для торгівлі плодоовочевими культурами, порівняно «легким», який уже можна завантажити в AppStore і Google Play. «Майбутнє – за нішевими торговими майданчиками», - резюмував О. Степанов.

Засновник фірми Smart Farming Артем Бєлєнков торкнувся проблем впровадження систем точного землеробства в Україні. Він зауважив, що деякі з провідних агрокомпаній поставили перед собою амбітну мету комплексної автоматизації своєї роботи за допомогою технологій Big Data. Але для того, щоб впровадити подібну систему, на думку Артема Бєлєнкова, потрібно в кращому випадку 2-3 роки, і робити це потрібно поетапно. Починати він радить з точного землеробства: паралельного водіння, диференційованих сівби і внесення хімікатів. А щоб реалізувати все це, потрібна техніка з відповідними можливостями – відключення секцій, GPS-навігації. Якщо така можливість є, то рух техніки строго по міжряддю за даними GPS-навігатора дає змогу зменшити обсяги витоптування рослин на полі. Наприклад, досвід одного з господарств показав, що техніка витолочувала 4% рослин кукурудзи, що завдавало збитків на суму понад $3000 тільки на одному полі. А можливість відключення секцій може зменшити витрати хімікатів на 5-20% (чим неправильнішої форми поле, тим більша економія), що дає змогу окупити відповідне переобладнання причіпного обприскувача вже за 1 сезон. Що стосується дистанційного моніторингу за допомогою безпілотників, то А. Бєлєнков радить починати впроваджувати його з моніторингу виконання операцій. Наявність «ока», яка постійно стежить за процесом, неабияк дисциплінує виконавців. А потім уже поступово розвивати систему моніторингу до побудови карт урожайності, які, до речі, навіть у США мають усього 15% фермерів.

Про свої розробки – датчики грунту – розповів директор ТОВ «Агро Флоу Систем» Олександр Бєльченко. Серед них – датчики вологості грунту, які вже використовуються в теплицях, на овочевих культурах та в інших випадках у разі експлуатації систем краплинного зрошення. Подібні датчики можуть об’єднуватися в систему з міні-метеостанціями. Розвитком даної розробки стали датчики електропровідності та температури грунту і його щільності (пенетрометри).

Отже, цифрові технології швидко проникають у вітчизняне сільське господарство. Піонерами цього процесу виступають, ясна річ, великі і найбільші агрофірми. Однак не за горами той час, коли цифрові рішення, програмні додатки стануть такими буденними, як трактор, котрий теж колись був символом прогресу.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com