Резерви мінерального живлення зернових культур

По­при на­явність цих еле­ментів у складі найбільш ко­рис­них для ґрун­ту і рос­лин ор­ганічних до­б­рив, їхня кон­цен­т­рація в ос­танніх настільки не­знач­на, що для до­сяг­нен­ня ви­со­ких уро­жаїв їх потрібно вно­си­ти по 50–60 т/га, що за нинішньо­го за­не­па­ду в нас тва­рин­ництва спо­ну­кає до за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив хі­­мічно­го по­хо­д­жен­ня.

Про­те за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив має два істот­них за­сте­ре­жен­ня: по-пер­ше, во­ни за­бруд­ню­ють довкілля (що­ро­ку з ни­ми на по­ля Ук­раїни над­хо­дить близь­ко 133 тис. т фто­ру, 1,6 тис. т цин­ку, міді й інших еко­логічно не­без­печ­них еле­ментів). По-дру­ге, вартість міне­раль­них до­б­рив із кож­ним ро­ком стрімко зро­с­тає. Це спо­ну­кає сіль­госп­ви­роб­ників до дбай­ли­во­го й ощад­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив.

До­не­дав­на че­рез не­ви­сокі ціни й фізи­ко-ме­ханічні вла­с­ти­вості міне­ральні до­б­ри­ва вно­си­ли в ґрунт на 80% по­­верх­­­не­вим спо­со­бом, 10% — од­но­час­но з сівбою і 10% — за піджив­лен­ня посівів. Ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня по­верх­не­во­го спо­со­бу виз­на­ча­ло те, що до­б­ри­ва ви­пу­с­ка­ли пе­ре­важ­но в по­рош­ко­подібно­му і дрібно­кри­с­талічно­му ви­гляді та по­тре­бу­ва­ли ре­тель­но­го пе­ремішу­ван­ня і три­ва­ло­го кон­так­ту з ґрун­том.

Такі до­б­ри­ва за­горта­ли в ґрунт зви­чай­ни­ми ґрун­то­об­роб­ни­ми зна­ряд­дя­ми під час оран­ки, куль­ти­вації чи бо­ро­ну­ван­ня. Ці за­со­би тією чи іншою мірою ло­калізу­ють до­б­ри­ва в ґрунті, про­те гли­­би­на їхньо­го за­гортан­ня для кож­но­го ви­пад­ку різнить­ся і не завжди відповідає потребам рос­лин.

Під час куль­ти­вації ос­нов­на ма­са до­б­рив за­ли­шається на по­верхні ґрун­ту й у шарі до 5 см. Дис­ко­ва бо­ро­на є при­датнішою для цьо­го, про­те во­на здій­снює ши­ро­ко­сму­го­ве роз­та­шу­ван­ня до­б­рив че­рез відки­дан­ня ос­танніх задніми секціями до се­ре­ди­ни бо­ро­ни (у разі Х-подібно­го роз­та­шу­ван­ня дис­ко­вих ба­та­рей). При цьо­му по обид­ва бо­ки зна­ряд­дя за­ли­ша­ють­ся не­удо­б­рені сму­ги за­вшир­ш­ки до 30 см.

За оран­ки без пе­редплуж­ни­ка на гли­би­ну 25 см кількість до­б­рив зро­с­тає в на­прямі від верх­нь­о­го ша­ру до ниж­нь­о­го і ся­гає мак­си­му­му в шарі 16–20 см. За оран­ки з пе­редплуж­ни­ком кількість до­б­рив зро­с­тає від верх­нь­о­го ша­ру (4 см) до ниж­нь­о­го. У шарі до 16 см за­ли­шається ли­ше 14% до­б­рив, що не за­без­пе­чує на­леж­но­го жив­лен­ня мо­ло­дих рос­лин на по­чат­ку ве­ге­тації. На гли­бині 16–25 см містить­ся до 86% до­б­рив, 37% з них кон­цен­т­ру­ють­ся біля дна бо­­роз­­ни в шарі 24–25 см, що не за­без­пе­чує по­вної ефек­тив­ності до­б­рив.

За опи­са­ною ви­ще тех­но­логією за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше 28% азо­ту, 20% фо­с­фо­ру і 32% калію. Знач­но ефек­тивнішим спо­со­бом є вне­сен­ня до­б­рив без­по­се­ред­ньо в ґрунт вузь­ки­ми стрічка­ми на потрібній відстані від ряд­ка рос­лин, що дає змо­гу підви­щи­ти ви­ще­наз­вані по­каз­ни­ки, відповідно, до 50, 20 і 50% та зе­ко­но­ми­ти до 30% міне­раль­них до­б­рив. Най­кра­щим аг­ро­технічним за­со­бом, що дає змо­гу це ре­алізу­ва­ти, є вне­сен­ня ос­нов­ної до­зи до­б­рив од­но­час­но з висіван­ням.

Під час при­посівно­го (стар­то­во­го) вне­сен­ня до­б­ри­ва (пе­ре­важ­но фо­с­фор­них форм) роз­та­шо­ву­ють або без­по­се­ред­ньо в посівно­му ряд­ку ра­зом із насінням, або на відстані 2–3 см від ряд­ка насіння, як убік так і вглиб. При цьо­му фо­с­форні до­б­ри­ва вар­то роз­та­шо­ву­ва­ти як­най­б­лиж­че до насіння, бо коріння рос­лин ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше не­знач­ну кількість за­галь­ної внут­ріш­ньої по­верхні ґрун­ту, а вміст фо­с­фо­ру в ґрун­то­вих роз­чи­нах ста­но­вить ли­ше 0,2–2,5 кг/га. Во­до­роз­чинні фо­с­фа­ти з до­б­рив май­же не пе­реміщу­ють­ся у ґрунті й за по­верх­не­во­го спо­со­бу вне­сен­ня пер­ша куль­ту­ра ви­ко­ри­с­то­вує їх ли­ше на 10–20%. Ус­та­нов­ле­но, що за­пасів фо­с­фо­ру в насінні, яке висівається, не­до­стат­ньо й по­тре­ба мо­ло­дих рос­лин у цьо­му еле­менті пе­ре­ви­щує по­тре­бу в азоті й калію в декілька разів. От­ри­мав­ши підви­ще­ну кількість стар­то­во­го фо­с­фо­ру, мо­лоді рос­ли­ни при­швид­ше­но фор­му­ють ко­ре­не­ву си­с­те­му, що сприяє повнішо­му за­своєнню еле­ментів жив­лен­ня і во­ло­ги. Як наслідок, се­ред­ня при­бав­ка вро­жаю ози­ми­ни від стар­то­во­го удо­б­рен­ня фо­с­фо­ром до­зою 10–15 кг/га ста­но­вить 2,9 ц/га за вро­жай­ності на кон­тролі 22,6 ц/га.

Що сто­сується азот­них до­б­рив, то аг­ро­номічні дані свідчить про обов’яз­ко­ву по­тре­бу відо­крем­лен­ня до­б­рив від насіння. При цьо­му зміщен­ня їх на 6 см ниж­че насіння або вбік від них не­до­стат­­ньо ефек­тив­не. За та­ко­го роз­та­шу­ван­ня при­бав­ки вро­жаю зер­но­вих ста­нов­лять, відповідно, 2,8 і 2,4 ц/га. Поєднан­ня цих за­ходів за роз­та­шу­ван­ня на 3 см убік від ряд­ка насіння і на 3–6 см уг­либ від насіння дає змо­гу підви­щи­ти вро­жайність зер­но­вих порівня­но з по­верх­не­вим спо­со­бом на 3,7–3,8 ц/га, а за зміщен­ня вбік на 6 см — відповідно на 4,2–4,6 ц/га.

і характеристики відповіда­ють зер­но-ту­ко­вим сівал­кам скан­ди­навсь­ких країн із між­ряд­­­дя­ми між зер­но­ви­ми сош­ни­ка­ми 12,0–13,2 см. Міне­ральні до­б­ри­ва в них висіва­ють че­рез спеціальні ту­кові сош­ни­ки в се­ре­ди­ну міжряд­дя.
У Швеції вста­нов­ле­но рівноз­нач­ну ефек­тивність роз­та­шу­ван­ня стрічки до­б­рив за сівби зер­но­вих куль­тур у кож­­­­не міжряд­дя і че­рез міжряд­дя, що дає змо­гу вдвічі ско­ро­ти­ти кількість ту­ко­вих сош­ників, змен­ши­ти тя­го­вий опір і ме­та­лоємність сівал­ки.

У ре­зуль­таті ба­га­торічних дослідів Пол­тавсь­ко­го СГІ на чор­но­зе­мах за ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих зі стрічко­вим уне­сен­ням ос­нов­них до­б­рив дій­ш­ли вис­­­­нов­ку про мож­ливість уне­сен­ня до­б­рив че­рез міжряд­дя зер­но­вих куль­тур і на гли­би­ну, вдвічі більшу, ніж стрічка насіння. Сіяли пе­ре­об­лад­на­ною сівал­кою СЗ-3,6, у якої бу­ло пе­ред­ба­че­но вне­сен­ня по­вної до­зи міне­раль­них до­б­рив стрічка­ми че­рез міжряд­дя з інтер­ва­лом 30 см на гли­би­ну 10 см, що да­ло при­бав­ку вро­жаю порівня­но з по­верх­не­вим уне­сен­ням і за­гортан­ням до­б­рив куль­ти­ва­то­ром на 3–6 ц/га.

Слід за­ува­жи­ти, що низ­ка дос­лід­ників вва­жає та­ке роз­та­шу­ван­ня стрічки ос­нов­но­го до­б­ри­ва за­над­то да­ле­ким від рядків насіння, а для по­чат­ко­во­го роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин пот­ріб­но од­но­час­но до­да­ва­ти в ря­док насіння не­ве­ли­ку до­зу фо­с­фор­них до­б­рив.

Для про­сап­них куль­тур по­верх­не­ве вне­сен­ня до­б­рив ство­рює відчут­ну по­­зиційну відда­леність ос­нов­ної ма­си до­б­­­рив від насіння і сходів рос­лин. Що шир­ше міжряд­дя, то більший період від про­ро­с­тан­ня насіння до по­чат­ку жив­лен­ня коріння­ми мо­ло­дих рос­лин. Че­рез це ло­калізація до­б­рив за ши­ро­ко­ряд­но­го висіван­ня знач­но ефек­тивніша, ніж на куль­ту­рах із міжряд­дя­ми 8–15 см.

У Ве­ликій Бри­танії для куль­тур із ши­ро­ко­ряд­ною сівбою дотримуються схе­ми роз­та­шу­ван­ня стрічки до­б­рив на відстані 5 см збо­ку ряд­ка рос­лин і на 2,5 см глиб­ше їх.

У Німеч­чині після ба­га­торічних дослідів уне­сен­ня до­б­рив під ку­ку­руд­зу дійшли вис­нов­ку про доцільність роз­та­шу­ван­ня стрічки ос­нов­но­го до­б­ри­ва на 5 см убік і в гли­би­ну від ряд­ка рос­лин, що да­ло при­бав­ку вро­жаю зер­на порівня­но з по­верх­не­вим уне­сен­ням 7,9 ц/га.

Слід за­зна­чи­ти, що низ­ка дос­лід­ників вва­жає за доцільне на важ­ких ґрун­тах вно­си­ти фо­с­форні й особ­ли­во калійні до­б­ри­ва за осінньо­го об­робітку ґрун­ту. Як варіант, під ку­ку­руд­зу за тех­но­логією Strip-till їх мож­на вно­си­ти під час чи­зе­лю­ван­ня в бо­роз­ну, що за­ли­шає чи­зель­на ла­па. На­весні сівал­ка ру­хається мар­кер­ним слідом, який за­ли­шає во­се­ни чи­зель, насіння висіва­ють у бо­роз­ну, а стар­тові до­б­ри­ва — на відстані 2–3 см від ряд­ка насіння.
Провідні за­кор­донні фірми ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють та­ку тех­но­логію міне­раль­­­но­го жив­лен­ня зер­но­вих куль­тур.

Фірма Vаderstad про­по­нує тех­но­логію сівби з мілким об­робітком ґрун­ту й різни­ми схе­ма­ми взаємно­го роз­та­шу­ван­ня насіння та до­б­рив (рис. 1). За пер­шої міне­ральні до­б­ри­ва за­кла­да­ють у ря­док між дво­ма ряд­ка­ми насіння на відстані від насіни­ни 6–7 см та гли­би­ною вне­сен­ня на 2–3 см ниж­че рівня за­кла­дан­ня насіння (рис. 1а). За дру­гої міне­ральні до­б­ри­ва вно­сять у стрічки на гли­би­ну 2–3 см ниж­че рівня посіву між ряд­ка­ми насіння, яке за­кла­да­ють із міжряд­ко­вою відстан­ню 12,5 см
(рис. 1б). За­зна­че­ну тех­но­логію ре­а­лізу­ють ме­ханічни­ми сівал­ка­ми мар­ки Rаpіd та сівал­ка­ми з цен­т­ралізо­ва­ни­ми пнев­мо­ме­ханічни­ми висівни­ми си­с­те­ма­ми Spirit 400С (фо­то 1).

Сівал­ка — напівпричіпна. На по­туж­ній цен­т­ральній рамі вста­нов­лені ком­біно­ва­ний бун­кер для насіння і туків, до­за­то­ри, вен­ти­ля­тор і пнев­мо­про­во­ди з дво­ма роз­подільни­ми го­ло­вка­ми. Од­­на з них роз­поділяє міндо­б­ри­ва, які по ту­ко­про­во­дах транс­пор­ту­ють­ся стис­ну­тим повітрям під дис­ки дво­ряд­но­го дис­ка­то­ра, що суцільно об­роб­ляє ґрунт на гли­би­ну від 3 до 6 см. За дис­ка­то­ром ідуть пнев­ма­тичні ко­ле­са, які ущільню­ють роз­пу­ше­ний дис­ка­то­ром ґрунт і го­ту­ють посівне ло­же з потрібною щільністю ґрун­ту (0,9–1,1 г/см³).

Із дру­гої роз­подільної го­ло­вки на­­сіння по насіннєпро­во­дам спря­мо­ву­ється у дво­ди­с­кові сош­ни­ки, які роз­та­шо­вані у два ря­ди й ма­ють індивіду­альні при­ко­чу­вальні ко­точ­ки. По­за­ду них шарнірно закріплені штри­гель-бо­ро­ни, які бо­ро­ну­ють і вирівню­ють засіяну пло­щу.

За­вдя­ки ши­ро­ко­му спе­к­т­ру опцій, до­ступ­них для вста­нов­лен­ня на сівал­ку, її мож­на на­ла­ш­ту­ва­ти під різні ти­пи ґрунтів та ви­мо­г що­до їхньо­го об­ро­біт­ку. Ве­ли­кий бун­кер за­без­пе­чує знач­ну про­дук­тивність. Сівал­ку об­лад­на­но ши­­ро­ки­ми ко­ле­са­ми ве­ли­ко­го діаме­т­ру, що ра­зом з їхнім розміщен­ням у ша­хо­во­му по­ряд­ку дає змо­гу до­сяг­ти ефек­тив­но­го ущільню­ван­ня ґрун­ту пе­ред ви­­сівни­ми секціями та змен­ши­ти зу­сил­ля. До­ступ­на ши­ри­на міжрядь ста­но­вить 12,5 і 16,7 см.

Сівал­ка мо­же бу­ти адап­то­ва­на до різних умов сівби за­вдя­ки ро­боті трьох на­борів пе­редніх ґрун­то­об­роб­них ро­­бо­­­чих ор­ганів, що до­сить лег­ко на­ла­ш­ту­ва­ти й ре­гу­лю­ва­ти з кабіни трак­то­ра. Для гос­по­дарств, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють оран­ку на пе­ре­важній більшості площ, ре­ко­мен­ду­ють застосо­ву­ва­ти вирівню­валь­ну план­ку Cross Board, яка роз­би­ває груд­ки та вирівнює бо­роз­ни після оран­ки.

Як­що в гос­по­дарстві більшість площ об­роб­ля­ють куль­ти­ва­то­ра­ми або дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми за тех­но­логією Mini-till, на сівалці Spirit доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти си­с­те­му дисків System Disc Aggre­ssive. У цьо­му ви­пад­ку 45-сан­ти­ме­т­рові дис­ки конічної фор­ми, що закріплені на індивіду­аль­них стійках, за­без­пе­чу­ють ви­со­ку точність ро­бо­ти та ут­во­рю­ють дрібно­груд­ко­ву струк­ту­ру об­роб­ле­но­го ґрун­ту. Конічна фор­ма дисків за­без­пе­чує постійний кут ата­ки, що не за­ле­жить від сту­пе­ня йо­го зно­шен­ня та гли­би­ни об­­ро­бітку. Х-подібне розміщен­ня дисків ней­т­ралізує си­ли бо­ко­во­го зміщен­ня та по­кра­щує їхню про­ник­ну здатність.

Еле­к­трон­на си­с­те­ма кон­тро­лю сіва­лок пе­ревіряє про­цес пе­реміщен­ня на­­сіння від бун­ке­ра до сош­ників. Во­на одразу інфор­мує трак­то­ри­с­та про змен­шен­ня по­то­ку насіння в кон­кретній секції, то­му ри­зик сівби із за­би­тим сош­ни­ком зве­де­но до мініму­му. Є функція пе­­ре­крит­тя висіву по­ло­ви­ни ро­бо­чої ши­ри­ни сівал­ки з кабіни трак­то­ра, що важ­ли­во для еко­но­мії насіння і до­б­рив під час сівби на кли­но­вид­них ділян­ках та обсіві по­ля. На за­мов­лен­ня аг­ре­гат ком­плек­ту­ють об­лад­нан­ням для точ­но­го водіння з ви­ко­ри­с­тан­ням GPS.

Тех­но­логію дис­ко­во­го пе­ред­посівно­го об­робітку ґрун­ту од­но­час­но з ряд­ко­вою сівбою з міжряд­дям 12,5 см, уне­сен­ням у ряд­ки стар­то­вих міне­раль­них до­б­рив, а в міжряд­дя — їхніх ос­нов­них доз за схе­мою, по­ка­за­ною на рис. 1а, про­по­нує та­кож відо­ма фірма Lemken. Але тех­ніч­не за­без­пе­чен­ня цієї тех­но­логії інше, ніж у Vaderstad. Посівний аг­ре­гат Jantar-12 (фото 2) скла­дається з причіпно­го три­секційно­го бун­ке­ра на ок­ре­мо­му коліс­но­му хо­ду, що об­лад­на­ний ко­туш­ко­ви­ми до­за­то­ра­ми, вен­ти­ля­то­ром ви­со­ко­го ти­с­ку і пнев­мо­про­во­да­ми для тех­но­логічних ма­теріа­лів. До ньо­го підчеп­ле­на ко­рот­ка дис­ко­ва бо­ро­на (дис­ка­тор) із кот­ком, за яким у ряд на підпру­жи­неній підвісці роз­та­шо­вані дво­ди­с­кові сош­ни­ки для висіву ос­нов­них до­б­рив. По­за­ду ко­ліс­но­го хо­ду дис­ка­то­ра у два ря­ди навішені за до­по­мо­гою па­ра­ле­ло­г­рам­них ме­ха­ніз­мів дво­ди­с­кові сош­ни­ки із при­ко­чу­валь­ни­ми кот­ка­ми. В ці сош­ни­ки пнев­ма­тич­но транс­пор­ту­ють­ся насіння і стар­тові міне­ральні до­б­ри­ва.

Аг­ре­гат ос­на­ще­ний мар­ке­ра­ми, си­с­те­мою кон­тро­лю висіву, ме­ханізма­ми швид­ко­го на­ла­ш­ту­ван­ня норм висіву та гли­би­ни посіву насіння і, ок­ре­мо, ос­­нов­них до­б­рив. За­вдя­ки ши­рокій відстані між ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми аг­ре­гат зда­тен надійно пра­цю­ва­ти май­же за всіма тех­но­логіями об­робітку ґрун­ту. Дис­ка­тор, що вхо­дить до скла­ду аг­ре­га­ту, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ок­ре­мо для об­робітку ґрун­ту.

За ви­ко­ри­с­тан­ня техніки фірми John Deere під час ви­ро­щу­ван­ня зла­ко­вих куль­тур до­б­ри­ва за­кла­да­ють у кож­не дру­ге міжряд­дя. За сівби з між­ряд­дям 25,4 см відстань між стрічка­ми ос­нов­них до­б­рив ста­но­вить 50,8 см (рис. 2).

Фірма про­по­нує декілька мо­де­лей комбіно­ва­них ма­шин для ре­алізації цієї тех­но­логії. Пнев­ма­тич­на сівал­ка-куль­ти­ва­тор мо­делі 730LL має у складі куль­ти­ва­тор мо­делі 2210, по­за­ду яко­го на рамі вста­нов­лені дво­ди­с­кові сош­ни­ки (фото 3а), що ряд­ко­вим спо­со­бом із міжряд­дям 15 або 19 см висіва­ють насіння. Пе­ред ни­ми ідуть у п’ять рядів куль­ти­ва­торні ро­бочі ор­га­ни з підпру­жи­не­ни­ми стій­ка­ми (фото 3б). Во­ни підріза­ють і роз­пу­шу­ють ґрунт на гли­би­ну 6–12 см та за­роб­ля­ють ос­новні до­б­ри­ва, які за до­­по­мо­гою пнев­ма­тич­ної си­с­те­ми транс­пор­ту­ють від висівно­го мо­ду­ля. Стар­тові до­б­ри­ва висіва­ють у ря­док із на­­сін­ням. По­да­ють­ся во­ни та­кож стис­ну­тим повітрям від висівно­го мо­ду­ля, до яко­го при­чеп­ле­на сівал­ка-куль­ти­ва­тор. Ши­ри­на за­хва­ту посівно­го ком­плек­су ста­но­вить від 8,5 до 13,4 м.

Для ви­ко­нан­ня де­що іншої тех­но­логії Mini-Drill роз­ра­хо­ва­на мо­дель посівно­го ком­плек­су 1835 фірми John Deere. Насіння висіва­ють сму­га­ми 10 см із відстан­ню між ни­ми 25 см. При цьо­му в сму­ги з насінням по­да­ють стар­тові міндо­б­ри­ва. Ос­новні до­б­ри­ва вно­сять вузь­ки­ми ряд­ка­ми між засіяни­ми сму­га­ми з міжряд­дям 51 см і на 2–3 см глиб­ше за насіння.

Ос­но­вою посівно­го ком­плек­су 1835 є чо­ти­рь­о­х­ряд­ний куль­ти­ва­тор із кот­ка­ми. Насіння і стар­тові до­б­ри­ва висіва­ють під ла­пи ро­бо­чих ор­ганів. Для за­гортан­ня у ґрунт ос­нов­них до­б­рив спе­ре­ду на рамі куль­ти­ва­то­ра вста­нов­лені з міжряд­дям 51 см спеціальні од­но­ди­с­кові сош­ни­ки. Насіння і ту­ки до­зу­ють­ся і пнев­мо­тран­с­пор­ту­ють­ся висівним мо­ду­лем мо­делі 1910, що аг­ре­га­тується по­за­ду куль­ти­ва­то­ра.

Мо­дель 1835 ви­пу­с­кається з ши­ри­ною за­хва­ту від 10,2 до 18,3 м.

Посівні ком­плек­си ка­надсь­кої фірми Salford ство­рені за тех­но­логією куль­ти­ва­тор­но­го мілко­го об­робітку ґрун­ту, сумісно­го з висівом стрічка­ми насіння і стар­то­вих до­б­рив (під куль­ти­ва­торні ла­пи) (фото 4) та вне­сен­ням ос­нов­них до­б­рив між стрічка­ми (рис. 3). Для висіву ос­нов­них до­б­рив між стрічка­ми насіння фірма роз­ро­би­ла при­став­ку до лап ро­бо­чих ор­ганів у ви­­гляді до­дат­ко­во­го на­раль­ни­ка. Її по­­ста­ча­ють як оп­­цію до посівно­го ком­плек­су Salford 580. Подібні тех­но­логічні й технічні рі­­шен­ня про­по­ну­ють відомі аме­ри­канські фірми Flexi-Coil і Bourgault.

Німець­ка фірма Horsch роз­ро­би­ла спосіб уне­сен­ня стар­то­вих до­б­рив у стрічку з насінням та за­кла­дан­ням рідких ос­нов­них до­б­рив під насіннєві стрічки (рис. 4). Гли­би­на за­кла­дан­ня насіння зі стар­то­ви­ми до­б­ри­ва­ми ста­но­вить 2–3 см, а рідкі до­б­ри­ва вно­сять на 2–3 см ниж­че насіння. Ши­ри­на двох смуг насіння з міжряд­дям — до 20 см. Роз­роб­ле­ний та­кож варіант тех­но­логії, ко­ли ос­новні до­б­ри­ва вно­сять у ґрунт у твер­до­му гра­ну­ль­о­ва­но­му ви­гляді.

Цю тех­но­логію і технічні за­со­би для неї взяв на оз­б­роєння та впро­ва­д­жує в Ук­раїні хол­динг «Аг­ро-Со­юз». Сільгос­пви­роб­ни­кам про­по­ну­ють мо­дель­ний ряд ши­ро­ко­за­хват­них посівних ком­плексів мар­ки АТD.

З-поміж вітчиз­ня­них роз­ро­бок найбільш на­бли­же­ни­ми до роз­г­ля­ну­тих тех­но­логій і за­собів ме­­ха­ні­зації ґрун­то­об­роб­но-посівних робіт є посівні ком­плек­си ALCOR, що роз­ро­би­ло й серійно ви­пу­с­кає ПАТ «Чер­во­на зірка». При­зна­чені во­ни для посіву зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та інших куль­тур за тра­диційно­го, мінімаль­но­го й кон­сер­ву­ю­чо­го до­­по­сів­но­го об­робітку ґрун­ту. 

На лег­ких ґрун­тах мо­жуть здійсню­ва­ти пря­му сівбу без по­пе­ред­нь­о­го об­­робітку ґрун­ту. Ви­ко­ну­ють за один прохід суцільну пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну посіву і 100%-ве під­різан­ня бур’янів, сму­го­вий підґрун­то­во­роз­кид­ний висів насіння і стар­то­вих міндо­б­рив, вичісу­ван­ня зріза­них бу­­р’янів та кот­ку­ван­ня засіяних смуг. Ви­­пу­с­ка­ють дві моделі та­ких ком­п­лексів — ALCOR 7,5 і ALCOR 10 — із ро­бо­чою ши­ри­ною за­хва­ту, відповідно, 7,5 та 10 м. 

Агрегатуються дані комплекси з тракторами потужністю від 180 та 280 к. с. відповідно.

Ю. Во­жик, д-р техн. на­ук,
В. На­со­нов, канд. техн. на­ук,
ННЦ «ІМЕСГ»

Інформація для цитування

Резерви мінерального живлення зернових культур / Ю. Вожик, В. Насонов // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 44-48