Спецможливості
Техніка та обладнання

Резерви мінерального живлення зернових культур

23.02.2017
10331
Резерви мінерального живлення зернових культур фото, ілюстрація

Високі врожаї зернових культур можливі за умови забезпечення їх повноцінним живленням. Для розвитку рослини потребують світло, тепло, воду й поживні речовини. У складі культур міститься близько 70 хімічних елементів. Головні серед них — вуглець, кисень і водень. Наступні за значущістю — азот, фосфор і калій.

 

По­при на­явність цих еле­ментів у складі найбільш ко­рис­них для ґрун­ту і рос­лин ор­ганічних до­б­рив, їхня кон­цен­т­рація в ос­танніх настільки не­знач­на, що для до­сяг­нен­ня ви­со­ких уро­жаїв їх потрібно вно­си­ти по 50–60 т/га, що за нинішньо­го за­не­па­ду в нас тва­рин­ництва спо­ну­кає до за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив хі­­мічно­го по­хо­д­жен­ня.

Про­те за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив має два істот­них за­сте­ре­жен­ня: по-пер­ше, во­ни за­бруд­ню­ють довкілля (що­ро­ку з ни­ми на по­ля Ук­раїни над­хо­дить близь­ко 133 тис. т фто­ру, 1,6 тис. т цин­ку, міді й інших еко­логічно не­без­печ­них еле­ментів). По-дру­ге, вартість міне­раль­них до­б­рив із кож­ним ро­ком стрімко зро­с­тає. Це спо­ну­кає сіль­госп­ви­роб­ників до дбай­ли­во­го й ощад­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив.

До­не­дав­на че­рез не­ви­сокі ціни й фізи­ко-ме­ханічні вла­с­ти­вості міне­ральні до­б­ри­ва вно­си­ли в ґрунт на 80% по­­верх­­­не­вим спо­со­бом, 10% — од­но­час­но з сівбою і 10% — за піджив­лен­ня посівів. Ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня по­верх­не­во­го спо­со­бу виз­на­ча­ло те, що до­б­ри­ва ви­пу­с­ка­ли пе­ре­важ­но в по­рош­ко­подібно­му і дрібно­кри­с­талічно­му ви­гляді та по­тре­бу­ва­ли ре­тель­но­го пе­ремішу­ван­ня і три­ва­ло­го кон­так­ту з ґрун­том.

Такі до­б­ри­ва за­горта­ли в ґрунт зви­чай­ни­ми ґрун­то­об­роб­ни­ми зна­ряд­дя­ми під час оран­ки, куль­ти­вації чи бо­ро­ну­ван­ня. Ці за­со­би тією чи іншою мірою ло­калізу­ють до­б­ри­ва в ґрунті, про­те гли­­би­на їхньо­го за­гортан­ня для кож­но­го ви­пад­ку різнить­ся і не завжди відповідає потребам рос­лин.

Посівний агрегат Jantar-12

Під час куль­ти­вації ос­нов­на ма­са до­б­рив за­ли­шається на по­верхні ґрун­ту й у шарі до 5 см. Дис­ко­ва бо­ро­на є при­датнішою для цьо­го, про­те во­на здій­снює ши­ро­ко­сму­го­ве роз­та­шу­ван­ня до­б­рив че­рез відки­дан­ня ос­танніх задніми секціями до се­ре­ди­ни бо­ро­ни (у разі Х-подібно­го роз­та­шу­ван­ня дис­ко­вих ба­та­рей). При цьо­му по обид­ва бо­ки зна­ряд­дя за­ли­ша­ють­ся не­удо­б­рені сму­ги за­вшир­ш­ки до 30 см.

За оран­ки без пе­редплуж­ни­ка на гли­би­ну 25 см кількість до­б­рив зро­с­тає в на­прямі від верх­нь­о­го ша­ру до ниж­нь­о­го і ся­гає мак­си­му­му в шарі 16–20 см. За оран­ки з пе­редплуж­ни­ком кількість до­б­рив зро­с­тає від верх­нь­о­го ша­ру (4 см) до ниж­нь­о­го. У шарі до 16 см за­ли­шається ли­ше 14% до­б­рив, що не за­без­пе­чує на­леж­но­го жив­лен­ня мо­ло­дих рос­лин на по­чат­ку ве­ге­тації. На гли­бині 16–25 см містить­ся до 86% до­б­рив, 37% з них кон­цен­т­ру­ють­ся біля дна бо­­роз­­ни в шарі 24–25 см, що не за­без­пе­чує по­вної ефек­тив­ності до­б­рив.

За опи­са­ною ви­ще тех­но­логією за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше 28% азо­ту, 20% фо­с­фо­ру і 32% калію. Знач­но ефек­тивнішим спо­со­бом є вне­сен­ня до­б­рив без­по­се­ред­ньо в ґрунт вузь­ки­ми стрічка­ми на потрібній відстані від ряд­ка рос­лин, що дає змо­гу підви­щи­ти ви­ще­наз­вані по­каз­ни­ки, відповідно, до 50, 20 і 50% та зе­ко­но­ми­ти до 30% міне­раль­них до­б­рив. Най­кра­щим аг­ро­технічним за­со­бом, що дає змо­гу це ре­алізу­ва­ти, є вне­сен­ня ос­нов­ної до­зи до­б­рив од­но­час­но з висіван­ням.

Під час при­посівно­го (стар­то­во­го) вне­сен­ня до­б­ри­ва (пе­ре­важ­но фо­с­фор­них форм) роз­та­шо­ву­ють або без­по­се­ред­ньо в посівно­му ряд­ку ра­зом із насінням, або на відстані 2–3 см від ряд­ка насіння, як убік так і вглиб. При цьо­му фо­с­форні до­б­ри­ва вар­то роз­та­шо­ву­ва­ти як­най­б­лиж­че до насіння, бо коріння рос­лин ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше не­знач­ну кількість за­галь­ної внут­ріш­ньої по­верхні ґрун­ту, а вміст фо­с­фо­ру в ґрун­то­вих роз­чи­нах ста­но­вить ли­ше 0,2–2,5 кг/га. Во­до­роз­чинні фо­с­фа­ти з до­б­рив май­же не пе­реміщу­ють­ся у ґрунті й за по­верх­не­во­го спо­со­бу вне­сен­ня пер­ша куль­ту­ра ви­ко­ри­с­то­вує їх ли­ше на 10–20%. Ус­та­нов­ле­но, що за­пасів фо­с­фо­ру в насінні, яке висівається, не­до­стат­ньо й по­тре­ба мо­ло­дих рос­лин у цьо­му еле­менті пе­ре­ви­щує по­тре­бу в азоті й калію в декілька разів. От­ри­мав­ши підви­ще­ну кількість стар­то­во­го фо­с­фо­ру, мо­лоді рос­ли­ни при­швид­ше­но фор­му­ють ко­ре­не­ву си­с­те­му, що сприяє повнішо­му за­своєнню еле­ментів жив­лен­ня і во­ло­ги. Як наслідок, се­ред­ня при­бав­ка вро­жаю ози­ми­ни від стар­то­во­го удо­б­рен­ня фо­с­фо­ром до­зою 10–15 кг/га ста­но­вить 2,9 ц/га за вро­жай­ності на кон­тролі 22,6 ц/га.

Що сто­сується азот­них до­б­рив, то аг­ро­номічні дані свідчить про обов’яз­ко­ву по­тре­бу відо­крем­лен­ня до­б­рив від насіння. При цьо­му зміщен­ня їх на 6 см ниж­че насіння або вбік від них не­до­стат­­ньо ефек­тив­не. За та­ко­го роз­та­шу­ван­ня при­бав­ки вро­жаю зер­но­вих ста­нов­лять, відповідно, 2,8 і 2,4 ц/га. Поєднан­ня цих за­ходів за роз­та­шу­ван­ня на 3 см убік від ряд­ка насіння і на 3–6 см уг­либ від насіння дає змо­гу підви­щи­ти вро­жайність зер­но­вих порівня­но з по­верх­не­вим спо­со­бом на 3,7–3,8 ц/га, а за зміщен­ня вбік на 6 см — відповідно на 4,2–4,6 ц/га.

і характеристики відповіда­ють зер­но-ту­ко­вим сівал­кам скан­ди­навсь­ких країн із між­ряд­­­дя­ми між зер­но­ви­ми сош­ни­ка­ми 12,0–13,2 см. Міне­ральні до­б­ри­ва в них висіва­ють че­рез спеціальні ту­кові сош­ни­ки в се­ре­ди­ну міжряд­дя.
У Швеції вста­нов­ле­но рівноз­нач­ну ефек­тивність роз­та­шу­ван­ня стрічки до­б­рив за сівби зер­но­вих куль­тур у кож­­­­не міжряд­дя і че­рез міжряд­дя, що дає змо­гу вдвічі ско­ро­ти­ти кількість ту­ко­вих сош­ників, змен­ши­ти тя­го­вий опір і ме­та­лоємність сівал­ки.

У ре­зуль­таті ба­га­торічних дослідів Пол­тавсь­ко­го СГІ на чор­но­зе­мах за ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих зі стрічко­вим уне­сен­ням ос­нов­них до­б­рив дій­ш­ли вис­­­­нов­ку про мож­ливість уне­сен­ня до­б­рив че­рез міжряд­дя зер­но­вих куль­тур і на гли­би­ну, вдвічі більшу, ніж стрічка насіння. Сіяли пе­ре­об­лад­на­ною сівал­кою СЗ-3,6, у якої бу­ло пе­ред­ба­че­но вне­сен­ня по­вної до­зи міне­раль­них до­б­рив стрічка­ми че­рез міжряд­дя з інтер­ва­лом 30 см на гли­би­ну 10 см, що да­ло при­бав­ку вро­жаю порівня­но з по­верх­не­вим уне­сен­ням і за­гортан­ням до­б­рив куль­ти­ва­то­ром на 3–6 ц/га.

Слід за­ува­жи­ти, що низ­ка дос­лід­ників вва­жає та­ке роз­та­шу­ван­ня стрічки ос­нов­но­го до­б­ри­ва за­над­то да­ле­ким від рядків насіння, а для по­чат­ко­во­го роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин пот­ріб­но од­но­час­но до­да­ва­ти в ря­док насіння не­ве­ли­ку до­зу фо­с­фор­них до­б­рив.

Для про­сап­них куль­тур по­верх­не­ве вне­сен­ня до­б­рив ство­рює відчут­ну по­­зиційну відда­леність ос­нов­ної ма­си до­б­­­рив від насіння і сходів рос­лин. Що шир­ше міжряд­дя, то більший період від про­ро­с­тан­ня насіння до по­чат­ку жив­лен­ня коріння­ми мо­ло­дих рос­лин. Че­рез це ло­калізація до­б­рив за ши­ро­ко­ряд­но­го висіван­ня знач­но ефек­тивніша, ніж на куль­ту­рах із міжряд­дя­ми 8–15 см.

У Ве­ликій Бри­танії для куль­тур із ши­ро­ко­ряд­ною сівбою дотримуються схе­ми роз­та­шу­ван­ня стрічки до­б­рив на відстані 5 см збо­ку ряд­ка рос­лин і на 2,5 см глиб­ше їх.

У Німеч­чині після ба­га­торічних дослідів уне­сен­ня до­б­рив під ку­ку­руд­зу дійшли вис­нов­ку про доцільність роз­та­шу­ван­ня стрічки ос­нов­но­го до­б­ри­ва на 5 см убік і в гли­би­ну від ряд­ка рос­лин, що да­ло при­бав­ку вро­жаю зер­на порівня­но з по­верх­не­вим уне­сен­ням 7,9 ц/га.

Слід за­зна­чи­ти, що низ­ка дос­лід­ників вва­жає за доцільне на важ­ких ґрун­тах вно­си­ти фо­с­форні й особ­ли­во калійні до­б­ри­ва за осінньо­го об­робітку ґрун­ту. Як варіант, під ку­ку­руд­зу за тех­но­логією Strip-till їх мож­на вно­си­ти під час чи­зе­лю­ван­ня в бо­роз­ну, що за­ли­шає чи­зель­на ла­па. На­весні сівал­ка ру­хається мар­кер­ним слідом, який за­ли­шає во­се­ни чи­зель, насіння висіва­ють у бо­роз­ну, а стар­тові до­б­ри­ва — на відстані 2–3 см від ряд­ка насіння.
Провідні за­кор­донні фірми ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють та­ку тех­но­логію міне­раль­­­но­го жив­лен­ня зер­но­вих куль­тур.

Фірма Vаderstad про­по­нує тех­но­логію сівби з мілким об­робітком ґрун­ту й різни­ми схе­ма­ми взаємно­го роз­та­шу­ван­ня насіння та до­б­рив (рис. 1). За пер­шої міне­ральні до­б­ри­ва за­кла­да­ють у ря­док між дво­ма ряд­ка­ми насіння на відстані від насіни­ни 6–7 см та гли­би­ною вне­сен­ня на 2–3 см ниж­че рівня за­кла­дан­ня насіння (рис. 1а). За дру­гої міне­ральні до­б­ри­ва вно­сять у стрічки на гли­би­ну 2–3 см ниж­че рівня посіву між ряд­ка­ми насіння, яке за­кла­да­ють із міжряд­ко­вою відстан­ню 12,5 см
(рис. 1б). За­зна­че­ну тех­но­логію ре­а­лізу­ють ме­ханічни­ми сівал­ка­ми мар­ки Rаpіd та сівал­ка­ми з цен­т­ралізо­ва­ни­ми пнев­мо­ме­ханічни­ми висівни­ми си­с­те­ма­ми Spirit 400С (фо­то 1).

Сівал­ка — напівпричіпна. На по­туж­ній цен­т­ральній рамі вста­нов­лені ком­біно­ва­ний бун­кер для насіння і туків, до­за­то­ри, вен­ти­ля­тор і пнев­мо­про­во­ди з дво­ма роз­подільни­ми го­ло­вка­ми. Од­­на з них роз­поділяє міндо­б­ри­ва, які по ту­ко­про­во­дах транс­пор­ту­ють­ся стис­ну­тим повітрям під дис­ки дво­ряд­но­го дис­ка­то­ра, що суцільно об­роб­ляє ґрунт на гли­би­ну від 3 до 6 см. За дис­ка­то­ром ідуть пнев­ма­тичні ко­ле­са, які ущільню­ють роз­пу­ше­ний дис­ка­то­ром ґрунт і го­ту­ють посівне ло­же з потрібною щільністю ґрун­ту (0,9–1,1 г/см3).

Із дру­гої роз­подільної го­ло­вки на­­сіння по насіннєпро­во­дам спря­мо­ву­ється у дво­ди­с­кові сош­ни­ки, які роз­та­шо­вані у два ря­ди й ма­ють індивіду­альні при­ко­чу­вальні ко­точ­ки. По­за­ду них шарнірно закріплені штри­гель-бо­ро­ни, які бо­ро­ну­ють і вирівню­ють засіяну пло­щу.

За­вдя­ки ши­ро­ко­му спе­к­т­ру опцій, до­ступ­них для вста­нов­лен­ня на сівал­ку, її мож­на на­ла­ш­ту­ва­ти під різні ти­пи ґрунтів та ви­мо­г що­до їхньо­го об­ро­біт­ку. Ве­ли­кий бун­кер за­без­пе­чує знач­ну про­дук­тивність. Сівал­ку об­лад­на­но ши­­ро­ки­ми ко­ле­са­ми ве­ли­ко­го діаме­т­ру, що ра­зом з їхнім розміщен­ням у ша­хо­во­му по­ряд­ку дає змо­гу до­сяг­ти ефек­тив­но­го ущільню­ван­ня ґрун­ту пе­ред ви­­сівни­ми секціями та змен­ши­ти зу­сил­ля. До­ступ­на ши­ри­на міжрядь ста­но­вить 12,5 і 16,7 см.

Сівал­ка мо­же бу­ти адап­то­ва­на до різних умов сівби за­вдя­ки ро­боті трьох на­борів пе­редніх ґрун­то­об­роб­них ро­­бо­­­чих ор­ганів, що до­сить лег­ко на­ла­ш­ту­ва­ти й ре­гу­лю­ва­ти з кабіни трак­то­ра. Для гос­по­дарств, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють оран­ку на пе­ре­важній більшості площ, ре­ко­мен­ду­ють застосо­ву­ва­ти вирівню­валь­ну план­ку Cross Board, яка роз­би­ває груд­ки та вирівнює бо­роз­ни після оран­ки.

Як­що в гос­по­дарстві більшість площ об­роб­ля­ють куль­ти­ва­то­ра­ми або дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми за тех­но­логією Mini-till, на сівалці Spirit доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти си­с­те­му дисків System Disc Aggre­ssive. У цьо­му ви­пад­ку 45-сан­ти­ме­т­рові дис­ки конічної фор­ми, що закріплені на індивіду­аль­них стійках, за­без­пе­чу­ють ви­со­ку точність ро­бо­ти та ут­во­рю­ють дрібно­груд­ко­ву струк­ту­ру об­роб­ле­но­го ґрун­ту. Конічна фор­ма дисків за­без­пе­чує постійний кут ата­ки, що не за­ле­жить від сту­пе­ня йо­го зно­шен­ня та гли­би­ни об­­ро­бітку. Х-подібне розміщен­ня дисків ней­т­ралізує си­ли бо­ко­во­го зміщен­ня та по­кра­щує їхню про­ник­ну здатність.

Еле­к­трон­на си­с­те­ма кон­тро­лю сіва­лок пе­ревіряє про­цес пе­реміщен­ня на­­сіння від бун­ке­ра до сош­ників. Во­на одразу інфор­мує трак­то­ри­с­та про змен­шен­ня по­то­ку насіння в кон­кретній секції, то­му ри­зик сівби із за­би­тим сош­ни­ком зве­де­но до мініму­му. Є функція пе­­ре­крит­тя висіву по­ло­ви­ни ро­бо­чої ши­ри­ни сівал­ки з кабіни трак­то­ра, що важ­ли­во для еко­но­мії насіння і до­б­рив під час сівби на кли­но­вид­них ділян­ках та обсіві по­ля. На за­мов­лен­ня аг­ре­гат ком­плек­ту­ють об­лад­нан­ням для точ­но­го водіння з ви­ко­ри­с­тан­ням GPS.

Тех­но­логію дис­ко­во­го пе­ред­посівно­го об­робітку ґрун­ту од­но­час­но з ряд­ко­вою сівбою з міжряд­дям 12,5 см, уне­сен­ням у ряд­ки стар­то­вих міне­раль­них до­б­рив, а в міжряд­дя — їхніх ос­нов­них доз за схе­мою, по­ка­за­ною на рис. 1а, про­по­нує та­кож відо­ма фірма Lemken. Але тех­ніч­не за­без­пе­чен­ня цієї тех­но­логії інше, ніж у Vaderstad. Посівний аг­ре­гат Jantar-12 (фото 2) скла­дається з причіпно­го три­секційно­го бун­ке­ра на ок­ре­мо­му коліс­но­му хо­ду, що об­лад­на­ний ко­туш­ко­ви­ми до­за­то­ра­ми, вен­ти­ля­то­ром ви­со­ко­го ти­с­ку і пнев­мо­про­во­да­ми для тех­но­логічних ма­теріа­лів. До ньо­го підчеп­ле­на ко­рот­ка дис­ко­ва бо­ро­на (дис­ка­тор) із кот­ком, за яким у ряд на підпру­жи­неній підвісці роз­та­шо­вані дво­ди­с­кові сош­ни­ки для висіву ос­нов­них до­б­рив. По­за­ду ко­ліс­но­го хо­ду дис­ка­то­ра у два ря­ди навішені за до­по­мо­гою па­ра­ле­ло­г­рам­них ме­ха­ніз­мів дво­ди­с­кові сош­ни­ки із при­ко­чу­валь­ни­ми кот­ка­ми. В ці сош­ни­ки пнев­ма­тич­но транс­пор­ту­ють­ся насіння і стар­тові міне­ральні до­б­ри­ва.

Аг­ре­гат ос­на­ще­ний мар­ке­ра­ми, си­с­те­мою кон­тро­лю висіву, ме­ханізма­ми швид­ко­го на­ла­ш­ту­ван­ня норм висіву та гли­би­ни посіву насіння і, ок­ре­мо, ос­­нов­них до­б­рив. За­вдя­ки ши­рокій відстані між ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми аг­ре­гат зда­тен надійно пра­цю­ва­ти май­же за всіма тех­но­логіями об­робітку ґрун­ту. Дис­ка­тор, що вхо­дить до скла­ду аг­ре­га­ту, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ок­ре­мо для об­робітку ґрун­ту.

За ви­ко­ри­с­тан­ня техніки фірми John Deere під час ви­ро­щу­ван­ня зла­ко­вих куль­тур до­б­ри­ва за­кла­да­ють у кож­не дру­ге міжряд­дя. За сівби з між­ряд­дям 25,4 см відстань між стрічка­ми ос­нов­них до­б­рив ста­но­вить 50,8 см (рис. 2).

Фірма про­по­нує декілька мо­де­лей комбіно­ва­них ма­шин для ре­алізації цієї тех­но­логії. Пнев­ма­тич­на сівал­ка-куль­ти­ва­тор мо­делі 730LL має у складі куль­ти­ва­тор мо­делі 2210, по­за­ду яко­го на рамі вста­нов­лені дво­ди­с­кові сош­ни­ки (фото 3а), що ряд­ко­вим спо­со­бом із міжряд­дям 15 або 19 см висіва­ють насіння. Пе­ред ни­ми ідуть у п’ять рядів куль­ти­ва­торні ро­бочі ор­га­ни з підпру­жи­не­ни­ми стій­ка­ми (фото 3б). Во­ни підріза­ють і роз­пу­шу­ють ґрунт на гли­би­ну 6–12 см та за­роб­ля­ють ос­новні до­б­ри­ва, які за до­­по­мо­гою пнев­ма­тич­ної си­с­те­ми транс­пор­ту­ють від висівно­го мо­ду­ля. Стар­тові до­б­ри­ва висіва­ють у ря­док із на­­сін­ням. По­да­ють­ся во­ни та­кож стис­ну­тим повітрям від висівно­го мо­ду­ля, до яко­го при­чеп­ле­на сівал­ка-куль­ти­ва­тор. Ши­ри­на за­хва­ту посівно­го ком­плек­су ста­но­вить від 8,5 до 13,4 м.

Для ви­ко­нан­ня де­що іншої тех­но­логії Mini-Drill роз­ра­хо­ва­на мо­дель посівно­го ком­плек­су 1835 фірми John Deere. Насіння висіва­ють сму­га­ми 10 см із відстан­ню між ни­ми 25 см. При цьо­му в сму­ги з насінням по­да­ють стар­тові міндо­б­ри­ва. Ос­новні до­б­ри­ва вно­сять вузь­ки­ми ряд­ка­ми між засіяни­ми сму­га­ми з міжряд­дям 51 см і на 2–3 см глиб­ше за насіння.

Ос­но­вою посівно­го ком­плек­су 1835 є чо­ти­рь­о­х­ряд­ний куль­ти­ва­тор із кот­ка­ми. Насіння і стар­тові до­б­ри­ва висіва­ють під ла­пи ро­бо­чих ор­ганів. Для за­гортан­ня у ґрунт ос­нов­них до­б­рив спе­ре­ду на рамі куль­ти­ва­то­ра вста­нов­лені з міжряд­дям 51 см спеціальні од­но­ди­с­кові сош­ни­ки. Насіння і ту­ки до­зу­ють­ся і пнев­мо­тран­с­пор­ту­ють­ся висівним мо­ду­лем мо­делі 1910, що аг­ре­га­тується по­за­ду куль­ти­ва­то­ра.

Мо­дель 1835 ви­пу­с­кається з ши­ри­ною за­хва­ту від 10,2 до 18,3 м.

Посівні ком­плек­си ка­надсь­кої фірми Salford ство­рені за тех­но­логією куль­ти­ва­тор­но­го мілко­го об­робітку ґрун­ту, сумісно­го з висівом стрічка­ми насіння і стар­то­вих до­б­рив (під куль­ти­ва­торні ла­пи) (фото 4) та вне­сен­ням ос­нов­них до­б­рив між стрічка­ми (рис. 3). Для висіву ос­нов­них до­б­рив між стрічка­ми насіння фірма роз­ро­би­ла при­став­ку до лап ро­бо­чих ор­ганів у ви­­гляді до­дат­ко­во­го на­раль­ни­ка. Її по­­ста­ча­ють як оп­­цію до посівно­го ком­плек­су Salford 580. Подібні тех­но­логічні й технічні рі­­шен­ня про­по­ну­ють відомі аме­ри­канські фірми Flexi-Coil і Bourgault.

Німець­ка фірма Horsch роз­ро­би­ла спосіб уне­сен­ня стар­то­вих до­б­рив у стрічку з насінням та за­кла­дан­ням рідких ос­нов­них до­б­рив під насіннєві стрічки (рис. 4). Гли­би­на за­кла­дан­ня насіння зі стар­то­ви­ми до­б­ри­ва­ми ста­но­вить 2–3 см, а рідкі до­б­ри­ва вно­сять на 2–3 см ниж­че насіння. Ши­ри­на двох смуг насіння з міжряд­дям — до 20 см. Роз­роб­ле­ний та­кож варіант тех­но­логії, ко­ли ос­новні до­б­ри­ва вно­сять у ґрунт у твер­до­му гра­ну­ль­о­ва­но­му ви­гляді.

Цю тех­но­логію і технічні за­со­би для неї взяв на оз­б­роєння та впро­ва­д­жує в Ук­раїні хол­динг «Аг­ро-Со­юз». Сільгос­пви­роб­ни­кам про­по­ну­ють мо­дель­ний ряд ши­ро­ко­за­хват­них посівних ком­плексів мар­ки АТD.

З-поміж вітчиз­ня­них роз­ро­бок найбільш на­бли­же­ни­ми до роз­г­ля­ну­тих тех­но­логій і за­собів ме­­ха­ні­зації ґрун­то­об­роб­но-посівних робіт є посівні ком­плек­си ALCOR, що роз­ро­би­ло й серійно ви­пу­с­кає ПАТ «Чер­во­на зірка». При­зна­чені во­ни для посіву зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та інших куль­тур за тра­диційно­го, мінімаль­но­го й кон­сер­ву­ю­чо­го до­­по­сів­но­го об­робітку ґрун­ту. 

На лег­ких ґрун­тах мо­жуть здійсню­ва­ти пря­му сівбу без по­пе­ред­нь­о­го об­­робітку ґрун­ту. Ви­ко­ну­ють за один прохід суцільну пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну посіву і 100%-ве під­різан­ня бур’янів, сму­го­вий підґрун­то­во­роз­кид­ний висів насіння і стар­то­вих міндо­б­рив, вичісу­ван­ня зріза­них бу­­р’янів та кот­ку­ван­ня засіяних смуг. Ви­­пу­с­ка­ють дві моделі та­ких ком­п­лексів — ALCOR 7,5 і ALCOR 10 — із ро­бо­чою ши­ри­ною за­хва­ту, відповідно, 7,5 та 10 м. 

Агрегатуються дані комплекси з тракторами потужністю від 180 та 280 к. с. відповідно.

Ю. Во­жик, д-р техн. на­ук,
В. На­со­нов, канд. техн. на­ук,
ННЦ «ІМЕСГ»

 

Інформація для цитування

Резерви мінерального живлення зернових культур / Ю. Вожик, В. Насонов // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 44-48

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0