П'ять основних проблем розвитку садівництва
Аби вітчизняне садівництво успішно розвивалось, а продукція конкурувала на зовнішньому ринку, потрібно вирішити цілу низку проблем галузі. Фахівці виділили п'ять головних факторів, що гальмують діяльність садоводів, пише propozitsiya.com з посиланням на kurkul.com.
Проблема №1 - відсутність державної підтримки
У 1998 році в Україні запровадили 1,5% збір на садівництво, виноградарство та хмелярство, який надходив у бюджет від реалізації алкогольних напоїв. Зібрані кошти садівники витрачали на закладання нових садів і будівництво інфраструктури. Але з 2014 року цю практику зупинили. За оцінкою Асоціації «Укрсадпром», попри скасування збору, держава лишилася винна садівникам 255 млн грн. Як прокоментували в Мінагропроді, основну частину закамульованих коштів «було незаконно спрямовано не на підтримку садівників».
Яу наслідок - в Україні значно скоротилися площі садів: у 2011-2014 роках - 2-3% на рік, а у 2015 році - на 6%. Наразі загальна площа плодоягідних насаджень у плодоносному віці в Україні складає 206 тис. га, з них у сільськогосподарських підприємствах - 58,2 тис. га, а в господарствах населення - 147,8 тис. га.
2017 року держпрограму підтримки садівництва в Україні було відновлено. Але виділені 75 млн грн Кабмін вирішив витратити на погашення заборгованості перед підприємцями. Чимало запитань викликає механізм розподілу цих коштів.
Проблема №2 - земля
Через відсутність ринку землі в Україні немає інвесторів, готових вкладати гроші в сади. Бізнес може лише орендувати землі.
У липні 2017 року Кабмін ухвалив постанову, за якою садівники мають право продовжити термін оренди до 25 років, якщо на державній землі закладаються нові сади.
Із приватною власністю ситуація складніша: згідно з земельним та цивільним кодексом, усе, що розташоване на землі, є власністю того, хто є її власником. У випадку рейдерства, садівник втрачає всю продукцію, в яку вкладав власні кошти упродовж кількох років.
Проблема №3 - кредитування
Довготривала інвестиційна окупність проектів відлякує банки від садівництва. Оскільки у клієнтів, як правило, не вистачає ліквідної застави, то мріяти про кредитні кошти не доводиться. У їхній власності немає землі, яку б вони могли внести як заставу.
Допомагають виправити ситуацію кошти міжнародних фінансових організацій. Наприклад, проект USAID «Агросільрозвиток» «Підвищення ефективності, якості та безпечності виробництва і збуту фруктово-ягідної продукції». Але її не достатньо.
Проблема №4 - оподаткування
За даними ДФСУ, у 2016 році підприємці з сектору овочівництва, декоративного садівництва та вирощування продукції розсадників заплатили до бюджету 809 тис. грн. Станом на 1 серпня податкові платежі склали вже 446 тис. грн. Сума відрахувань зростає.
Окрім звичайних податків, які сплачують підприємства в Україні, для промислових садівників у Податковому кодексі передбачено звільнення від сплати податку на землю при закладці молодих садів. Однак, щоб вона запрацювала, у Мінагропроді мають визначити, за якими культурам які терміни звільнення від податку, що досі не зроблено.
Проблема №5 - вихід на нові ринки
Особливо гостро це питання постало після втрати вітчизняними садівниками головного ринку збуту - РФ, на який припадало 96% експорту продукції. Тепер же садівники шукають інші ринки збуту, закладають сади, реагуючи на світовий попит, пристосовуються до нових правил гри.
Виходити на міжнародні ринки різним напрямкам садівництва заважають різні фактори. Наприклад, експорту горіхової продукції - нереформоване законодавство. Серед інших проблем - нестача професійних кадрів і технічного забезпечення.
Держава обіцяє посилити опіку над садівництвом. У «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки» сказано, що бюджет щорічно виділятиме 1 млрд грн на розвиток «депресивних» галузей сектору АПК, серед них, зокрема, й промислове садівництво.
Також Мінагропрод спільно із Асоціацією «Укрсадпром» підготували проект Концепції розвитку галузі садівництва в Україна на період до 2025 року. Документ передбачає вирішення низки проблем, серед яких - зміна законодавчої бази, технологічного забезпечення підприємств, розвиток галузевої кооперації. В цілому загальні потреби інвестицій у галузь садівництва оцінюються в 40-45 млрд грн.