Протруйники насіння як початковий етап формування врожаю зернових

За інтенсифікації вирощування зернових культур виникає потреба в ефективному захисті рослин від шкідників і хвороб ще з моменту висівання насіння.

За статистикою, щороку під час вирощування пшениці озимої та інших зернових культур у різних зонах України хвороби знижують їхню продуктивність на 10–30%. Деякі закордонні автори вказують навіть на 34%-ве зниження продуктивності посівів за масового розвитку хвороб. Останніми роками відзначають збільшення рівня ґрунтових збудників хвороб. Таке явище частково пов’язане з масовим порушенням сівозмін, спрощенням системи обробітку ґрунту заради економії коштів у господарстві, що, своєю чергою, спричинює накопичення в орному ґрунтовому шарі збудників хвороб і шкідників. На сучасному етапі ведення сільського господарства спостерігається також зміна співвідношення різних збудників хвороб. Так, раніше домінантним видом грибного захворювання пшениці озимої була борошниста роса, а тепер значного поширення набули септоріоз листків, кореневі гнилі, бура іржа, фузаріоз колоса. Зростає чисельність також шкідників зернових культур, які завдають значної шкоди посівам, багато з них до того ж переносять вірусні захворювання. Таким чином аналіз стану сучасних агроекосистем щодо поширення хвороб і шкідників є дуже невтішним. З огляду на це сучасному аграрієві стає все складніше отримувати стабільно високі врожаї зернових культур без застосування зваженого підходу до проблеми інтенсивного захисту рослин, а саме до вибору конкретних протруйників насіння та способів їхнього використання.

Чому слід звертати велику увагу саме на передпосівну обробку насіння? З одного боку, завдяки комплексу заходів із захисту насінини від збудників хвороб та шкідників ми створюємо найоптимальніші умови росту й розвитку культури на початкових етапах її вегетації. Це в свою чергу сприятиме підвищенню стійкості рослин до хвороб і шкідників на наступних етапах їхнього розвитку. З другого боку — є низка хвороб, збудники яких проникають у рослинний організм на етапах проростання і початку кущіння. Наприклад, спори гриба Fusarium culmorum та інших грибів із цього роду здатні проникати в рослини ще на ранніх стадіях їхнього розвитку (кущіння).

Механізм дії основних класів протруйників насіння

Флудіоксоніл — фунгіцид широкого спектру дії, інгібує розвиток міцелію. Його вплив на ріст гриба полягає в порушенні функції клітинних мембран патогенів, а саме транспортної. Залежно від ґрунтових умов, захисна дія флудіоксонілу може тривати впродовж 20–30 діб.

Металаксил- М — ефективний проти кореневих гнилей. Препарат гальмує або припиняє синтез нуклеїнових кислот, а особливо РНК. Внаслідок інгібування синтезу всіх видів РНК мітоз уповільнюється або взагалі припиняється.

Ципроконазол — системний фунгіцид, який належить до класу триазолів. Ця сполука має специфічний вплив на іржасті гриби. Характерною особливістю ципроконазолу є оперативність його надходження до рослинного організму: він швидко поглинається кореневою системою та листковою поверхнею. У разі зараження насіння сажковими грибами ципроконазол діє на збудника за вельми малих концентрацій. Він інгібує біосинтез стеринів у клітинах грибів. На відміну від інших інгібіторів біосинтезу стеринів, ципроконазол має ширший спектр дії, що пов’язано з його фізико- хімічними властивостями.

Тебуконазол — за механізмом дії схожий на попередню сполуку, він ефективний проти збудників кореневих гнилей, пліснявіння насіння.

Дифеноконазол — це системний фунгіцид, протруйник насіння. Особливості дії його не залежать від більшості погодних факторів, проте за зниження теплової температури до 12°С і нижче ефективність препарату значно зменшується. Дифеноконазол переважає більшість препаратів за спектром дії. Поглинання цього препарату насінням відбувається поступово. Високу фунгіцидну дію препарат проявляє саме в найуразливіші періоди розвитку рослинного організму. Позитивною властивістю цього препарату є те, що обробку насіння можна проводити заздалегідь до терміну висіву — від декількох місяців до року. Під час передвисівної обробки дифеноконазол проникає всередину насіння та здатен у міру росту рослин поширюватись усім рослинним організмом. Усередині рослинних тканин цей препарат інгібує ріст міцелію гриба та знижує рівень його спороношення.

Азоксистробін — фунгіцид класу стробілуринів. Особливістю цього препарату є те, що його не слід застосовувати повторно на наступний вегетаційний період цієї ж культури. Азоксистробін уповільнює мітохондріальне дихання шляхом блокування транспорту електронів у ланках енергетичного обміну. Цей препарат має тривалий захисний ефект проти несправжньої та борошнистої роси, фузаріозу колоса, пероноспорозу.

Седаксан — новий препарат, який здатен контролювати найширший спектр збудників грибних хвороб насіння зернових культур (кореневі гнилі, снігова пліснява, сажки, пліснявіння насіння). Він справляє рістстимулюючу дію, посилює ріст і розвиток кореневої системи.

Тіаметоксам — інсектицид системної і контактно-кишкової дії, має вплив на колючо-сисних комах — блокує передачу нервових імпульсів.

Тефлутрин — ефективний інсектицид. Особливістю цього препарату є те, що він утворює активну газову фракцію навколо обробленого насіння. Це газове середовище утворює захисну сферу на відстані 2–2,5 см навколо насінини. Таким чином, ґрунтові шкідники гинуть ще до того, як устигнуть завдати шкоди насінині чи молодому проростку.

Фактори, що впливають на ефективність протруйників насіння

Правильний вибір діючої речовини протруйника і препаративної форми. Для того, щоб вибрати оптимальний препарат, слід враховувати, які збудники хвороб чи види шкідників наявні у висівному матеріалі та орному шарі ґрунту поля, де буде проведено висів. Для адекватного вибору діючої речовини бажано зробити аналіз висівного матеріалу та ґрунту на наявність збудників хвороб і шкідників.

Слід також враховувати механізм дії препарату — контактна, системна чи комбінована. Здебільшого найефективніші препарати з декількома складниками — системної та контактної дії. Ефективність дії протруйника значно залежить від способу його нанесення на насінину та рівномірності й надійності утримання захисного покриття. Тому в складі якісних протруйників, окрім діючої речовини, завжди є розчинники, полімери, барвники, поверхнево активні речовини, інгібітори піноутворення. Стосовно препаративної форми, то найефективніша — у вигляді водорозчинних концентратів суспензій, які добре покривають поверхню насінини, що забезпечує тривалий захист від збудників хвороб і шкідників.

Якість висівного матеріалу перед протруюванням. Якість насіння зернових перед обробкою протруйником має відповідати вимогам державних стандартів. Усі показники: чистота насіння, енергія проростання, зараженість хворобами, вологість — мають бути в нормі. Часто причиною низької ефективності протруйника є неналежна якість саме висівного матеріалу. Це особливо актуально для насіння, яке довго зберігали і воно має дещо знижену схожість та енергію проростання зерна (до того ж слід враховувати, що застосування протруйників зазвичай додатково знижує цю енергію).

Технологія протруювання насіння. У великих виробничих компаніях використовують стаціонарні лінії з калібрування й протруювання насіння, тоді як дрібні фермерські господарства за браком коштів на придбання відповідної техніки змушені застосовувати звичайні бетономішалки або просто перемішувати насіння з протруйником на рівній поверхні.

Стаціонарні шнекові протруювачі дають змогу обробляти великі партії насіння, проте за такої технології зростає кількість пошкодженого зерна, також для їхнього монтування й експлуатації на перших порах потрібні значні капіталовкладення. Самохідні протруювачі насіння зернових культур економічно вигідніші та потребують менших матеріальних витрат, до того ж у них менший відсоток пошкодженого насіння через уникнення етапу транспортування насіння.

Вплив погодних умов. У зонах із недостатньою кількістю опадів на момент висіву озимини або ярих зернових культур значно затримується поява сходів протруєного насіння. Енергія проростання обробленого насіння в напівсухому ґрунті значно знижується.

Найпопулярніші протруйники насіння на сучасному ринку

Максим Стар 025 FS — досить поширений протруйник для зернових колосових культур, який забезпечує добрий захист рослин від кореневих гнилей і снігової плісняви, сприяє підвищенню врожайності зернових культур завдяки контролю хвороб. Використання цього препарату дає змогу отримати рівномірні сходи. Вміст діючої речовини в препараті: флудіоксоніл — 18,75 г/л, ципроконазол — 6,25 г/л.

Селест Топ завоював велику популярність завдяки широкому спектру дії проти хвороб і шкідників, а також тривалому захисному періоду. Широкий спектр дії зумовлений вдалим балансом фунгіцидів та інсектициду. Вміст діючої речовини: тіаметоксам — 265,5 г/л, флудиоксоніл — 25 г/л, дифеноконазол — 25 г/л. Селест Топ сумісний із більшістю препаратів, окрім тих, що мають олійну основу. Багато авторів стверджують, що завдяки фізіологічній дії цих препаратів посилюються ростові функції рослин, поліпшується поглинання азоту, зростає продуктивність фотосинтезу та стресостійкість. Також є дані, що Максим Стар 025 FS та Селест Топ сприяють розвитку кореневої системи.

Ламардор — фунгіцидний протруйник насіння для зернових колосових культур. Здатен контролювати широкий спектр кореневих гнилей, ефективний проти снігової плісняви, сажок та інших хвороб, що передаються через насіння й ґрунт. У літературі є дані, що використання цього препарату для обробки насіння підвищує зимостійкість озимини та дещо збільшує продуктивну кущистість рослин пшениці. Ламардор забезпечує контроль твердої і летючої сажки, комплексу кореневих гнилей та інших хвороб грибної природи. Вміст діючої речовини: протіоконазол — 250 г/л, тебуконазол, — 150 г/л.

Таким чином, від правильного вибору протруйника значною мірою залежатиме стан посіву, перебіг вегетації культури і майбутня продуктивність поля. Не слід легковажно ставитись до цієї важливої первинної ланки загального технологічного агроланцюга, оскільки якісний захист насіння перед висівом створить сприятливі передумови для формування доброго врожаю зернових культур із високими якісними показниками.

В. Ходаніцький, канд. біол. наук

О. Ходаніцька, канд.с-г. наук

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2018 р.