Прогнозований фітосанітарний стан посівів та рекомендації щодо захисту їх від шкідників, хвороб і бур’янів

Погода і весняного періоду і літніх місяців сприяла поширенню та підвищенню рівня шкодочинності всіх шкодочинних організмів (шкідники, хвороби і бур’яни).
Сільськогосподарські культури пошкоджувались і надалі пошкоджуватимуться шкідниками як із групи багатоїдних (підгризаючі та листогризучі совки, лучний метелик, стебловий метелик, саранові та мишоподібні гризуни), так і з групи вузькоспеціалізованих (хлібні клопи, у тому числі і клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки, хлібні п’явиці, блішки, турун, попелиці, трипси, колорадські жуки, геліхризова попелиця, бурякові мухи та ін.).
Прогнозовані високі температури і дощі (особливо у вересні) сприятимуть подальшому розвиткові хвороб просапних та озимих культур в осінній період вегетації і забур’яненню їх посівів.
Озимі культури
Стримає дальше погіршення якості зерна через вплив шкодочинних організмів завершення збирання врожаю в стислі строки (краще прямим комбайнуванням) сильних і цінних сортів пшениці, насінників і посівів, заселених шкідливою черепашкою, уражених фузаріозом колоса та іншими хворобами, а також негайне очищення й просушування зерна до 13–14% вологості. Своєчасне та якісне проведення цих заходів стане надійною перепоною перезараженню та посиленню ураженості збіжжя пліснявінням, фузаріозом та бактеріальними хворобами.
Значного зниження кількості, а отже, і шкодочинності шкідливих організмів, (що в кінцевому результаті приведе до зниження собівартості зерна) можна досягти, віддаючи перевагу кращим попередникам та сівозміні. Виконання цих вимог дасть можливість повністю або частково обмежити площі колосових попередників озимих.
Якщо ж у господарстві все-таки зважилися на розміщення озимини після колосових попередників, то частка таких площ не повинна перевищувати 10–15%. Таким площам потрібна особлива увага: збирання врожаю, вивезення соломи з поля, попередній та основний обробіток грунту слід проводити без зволікань. На таких полях доцільніше висівати озимі жито та ячмінь. Крім того, передпосівна обробка насіння проти шкідників і хвороб та хімічний захист посівів в осінній період є обов’язковими складовими технології вирощування будь-якої культури.
Для зниження шкодочинності хлібного туруна, підгризаючих совок та інших грунтових шкідників насіння озимих обробляють Прометом 400, 40% мк.с.,
(2 л/т) за 1–5 днів до сівби.
Захист посівів озимих від збудників хвороб (летюча і тверда сажки, фузаріозні та гельмінтоспоріозні гнилі, снігова пліснява, пліснявіння насіння та ін.) досягається протруюванням насіння. Протруйники обирають за спектром дії препаратів: для кожного господарства проти тих збудників хвороб, які були поширені в даному регіоні. В арсеналі протруйників для зниження шкодочинності хвороб достатньо препаратів. З огляду на те, спектр дії кожного з них широкий, а окремі протруйники можна використовувати для обробки насіння кількох озимих зернових культур.
Повсюди, особливо в центральному та північному Лісостепу, а також на посівах ранніх строків сівби очікуються осередки розмноження мишоподібних гризунів, значно знизити шкодочинність яких можна такими профілактичними заходами, як своєчасним і без втрат збиранням врожаю, ранньою глибокою оранкою, знищенням падалиці бур’янів, а також безпосереднім знищенням гризунів у резерваціях.
Для підвищення енергії проростання та польової схожості насіння, поліпшення якості продукції, збільшення врожаю та зменшення вилягання озимої пшениці можна також провести передпосівну обробку насіння одночасно з протруюванням регулятором росту рослин Емістим С, в.р. (10 см3/10 л води/1 т насіння). На особливу увагу потребують посіви озимих ранніх строків сівби, оскільки існує ймовірність розмноження на них злакових попелиць і цикадок —- джерела поширення комплексу хвороб вірусної та мікоплазмової природи. На таких посівах з’являтимуться і перші колонії мишоподібних гризунів.
Посіви підлягають обприскуванню інсектицидами, якщо у фазі сходів — третього листка (третя декада вересня—перша декада жовтня) виявлено надпорогову кількість шкідників (ЕПШ для попелиць — 100–400 екз./м2, в для цикадок — 40–50 кез./м2).
Повсюди, а особливо в Степу та Лісостепу, за умов заселення добре розвинутих посівів озимих попелицями, цикадками, злаковими мухами треба провести вибіркове або ж суцільне (залежно від характеру заселення поля шкідниками) обприскування посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Бі-58 новий, 40% к.е. (1,5 л/га — для пшениці і 1,0–1,2 л/га —- для жита та ячменю), Фастаком, 10% к.е. — для зниження кількості попелиць та цикадок на озимій пшениці (0,1 л/га) та ін. Інсектициди добирають для кожного окремого випадку — як для культури, так і для шкідників.
Погодні умови вересня і жовтня, згідно з прогнозом (достатня вологість), сприятимуть розвиткові хвороб озимих (кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа). За умов ураження 10–15% рослин такі поля слід обробити рекомендованими фунгіцидами, наприклад, Імпактом, 25% SC к.с. (0,5 л/га), Корбелом, 75% к.е. (0,5–1,0 л/га), Штефазалом, 50% к.с. (0,5 л/га) та ін.
Якщо на 1 га посіву озимих виявлено 3–5 і більше колоній мишоподібних гризунів, їх треба знищувати або аміачною водою (150–200 г в нору), або восковими брикетами Шторм (розкладаючи на території колонії через 10–15 м один від одного в нору і поновлюючи через 7–10 днів до досягнення бажаного ефекту) чи скористатися іншими наявними родентицидами.
Нагадаємо, що після сходів озимих, розміщених після колосових попередників, посіви потребують постійного обстеження на виявлення осередків пошкоджень личинками туруна. ЕПШ личинок туруна у фазі сходів — третього листка становить 2–34 екз./м2, а у фазі кущіння — 4–5. Якщо (за розрахунками розкопок) середня кількість личинок перевищуватиме зазначену межу, посіви слід обробити інсектицидами — або вибірково, або ж всуціль.
Не слід забувати і про такий шкодочинний об’єкт, як бур’яни. Якщо погодні умови перших двох місяців літа дещо знизили наростання вегетативної маси однорічних бур’янів, то багаторічні бур’яни — як кореневищні, так і коренепаросткові — не дуже потерпали від нестачі опадів.
Тому можлива ситуація значного забур’янення полів попередників (багаторічні трави, горох, кукурудза на силос та ін.) саме багаторічними бур’янами. Оскільки орний шар грунту буде пересушений і глибокий зяблевий обробіток грунту на значній території держави проводити буде недоцільно, то бур’яни слід знищувати різноглибинними культиваціями (коренепаростковий тип забур’янення) чи дискуванням (кореневищний тип забур’янення) у міру їх відростання.
Найбільш злісними бур’янами у всіх зонах вирощування є волошка синя, грицики, гірчак березкоподібний, гірчиця польова, мак дикий, осоти рожевий і жовтий, пирій повзучий, кукіль звичайний, плоскуха звичайна, талабан польовий, шпергель звичайний, щириця звичайна.
Крім перерахованих вище, у Степу посіви озимих засмічують також такі бур’яни, як сухоребрик високий і Льозеіїв, амброзія полинолиста, гірчак степовий звичайний, біфора промениста, кучерявець Софії, молокан татарський, свинорий пальчастий; в Лісостепу — березка польова, гірчак березкоподібний, гірчак розлогий, зірочник середній, горошок мишачий, бромус житній, свинорий пальчастий, цикорій дикий; на Поліссі — брамус житній, гірчак розлогий, зірочник середній, кропива глуха пурпурова, підмаренник чіпкий, фіалка польова.
Проведені одразу після збирання попередника такі агротехнічні заходи, як дискування, лущення, а після основного обробітку, у міру появи бур’янів і падалиці, — боронування, культивації та передпосівна обробки насіння сприяли одержанню високих урожаїв озимих.
Слід нагадати, що тільки своєчасно проведені агротехнічні заходи максимально знищать сходи озимих і зимуючих бур’янів та падалиці — резерваторів розвитку шкідників (передусім гусениць підгризаючих совок), обмежать поширення хвороб, а оранка чи плоскорізний обробіток істотно скоротять осередки мишоподібних гризунів.
Для знищення бур’янів восени на полях вегетуючої озимої пшениці можна застосовувати гербіциди: Аркан, 750 в.г. (20 г/га), Лотус, Д, 47% к.е. (0,6–1,0 л/га), Лотус, 20% к.е. (0,15–0,25 л/га). А такий препарат, як Гранстар, 75, в.г. (20–25 г/га), можна застосовувати на всіх озимих культурах (пшениці, житі, ячміні).
Цукрові буряки
Слід і надалі регулярно проводити спостереження за фітосанітарним станом кожного поля.
Плантаціям цукрових буряків заселяють такі шкідники, як листогризучі та підгризаючі совки, попелиці (листкова та коренева), лучний метелик, мінуюча міль, мінуючі мухи, личинки хрущів та ін.
Для зниження шкодочинності бурякової листкової попелиці, особливо на полях, засмічених лободовими бур’янами, за наявності шкідника на 10% рослин треба провести обприскування вибірково або ж всуціль рослин (залежно від характеру розселення шкідника) одним із рекомендованих препаратів (Актеліком 500 ЕС, к.с. (1 л/га), Бі-58 новим, 40% к.е. (0,5–1 л/га), Данадимом, 40% к.е. (0,5–1 л/га) та ін.
Майже всі пестициди, у тому числі й інсектициди, що застосовують під час вегетації цукрових буряків, знижують шкодочинність одразу кількох шкідників. Наприклад, інсектицид Діазинон, 80% к.е., кірм бурякової листкової попелиці, знищує ще й довгоносиків (звичайного, східного, смугастого), щитоносок, мертвоїдів, крихіток, блішок та ін. Тому, добираючи препарати, треба послуговуватися результатами обстежень щодо видового складу шкідників та їх заселеності.
Для знищення всіх шкідників, що зменшують листкову поверхню культури (листогризучі совки, лучний метелик, мінуючі молі), можна використовувати випуск трихограми на початку льоту метеликів і відкладання ними яєць та біопрепарати проти гусениць першого-другого поколінь.
Якщо ж виникла потреба застосувати інсектициди, то слід зважати на ЕПШ шкідників, особливо тих, що дають по два-три покоління.
Що ж до кількості інсектицидів, застосовуваних проти шкідників цукрових буряків, то їх у Переліку... близько двох десятків.
Повсюди в зонах бурякосіяння і далі спостерігатимуться ураження рослин цукрових буряків церкоспорозом, переноспорозом (несправжньою борошнистою росою), борошнистою росою (переважно у південних районах), паршею (коревими гнилями) та ін. Тому, щоб знизити поширення та ураженість рослин хворобами, їх, за виявлення перших ознак захворювань, слід обробляти фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Бенлат, 50% з.п. (0,6–0,8 кг/га), Рекс, 49,7% к.е. (0,4–0,6 л/га) та ін.
На особливу увагу потребують ті поля, де було порушено прийоми вирощування та для сівби використовували іноземні сорти й гібриди.
Кукурудза
Згідно з прогнозом, погодні умови серпня (істотний недобір опадів), коли відбувається літ другого покоління стеблового або кукурудзяного метелика, не сприятимуть формуванню осередків масового розмноження шкідника, оскільки для нормального розвитку його потрібна значна вологість, проте це не означає, що моніторинг посівів кукурудзи можна припинити. На особливу увагу потребують посіви в тих областях, де кількість опадів буде близькою до норми і вище. Це стосується передусім областей степової зони (крім Луганської та Миколаївської областей), АР Крим та Черкаської області.
Поля, де гусеницями кукурудзяного метелика заселено понад 18% рослин, слід обробити інсектицидом Штефесін 2,5% к.е. (0,5–0,7 л/га), який ефективний і для захисту посівів від саранових і бавовникової совки. Крім того, на початку і в період масового відкладання кукурудзяним метеликом (через 8–10 днів) яєць можна провести випуск вогнівкової форми трихограми в рекомендованих кількостях.
Щоб запобігти поширенню комплексу шкідників і хвороб, треба, як завжди, дотримуватися правил збирання культури та післязбирального догляду за полем (стислі строки збирання врожаю, зріз стебел не вище 1 см, доведення насіння до кондицій, подрібнення та заорювання післяжнивних решток).
Соняшник
Умови несталого теплового режиму (відхилення від норми 0,9–1,4°С) та недостатнє зволоження в серпні в районах товарного виробництва, особливо в Лісостепу та Луганській області, дещо стримають дальше поширення та виникнення нових осередків гнилей кошиків (сірої та білої) та пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси), зате сприятимуть поширенню іржі. Погодні умови вересня, навпаки, сприятимуть розвиткові гнилей та пероноспорозу, розвиток і поширення іржі дещо стримають.
Для зниження шкодочинності сисних шкідників, передусім геліхризової попелиці, яка повсюдно заселила посіви соняшників, застосовують інсектицид Фуфанон, 57% к.е. (0,6 кг/га). Обробку посівів проводять за умов заселення попелицями 20% рослин і наявності 40–50 екз. їх на одній рослині. Останню обробку проводять за 20 днів перед збиранням врожаю. Максимальна кількість обробок — 2.
Прогнозовані погодні умови (достатня та надмірна кількість опадів) на період збирання передбачають проведення десикації посівів соняшнику. Проведення цієї операції значно зменшить втрати врожаю та підвищить продуктивність комбайнів.
Обприскування посівів у фазі початку побуріння кошиків Гліфоганом 480, в.р. (3 л/га), Раундапом, в.р. (3,0 л/га) та Реглоном Супер 150 WS в.р. (2,0–3,0 л/га дасть можливість розпочати збирання врожаю раніше на 4–6 днів, а Бастою 140, в.р. (2,0 л/га) у фазі повної стиглості за вологості насіння 33–37% — на 5–6 днів.

О.Безручко,ст. наук. співробітник,Н.Яковлєва,провідний інженер відділення “Агроресурси” Інституту гідротехніки і меліорації